З початку 2024 року в університетах можуть скасувати вечірню та заочну форму навчання (для нових вступників). Відповідний законопроєкт уже опрацьовують в Раді.

Свою ініціативу нардепи пояснюють тим, що заклади освіти в контексті війни все більше практикують дистанційну форму навчання, що, по суті, знівелювало потребу в заочних чи вечірніх заняттях.

Першим з авторів законопроєкту вказаний Сергій Бабак, голова комітету Ради з питань освіти, науки та інновацій.

@babel

📰 Що у світі писали про російсько-українську війну 29 вересня

🖌 П’ятого жовтня в іспанській Гранаді відбудеться саміт Євросоюзу, присвячений майбутньому розширенню. The Economist у редакційній статті спонукає членів ЄС не вагатися і чітко прописати план, за яким Україна, Грузія, Молдова, Албанія та країни колишньої Югославії стануть повноправними членами ЄС максимум до 2030 року. «Дві світові війни спонукали Францію, Західну Німеччину та інші країни взятися за руки й утворити те, що зараз є Європейським Союзом. Сімдесят років по тому війна повернулася до Європи. Крізь руїни в Україні проростає щось схоже на сантимент батьків-засновників ЄС», ― пише видання. Європейські лідери ― наприклад, колись опонент розширення ЄС Еммануель Макрон ― усвідомлюють, що країни, які перебувають у передпокої ЄС, через росію стають джерелом нестабільності. І прийняти їх ― необхідна умова безпеки самого ЄС.

Так, потенційних новачків буде складно інтегрувати. Частини Молдови, Грузії та України наразі окуповані росіянами. У інших країнах ― наприклад, Сербії чи Боснії та Герцеговині ― владу не назвеш взірцем демократії. Проте ЄС стосовно другої проблеми має рішення: Іспанія, Греція і Португалія стали членами спільноти невдовзі після того, як повалили свої фактично диктаторські режими. Зараз усі ці країни ― процвітаючі демократії. У 2004 році ЄС прийняв численні країни колишнього соцтабору, і навіть ― у випадку країн Балтії ― пострадянські. Те, що здавалося ризиком тоді, зараз видається найлогічнішим і найвигіднішим рішенням. Яким би був зараз Євросоюз без такої економічної потуги, як Польща? «І якби чотири країни ЄС зараз не межували з росією, Євросоюз далеко не так ефективно допомагав би Україні в протистоянні з росією», ― йдеться в статті.

Так, те, що всі потенційні нові члени не є взірцями демократії, треба врахувати, пише The Economist. Наприклад, треба розробити ефективний механізм позбавлення фінансування ЄС тих його членів, що нехтують принципами демократії. «Завдяки» Угорщині такий внутрішній дисциплінарний механізм уже розробляється. Також варто скасувати правило, за яким будь-яка країна може ветувати рішення всього ЄС. І переосмислити принципи дотацій на сільське господарство. Вони займають третину європейського фінансування ― і з прийняттям України з’явиться ризик, що «більшість цих дотацій забиратимуть собі українські олігархи з-поміж фермерів, чиї землі часом більші за якусь європейську державу», ― зазначає видання. Проте з розширенням Євросоюзу до 36 країн і потенційним поверненням Британії спільнота нарешті остаточно оформиться. І правильне розширення тільки посилить найуспішніший геополітичний проєкт Заходу.

Після початку повномасштабної російсько-української війни в Брюсселі та європейських столицях поступово почали це розуміти. І, справді, прийняття нових країн складний процес, особливо якщо врахувати, що останнього наразі нового члена ― Хорватію ― ЄС прийняв уже десять років тому. Однак на тлі агресії росії, посилення Китаю та ймовірного ізоляціонізму США в майбутньому саме розширення є найкращою запорукою майбутніх стабільності та безпеки, підсумовує видання. А також можливістю показати собі та іншим, що ЄС таки має сміливість і здатний приймати виклики.

@babel
#інозмі

Російські окупанти вдарили дронами-камікадзе Shahed-136 по Вінницькій області — є «приліт» в об'єкт інфраструктури.

@babel

Сили оборони півдня вночі у своїй зоні відповідальності знищили 30 дронів:

📍на Вінниччині — 20;
📍на Одещині — 6;
📍на Миколаївщині — 4.

Вранці в Одесі повторно оголошували ракетну небезпеку. Командування ПС ще не звітувало про роботу ППО за ніч і ранок.

@babel

Морські сили спільно з розвідкою провели успішну спецоперацію та повернули додому двох українських десантників. Бійці дістали поранень під час опору окупантам на початку повномасштабної війни, через що не змогли самостійно вийти з окупації.

Півтора року вони успішно переховувалися завдяки місцевим мешканцям.

Спецпідрозділ ВМС «Ангели» під вогневим прикриттям зміг вивести бійців на підконтрольну Україні територію.

@babel

Командування Повітряних сил підтвердило знищення 30 ударних дронів. Загалом зафіксовано пуски близько 40 ударних БпЛА типу Shahed-131/136.

@babel

🍿 Що подивитися у вихідні. Цього тижня на Netflix, Apple TV+ і Amazon Prime вийшли кілька цікавих релізів. Серед них — «Чудова історія Генрі Шугара» та ще три короткометражки від режисера Веса Андерсона за оповіданнями Роальда Дала, детективний трилер «Плазуни», супергеройський серіал «Покоління V», музичне драмеді «Флора та син» і документальний мінісеріал «Хто вбив Джилл Дандо?». Короткий огляд «Бабеля».

@babel

У Києві сьогодні розпочався перший міжнародний Форум оборонних індустрій за участі 252 оборонних компаній із понад 30 країн.

Президент уже зустрівся з представниками оборонних компаній та асоціацій США, Британії, Німеччини, Франції, Туреччини, Швеції та Чехії.

@babel

До Альянсу оборонних індустрій приєдналися вже 38 компаній з 19 країн.

Тільки в рамках Форуму українська сторона підписала 20 угод і меморандумів про виготовлення дронів, ремонт і виробництво бронетехніки й боєприпасів. Ідеться про спільне виробництво, обмін технологіями, постачання комплектуючих.

@babel

Кількість біженців з Нагірного Карабаху, які перетнули кордон Вірменії, досягла 100 тисяч — це понад 80% населення регіону.

Етнічні вірмени почали покидати регіон після того, як Азербайджан відновив свій суверенітет над територією. Невизнана Нагірно-Карабаська Республіка офіційно припинить своє існування 1 січня 2024 року.

▪️Після війни 1991—1993 років і підписаної мирної угоди Нагірний Карабах став невизнаною республікою, яку де-факто контролювала Вірменія, а де-юре вона була частиною Азербайджану. НКР проголосила свою «незалежність» 2 вересня 1991 року в межах Нагірно-Карабаської автономної області та частини прилеглих до неї територій Азербайджану. Республіку не визнала жодна держава-член ООН. На її кордонах постійно спалахували конфлікти. Остання повномасштабна війна відбулася у 2020 році, а цьогоріч 19 вересня Азербайджан оголосив про початок «антитерористичної операції» для «відновлення конституційного ладу». Після доби боїв та обстрілів невизнана НКР капітулювала — президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив про відновлення суверенітету країни.

@babel

💸 В Україні створять оборонний спецфонд, його наповнюватимуть, зокрема, прибутками від продажу конфіскованих російських активів.

@babel

❗️ Росіяни вдарили двома ракетами по околицях Запоріжжя. Пошкоджені п'ять будинків та об‘єкт критичної інфраструктури на території Матвіївської громади. Наразі відомо про п'ятьох поранених.

@babel

Компанія Baykar інвестує в Україну $100 мільйонів для реалізації трьох проєктів. Ідеться, зокрема, про будівництво заводу з виробництва безпілотників.

@babel

На початку повномасштабного вторгнення росіяни знищили 90% протиповітряної оборони Харківської області.

Начальник Сил оборони Харкова Сергій Мельник розповів, що після 24 лютого він зв'язався з командиром бригади 32 зенітно-ракетного полку і почув, що майже всю бригаду знищено.

«Але в нього залишилися ракети С-300, їх зуміли поставити на бойове чергування. Вдалося зробити, щоб російська авіація не продовжувала нальоти на Харків», — сказав Мельник.

@babel