🇨🇭 Швейцарія виділяє $109 млн на розмінування України. Ці гроші надаватимуть протягом 2024—2027 років.

@babel

🎞 Журі VII кінопремії «Золота Дзиґа» визнало «Памфір» найкращим фільмом 2023 року.

Нагороду вручили продюсерам Олександрі Костіній, Євгенії Яцуті, Артему Колюбаєву, Альоні Тимошенко та режисеру-дебютанту Дмитру Сухолиткому-Собчуку. Стрічка здобула перемогу ще в 9 номінаціях.

@babel

🇳🇴 Норвегія теж заборонила вʼїзд легкових авто з російською реєстрацією. Обмеження почне діяти з 2 жовтня.

Раніше це зробили Фінляндія, Польща, Латвія, Литва та Естонія.

@babel

🇬🇧🇺🇦 Чемпіон WBC у надважкій вазі Тайсон Ф’юрі та володар титулів WBA, WBO, IBO та IBF Олександр Усик остаточно погодили бій за звання абсолютного чемпіона світу в суперважкій вазі.

Дата проведення поєдинку наразі невідома, це буде орієнтовно в грудні 2023-го або січні 2024 року. Бій пройде в Саудівській Аравії в Ріяді. На кону всі чотири чемпіонські пояси: WBA, WBO та IBF, якими володіє українець, а також WBC, що належить британцю.

@babel

🧒 Уряд створив Державну службу України у справах дітей. Вона реалізовуватиме держполітику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, а також їхніх оздоровлення та відпочинку.

@babel

🌕 Сьогодні вночі зійде останній супермісяць 2023 року — це час, коли Місяць найближче до Землі на своїй орбіті.

@babel

Росіяни запустили з Криму кілька груп ударних БпЛА Shahed, повідомляють Повітряні сили.

@babel

НАЗК призупиняє статус міжнародного спонсора війни для угорського OTP Bank.

Через внесення банку до цього переліку Угорщина блокувала транш на €500 мільйонів з Європейського фонду миру для військової допомоги Україні.

@babel

🇦🇿 Організація Об’єднаних Націй відправить місію до Нагірного Карабаху, щоб оцінити гуманітарні потреби населення.

Тим часом 98 625 етнічних вірменів покинули регіон і повертаються до Вірменії. Загалом Нагірний Карабах населяють 120 тисяч людей.

Невизнана Нагірно-Карабаська Республіка (НКР) офіційно припиняє своє існування з 1 січня 2024 року.

@babel

З початку 2024 року в університетах можуть скасувати вечірню та заочну форму навчання (для нових вступників). Відповідний законопроєкт уже опрацьовують в Раді.

Свою ініціативу нардепи пояснюють тим, що заклади освіти в контексті війни все більше практикують дистанційну форму навчання, що, по суті, знівелювало потребу в заочних чи вечірніх заняттях.

Першим з авторів законопроєкту вказаний Сергій Бабак, голова комітету Ради з питань освіти, науки та інновацій.

@babel

📰 Що у світі писали про російсько-українську війну 29 вересня

🖌 П’ятого жовтня в іспанській Гранаді відбудеться саміт Євросоюзу, присвячений майбутньому розширенню. The Economist у редакційній статті спонукає членів ЄС не вагатися і чітко прописати план, за яким Україна, Грузія, Молдова, Албанія та країни колишньої Югославії стануть повноправними членами ЄС максимум до 2030 року. «Дві світові війни спонукали Францію, Західну Німеччину та інші країни взятися за руки й утворити те, що зараз є Європейським Союзом. Сімдесят років по тому війна повернулася до Європи. Крізь руїни в Україні проростає щось схоже на сантимент батьків-засновників ЄС», ― пише видання. Європейські лідери ― наприклад, колись опонент розширення ЄС Еммануель Макрон ― усвідомлюють, що країни, які перебувають у передпокої ЄС, через росію стають джерелом нестабільності. І прийняти їх ― необхідна умова безпеки самого ЄС.

Так, потенційних новачків буде складно інтегрувати. Частини Молдови, Грузії та України наразі окуповані росіянами. У інших країнах ― наприклад, Сербії чи Боснії та Герцеговині ― владу не назвеш взірцем демократії. Проте ЄС стосовно другої проблеми має рішення: Іспанія, Греція і Португалія стали членами спільноти невдовзі після того, як повалили свої фактично диктаторські режими. Зараз усі ці країни ― процвітаючі демократії. У 2004 році ЄС прийняв численні країни колишнього соцтабору, і навіть ― у випадку країн Балтії ― пострадянські. Те, що здавалося ризиком тоді, зараз видається найлогічнішим і найвигіднішим рішенням. Яким би був зараз Євросоюз без такої економічної потуги, як Польща? «І якби чотири країни ЄС зараз не межували з росією, Євросоюз далеко не так ефективно допомагав би Україні в протистоянні з росією», ― йдеться в статті.

Так, те, що всі потенційні нові члени не є взірцями демократії, треба врахувати, пише The Economist. Наприклад, треба розробити ефективний механізм позбавлення фінансування ЄС тих його членів, що нехтують принципами демократії. «Завдяки» Угорщині такий внутрішній дисциплінарний механізм уже розробляється. Також варто скасувати правило, за яким будь-яка країна може ветувати рішення всього ЄС. І переосмислити принципи дотацій на сільське господарство. Вони займають третину європейського фінансування ― і з прийняттям України з’явиться ризик, що «більшість цих дотацій забиратимуть собі українські олігархи з-поміж фермерів, чиї землі часом більші за якусь європейську державу», ― зазначає видання. Проте з розширенням Євросоюзу до 36 країн і потенційним поверненням Британії спільнота нарешті остаточно оформиться. І правильне розширення тільки посилить найуспішніший геополітичний проєкт Заходу.

Після початку повномасштабної російсько-української війни в Брюсселі та європейських столицях поступово почали це розуміти. І, справді, прийняття нових країн складний процес, особливо якщо врахувати, що останнього наразі нового члена ― Хорватію ― ЄС прийняв уже десять років тому. Однак на тлі агресії росії, посилення Китаю та ймовірного ізоляціонізму США в майбутньому саме розширення є найкращою запорукою майбутніх стабільності та безпеки, підсумовує видання. А також можливістю показати собі та іншим, що ЄС таки має сміливість і здатний приймати виклики.

@babel
#інозмі

Російські окупанти вдарили дронами-камікадзе Shahed-136 по Вінницькій області — є «приліт» в об'єкт інфраструктури.

@babel

Сили оборони півдня вночі у своїй зоні відповідальності знищили 30 дронів:

📍на Вінниччині — 20;
📍на Одещині — 6;
📍на Миколаївщині — 4.

Вранці в Одесі повторно оголошували ракетну небезпеку. Командування ПС ще не звітувало про роботу ППО за ніч і ранок.

@babel