Державний департамент США схвалив надання Україні допомоги в розмірі $89 мільйонів. Кошти підуть на розмінування території.

За словами офіційного представника Держдепу, ці гроші витратять на відповідне обладнання та навчання саперів. Це допоможе Україні екіпірувати та навчити 100 груп з розмінування протягом року.

@babel

💩 Окупанти планують приєднати захоплені території Миколаївщини до окупованої Херсонської області. Це хочуть зробити нібито для «соціальних виплат».

Про це заявила представниця окупаційної адміністрації катерина губарєва.

«Ми багато обговорюємо, щоб на цих територіях було мовлення телеканалів, чи платитимемо там соціальні виплати. Тому ухвалили [рішення] такі території приєднувати до Херсонської області, щоб можна було там і пенсії платити, і соціальні виплати, і забезпечувати мобільним звʼязком», — зазначила вона.

@babel

🗓 Що у світі писали про війну в Україні 9 серпня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

📌 Штатний автор The Atlantic Том МакТаг розмірковує про ознаки занепаду американського світового порядку і вплив цих процесів на Європу в нещодавньому есеї. Повномасштабне вторгнення росії в Україну продемонструвало, що світовий порядок покладається на військову та фінансову могутність США, пише МакТаг. Однак внутрішнє розділення і загроза повернення Дональда Трампа ставлять під сумнів стабільність Pax Americana [дослівно з латини ― «американський світ»]. МакТаг поспілкувався з різними дипломатами й чиновниками в Європі, багато з яких кажуть, що питання занепаду Америки тисне на політику в Європі. Ця загроза частково призвела до стратегії ЄС посилювати економічні звʼязки з конкурентами США, зокрема з росією та Китаєм, вважає автор. Однак вторгнення рф в Україну все змінило, і Європа виявилася ще більш залежною від підтримки Америки, ніж будь-коли. «Навіть розділені, недієздатні та занепадаючі Сполучені Штати Америки змогли надати значно більше допомоги європейській країні, ніж інші союзники НАТО», ― цитує МакТаг одного з британських високопосадовців. ЄС має певні плани, як посилити своє становище на випадок занепаду Америки ― зокрема створити європейське хмарне сховище, розвинути напівпровідникову промисловість, енергетичні мережі та зміцнити оборонний потенціал. Однак розвиток Європи ускладнюють внутрішні проблеми. Один із чиновників, з якими спілкувався МакТаг, зауважив, що проблеми створюють не тільки країни на кшталт Угорщини, але й Німеччина через свою «ірраціональну» поведінку. Отже, резюмує автор, Америка сьогодні сильна і вразлива одночасно, вона і гарантує світовий порядок, і ставить його під загрозу ― та інші сили нічого не можуть із цим вдіяти.

📌 Складний союзник, без якого буде ще важче ― так називає Туреччину Іво Даадлер, колишній посол США в НАТО, у колонці на Politico. Президенту Ердогану вдається вести справи як із союзниками по НАТО, так і з ворогами Заходу, такими як президент росії путін чи Ірану Ебрагім Раїсі, і це робить його складним союзником, пише Даадлер. При цьому Туреччина має велике стратегічне значення для Альянсу ― як через своє географічне положення, так і через можливість виступати посередником для інших країн, як, наприклад, під час нещодавньої угоди про відновлення експорту українського зерна. До того ж армія Туреччини є другою за чисельністю в НАТО і має бойовий досвід. Водночас Туреччина ― єдина країна НАТО, яку міжнародна організація Freedom House визнала невільною у плані політичних і громадянських свобод. Даадлер також наводить інші причини, чому Ердогана слід вважати небезпечним, аналізуючи його дії останніми роками, як-от створення перешкод для запрошення Фінляндії та Швеції приєднатися до НАТО та відмову запровадити санкції проти рф. Це викликає сумніви щодо доцільності членства Туреччини в Альянсі, пише автор. Утім, з ідеєю виключити країну з НАТО пов’язані принаймні дві проблеми. По-перше, принцип консенсусу унеможливлює вихід Туреччини з Альянсу без її на це згоди. А по-друге, стратегічне розташування країни та її тісні зв’язки відіграють важливу роль, яку інші союзники не можуть перебрати на себе, вважає Даадлер.

📌 The New York Times пише про розквіт українства в Італії, де після початку повномасштабної війни українська діаспора набула нових сенсів. Видання поспілкувалося із різними українками в Італії, які живуть там уже певний час, і помітили різницю між періодом до 24 лютого та після. Війна привернула увагу іноземців до України, її історії, культури та музики, пише NYT, а також мотивувала українців змінити бачення свого коріння. У підсумку бойовий дух українців раптово поширився й на діаспору. Марина Соріна, яка живе в Італії вже майже 30 років, говорить, що її українська асоціація «Українські мальви» із початку війни збільшилась утричі. Ще не так давно ситуація була іншою ― українок сприймали як людей другого сорту, а тепер вони героїні, а не аутсайдерки. І навіть вишиванки входять у моду, каже одна зі співрозмовниць NYT.

📌 Про роль безпілотників в українській війні пише The Wall Street Journal у великому репортажі з села Прибузьке на Миколаївщині, де видання спілкувалося з аеророзвідувальним взводом «Терра». Хоча безпілотники використовують у військових діях десятиліттями, їх велика концентрація на лінії фронту є унікальною особливістю війни в Україні, пише видання. Тут часом використовують професійні військові апарати ― в Україні це «Лелека», «Фурія», Bayraktar TB-2, Switchblade і Warmate, однак на передовій більш поширені комерційні цивільні дрони типу квадрокоптерів DJI. Їх купують волонтери, родичі та друзі військових, і ці БПЛА стають очима передових підрозділів. Більшість членів підрозділу «Терра», який працює такими «очима» у зв’язці з одним із підрозділів піхоти на Миколаївщині, знайомі через спільний інтерес до реконструкції фламандських лицарських турнірів XV сторіччя в Києві. Видання описує роботу взводу, виклики та надії, з якими його члени стикаються щодня на фронті, сподіваючись перемогти ворога.

@babel

З'явилося ще одне відео наслідків вибухів у Новофедорівці.