Кількість загиблих у Києві зросла до двох людей. Чотирьох постраждалих врятували. Пошукові роботи на території колишнього заводу в Дарницькому районі тривають — під завалами двоє людей.

@babel

Музикант Антон Слєпаков — важлива фігура для української альтернативної сцени. В нульових він грав в успішному дніпровському проєкті «І друг мій грузовик», у 2013 році заснував гурт «Вагоновожаті», де читав свої вірші під електронну музику. З початку повномасштабного вторгнення в Антона є ще один проєкт — Warнякання. Це відверта розмова про війну, про те, що Слєпаков переживав у лютому-березні, знаходячись у Києві під обстрілами та читаючи новини про окупацію. Зараз Слєпаков їде з Warняканням у тур європейськими містами і планує зібрати кошти для Збройних сил України. «Бабель» поговорив з Антоном про Warнякання, воєнний Київ, українське мистецтво і про те, як за рік війни змінюються люди в українських містах.

@babel

15-річна Ельвіра допомагала в Івано-Франківську дітям переселенців. Тепер вона з бабусею живе в Лозовій на Харківщині і розмальовує окопні свічки

Лозова — містечко за 150 кілометрів на південь від Харкова. Це — важливий для українського фронту залізничний вузол. З початку вторгнення Лозова постійно під обстрілами. Тут живуть 15-річна Еля та її бабуся Світлана Іванівна. Вони лишилися вдвох.

― Я все життя на пошті працювала, звідти пішла на пенсію, ― говорить пані Світлана. ― Батько Ельвірочки був не дуже хорошою людиною, сидів у в’язниці. Таня, моя дочка, з ним розлучилася, як тільки народилася Еля. Їй замість батька був дід. Він помер у 2017, і того ж року — Таня, вона дуже любила батька.

Пані Світлана стала опікункою внучки ― батька прав позбавили. Еля, хоч це й було для родини дорого, ходила до художньої школи. Жили в старій чотирикімнатній хаті з тісною кухнею на веранді, вони вдвох та коти. Грошей на ремонт не було ― всі заощадження пішли на два похорони за рік, школу, художку. Тож бабусі з внучкою мали допомогти волонтери ініціативи «Будуємо Україну разом» ― планували приїхати до них навесні.

― Ми так ждали, ― зітхає пані Світлана. ― Не вийшло.

Коли почалося вторгнення, соцслужби сказали пані Світлані виїжджати з Елею ― інакше могли позбавити опікунства. Обрали їхати в Івано-Франківськ, де були родичі Елі з татового боку. Два місяці пожили в них, а потім їх виставили за двері. Жили в школі, у гуртожитку.

― Ельвіра стільки плакала, ― говорить бабуся. ― Вона закінчила художню школу з відзнакою, вислала татові диплом, а він сказав, що йому цього не треба.

В Івано-Франківську Еля не хотіла сидіти без діла, тож ходила як волонтерка в штаб для переселенців і бавила там дітей ― вчила з ними уроки, займалася музикою. Пані Світлана каже, що ніхто більше тим не хотів займатися, бо діти були в складному психологічному стані. Поки Еля була з дітьми в парку, бабуся сиділа на лавці неподалік ― боялася її залишати саму.

Але 13 листопада вони повернулися в Лозову. Про стару дерев’яну хату взимку треба дбати, та й Елі хотілося додому, ближче до могил дідуся і мами. Іноді в містечку повністю зникає зв’язок і навіть радіо, іноді чутно гул літаків, але до всього звикаєш.

Зараз Еля розмальовує окопні свічки для військових. Додатково вчить англійську і математику, хоче стати дизайнеркою або вчити дітей малюванню.

― Еля дуже подорослішала, ― каже бабуся. ― Але вона завжди була активна дівчинка ― не дивилася, що в неї горе і немає мами, а старался допомагати іншим, як мама її вчила. Зараз вона ще краще розуміє, що у світі є щось важливе. І каже: «Аби тільки війна закінчилася». Важко всім, але триматися треба.

🙏 ПриватБанк та БФ “Save Ukraine” збирає гроші для дітей, які постраждали від війни. Мета — зібрати 35 мільйонів гривень для п’яти тисяч дітей. Збираємо на планшети та рюкзаки безпеки. Допомогти Елі можна на цю картку: 4149499376529234

Загиблих від вибуху на складі в Дарницькому районі вже троє. П’ятьох людей госпіталізували. Одна людина від госпіталізації відмовилася. Усі мають ушкодження різного ступеня тяжкості. Під завалами залишається одна людина.

@babel

🇫🇮 Найімовірніше, Фінляндія не відправлятиме Україні танки, допоки офіційно не вступить у Північноатлантичний альянс.

Чиновник НАТО розповів The Wall Street Journal, що навіть після набуття членства Гельсінкі не зможе передати Києву більше ніж кілька одиниць.

@babel

🐭 Тихоокеанська кишенькова миша на імʼя Пет отримала відзнаку Книги рекордів Гіннеса як найстаріша миша, яка живе в неволі. Пету 9 років і 209 днів. Він народився в американському зоопарку Сан-Дієго в 2013 році в рамках програми розведення виду. Його назвали на честь актора «Зоряного шляху» Патріка Стюарта.

@babel

Кількість загиблих зросла до чотирьох (усі — чоловіки), п‘ятеро постраждалих (дві жінки та троє чоловіків). Рятувальники продовжують працювати на місці.

@babel

Hogwarts Legacy ще не вийшла, а в неї вже грають сотні тисяч людей. Офіційний продаж гри починається десятого лютого. Вона вийде одразу для PC, PlayStation 5 та Xbox Series X/S. Релізи для PS4 і Nintendo Switch запланували на весну та літо відповідно. Це — рольовий бойовик у відкритому світі, де гравець зможе вільно досліджувати школу Гоґвортс та її околиці. Гаррі Поттера в грі не буде, бо дія відбувається в 1890 році.

У Гоґвортсі зʼявляється новий учень, що вступає одразу на пʼятий курс та потрапляє у вир загадкових подій, повʼязаних із повстанням гоблінів під проводом Ранрока та стародавньою магією, якою володіють далеко не всі чаклуни. «Бабель» розповідає про успіх Hogwarts Legacy та про те, що кажуть оглядачі. Це вже одна з головних ігор 2023 року ― пограйте і ви!

@babel

🧐 Володимир Зеленський розповів, що Україна перехопила та передала Молдові російський план з дестабілізації країни. За його словами, план містив інформацію про те, хто, коли та як збирався встановити контроль над країною. У Молдові підтвердили слова українського президента.


@babel

До Бельгії в межах тренувальної місії Європейського Союзу (EUMAM) прибула група українських військовослужбовців. Вони опановуватимуть підводні безпілотники, які уряд раніше передав Україні.

@babel

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба опублікував сім найцікавіших цитат, які почув під час перемовин із європейськими лідерами в кулуарах саміту ЄС. Він запевняє, що Україна обов'язково доб'ється поставок всієї необхідної зброї та вирішить всі технічні питання.

@babel

🤯 Кількість загиблих унаслідок землетрусів у Туреччині перевищила 20 тисяч людей.

Турецька влада ввечері опублікувала оновлені дані: 17 134 людини загинули, понад 70 тисяч людей отримали поранення.

Водночас останні дані із Сирії повідомляють про 3 317 загиблих.

@babel

📰 Перші висновки з нагоди року війни. Провідні медіа світу про війну 9 лютого

📌 Хоча до річниці початку повномасштабного російського вторгнення в Україну ще два тижні, іноземні медіа вже починають публікувати «уроки» та «підсумки» першого року великої російсько-української війни. 9 лютого впливове видання Foreign Policy опублікувало перелік із шести уроків цієї війни від професора міжнародних відносин Гарвардського університету Стівена Волта. Перший його висновок ― лідери держав можуть сильно помилятись. Помилка путіна ― еталонний доказ цього твердження: він не думав, що Україна опиратиметься наступу і що цей опір матиме значення, не думав, що Захід стане на захист України та відмовиться від російської енергетичної голки. Утім, помилились і західні лідери, зокрема американські президенти. Вважаючи, що економічна співпраця може умиротворити росіян, вони проґавили момент, коли ця країна перетворилася на агресора. Ба більше, вони зумовили свою значну залежність від неї. Другий урок ― у тому, що сучасні війни можуть тривати довго. Захід відвик від цього: наприклад, останні військові конфлікти, в яких брали участь США, характеризувалися різкими спалахами протистояння, швидким рухом військ і динамічним розвитком ситуації, яка найчастіше завершувалася парадом у підкореній столиці. Однак це стосувалось воєн, де Заходу протистояли третьорядні економіки та військові потуги. Але росія гравець іншого рівня. Вона вийде з цієї війни значно слабшою в економічному та військовому плані незалежно від того, програє чи переможе, однак протистояння буде важким до останнього дня. Третій висновок Волта з року війни ― саме за таких умов держави світу формують коаліції, формальні чи ні. Така коаліція сформувалась довкола путіна ― його підтримують Іран та Північна Корея. Істотно більша коаліція сформувалась на підтримку України ― сумарний ВВП її учасників у 20 разів більший за ВВП росії, військова міць теж істотно більша. У численних менших конфліктах таких коаліцій не утворювалось ― у війні ж такого масштабу це виявилось природним процесом. Утім, те, що в українських союзників чимало якісної зброї та вони щедро діляться нею з Україною, не є запорукою її перемоги. Про це Волт пише у четвертому висновку. Перемогу забезпечить комплекс факторів, а лише збройна підтримка не допомогла, наприклад, перемогти Південному В’єтнаму. П’ята теза ― якби Захід не був таким наполегливим у розширенні НАТО, війни, можливо, і не сталося б (Волт при цьому не згадує про колоніальну природу росії та історію її спроб підкорити Україну). І останній, шостий висновок присвячено ролі лідерів. Якби росією ― навіть заляканою розширенням НАТО та з імперськими амбіціями ― керував не путін, а хтось інший, можливо, до відкритої війни й не дійшло б, вважає автор. Якби США керував не Джо Байден, а Дональд Трамп ― складно було б сказати, як розгорталися б події та яким сьогодні був би світ. «А якби президентом України був Петро Порошенко ― чи вдалося би йому згуртувати на боротьбу й український народ, і західні суспільства так, як це зробив Зеленський? Навряд чи», ― припускає Волт.

📌 Роботі українських партизан присвятила матеріал агенція Reuters. Її журналісту вдалось поспілкуватися з групою з чотирьох підпільників, які протидіяли російській окупації Херсону. Один із них, відомий під псевдо Долар, відстежував активність російських військових у місцевому готелі «Нінель». Коли за кількістю охорони стало зрозуміло, що там перебувають представники ФСБ, він повідомив про це ЗСУ. Невдовзі будівлі готеля не стало ― щонайменше сімох окупантів вдалося знищити. Партизани розповідали Reuters про те, як переконували мешканців Чорнобаївки допомагати ЗСУ, як розвішували в місті українську символіку та спілкувалися між собою. За словами співрозмовників Reuters, аналогічні партизанські загони зараз активно діють у тимчасово окупованих Мелітополі, Токмаку, Маріуполі та Сватовому.

@babel
#інозмі

❗️Запоріжжя зазнало найбільш масованої атаки від початку повномасштабної війни. У ніч на 10 лютого росіяни завдали 17 ударів по обласному центру за годину. Атаковано об'єкти енергетичної інфраструктури.

@babel

Уночі росіяни також обстріляли об’єкти критичної інфраструктури в Харкові — зафіксовано 10 вибухів. У місті можливі перебої з електрикою, водо- та теплопостачанням.

@babel

Голова Хмельницької ОВА повідомив, що близько 04:00 росіяни влучили іранськими дронами в об'єкт критичної інфраструктури Шепетівського району. Пожежу ліквідували, постраждалих немає.

@babel

Оборонці неба уночі збили партію дронів, якими росіяни атакували Дніпропетровщину. Після цього окупанти запустили ракету по Криворізькому району. Там є влучання в об'єкт енергетичної інфраструктури, руйнування серйозні, поранений 46-річний працівник підприємства.

У Піщанській громаді уламки ракети впали на дах двоповерхового будинку. Виникла пожежа, люди не постраждали.

@babel

Очільник Мінцифри Михайло Федоров заявив, що проблем з роботою терміналів Starlink не спостерігається. Напередодні компанія SpaceX оголосила, що обмежила для українських військових можливість використання Starlink для керування дронами в зоні бойових дій.

@babel

Ворог підняв у повітря стратегічні бомбардувальники Ту-95, які можуть нести на борту крилаті ракети. Є велика загроза ракетного удару, повідомив начальник КМВА Сергій Попко.

@babel

Через загрозу ракетної атаки у Києві, Київській та Дніпропетровській областях застосовуються екстрені відключення світла.

@babel

«Бабель» спільно з «Меморіалом» вшановує пам’ять 80-річної Антоніни Судакової, яка загинула в Ізюмі під завалами будинку на Першотравневій, 2. Невпинні обстріли й декілька влучань у п’ятиповерхівку змусили людей переселитися в укриття. Антоніна разом із невісткою перебралася туди з квартири. За тиждень до трагедії в це укриття переселився також її син. Усі втрьох вони загинули 9 березня, коли росіяни обстріляли будинок. Не вижили й пів сотні сусідів, що також були там.

Антоніна Судакова вже понад двадцять років була на пенсії. Останні роки через слабке здоров’я багато часу проводила вдома. Коли Антоніна мала сили, вона з сусідками доглядала квітник перед будинком. Квітів у квартирі не сприймала, завжди казала, що вони мають бути живі і рости на клумбах. Антоніна також любила й комп’ютерні ігри. Син навчив її користуватися комп’ютером та інтернетом, а грати у відеоігри — онуки. Усміхнена й добра — такою Антоніну запам’ятали в Ізюмі