Макс Нестеров, Сашко Сидорянський та Міша Загорулько — перукарі. Вже четвертий місяць поспіль вони волонтерять в одному з госпіталів, де лікуються українські військові. Приходять раз на тиждень і стрижуть, голять, розповідають пораненим чоловікам про догляд — і одночасно підтримують їх та розважають. Журналістка «Бабеля» один день побула помічницею перукарів.

Макс — співзасновник благодійного проєкту Hair For Share. До Сашка та Міші він приєднався у травні. Хлопці приходять о 10-й, виходять пізно ввечері. Стрижуть хлопців з легкими пораненнями, тих, хто втратив руку або ногу, і тих, хто не може встати з ліжка.

Макс каже, що технічно працювати з ними складніше, але справляються ― стелять пелюшки на ліжко, накривають бійця накидкою, піднімають йому голову, акуратно стрижуть. Буває, що разом із волоссям знімається шкіра. Завжди використовують тальк, приносять із собою пакети шампунів і гелів, щоб хлопці могли помитися, не встаючи з-під крапельниць.

― До такого неможливо звикнути, ― каже Макс. ― Мій мозок просто не сприймає історії, які я там чую, там навіть капелани плачуть. І нам теж відразу треба почути біль людини. Ми ніколи не розпитуємо, не навʼязуємося, але стараємося розвеселити, коли можна, підтримати. Однаково, всі розмови про війну і про сімʼю.

Раніше Макс ніколи не волонтерив. Вважав себе аполітичним. Початок війни в 2014-му пройшов ніби повз нього. Тепер навіть шестирічна донька Макса мріє «дати путіну кросівком в голову». Читайте далі

📋 Читайте наш щоденний дайджест найголовніших подій дня на випадок, якщо ви щось пропустили. Ось головне за 8 серпня

✈️ Російські авіакомпанії, зокрема державна компанія «Аерофлот», розбирають літаки, щоб мати запчастини.

У червні російський уряд рекомендував авіакомпаніям використовувати деякі літаки для запчастин, щоб решта авіалайнерів іноземного виробництва могли далі літати принаймні до 2025 року.

Через санкції, які запровадили проти росії після її повномасштабного вторгнення в Україну, авіакомпанії з рф більше не можуть отримувати запчастини або проходити технічне обслуговування своїх іноземних літаків — а це більша частина авіапарку росії. Станом на кінець 2021 року майже 80% парку «Аерофлоту» складали Boeing та Airbus, 134 та 146 відповідно. А також близько 80 літаків Sukhoi Superjet-100 російського виробництва.

Джерело, обізнане в цьому питанні, повідомило журналістам, що як мінімум один російський Sukhoi Superjet-100 та один Airbus A350, які експлуатує «Аерофлот», наразі зупинили та розбирають. Вони додають, що Airbus A350 майже новий.

За даними джерел Reuters, обладнання також взяли з кількох Boeing 737 і Airbus A320 «Аерофлоту», оскільки компанії потрібні додаткові запчастини для інших літаків цих моделей.

Зібрані в росії літаки Sukhoi Superjet також сильно залежать від іноземних запчастин. Джерело повідомило, що з одного з них уже зняли двигун, щоб інший Superjet міг продовжити польоти.

@babel

💸 Сполучені Штати Америки нададуть уряду України додатково $4,5 мільярда.

Фінансування вже погоджено з Міністерством фінансів США через Світовий банк. Як повідомили в Агентстві міжнародного розвитку (USAID), перший транш на $3 мільярди буде вже в серпні.

Кошти призначені для того, щоб допомогти уряду України зберегти основні функції, включаючи соціальну та фінансову допомогу населенню, дітям-інвалідам та мільйонам внутрішніх переселенців. Крім того, бюджетна підтримка дозволить забезпечити енергопостачання лікарень, шкіл та інших обʼєктів критичної інфраструктури, а також виплатити зарплати медикам, вчителям та іншим бюджетникам.

@babel

☠️ Заступник міністра оборони США Колін Каль заявив, що російська армія втратила в Україні близько 70—80 тисяч військових. Сюди входять як поранені, так і загиблі.

«Я думаю, що можна з упевненістю припустити, що росіяни, ймовірно, втратили 70 або 80 тисяч менш ніж за шість місяців. Ідеться разом про вбитих та поранених у бою. Це число може бути трохи нижчим чи трохи вищим, але я думаю, що порядок чисел приблизно такий», — зазначив він на брифінгу.

@babel

У Лівані не прийняли зерновий вантаж з України, який першим вирушив з розблокованого Одеського порту.

Посольство України в Лівані опублікувало фотографію судна Razoni і повідомило, що кінцевий покупець відхилив вантаж через затримку доставки на 5 місяців.

Це було перше судно, яке вийшло з українського порту в Чорне море після вторгнення росії. На його борту близько 26 500 тонн кукурудзи. Зараз для вантажу шукають іншого покупця в Лівані чи деінде.

@babel

🗓 Що у світі писали про війну в Україні 8 серпня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

Цього разу в огляді лише один матеріал ― однак ґрунтовний і багато в чому знаковий. Александер Віднман, колишній очільник європейського відділу Національної ради безпеки США, закликає Америку перестати «ходити навшпиньки» довкола росії в колонці на Foreign Affairs.

Десятиліттями Америка ставила в центр своєї політики щодо Східної Європи росію ― через примарні надії на хороші відносини з кремлем і сподівання уникнути чергової холодної війни, пише автор. Навіть після повномасштабного вторгнення рф в Україну ключові особи в США орієнтуються на москву, а не на Київ, тоді як мають ставити в пріоритет реальну Україну, а не вигаданий образ росії. Віндман аналізує історію позиції США щодо російсько-українських стосунків, яка сформувалась у 1989 році під час секретної наради в Білому домі, де обговорювалися пріоритети Сполучених Штатів на випадок розвалу Радянського Союзу. Основними загрозами тоді було визначено утворення нових ядерних держав, втрата ядерної зброї чи її поява на чорному ринку, а також громадянські війни в «нових» пострадянських країнах. Аби зменшити ці ризики, американці вирішили діяти спільно з росією. Влітку 1991-го президент США Джордж Буш ― старший виступив у Києві з сумнозвісною промовою, яка увійшла в історію як «Котлета по-київськи» (гра слів, англійською назва страви звучить як «київський боягуз»). У промові Буш фактично застерігав Україну від відновлення незалежності й попереджав про «небезпеки суїцидального націоналізму», ігноруючи право українців на самовизначення.

У ті роки, пише Віндман, лише незначна меншість у Білому домі вважала, що треба допомогти зміцнити незалежну Україну, яка мала б стати оплотом проти російського реваншизму. Більшість вірила, що США можуть перетворити росію на стабільного союзника. Цей підхід тримався десятиліттями, і навіть нещодавно адміністрація Джо Байдена зосередила аналіз ризиків російсько-української війни на наслідках для рф, а не для України, пише Віндман. Якби США вчасно побачили, що саме Україна є перспективним двигуном демократизації в регіоні, то гарантії безпеки України були б більш твердими, ніж у Будапештському меморандумі. Якби після Помаранчевої революції США підтримали реформи Віктора Ющенка, Янукович міг не виграти вибори 2010 року, і Революція гідності, яка зробила Україну вразливою до російського вторгнення, можливо, й не була б потрібна. Можливо, тоді не був би анексований Крим, не почалися б окупація Донбасу і, зрештою, повномасштабне вторгнення, розмірковує автор. Побоювання щодо політичної відповіді з боку москви завжди перешкоджали тіснішим відносинам із Києвом.

Світ довго не розумів України, а дослідники, які вивчали СРСР, перекваліфікувалися на «росіяністів», тоді як Україна залишалася в тіні свого привілейованого сусіда. Віндман, який працював у Раді національної безпеки в 2018―2020 роках, пише, що навіть тоді дуже мало чиновників мали необхідні знання про Україну. Цей тренд триває і досі: Рада національної безпеки ухвалює рішення, боячись ескалації з боку москви та сподіваючись колись налагодити відносини. Старих звичок складно позбутися, пише автор, але це потрібно зробити якомога швидше. Адміністрація президента Байдена почала говорити про необхідність української перемоги на полі бою, та поки що слова розходяться з діями. Рада національної безпеки блокує чи відкладає додаткову допомогу, а бюрократія Міноборони створює перешкоди для поставок, вважає Віндман. Крім збільшення обсягів і типів допомоги, автор пропонує кілька інших кроків, яких має вжити Білий дім. Адміністрація Байдена має очолити роботу зі створення центрів логістики та забезпечення ближче до східних та південних фронтів, США мають продовжити роботу для повноцінного розблокування експорту зерна. Читати далі

@babel

🔒Президент Володимир Зеленський закликав західні країни заборонити вʼїзд для всіх росіян. Він підкреслив, що «найголовніші санкції — це закрити кордони, бо росіяни забирають чужу землю». За його словами, росіяни повинні «жити в ізоляції, поки не змінять свою філософію».

@babel

Укравтодор продав на благодійному аукціоні тубус від протитанкової керованої ракети, який оздоблений петриківським розписом, за 155 тисяч гривень. Кошти підуть фонду «Повернись живим».

@babel

⏰Вчені зафіксували найкоротший день на Землі з моменту винаходу атомного годинника — доба 29 червня 2022 року була на 1,59 мілісекунди менша від звичайного 24-годинного дня. Попередній рекорд був 19 липня 2020 року, коли доба була на 1,47 мілісекунди коротшою.

@babel

«Бабель» спільно з «Меморіалом» вшановує пам’ять студентки другого курсу НПУ ім. Драгоманова Анастасії Тагірової. Вона загинула 30 березня у передмісті Чернігова. Дівчина везла у місто гуманітарну допомогу, її авто обстріляли російські військові. Того дня росіяни розбили щонайменше дві колони волонтерів, декілька з них загинули, ще декілька — дістали поранень. Анастасії було 19 років. Світла пам'ять

🕵️Британська розвідка: на вихідних росія продовжувала концентрувати зусилля на зміцненні оборони на півдні України. Попри це окупанти не припиняють атакувати позиції у Донецькій області.

За останні 30 днів наступ росії на Бахмут був найуспішнішим на Донбасі, однак за цей час окупантам вдалося просунутися всього на 10 км. При цьому на інших ділянках Донбасу, де росія намагалася прорватися, військові просунулися не більше ніж на 3 км за місяць.

@babel

Війська росії обстріляли Харків, ЗСУ поцілили по двох мостах на Херсонщині, а США узгодили пакет військової допомоги для України на мільярд доларів. Війна, день 167: онлайн «Бабеля»

🇺🇦 українською — https://baa.nu/V2WfDF
🇺🇸 англійською — https://baa.nu/kVWNVS

🤬 У російському утворенні «днр» заявили про смерть полоненого захисника «Азовсталі» — «азовця» з розвідувального підрозділу «Ведмеді». Пропагандистські ЗМІ заявляють, що український військовополонений помер через «ускладнення хронічних захворювань, які спричинила наркотична залежність».

Раніше російські ЗМІ писали, що так званий «верховний суд днр» почав судити полонених українських бійців підрозділу «Ведмеді», зокрема командира Олександра Кравцова. Всіх бійців вимагають стратити. «Суд» має оголосити «вердикт» 10 серпня.

@babel