🤡міноборони рф опублікувало відео, в якому російські військові «вогнем із реактивних піхотних вогнеметів «Шмель» знищили підрозділи ЗСУ, які наступали, і не допустили їх прориву».

Видання «Настоящее время» проаналізувало ролик і завдяки метаданим зʼясувало, що відео записали ще 31 липня. Проєкт у програмі для монтажу відео називався «Занятия_1ДШБ_в2», що можна розшифрувати як «заняття 1 десантно-штурмового батальйону (або бригади)».

«Те, що відбувається на відео, набагато більше нагадує заняття зі стрільби, ніж реальну бойову операцію: оператор знімає стрілка, стоячи поряд з ним і навіть не намагаючись сховатися від вогню «противника». Жодних ознак ЗСУ на відео немає, один снаряд потрапляє в соняшники, інший — просто в поле», — пише видання.

@babel

Що у світі писали про війну в Україні 26 серпня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

📰Один із небагатьох британських експертів, які передбачили поразку росіян у битві за Київ, професор стратегічних досліджень університету Сент-Ендрюс Філіпс О'Браян поділився своїми висновками та прогнозами щодо війни в Україні з Financial Times. На його думку, лінія фронту зараз не головне, за чим варто слідкувати, адже сучасна війна нею не обмежується. І навіть статистика поставок зброї із Заходу для України ― лише один з важливих факторів. Інший, ледь не найважливіший фактор ― те, що десятки тисяч українських військових зараз проходять навчання у Британії, Польщі, Німеччині. Для наступу потрібен умілий, вмотивований та повний сил персонал ― й Україна, відмовляючись від великих операцій зараз, дає час на підготовку цього персоналу. Скоро він прибуде на фронт, а поки що точні удари далекобійних артилерійських систем послаблюють те, із чим українські солдати зіткнуться при наступі. «Це вже не ті часи, коли варто очікувати монументальних танкових баталій. Той же танк став дуже вразливим проти сучасної зброї. Наступ на Херсон насправді вже давно почався, але тепер він виглядає як максимальне виснаження російської армії перед безпосередньо боями. Поки що ж навіть класичні наступальні операції українців мають здебільшого мету знизити бойовий дух росіян». На думку О'Браяна, про проблеми росіян із цим духом свідчить те, як мляво в росії відбувається мобілізація. З одного боку, російські політики й пропагандисти переходять на фальцет у закликах знищити Україну, з іншого ― їм ледве вдається нашкребти десятки тисяч нових солдатів, які йдуть воювати передовсім через гроші. І цих солдатів росіяни тренують набагато гірше, ніж українці своїх. «Ви можете уявити наступ росіян наступного літа ― такий же масовий та кривавий, як операції цих літніх місяців?» ― питає О'Браян. І сам відповідає, що ймовірність цього вкрай низька. Можливо, росіянам вдасться воювати восени та взимку, однак вони вже майже закінчили наступальні операції ― а солдат, який не наступає, перетворюється на мішень, нагадує експерт.

📰Редактор відділу авторських колонок європейської версії Politico Джеймі Детмер запевняє аудиторію видання, що стрімкий відхід України від російського культурного та інформаційного контексту може спровокувати значні проблеми. Журналіст бачить небезпечні сигнали в масовому переході українців на українську, у відмові від російських топонімів в українських містах, у забороні російських книжок. З одного боку, пише Детмер, він цілком розуміє потребу українців так робити, з іншого ж ― звертає увагу на те, що близько чверті населення України вказують в опитуваннях рідною російську мову ― і, на його думку, ліквідація російського інформаційного впливу може дискримінувати цих людей. Що, по-перше, дасть козир путіну, який ще активніше галасуватиме про утискання прав російськомовних. А по-друге, може перевести війну в етнічну площину, вважає Детмер. Він посилається на звіти організацій на кшталт Human Rights Watch, які «висловлювали стурбовування», ще коли Україна втілювала нові вимоги мовного законодавства в січні ― наприклад, коли закон зобов’язав усі ЗМІ мати головною версією україномовну. Також автор цитує слова секретаря РНБО Олексія Данілова про те, що «нічого російського тут не залишиться». І нагадує, що «українська та російська культури все одно нерозривно поєднані та докладаються до розвитку одна одної». Доказом цього, на думку Детмера, є тексти Тараса Шевченка, який писав свої вірші українською, а прозові тексти й особистий щоденник ― російською. Автор закінчує свої міркування запитанням, що робитиме Україна, якщо відвоює Крим. Адже 65% його населення ― етнічні росіяни й навіть самі нові норми українського мовного законодавства можуть налаштувати їх проти Києва. «Поки Україна намагається виграти війну, їй уже варто замислитись над тим, як вона встановлюватиме мир на своїх землях», ― резюмує Детмер.


@babel

Російська армія вночі вдарила по Харкову та Запоріжжю.

• У Харкові постраждала історична будівля Будинок купця Адама Піотровського і школа у центрі міста. Про жертв та постраждалих інформації немає.

• У Запоріжжі — 16 «прильотів». Вдарили росіяни по об’єктах інфраструктури в Шевченківському районі міста та поблизу обласного центру. Інформації щодо постраждалих також немає.

На фото — наслідки обстрілу Харкова.

@babel

🤔Інститут вивчення війни: Малоймовірно, що російська окупаційна влада успішно проведе «референдуми» про приєднання окупованих територій до рф до початку вересня — попри повідомлення про просування підготовки до них. Причина — тертя всередині окупаційних адміністрацій і партизанські атаки.

Хоча росія гіпотетично може насильно анексувати українські території у довільну дату, навряд чи вона зробить це без проведення постановочних референдумів. Всі індикатори вказують на те, що російська влада прагне створити видимість місцевої підтримки, щоб представити «референдуми» як широко підтримувані ініціативи, але стикається з постійними невдачами, які гальмують будь-які зусилля з анексії.

@babel

🌾Українські порти експортували перший мільйон тонн продовольства за 25 днів роботи «зернового коридору». Це лише третина обсягу, який Україна розраховує експортувати портами в найближчий місяць.

@babel

Британська розвідка: За останні пʼять днів, ймовірно, збільшилася інтенсивність російських атак на донецькому напрямку. На північ від Донецька йдуть запеклі бої в районі міст Сіверськ та Бахмут. Окупанти, схоже, просунулися до центру селища Піски, що неподалік Донецького аеропорту. Проте загалом російські війська досягли нечисленних територіальних успіхів.

Існує реальна ймовірність того, що росія активізувала свої зусилля на Донбасі, намагаючись залучити додаткові українські підрозділи на тлі чуток про те, що Україна планує великий контрнаступ.

@babel

У Миколаївській області затримали російського агента, який передавав окупантам точні координати шкіл Миколаєва для «залякувальних» ракетних ударів.

@babel

☢️ Схоже, Росія зрозуміла, що за удар ядерною зброєю вона швидко отримає відповідь від НАТО, але надій полякати світ не залишила. Тепер путін і його компанія погрожують підірвати Запорізьку АЕС в Україні. Окупанти вже замінували реактори, нагнали військової техніки та обстрілюють ЗАЕС з артилерії. Шо несеться на атомній станції і чи варто чекати Fallout в реальному житті — давайте розбиратись

Що нового подивитися у вихідні. Цього тижня на Netflix, Amazon Prime, Apple TV+ та Paramount+ вийшло чотири цікавих релізи — супергеройський фільм «Самаритянин» зі Сильвестром Сталлоне, третій сезон фантастичного серіалу «Сліпота» з Джейсоном Момоа, анімаційний мінісеріал «Оллі загубився» та третій сезон мультсеріалу «Зоряний шлях: Нижні палуби». Короткий огляд «Бабеля»

🚀У росії зараз «складна ситуація» з ракетами: залишилося не більше за 45% від тих, які були до початку повномасштабного вторгнення в Україну. Особливо складна ситуація з «Іскандерами». «Кинджалів» також мало.

@babel

🚢Уряд дозволив морякам виїжджати за кордон — але за погодженням із військкоматом. Виїжджати за кордон можна буде чоловікам, які є членами екіпажів морських і річкових суден та продовжують працювати на суднах, а також студентам (курсантам) закладів освіти, які мають пройти практичну підготовку на судні.

@babel

Велика Британія надасть Україні підводні безпілотники для розміновування берегової лінії та вже навчає цього військових.

@babel

Наразі підстав для обовʼязкової евакуації з Харківської області та Харкова немає, але влада розробляє такий план.

@babel

До кордону з Україною росія перекидає нещодавно сформований третій армійський корпус.

Поки точно невідомо, де саме російське командування планує залучити сили корпусу, утім кінцевий пункт ешелонів корпусу найближче розташований до Донецької та Запорізької ділянок фронту.

@babel

Наразі через міжнародне представництво Червоного Хреста вдалося повернути тіла понад 540 загиблих захисників.

@babel

Росіяни обстріляли касетними снарядами Шевченківський район Харкова.

«Били з РСЗВ «Ураган». Пожеж і постраждалих немає», — повідомив міський голова Ігор Терехов.

@babel

Чехія і Польща погодилися патрулювати небо Словаччини. Це дозволить словакам передати свої бойові літаки Україні. Ідеться про 11 винищувачів МіГ-29.

«Є політична воля, і є сенс допомогти тим, хто потребує допомоги. Ця можливість розглядається», — зазначив міністр оборони Словаччини Ярослав Над.

@babel

Частково визнане Косово та Сербія в рамках діалогу все ж уклали угоду щодо автомобільних номерів і прикордонних документів.

Сербія погодилася скасувати вʼїзні/виїзні документи для власників косовських посвідчень, а Косово погодилося не запроваджувати їх для власників сербських посвідчень.

@babel

Керівник Запорізької ОВА Олександр Старух показав зруйнований навчальний заклад, куди вночі влучила російська ракета.

@babel

The New York Times: Міжнародне агентство з атомної енергії сформувало склад місії, яка наступного тижня має відвідати Запорізьку атомну електростанцію. Туди увійшов очільник МАГАТЕ і 13 експертів з переважно нейтральних країн.

Ані США, ані Велика Британія, ані інші країни, які надають рішучу військову підтримку Україні, у цій місії представлені не будуть.

@babel

Що у світі писали про війну в Україні 27 серпня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

🖌The Economist пише про уроки «битви санкцій» ― економічного виміру російсько-української війни. Із 24 лютого західні країни та їхні союзники запровадили численні обмеження на роботу з тисячами російських фірм і осіб. Короткостроковою метою економічної блокади було ускладнити для кремля фінансування війни в Україні, довгостроковою ― підірвати виробничий потенціал росії та завадити її вторгненню в інші країни. Крім цього, санкції мали застерегти інших потенційних загарбників у всьому світі. Раніше Захід вже застосував економічний тиск, наприклад, щоб ізолювати Іран і Венесуелу і знищити пов’язаного з китайським урядом виробника електроніки Huawei. Однак ембарго росії, пише видання, вивело цей інструмент на новий рівень. У перспективі наступних 3―5 років санкції спричинять у рф хаос: посилиться кланова економіка, ще більше освічених людей покинуть країну. У короткостроковій перспективі, на жаль, очікуваного «нокауту» не сталося, йдеться у статті, і цього року ВВП росії скоротиться лише на 6% замість прогнозованих раніше 15%. Натомість енергетична криза в Європі через скорочення поставок російського природного газу може спричинити рецесію. Отже, санкції мають свої обмеження, тож основний урок російсько-української війни, пише The Economist, полягає в тому, що груба сила є основним фактором впливу, а санкції ― лише допоміжний інструмент.

🖌Про роль українських жінок у війні пише The New York Times. Попри радянські стереотипи, українки стали суттєвою силою у війні з рф, йдеться у статті. Дедалі більше жінок стають лідерками як на полі бою, так і у волонтерстві та цивільному житті. Як приклад однієї з таких жінок видання розповідає історію Ганни родом із Маріуполя, яка два роки тому приєдналася до швейцарського фонду розмінування. Зараз Ганна працює в містах, де побували російські окупанти, щоб захистити місцеве населення від мін. NYT також пише про інших українок ― волонтерок, військових і бізнесвумен, які змінили своє життя після 24 лютого. На думку української соціологині Анни Квіт, роль жінок стала більш помітною з початку повномасштабної війни, хоча й досі в суспільстві існує думка, що армія для жінок не місце. За даними Міністерства оборони України, наразі в ЗСУ служать понад 50 тисяч жінок. На жаль, каже експертка з гендерних питань і конфліктів Дженні Матерс, жінки виконують багато невидимої роботи, хоча їхня роль часто є визначною. Крім цього, існує ризик, що після закінчення війни вкорінені стереотипи можуть стати на заваді визнанню та прогресу жінок в Україні, йдеться у статті.

🖌Військова кореспондентка Анна Нємцова пише про полонених українських лікарів в Оленівці в матеріалі на The Atlantic. Нємцова поговорила з кількома рідними полонених медиків, які домагаються звільнення своїх близьких. Один із полонених, старший хірург військового шпиталю в Маріуполі Іван Демків залишався в місті до останнього, щоб рятувати поранених, ― доки сам не потрапив у полон разом із групою із 78 медиків. У середині квітня їх захопили в полон, Демківа та 25 його колег відправили до виправної колонії № 120 в Оленівці, місцеперебування решти невідоме. Дружина Демківа Анна кожен ранок починає з новин про Оленівку, і коли в колонії стався вибух, пережила неймовірний жах. Про умови утримання в колонії кореспондентці розповів Костянтин Величко ― волонтер, який донедавна перебував там у полоні. Майже 100 днів Оленівки він згадує як кошмар, а тюремників називає божевільними. Наприклад, Величко перебував увесь час разом із 50 полоненими в шестимісній камері. Родичі увʼязнених медиків знайшли способи час від часу виходити на контакт із полоненими, які переконані, що вони досі живі завдяки увазі преси та міжнародної спільноти. На це покладаються і рідні полонених, які роблять все можливе, щоб медиків звільнили.

@babel