This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Російський штурмовик Су-25 впав в Азовське море під Краснодаром. Попередньо, пілот помер дорогою до лікарні, пишуть російські медіа.
@babel
@babel
🔥585👍72🥰66🎉32❤9😁9🤷♂5😍5🤣5👏4🦄1
🌉 Комісія Мінінфраструктури зафіксувала критичні пошкодження на мосту Патона та мосту Метро в Києві.
Там виявили суцільну корозію балок та головних елементів прогонів, поздовжні тріщини у поверхнях опор з утворенням сталактитних відкладень всередині, руйнування бетону тощо.
@babel
Там виявили суцільну корозію балок та головних елементів прогонів, поздовжні тріщини у поверхнях опор з утворенням сталактитних відкладень всередині, руйнування бетону тощо.
@babel
😐401😱155🤬46🤷♂29🤡18😢17👎10👍9😁8💔5❤4
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба веде термінові консультації з партнерами в ООН в Нью-Йорку через вихід росії із «зернової угоди».
«Росія ставить під загрозу глобальну продовольчу безпеку. Ми робимо все можливе, щоб зберегти Чорноморський зерновий коридор», — заявив Кулеба.
@babel
«Росія ставить під загрозу глобальну продовольчу безпеку. Ми робимо все можливе, щоб зберегти Чорноморський зерновий коридор», — заявив Кулеба.
@babel
❤261👍97🤮11🤡9🤔5😱2🔥1👌1
Нова зустріч у форматі «Рамштайн» відбудеться 18 липня.
Перед нею міністри оборони України та США Олексій Резніков і Ллойд Остін обговорили план засідання, ситуацію на фронті, потреби українського війська і шлях України до НАТО.
@babel
Перед нею міністри оборони України та США Олексій Резніков і Ллойд Остін обговорили план засідання, ситуацію на фронті, потреби українського війська і шлях України до НАТО.
@babel
❤203👍68🙏18✍4🫡2🔥1
Увечері 17 липня 1945 року в Потсдамі розпочалася зустріч глав держав «Великої трійки» — США, Великої Британії та СРСР. Вони мали остаточно визначити повоєнний устрій світу. Країни Заходу опинились у невигідній позиції, а Сталін, навпаки, підготувався краще за всіх. Із країн Центральної та Східної Європи він створив соцтабір із маріонетковими режимами. Стягнув з Німеччини великі репарації та забрав частину її територій. Невдовзі після цього між вчорашніми союзниками почалася Холодна війна. Розповідаємо давню історію, яка може багато чого навчити.
@babel
@babel
❤102👍87😢12✍3🌭2😡2
📰 Що у світі писали про російсько-українську війну 17 липня
🖌 Про наслідки скасування «зернової угоди» розповідає американський громадський мовник PBS у радіопрограмі News Hour. Ця угода протягом майже року була «маяком надії» для світу, який відчуває брак продовольства. Угоду продовжували тричі, і Україна за цей час змогла експортувати 33 мільйони тонн пшениці, олії та інших продуктів ― і нагодувати чотириста мільйонів людей, пише видання. Однак зараз цей «рідкісний випадок кооперації між двома країнами у стані війни» може відійти в минуле ― так формулює відмову росії продовжувати угоду PBS. Гостя програми, кореспондентка видання POLITICO Europe Сюзанна Севедж нагадує, що росіяни кілька разів погрожували вийти з угоди, і зрештою продовжували її. Однак цього разу їхній намір звучить переконливіше. До того ж останніми місяцями угода не працювала так, як мала: кількість кораблів, які обслуговують угоду, зменшилася, обсяги експортованого зерна різко знизилися. Росіяни відзначають, що не бачать подальшого сенсу цієї угоди ― це означає, що вони не бачать вигоди для себе, каже Севедж. Маючи на увазі, зокрема, що росіянам не стало простіше експортувати свої аграрну продукцію чи добрива.
Утім, до значної кризи на міжнародному ринку це може й не призвести. По-перше, Україна у відповідь може запропонувати страховку для кораблів, які возитимуть зерно морем у майбутньому, або ж іще активніше використовувати для експорту Дунай. Ці логістичні рішення уже пропрацьовують, а «зернова угода» дала запас часу, щоб їх освоїти. А по-друге, уже й світ адаптувався до того, що зерна з України може бути менше, ніж зазвичай ― і багато країн про всяк випадок потурбувалися про альтернативні джерела продовольства, стверджує Севедж.
@babel
#інозмі
🖌 Про наслідки скасування «зернової угоди» розповідає американський громадський мовник PBS у радіопрограмі News Hour. Ця угода протягом майже року була «маяком надії» для світу, який відчуває брак продовольства. Угоду продовжували тричі, і Україна за цей час змогла експортувати 33 мільйони тонн пшениці, олії та інших продуктів ― і нагодувати чотириста мільйонів людей, пише видання. Однак зараз цей «рідкісний випадок кооперації між двома країнами у стані війни» може відійти в минуле ― так формулює відмову росії продовжувати угоду PBS. Гостя програми, кореспондентка видання POLITICO Europe Сюзанна Севедж нагадує, що росіяни кілька разів погрожували вийти з угоди, і зрештою продовжували її. Однак цього разу їхній намір звучить переконливіше. До того ж останніми місяцями угода не працювала так, як мала: кількість кораблів, які обслуговують угоду, зменшилася, обсяги експортованого зерна різко знизилися. Росіяни відзначають, що не бачать подальшого сенсу цієї угоди ― це означає, що вони не бачать вигоди для себе, каже Севедж. Маючи на увазі, зокрема, що росіянам не стало простіше експортувати свої аграрну продукцію чи добрива.
Утім, до значної кризи на міжнародному ринку це може й не призвести. По-перше, Україна у відповідь може запропонувати страховку для кораблів, які возитимуть зерно морем у майбутньому, або ж іще активніше використовувати для експорту Дунай. Ці логістичні рішення уже пропрацьовують, а «зернова угода» дала запас часу, щоб їх освоїти. А по-друге, уже й світ адаптувався до того, що зерна з України може бути менше, ніж зазвичай ― і багато країн про всяк випадок потурбувалися про альтернативні джерела продовольства, стверджує Севедж.
@babel
#інозмі
🤔117👍51❤14👎1🥰1🤡1