Моніторингова група «Беларускі Гаюн» опублікувала відео одного з нічних спалахів у районі аеродрому «Зябровка» під Гомелем. Ці кадри зняли з відстані близько 20—25 кілометрів від аеродрому. Загалом було не менше восьми спалахів.

«Я прокинувся від гучних звуків і спочатку подумав, що це грім. Але зрозумів, що це не так. Це були вибухи, десь з 00:25-00:30, точно не о 23:00, як пише міноборони. Близько другої години ночі були й інші звуки — схоже, злітали гелікоптери», — розповів мешканець Гомелю журналісту «Радіо Свобода».

Встановити звʼязок вибухів із військовими навчаннями поки що не вдалося. «Беларускі Гаюн» уточнив, що великий спалах не був схожий на «займання двигуна», про який повідомило білоруське міноборони.

Тим часом спікер Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телеканалу «Белсат» подякував білоруським партизанам: «Ми знаємо, що вони [партизани] дуже розумні та кмітливі люди, які добре допомагають нашій державі та ЗСУ».

@babel

❗️Приблизно 13 тисяч білоруських військових погодилися воювати проти України на боці російської армії, повідомляє Генштаб. Зараз уздовж українського кордону виконують завдання шість батальйонів збройних сил білорусі. Генштаб уточнює, що росія запрошує на білоруські полігони представників із Сирії, Малі, Лаосу та Узбекистану — їх теж можуть кинути в бій проти України.

@babel

🥶 Тим часом українську антарктичну станцію «Академік Вернадський» засипає снігом: полярники виходять на вулицю просто з балкона другого поверху. Хуртовини не вщухають уже близько тижня — висота сніжного покриву понад 2,2 метра.

@babel

«Якщо його ще раз викопають із могили, я не переживу»

Олександра Недалешка, мешканця села Микуличі Бучанського району, у березні вбили російські військові. Село було в окупації місяць — росіяни зайшли туди в кінці лютого і вийшли 31 березня, коли їхні війська втікали з Київської області. Олександра вбили за чотирі дні до звільнення Микуличів — російський солдат просто застрелив його на подвірʼї. Його тіло ексгумували чотири рази — через плутанину в документах і помилки судмедекспертів.

— Це було 27 березня. Росіян саме почали гнати зі сторони Ірпеня, — згадує дружина загиблого Ірина Слепченко. — Вони заходили в кожну хату, де жили чоловіки. Когось шукали. Того дня застрелили мого Сашу, нашого сусіда Пашу, нашу вчительку та ще жінку з чоловіком. Усіх убили просто на їхніх подвірʼях. Ми накрили Сашу і Пашу ковдрами. Собак позакривали, щоб не погризли тіла. Наступного дня односельці поховали вбитих на місцевому кладовищі у братській могилі.

— Нас із сусідкою не брали [на поховання] — побоялись [що вбʼють росіяни]. Біля кладовища ще російські танки стояли, — говорить Ірина.

Першого квітня розстріляних микулян забрали з братської могили та перепоховали кожного в окремій домовині. Однак за кілька днів, каже Ірина Слепченко, тіла довелося знову витягати з могил — правоохоронці почали розслідувати скоєні росіянами злочини, тож судмедексперти мали оглянути всіх вбитих.

— Коли тіла викопували, щоб забрати на експертизу, і клали в пакети, ми писали імена та прізвища на папірцях, — каже Ірина. — Вкладали їх у ті пакети. Поліцейські теж такі писали. Тіла забрали. Як минув тиждень після ексгумації, ми подзвонили в Бородянку. У морзі спершу повідомили, що привезуть тіла. Та потім зʼясувалось, що їх перевезли до експертів у Білу Церкву. Ми туди доїхати не могли. Читайте далі

У Генштабі ЗСУ та Міністерстві оборони не підтвердили, що українські військові причетні до вибухів на аеродромах у Криму та в білорусі. Однак результатом задоволені 😏

@babel

😎 Дивіться, як Міноборони України тролить росіян у твітері. «Якщо вони не хочуть неприємно спекотних літніх канікул, ми радимо нашим шановним російським гостям не відвідувати український Крим. Бо ніякий сонцезахисний крем не захистить їх від шкідливих наслідків куріння у недозволених місцях».

@babel

🤗 Від початку повномасшабної війни російські окупанти втратили в Україні дві ескадрильї новітніх літаків Су-35. Тепер росіяни планують залучати старі бомбардувальники, повідомляє Генштаб.

@babel

Міністерство оборони України дослідило російську трофейну техніку, яку захопили ЗСУ, зокрема під Києвом, і представило свої висновки у звіті. Він не опублікований, але його змогли прочитати британські журналісти. У звіті йдеться про те, що росія використовує в Україні застарілу та неефективну зброю. Радянські ракети не дуже точні, модернізовані радянські танки вразливі для сучасної протитанкової зброї, а бойові машини піхоти та десанту не витримують навіть куль й уламків снарядів. Але вторгнення росіян в Україну не стало швидкою перемогою не лише через погану якість техніки. Радянський танк залишається досить потужною та смертоносною зброєю, якщо його правильно використовувати.

Військові експерти дедалі частіше пишуть, що проблеми російської армії набагато глибші. Радянські військові концепції, до яких росія досі тяжіє, не відповідають характеру сучасної війни. «Бабель» розповідає, як змінювалися воєнні доктрини від Наполеонівських війн до винайдення ядерної зброї, у чому різниця між американським і російським підходами та до чого тут прусський полководець Карл фон Клаузевіц

📋 Читайте наш щоденний дайджест найголовніших подій дня на випадок, якщо ви щось пропустили. Ось головне за 11 серпня.

✈️ Агентство транспорту та звʼязку Traficom не пропустило до повітряного простору Фінляндії близько тридцяти приватних рейсів громадян росії, повідомляє Yle.

Хто саме був на борту літаків — невідомо.

Санкції Європейського Союзу забороняють російським авіаперевізникам використовувати аеропорти та повітряний простір ЄС. Під заборону потрапляють рейси з російським оператором, російським власником або замовником.

Але часто владі буває важко визначити рейси, які мають бути заборонені, оскільки власники літаків ховаються за анонімними компаніями з офшорних зон.

@babel

У «Нафтогазі» повідомили, що Україна відновила транзит російської нафти своєю територією через нафтопровід «Дружба» до Словаччини й Угорщини. Ці країни сплатили за росію кошти за транзит.

У компанії повідомили, що поки не мають інформації про оплату транзиту від Чехії. Російська компанія «Транснефть» теж не повідомляла, хто сплатить за транзит нафти.

@babel

🐝🐝🐝 Третій президент України Віктор Ющенко планує відправляти на передову мед для захисників України.

Першу партію меду він назвав на честь Степана Бандери та Тараса Шевченка.

«Це всіма нами улюблений мед, який був зібраний на пасіках землі Великих Українців. Шевченківський мед був зібраний в Моринцях, Бандерівський — у рідному селі Степана Андрійовича Старому Угринові», — написав експрезидент у Facebook.

@babel

🗓Що у світі писали про війну в Україні 11 серпня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

The New York Times оглядає різні прогнози щодо тривалості російсько-української війни. Найшвидший шлях до кінця війни лежить через мирне врегулювання, пише видання, однак наразі жодна з двох сторін у цьому не зацікавлена. Україна хоче отримати вигідніші позиції на полі бою, а рф, здається, не змінила своїх цілей в Україні. Якщо контрнаступ Києва, підкріплений західними системами озброєння, буде успішним, путін може піти на поступки. За словами представника Міноборони США, щоб вийти за межі Донбасу, путіну доведеться оголосити масову мобілізацію ― крок, якого він досі уникав. З іншого боку, невдалий контрнаступ стане для України критичним: вона втратить і переваги в бою, і дипломатичні важелі. Третій сценарій ― Україна досягає успіхів і претендує на повернення територій, які кремль оголошує частиною росії. Тоді путін може використати ядерну чи хімічну зброю. Що стосується наступних кроків Заходу, то видання цитує Дмитра Кулебу, який наполягає на посиленні допомоги Україні як «запоруці довгострокової безпеки Європи», і низку західних авторів, які вважають, що допомога має бути зумовлена дипломатичними вимогами та, врешті-решт, підштовхнути Україну до переговорів з рф.

Раджан Менон і Деніел ДеПетріс, експерти в галузі оборони та безпеки, в есеї на Politico пишуть про невисоку ймовірність мирних перемовин між росією та Україною в осяжній перспективі. Ця війна не схожа на інші нещодавні війни, які тривали в середньому близько трьох місяців ― і хоча здається, що обидві сторони страждають від втрат і радо скористалися б перемир’ям, насправді це не так. Послідовники дипломатичного врегулювання наполягають, що Україні треба ініціювати переговорний процес якнайшвидше ― однак, на думку Менона і ДеПетріса, зрозуміло, чому сторони не готові до перемовин. Адже путін досі вірить у свою перемогу, сподівається на ослаблення західної підтримки України та вважає, що росія добре впорається із санкціями. З іншого боку, президент Зеленський вірить, що час ― на боці України, і варто сподіватися, що військова допомога США триватиме й надалі. Також українці більш вмотивовані та, згідно з опитуваннями, не готові поступатися територіями заради миру. Затяжна війна посилить політичну, гуманітарну та економічну кризу у світі ― проте цього замало, щоб підштовхнути сторони до переговорів. Отже, підсумовують автори, наразі продовження війни є кращим варіантом для обох сторін.

Про можливості посилити санкційний тиск на рф пишуть професор практики менеджменту Джеффрі Зонненфельд і директор досліджень Єльського інституту лідерства Стівен Тіан в есеї на Foreign Policy. Автори звертають увагу на поширеність думки, ніби санкції проти рф є «контрпродуктивними» та «марними», і вирішили перевірити, чи це так. Команда із 42 дослідників з Єлю проаналізували 10 успішних кейсів, включно з падінням режимів Слободана Мілошевича, Августо Піночета, Ніколає Чаушеску та інших, коли санкції, впроваджені урядами спільно з приватним сектором, були використані проти авторитарних режимів. На основі аналізу автори дійшли трьох основних висновків. По-перше, санкції мають бути максимально повними ― хоча у випадку повної ізоляції рф на допомогу їй може прийти Китай, поки що ознак такого кроку немає. За перші чотири місяці 2022 року китайський експорт в росію впав на понад 50%, пишуть автори. По-друге, урядові санкції мають бути підкріплені добровільними діями приватного сектору, як-от добровільним виходом із країни. І, по-третє, урядові санкції мають бути всеосяжними та стосуватися різних секторів і країн ― це краще за «хірургічне» перекриття стратегічних галузей економіки.

@babel

👹Росія виступила проти створення демілітаризованої зони навколо Запорізької атомної електростанції — через «ризик провокацій та терористичних атак».

11 серпня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав створити безпечний периметр навколо ЗАЕС, припинити будь-які військові дії навколо неї, а також повністю вивести військових і техніку з подальшим мораторієм на їх розміщення на ЗАЕС.

@babel