В окупованому Криму, у місті Джанкой чутно вибухи. У місцевих чатах пишуть, що в частині міста зникло світло.

@babel

🇭🇺 Bloomberg: Угорщина заблокувала спільну заяву ЄС щодо ордера на арешт путіна. Через вето Будапешту головний дипломат ЄС Жозеп Боррель опублікував заяву від свого імені, «узявши до відома» рішення Міжнародного кримінального суду.

Свою позицію Угорщина офіційно висловить на саміті лідерів ЄС цього тижня.

@babel

«Глава» окупованого Криму Сергій Аксьонов повідомив про нібито роботу ППО в місті Джанкой. Уламки безпілотника пошкодили будинок і магазин, постраждала одна людина.

@babel

❗️Мінкультури посилило правила виїзду за кордон для митців. Відтепер окрім обовʼязкових документів, які потрібно надати Міністерству, необхідно предʼявити й військово-облікові документи. За законом такі документи мають бути в кожного чоловіка призовного віку, а їх відсутність є порушенням українського законодавства.

@babel

🫠 Українська воєнна розвідка заявила, що вибух у місті Джанкой, що на півночі тимчасово окупованого Криму, знищив російські крилаті ракети «Калібр НК» під час їх транспортування залізницею.

«Калібр НК» ― ракети, призначені для пусків з надводних кораблів російського Чорноморського флоту. Дальність ураження такої зброї ― понад 2 500 кілометрів по наземних цілях і понад 375 кілометрів по морських.

@babel

📰 Що у світі писали про російсько-українську війну 20 березня

📍Союзники України мають уже зараз замислитись про те, як буде облаштовано повоєнний світ, запевняють професорка урядування Джорджтаунського університету Ліз Мор'є Говард і керівник підрозділу з досліджень питань захисту і стратегії Інституту Брукінгс Майкл О'Хенлон у статті для впливового видання Foreign Affairs. Вони посилаються на приклад Другої світової війни, коли Тегеранська та Ялтинська конференції визначили обриси повоєнного світу в дні, коли у світі ще точилися бої, а гітлерівська Німеччина ще не зазнала фіаско. На цих конференціях, а також на Потсдамській, держави-учасники антигітлерівської коаліції заклали й підвалини міжнародних організацій, які мали сприяти стабільності повоєнного світу, зокрема ООН.

Очевидно, що після завершення війни в Україні ― чи завдяки перемозі Києва і вигнанню росії з території країни, чи через «втому» її учасників і мирний договір як наслідок ― її довготривалу безпеку зможе гарантувати лише присутність іноземного контингенту у країні, переконані автори статті. Ба більше, вони вважають, що у складі будь-якої міжнародної місії мають бути військові США ― інакше гарантії того, що росіяни знов не схочуть у той чи інший спосіб напасти на Україну, відсутні. Однак не обов’язково це буде НАТО ― можливо, саме поява нового безпекового альянсу може стати головним наслідком цієї війни, пишуть Говард і О'Хенлон.

Необхідність НАТО зараз є доведеною, і поки існує росія та її імперські амбіції, цей блок нікуди не зникне, переконані автори статті. Однак включення до НАТО України є дуже ризиковим, адже це червона ганчірка для будь-яких російських політиків, не лише для імперців. Росіяни просто бачать це проблемою для існування своєї держави ― на думку Говард і О'Хенлона, на це слід зважати.

Автори пропонують назвати утворення Атлантично-азійською безпековою спільнотою, а увійти в нього мали б більшість країн-членів НАТО, Україна, а також охочі азійські країни, наприклад Індія. Представник Індії міг би навіть керувати контингентом в Україні ― завдяки нейтральній позиції Нью-Делі, цей військовий був би компромісною фігурою. Але ключова роль все одно належала б американським військовим. При цьому аналога статті 5 уставу НАТО, коли напад на одного члена альянсу вважається нападом на весь блок, це об’єднання не мало б.

Військовий контингент організації, присутній у більшості українських регіонів, мав би реагувати на будь-які можливі нові прояви російської агресії. Також він проводив би тренінги для українських військових і рятувальників. А ще, пропонують автори, міг би слідкувати за тим, як Україна дотримується прав меншин, щоб забрати в росії привід підозрювати та звинувачувати її, зокрема, в їх порушенні.

У 1949-му мету НАТО коротко визначив його перший очільник, Гастінгс Лайонел Ісмай: «Тримати росіян на відстані, США у грі, а Німеччину під тиском». Задачею нового альянсу може бути тримати на відстані путінську росію ― але не обов’язково будучи її опонентом. Зрештою, якщо після путіна росія позбудеться імперських амбіцій і стане на демократичний шлях розвитку, колись і вона зможе приєднатися до цього утворення. Хоча Говард і О'Хенлон усвідомлюють, що це не гарантований і точно тривалий процес.

Наразі очевидно, що НАТО не може відповісти на всі безпекові виклики, які стоять перед регіоном. Є в Альянсі й внутрішні суперечки, як між Туреччиною та Швецією, і країни, які системно діють всупереч консенсусу, як-от Угорщина. Можливо, припускають автори статті, об’єднання іншого типу дасть раду викликам краще. Наприклад, крім України, воно може допомогти врегулювати конфлікт між Вірменією та Азербайджаном.

@babel
#інозмі

🇯🇵 NHK: Премʼєр-міністр Японії Фуміо Кісіда вирушив до України з неанонсованим візитом. До Києва він вилетів з Індії.

@babel

🦠 Президент США Джо Байден підписав закон, який зобовʼязує розвідувальну спільноту розсекретити якомога більше наявної інформації про походження коронавірусу.

У 2021 році Байден доручив розвідувальному співтовариству розслідувати походження COVID-19, робота досі триває.

@babel

«Бабель» спільно з «Меморіалом» вшановують пам'ять 18-річного морпіха Дмитра Кіріци, позивний «Кіра», який загинув 18 березня минулого року під час ракетного авіаудару по військовій казармі в Миколаєві. До кінця року він вважався безвісти зниклим.

Дмитро народився в селі Вишневе Одеської області. Навчався в Любашівській школі-ліцеї. Після закінчення 9 класу вступив до Ісаєвського технікуму на зварювальника. Дмитро мріяв піти в армію. Коли виповнилося 18 років, став військовослужбовцем 137 батальйону 35 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Служив на посаді кулеметника штурмового відділення.

Вранці 18 березня росіяни завдали ракетного удару по Миколаєву. Були влучання в інфраструктурні об’єкти, зокрема, і у військову казарму. Міський голова розповів, що в місті не встигли включити систему оповіщення через те, що ракети летіли з близької дистанції. Десятки військовослужбовців загинули уві сні. До 26 грудня Дмитра вважали безвісти зниклим. Батьки до останнього сподівалися, що він вижив, але ДНК-експертиза підтвердила його загибель. Через три дні родина змогла поховати Дмитра в рідному Вишневому

🤡 Після вибухів у Джанкої окупаційна влада запровадила в місті режим надзвичайної ситуації.

@babel

🇹🇷 Влада Туреччини оцінила у $104 млрд збитки від землетрусів з епіцентрами у провінції Кахраманмараш, що сталися 6 лютого.

Підсумкова кількість жертв — 50 096 людей загинули і 107 204 поранені.

@babel

Від початку повномасштабного вторгнення з російського полону повернули майже дві тисячі українців. Скільки ще людей перебувають у вʼязницях на території рф — невідомо, росія приховує інформацію. Полонених утримують у жахливих умовах, їх катують і принижують. Навіть коли вони повертаються додому, проблеми не закінчуються. Їм важко адаптуватися до звичного життя, вони часто не можуть знайти спільну мову з родичами — все це призводить до нових психологічних травм. Як колишнім полоненим та їхнім близьким спільно пройти через період адаптації? Як зрозуміти одне одного? Коротке пояснення «Бабеля»

@babel

🔥 Нічні вибухи в окупованому Джанкої — це сигнал російським загарбникам, що удари по логістиці ворога триватимуть, заявила речниця командування «Південь» Наталія Гуменюк. Вона зауважила, що Джанкой — це важлива вузлова залізнична станція.

▪️Російські пабліки повідомляли, що нічна атака дронів пошкодила локомотивне депо, будівлю охорони вокзалу Джанкой, а також товарно-матеріальний та паливний склади.

@babel

В УПЦ МП заявили про обмеження доступу до печер і мощей Києво-Печерської лаври через роботу комісії, яка оцінює збереження культурних цінностей. Обмеження стосуються також Хрестовоздвиженського, Аннозачатіївського храмів та храму на честь Собору всіх преподобних Печерських. Ченців і вірян туди не пускатимуть відсьогодні.

@babel

Верховна Рада 311 голосами призначила Михайла Федорова віцепрем’єр-міністром з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністром цифрової трансформації.

@babel

Новим міністром з питань стратегічних галузей промисловості Верховна Рада призначила колишнього очільника «Укрзалізниці» Олександра Камишіна.

Фото: Олексій Гончаренко

@babel

Оксена Лісового призначили новим міністром освіти і науки України.

З 2010 року він обіймає посаду директора Малої академії наук України, а з початку повномасштабного вторгнення воює у складі 95 десантно-штурмової бригади ЗСУ.

@babel