Суд і далі продовжує «зрізати» розмір застави ексголові Верховного суду Князєву.

ВАКС продовжив йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29 березня 2024 року і змінив суму застави з 20 млн грн до 18,1 млн грн. Це вже сьоме зменшення застави. Початкова сума була 107 млн грн.

▪️Князєва затримали у травні минулого року за підозрою в отриманні хабаря у $2,7 млн.

Фото: «Суспільне»

@babel

Основні зміни, що передбачає законопроєкт № 10449 про мобілізацію:

▪️зменшення призовного віку з 27 до 25 років;

▪️демобілізація після 36 місяців служби;

▪️звільнення від військової служби людей з інвалідністю всіх груп;

▪️відпустка надаватиметься частинами не менше 15 днів;

▪️звільнені з полону військові матимуть додаткові 90 днів відпустки із збереженням виплат, якщо продовжать службу;

▪️оновити дані можна не тільки в ТЦК, а й онлайн в особистому кабінеті чи в ЦНАП. Кабінет пропонують створити на базі реєстру військовозобовʼязаних «Оберіг»;

▪️можна переїжджати в інші міста без дозволу ТЦК, але після переїзду треба стати на облік за новою адресою;

▪️після мобілізації всі проходитимуть обовʼязковий військовий вишкіл 2—3 місяці;

▪️скасовується строкова служба, а замість неї — базова військова підготовка на пʼять місяців;

▪️державні службовці більше не матимуть відстрочки від призову (броня мерів, голів селищних рад і територіальних громад зберігається);

▪️для виїзду за кордон усім чоловікам від 18 до 60 років необхідно додатково предʼявити військовий квиток з відміткою про зняття з обліку;

▪️звільняються від призову на військову службу жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів.

❗️Якщо громадянин добровільно протягом 10 днів з дня вручення повістки не зʼявився до ТЦК (зокрема й закордонної дипломатичної установи України), то його за рішенням суду можуть обмежити у праві на виїзд за межі України, у праві керування транспортним засобом, накласти арешт на кошти та інші цінності у банках та інших депозитарних установах.

@babel

Законопроєкт також визначає поважні причини, які можуть виправдати неявку до ТЦК у терміни, визначені повісткою:

▪️перешкода стихійного характеру;

▪️хвороба призовника;

▪️дії країни-агресора або інші обставини, які позбавили можливості прибути у зазначені пункт і строк;

▪️смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини.

Про причини неприбуття треба повідомити ТЦК упродовж трьох днів з кінцевої дати, визначеної у повістці.

@babel

Якщо законопроєкт ухвалять, тоді до кінця 2024 року всі чоловіки віком від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2024 року (так написано в проєкті закону, хоча, ймовірно, малося на увазі 2022) встановили інвалідність ІІ та ІІІ груп, мають пройти повторний огляд на непридатність до військової служби.

Це не стосується чоловіків, які отримали інвалідність ІІ та ІІІ груп після захворювання або поранення під час захисту України.

@babel

❗️Росіяни вдарили дроном по житловій забудові у Харкові — там виникла пожежа.

@babel

🌍 Законопроєкт № 10449 також корегує роботу дипвідомств:

За кордоном українці віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов’язаними або резервістами, зможуть скористатися послугами у дипломатичних установах тільки за наявності військово-облікових документів.

Винятком є оформлення посвідчення на повернення в Україну, оформлення спадщини або документів на дітей, якщо один з батьків іноземець. Також заяви до дипвідомства можуть подавати арештовані, затримані чи позбавлені волі за кордоном.

@babel

Російські війська атакували Харківську область щонайменше 6 дронами. Є пошкодження цивільної інфраструктури, повідомив голова ОВА. Інформації про постраждалих поки немає.

@babel

У Харкові наразі без постраждалих, повідомив голова ОВА. Є влучання у приватний житловий будинок у Салтівському районі. Також є пошкодження у Слобідському районі. Рятувальники гасять пожежу в магазині.

@babel

📰 Країни Скандинавії й Балтії ― поки кожна окремо ― готуються до війни з росією. Огляд матеріалів іноземних медіа 30 січня

🖌 Глибина ідеологічних комплексів росії та перспектива обрання президентом США Дональда Трампа привели до усвідомлення в низці країн Європи, що Кремль може напасти й на них, пише The New York Times. Досі Сполучені Штати фактично гарантували безпеку в Західній Європі ― і за рахунок своїх військових баз на континенті, і вливаннями в бюджет НАТО. Трамп же запевняє, що Вашингтон має обмежити фінансову участь у військовому альянсі і зняти з себе зобовʼязання приходити на допомогу кожній натівській країні, яка зазнає атаки ззовні. Фактично, через таку кількість країн-учасників НАТО зараз є досить неповороткою й повільною структурою, визнають естонські співрозмовники видання.

Частково до цього спричинилась Європа. Після завершення Холодної війни демократичні країни континенту скерували трильйони доларів на розвиток освіти, медицини, будівництво житла. Це були так звані дивіденди від миру ― гроші, які в іншому випадку пішли б на тренування солдатів і розвиток військово-промислового комплексу. Збройові заводи, залишені без замовлень, згортали виробництво.

У 2006 році, занепокоєні неготовністю до потенційних конфліктів, країни НАТО зобовʼязались виділяти на оборону щонайменше 2% ВВП кожна. Однак до анексії росією Криму в 2014 році цю норму виконували лише три країни блоку. Торік таких країн було 11 із 28 ― все одно недостатньо. На те, щоб бути готовими до масштабних бойових дій знову, європейським країнам потрібно ще принаймні кілька років.

І ці роки країни поки що мають, запевняють, наприклад, урядовці Швеції та Норвегії. Керівник армії Норвегії Ейрік Крістофферсен днями заявив, що країна має «вікно можливостей» ― рік, може, два чи три ― активно інвестувати в свою оборону. Це час, за який росія нібито має оговтатись від втрат в Україні та відновити свій наступальний потенціал. Зі схожою заявою виступив керівник армії Швеції Карл-Оскар Болін: «Дозвольте мені сказати з усією можливою ясністю: так, у Швеції може бути війна», ― сказав він. Це збурило різку реакцію суспільства й низки депутатів, тож премʼєр-міністру Ульфу Крістерсону довелось уточнити: про те, що війна вже біля порога, не йдеться. Але ризик військового конфлікту точно зріс.

На його ймовірність скандинавів наштовхнула впертість, із якою росіяни, не дивлячись на втрати, продовжують своє вторгнення в Україну. Те, як окупанти опирались контрнаступу ЗСУ минулого літа, показало, що російська влада всерйоз налаштована втілювати свої плани з експансії ― і готова перебудувати під це життя всієї країни. «Те, що їх зажувало в Україні, не означає, що про росіян як загрозу варто забути на десяток років», ― каже у статті аналітик близького до НАТО центру Atlantic Council Крістофер Скалуба.

Просто зараз НАТО проводить наймасштабніші після завершення Холодної війни військові навчання Steadfast Defender 2024 із залученням близько 90 тисяч військових. Однак, як скептично відзначають аналітики, жодні реальні військові дії не виявлялись схожими на сценарії навчань. Тому, зокрема, балтійські країни в підготовці до війни покладаються загалом на власні сили. «Для нас питання війни з росією ― це не "якщо", а "коли"», ― сказав NYT керівник Другої бригади піхоти Естонської армії Маті Тікерпу. Його база ― за 30 км від російського кордону.

@babel
#інозмі

Сили ППО знищили 14 з 20 дронів, якими росіяни атакували Україну. Також окупанти запустили три балістичні ракети «Іскандер-М».

@babel

Речник Пентагону Пет Райдер на брифінгу офіційно підтвердив, що Україна отримає від США нову високоточну бомбу великої дальності GLSDB. В цілях безпеки терміни не називають, але Politico пише, що це станеться сьогодні.

▪️GLSDB (Ground-Launched Small Diameter Bomb) — гібрид авіабомби та некерованої ракети M26, що зможе бити на відстань до 150 км. Ними ще ніхто не воював.

@babel