Над Миколаївщиною вдалося збити щонайменше три іранські дрони, додав Кім.

@babel

Підрозділи протиповітряної оборони збили над Одеською областю чотири іранські дрони-камікадзе, які намагалися атакувати об’єкти енергетичної інфраструктури.

@babel

☢️ У МАГАТЕ розповіли, що внаслідок масованого російського ракетного удару довелося зупинити один з енергоблоків Хмельницької АЕС. На інших підконтрольних Україні АЕС — Рівненській та Південноукраїнській — як запобіжний захід знизили виробництво електроенергії.


@babel

❗У Київській ОВА попередили про загрозу атаки дронами. Там закликають людей перебувати в укриттях.

@babel

Росіяни активно скидають воду з Каховського водосховища. Вони відкрили шлюзи на Каховській ГЕС. Видання NPR опублікувало супутникові знімки дамби ГЕС, на якій видно, як швидко витікає вода.

У Запорізькій ОВА 6 лютого повідомили, що це загрожує катастрофою на Запорізькій атомній електростанції. Якщо рівень води продовжить падати, то ядерні реактори не зможуть отримувати воду для охолодження.

@babel

Очільниця обʼєднаного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк розповіла попередні дані про атаку росіян іранськими дронами-камікадзе:

📍2 дрони збили над морем в Одеській області;

📍3 дрони збили на підльоті до Миколаївської області;

📍1 дрон збили на Криворізькому напрямку, але ще один влучив в об'єкт енергетичної інфраструктури.

@babel

❗У Київській області працює ППО.

@babel

📰 У цієї війни багато спільного з ірано-іракською 1980-х років. Чого вона може навчити? Провідні медіа світу про війну 10 лютого

«Історія може вчити, якщо ставити їй правильні запитання», ― стверджує автор статті про аналогії між російсько-українською війною та ірано-іракським протистоянням 1980―1989 років, яка вийшла на War on the rocks. Роман Мейнпрайз, науковий працівник університету Ворвіка у Британії звертає увагу на те, що багато хто порівнює російський напад на Україну з Першою світовою як окопну війну або з Другою світовою через терени, на яких ведуться бої. Однак значно більше паралелей можна побачити з іншою війною ― між Іраком та Іраном у 1980-х. Ірак, вважаючи частину іранських територій своїми «одвічними землями», напав на сусідню країну і спершу швидко просувався її територією. Однак коли війська Саддама Хусейна видихнулися, Іран провів кілька успішних контрнаступальних операцій та зайшов і на іракську територію ― адже, як виявилось, Тегеран теж має до Іраку територіальні претензії. Після цього почалася тривала позиційна війна, яка тліла ще вісім років, допоки не завершилася.


Як і в російсько-українському випадку, довкола Ірану та Іраку утворились коаліції держав-союзників, які підтримували ту чи іншу сторону, також активно постачалася зброя. І, як нинішня війна, те протистояння було визначальним для майбутнього і регіону, і значної частини світу. Як зараз Україна не сходить зі шпальт світових ЗМІ, тоді головною міжнародною темою багатьох видань часто була ірано-іракська війна.


Під час тієї війни Ірак застосував зброю масового знищення, труячи іранських військових токсичними газами. Зараз теж ідеться про зброю масового ураження, якою час від часу погрожує путін. Важливо, що Багдад вдався до використання гірчичного газу та нервових агентів «зарин» і «табун» лише тоді, коли іранські війська зайшли на іракську територію. Очевидно, що путін готовий використати ту ж тактичну ядерну зброю, коли буде перейдено «червоні лінії» ― питання лише в тому, які вони є саме для нього. Напевно, припускає Мейнпрайз, такою «червоною лінією» може бути відвоювання ЗСУ Криму. Тому в цьому напрямку автор пропонує не тиснути на росію «занадто швидко й сильно», відкривши можливість і для дипломатичного вирішення питання тоді, коли втрата Криму стане для Кремля реальною перспективою найближчого майбутнього.


Також досвід ірано-іракської війни свідчить, що союзникам важливо розрахувати сили для «тривалого забігу» ― аби мати можливість у достатньому обсязі підтримувати Україну фінансово та зброєю, допоки росія не видихнеться. Причому якщо робити це рішуче, то у загарбників закінчаться сили швидше, аніж якщо Захід демонструватиме свої вагання.


@babel
#інозмі

🇺🇸 Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі заявив, що будь-яка країна-член НАТО може самостійно передати Україні винищувачі західного зразка без дозволу США.

@babel

Учора росіяни запустили по Україні 106 ракет. Ворог застосував 32 зенітні керовані ракети С-300 та 74 крилаті ракети повітряного і морського базування. Сили ППО знищили 61 повітряну ціль. Крім того, російські окупанти завдали 59 авіаційних ударів, 28 з них із застосуванням БпЛА типу Shahed-136 — 22 дрони збито.

@babel

У місті Грейт-Ярмут (Англія) вибухнула 250-кілограмова бомба часів Другої світової війни. Її знайшли на річковій переправі та мали ліквідувати, але вибух стався передчасно.

@babel

Уночі росіяни скинули на острів Зміїний чотири авіабомби та випустили по Одещині дві ракети повітряного базування. Цілили по обʼєктах критичної інфраструктури.

Також у прибережну зону поцілили три протикорабельні ракети «Онікс».

@babel

Кількість жертв землетрусу в Туреччині та Сирії перевищила 23,8 тисячі людей.

@babel

Що нового подивитися у вихідні. Цього тижня на Netflix, The CW, Amazon Prime і Hulu вийшли кілька цікавих релізів. Серед них — четвертий сезон психологічного трилера «Ти», девʼятий та останній сезон супергеройського серіалу «Флеш», пʼятий та останній сезон драми «Мільйон дрібниць», романтична комедія «До тебе чи до мене» і драмеді «Хтось, кого я знав» від Дейва Франко. Короткий огляд «Бабеля»

@babel

ЗСУ показали, як українська артилерія знищує техніку окупантів у районі Вугледару.

@babel

Повітряне командування показало, як підрозділ Херсонської зенітної ракетної бригади Повітряного командування «Південь» збиває черговий дрон-камікадзе Shahed-136 увечері 10 лютого.

@babel

Російське командування не має ресурсів, щоб розпочати широкомасштабний наступ до річниці вторгнення в Україну 24 лютого. У цьому переконана українська розвідка.

@babel

Партія наданих Литвою зенітно-ракетних комплексів L-70 вже прибула в Україну.

@babel

Букінгемський палац представив офіційну емблему коронації короля Карла ІІІ.

Її дизайн підкреслює любов британського монарха до природи: емблема поєднала представників флори чотирьох держав Сполученого Королівства — троянду Англії, будяки Шотландії, нарцис Уельсу і трилисник Північної Ірландії. Ці квіти стануть елементами корони, яку покладуть на голову короля 6 травня цього року у Вестмінстерському абатстві.

@babel

Помічниця міністра оборони США Селеста Валландер заявила, що росія зберегла свою оборонно-промислову базу, але виробництво озброєнь йде повільно через санкції.

@babel

🇺🇦🇪🇺 Володимир Зеленський прогнозує, що за два роки Україна може стати повноцінним членом Європейського Союзу.

@babel