Польські фермери зранку 4 січня відновлять блокаду пункту пропуску «Медика — Шегині». Лідер протестувальників заявив, що вони не отримали письмових гарантій щодо виконання їхніх вимог.

@babel

У Шевченківському районі Києва завершили рятувальні роботи після масованої ракетної атаки 29 грудня. У столиці загинули 30 людей.

Загалом по Україні через ту атаку загинули 53 людини. Поранення дістали 170 людей, врятувати вдалося 22. Постраждали 18 населених пунктів у 10 областях.

Фото: ДСНС

@babel

СБУ знайшла чотирьох мешканців Києва, які знімали ракетну атаку на столицю 2 січня і виклали в соцмережі відео «прильотів». З ним провели виховні бесіди, а їхні телефони перевірили. У спецслужбі нагадують, що подібні публікації розцінюється як коригування вогню, за що загрожує до 12 років тюрми.

Зняті цими чотирма відео швидко підхопили російські пабліки, воєнкори та інформресурси спецслужб рф. Це могло допомогти останній скоригувати удари і підготувати наступні.

@babel

Очільник ГУР Кирило Буданов заявив, що цей обмін полоненими готували доволі довго. Участь в організації брали Обʼєднані Арабські Емірати, про що заявляла і російська сторона.

@babel

Через війну навкруг постійно багато емоцій — українці плачуть, радіють, співчувають і ненавидять так, як ніколи раніше. Ми спробували відкинути емоції й розповісти про головні події року в цифрах. Ось вісім головних цифр 2023-го від «Бабеля» — скільки збила за рік ППО, скільки територій розмінували, скільки задонатили фондам і скільки було тривог через зліт Міг-31К.

@babel

Наприклад, щодо злетів МіГ-31К — повітряну тривогу по всій країні через них оголошували 129 разів, з урахування тих, що були 30 і 31 грудня. Тобто в середньому раз на три дні.

Загалом сирени в областях лунали набагато частіше. Наприклад, лише на Київщині за рік було 866 тривог. Сумарно вони тривали майже місяць.

Інфографіка: «Бабель»

@babel

За 2023 рік українці (і не тільки) задонатили трьом найбільшим фондам 15,7 мільярда гривень. Ідеться про «Повернись живим» (4,5 млрд грн), Фонд Сергія Притули (1,99 млрд грн) та фандрейзингову платформу United24 (9,2 млрд грн). Ця сума більша за річний бюджет Львова.

Інфографіка: «Бабель»

@babel

СБУ опублікувала відео, як зустрічали звільнених із полону українців.

@babel

🇬🇧 Британська поліція вперше розслідує зґвалтування неповнолітньої в метавсесвіті. Дівчина каже, що зазнала такого рівня морального потрясіння, начебто це сталося в реальному житті.

Міністр внутрішніх справ Британії Джеймс Клеверлі заявив, що бажання зґвалтувати аватар дитини у віртуальному середовищі цілком може проявитися і в реальному житті, тому справу варто розслідувати.

@babel

🇦🇷🇬🇧 Аргентина закликала Велику Британію повернути спірні Фолклендські острови. Країна пропонує провести переговори, щоб вирішити територіальну суперечку.

Фолклендські острови — важливий перевалочний пункт з Атлантики в Тихий океан. У 1833 році Британія захопила ці острови й оголосила їх колонією, що обурило Аргентину, яка вважала територію своєю. 2 квітня 1982 року аргентинські війська захопили Фолкленди, але вже 5 квітня Лондон направив туди бойову флотилію. За 74 дні конфлікт завершився перемогою Британії.

@babel

Сьогодні в межах обміну полоненими додому повернувся сержант, якого у перший день великої війни захопили в полон на контрольному пункті в'їзду-виїзду «Чонгар». Ідеться про Вадима Максименка. В полоні він провів 679 днів.

@babel

З полону також повернулась остання полонена жінка, що служила в морській піхоті — Галина Федишин. Під час оборони Маріуполя вона брала участь у бойових діях на заводі Ілліча й «Азовсталі».

Фото: командир 36 окремої бригади морської піхоти Сергій Волинський (Волина).

@babel

❗️Харків знов під ракетним обстрілом, повідомив мер міста Ігор Терехов.

@babel

📰 Навіщо і як Захід має підтримати Україну в новому році. Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 3 січня

🖌 Розлогу статтю про те, для чого і як саме західним партнерам варто підтримувати Україну, для Foreign Affairs ― авторитетного журналу про міжнародні відносини ― написав старший науковий співробітник британського Королівського інституту оборонних досліджень (RUSI) Джек Ветлінг. Її назва «Війна в Україні не зайшла в глухий кут. Торішній контрнаступ провалився, однак Захід може відвернути перемогу росії цього року». За словами Ветлінга, у першій половині 2024-го на полі бою, можливо, буде небагато змін. Це тому, що зараз і українська, і російська армії перебувають на етапі нарощування потужностей перед новими наступальними операціями. Для військових дій такого масштабу на підготовку треба чимало часу, тож відносне затишшя на фронті є оманливим.

Захід зараз має можливість обрати, як далі розвиватимуться події. Або українські військові отримають достатньо тренування, зброї та фінансів, щоб до кінця року виснажити російські війська до рівня, коли Київ може починати мирні переговори з вигідних для себе позицій. Або ж зволікати, доки росіяни не відновляться настільки, що їхня перевага на фронті стане стійкою.

Минулий рік західний світ зустрів із відчуттям, що українці здатні легко подолати такого ворога, а експерти й медіа раз-по-раз ялозили історії про стрімкий український контрнаступ на Харківщині й звитягу та креативність ЗСУ. Це було правдою, однак ворог став сильнішим, і тепер час взятися до діла по-дорослому. Зокрема, переконати свої суспільства в необхідності тривалої допомоги Україні, виділити більше грошей на виробництво зброї й не відволікатися на короткострокові політичні тренди.

Контрнаступ 2023 року, на думку Ветлінга, провалився через недостатні тренування українських бійців. Міжнародна програма Interflex, за якою проходять навчання українців у Великій Британії, триває лише п’ять тижнів, тоді як у Другій світовій війні достатнім часом для навчання піхотинця вважали 22 тижні ― це без урахування часу на злагодження в рамках полку чи більших з’єднань. Саме недостатні навички співпраці між різними підрозділами українського війська стали однією з ключових причин невдачі контрнаступу, пише Ветлінг. Окрема група бійців часто могла захопити якусь російську позицію, та поки їхнє керівництво радилося, що робити далі й кого брати в підмогу, окупанти оговтуватися і посилювали опір. Зараз варто акцентувати увагу саме на ефективності співпраці між різними українськими підрозділами, зокрема зважаючи на те, що через лісосмуги та активність артилерії різні підрозділи ЗСУ часто не можуть бачити один одного й покладаються лише на цифрові комунікації.

Також важливо активізувати виробництво артилерійських снарядів ― як у США, так і в ЄС. Артилерія ― головна причина смертності й травматизму серед окупантів, а зараз паритет змістився на користь росіян. Українцям важливо навіть в оборонній позиції постійно тиснути на росіян, не давати їм розслаблятися. Інакше ті зможуть відправити досвідчених бійців у тил готувати новобранців, зосередитися на спорудженні додаткових укріплень. Зрештою, якщо на фронті буде затишшя, Москва зможе підготувати достатньо резервів для удару по Україні з якоїсь іншої точки. Якщо ж виснажувати окупантів так, як сьогодні, цього не відбудеться, переконаний Ветлінг.

Якщо ж Захід дасть слабину й не досягне перемоги в цій війні ― невдовзі йому доведеться мати справу з кількома іншими конфліктами і зневіреними союзниками, які шукатимуть інших шляхів як себе убезпечити, підсумовує автор.

@babel
#інозмі

📰 Торік у світі загинули щонайменше 140 журналістів, пише правозахисна організація Press Emblem Campaign.

Майже 90 медійників загинули на Близькому Сході, 20 — у Латинській Америці, 12 — в Азії, 11 — в Африці, ще чотири в Європі, три — у Північній Америці. Чотири журналісти загинули під час війни в Україні (італієць, француз та двоє росіян).

@babel

КМВА: У Києві збільшилась кількість жертв від ракетного удару 29 грудня. Слідчі виявили ще двох загиблих. Загалом від обстрілу загинули 32 людини, постраждали 30.

@babel