Все, що російські генерали роблять в Україні і від чого страждають українські цивільні, полонені та поранені військові, ― це міжнародні злочини. У майбутньому їх може розглядати Міжнародний кримінальний суд. Говорять і про те, щоб створити спеціальний трибунал на кшталт Нюрнберзького.

Такі суди дозволять притягнути до відповідальності саме військове керівництво, а також російського президента володимира путіна, міністра оборони сергія шойгу, міністра закордонних справ сергія лаврова та інших. Важливим для України є приклад Міжнародного кримінального трибуналу для колишньої Югославії.

Генасамблея ООН обрала українського надзвичайного і повноважного посла Володимира Василенка суддею до цього трибуналу. Він вважає, що якби Україна ратифікувала Римський статут і стала повноправним членом Міжнародного кримінального суду (МКС), то путін і його міністри ще до повномасштабного вторгнення могли отримати обвинувачення за дії в Криму та на Донбасі з 2014 року.

«Бабель» поговорив з Василенком про його досвід роботи в Міжнародному трибуналі, про те, чому важливо ратифікувати Римський статут, як притягнути до відповідальності путіна та чи буде лукашенко відповідати за співучасть у агресії

Колишній нардеп євген балицький, якого росіяни назначили «головою» окупованої частини Запорізької області, курирує розкрадання зерна. Росіяни створили «державну унітарну компанію», діяльність якої контролює балицький.

Головне управління розвідки Міноборони розповідає, що окупанти захопили припортовий елеватор підприємства «Нова хортиця» у Бердянську, завантажувальний комплекс «Аскет Шиппінг» у порту Бердянськ, а також елеватори підприємств «Кернел», «Оптімус» та інших зернотрейдерів.

Перше судно під завантаження мало прибути 10 липня. 17 липня має прибути судно Zhibek Zholy, яке вже вивозило крадене зерно з Бердянська (його випустила Туреччина).

Компанія окупантів встановила дуже низькі ціни на сільгосппродукцію, що не влаштовує сільгоспвиробників. Через це вони намагаються не продавати врожай, а зберігати його в сховищах.

@babel

💪 Трофейний російський «Панцир» воює на боці України та знищив першу ціль, повідомляє Міноборони. До його автоматичних гармат підходять 30-міліметрові снаряди, які ЗСУ має на озброєнні.

@babel

Президент Туреччини Реджеп Ердоган поговорив телефоном з путіним, повідомляє адміністрація турецького лідера. Вони говорили про те, щоб створити безпечні коридори для експорту українського зерна Чорним морем. Турецька сторона вважає, що час вже настав. Окремо Ердоган заявив, що війну між росією та Україною потрібно вирішити на перемовинах.

@babel

⚡️Олігарх Рінат Ахметов виходить з медійного бізнесу. «Я прийняв вимушене рішення про вихід моєї інвестиційної компанії SCM з медійного бізнесу. Цього тижня «Медіа Група Україна» відмовиться на користь держави від усіх ефірних і супутникових телевізійних ліцензій наших каналів і від ліцензій наших друкованих медіа в Україні. Ми також припинимо діяльність онлайн-медіа МГУ», — йдеться в заяві.

@babel

Оперативне командування «Південь» опублікувало відео, як українські військові звільняли острів Зміїний від російських окупантів. Зокрема, ЗСУ вперше опублікувало кадри загибелі крейсера «Москва» і удар по плавучій буровій установці «Таврида».

@babel

Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк назвав рішення інвестиційної компанії SCM початком нової сторінки у відносинах держави та бізнесу

@babel

Під час війни навіть тим, хто не на фронті, треба вміти поводитися зі зброєю та виживати в умовах бойових дій. Ці вміння можна отримати на вишколах — тренуваннях, де навчають користуватися зброєю, поводитися у зоні бою, виживати в містах і надавати першу домедичну допомогу собі й іншим. Вишколи — це не військові тренування, вони не зобов’язують записатися до Збройних сил і можуть відрізнятися за програмою.

«Бабель» разом з речником батальйону Тероборони «Лев» Тарасом Кузяком та інструктором Іваном Ніколєнком пояснює, чому можуть навчити на таких вишколах і навіщо туди записуватися

📋 Читайте наш щоденний дайджест найголовніших подій дня на випадок, якщо ви щось пропустили. Ось головне за 11 липня.

❗️Увечері росія знову завдала ракетного удару по Одещині. Руйнувань та жертв немає, повідомляє ОК «Південь».

@babel

Радник голови Херсонської ОВА Сергій Хлань підтвердив, що ЗСУ влучили у склад боєприпасів, який окупанти розмістили в Новій Каховці.

«У людей вилітають вікна, але вони все одно радіють… бо це ж означає, що ЗСУ близько», — зазначив Хлань.

@babel

Що у світі писали про війну в Україні 11 липня. Огляд публікацій провідних іноземних видань:

Оглядач The Washington Post Макс Бут пише, що необхідно зменшити тривалість війни в Україні, а не продовжувати готуватися до затяжного конфлікту. Бут вважає, що прийняття наративу про «вічну війну» небезпечне, оскільки воно усуває необхідність скоротити конфлікт, допомагаючи Україні перемогти. Українська економіка цьогоріч зменшиться на 45%, тоді як рф, попри західні санкції, у цьому році може отримати більше доходів від нафти та газу, ніж минулого. Тривала війна буде на користь лише росії, переконаний Бут, і висловлює стурбованість повідомленнями з Білого дому про те, що «стратегічні цілі» США в Україні вже ось-ось буде досягнуто. Для розвіювання цієї ілюзії він пропонує уявити, що 20% території Сполучених Штатів окуповані, включаючи цілі штати Каліфорнія, Флорида, Іллінойс, Нью-Йорк, Мічиган і Техас. Автор вважає, що США та інші союзники повинні взяти на себе зобов’язання надати більш широку підтримку. Хоча Україні не бракує новобранців, щоб відбити наступ росії, їй потрібна зброя. «Нашою метою не повинно бути запобігання поразки України. Наша мета ― забезпечити українську перемогу», ― наголошує Бут.

«Милі песики, Боно і реклама: PR-стратегії України для залучення підтримки у світі» — це назва нещодавнього відеосюжету на The Wall Street Journal, у якому йдеться про українську PR-кампанію в умовах війни, спрямовану на підвищення обізнаності та залучення фінансування з усього світу. Роль президента Зеленського в цій кампанії важко переоцінити, оскільки за три місяці він віртуально відвідав близько 40 заходів, презентуючи себе наче героя «Давида проти Голіафа». Основна мета Зеленського полягає в тому, щоб утримати увагу Заходу, щоб українська війна просто не зникла з радарів світових лідерів і населення. Україна також використовує «силу знаменитостей», зокрема Боно, який виступав на платформі київського метро. Іншим важливим інструментом сучасної української пропаганди є соціальні мережі, в яких українська влада використовує гумор, мистецтво та меми, щоб залучити молоду аудиторію. Також українці часто викладають фотографії тварин на полі бою, щоб додати чутливості образу українського воїна. WSJ згадує Патрона, собаку-символа, який не тільки милий на вигляд, але й надсилає потужне повідомлення про необхідність отримати достатньо зброї. Українська кампанія також має на меті підняти моральний дух місцевих громадян. Для цього Україна застосовує креативні інструменти, такі як виготовлення марок із російським кораблем та організовує виставки спаленої російської техніки в центрі міста.

ЄС потребує спільного плану, щоб впоратися з потенційним відключенням газу, пише The Economist. Оскільки росія скорочує поставки газу в Європу у відповідь на підтримку України, очікується, що рахунки за електроенергію в таких країнах, як Німеччина, різко зростуть, йдеться в аналізі. Нещодавно Німеччина успішно вмовила Канаду, попри санкції, повернути рф турбіну газопроводу «Північний потік ― 1». Видання цитує Джонатана Стерна з аналітичного центру Оксфордського інституту енергетичних досліджень, який вважає, що пан путін у захваті від таких суперечок Заходу, через що санкції виглядають контрпродуктивними. Підвищення цін на газ створить проблеми для приватних домогосподарств та компаній, і навіть може спровокувати фінансовий крах, ідеться в матеріалі. Європа має відповісти на шантаж путіна, і наразі відповідні заходи ЄС базуються на чотирьох стовпах: збільшення обсягів зберігання газу, диверсифікація джерел енергії, заохочення скорочення попиту та нормування газових витрат. The Economist аналізує кожен із цих вимірів, дійшовши висновку, що всі їх буде складно розвивати та підтримувати, і багато що залежить від того, чи зможуть країни ЄС подолати спокусу протекціонізму та державного втручання.

Станом на 23:30 кількість жертв російського обстрілу у місті Часів Яр зросла до 33, повідомляють у ДСНС.

Під завалами будинку виявили тіло загиблої дитини.

З-під завалів врятували девʼятьох людей. Роботи тривають.

У США показали перше інфрачервоне зображення з телескопа «Джеймс Вебб». Це найбільш віддалені глибини космосу, які коли-небудь бачило людство.

На фото зображено скупчення галактик SMACS 0723, яким воно було 4,6 мільярда років тому. При цьому гравітація SMACS 0723 працює як гігантська лінза: вона підсилює (але спотворює) світло від обʼєктів, що знаходяться за ним. Це дозволяє побачити дуже далекі та невидимі для астрономів раніше обʼєкти.

@babel

❗Ранкове зведення Генштабу: Українські війська відбили спроби наступу росіян на північ від Харкова та на Словʼянськ. Читайте більше

🌍 У ООН прогнозують, що вже цієї осені населення Землі перевищить 8 мільярдів людей.

Організація вважає, що до 2030 року населення планети може досягти 8,5 млрд, до 2050 — 9,7 млрд, а у 2080-х роках сягнути піку в 10,4 млрд.

@babel

Генштаб ЗСУ оприлюднив втрати росіян станом на 12 липня

«Культура може допомогти нам вийти з імперської тіні»

Національний центр Олександра Довженка — державний кіноархів, єдиний в Україні, що входить до Міжнародної федерації кіноархівів. Його головне завдання — берегти архівні українські фільми. Вони записані на плівку, отже вимагають окремих умов зберігання, щоб їх у майбутньому можна було оцифрувати.

Від квітня 2021 року обовʼязки директорки Центру виконує очільниця Музею кіно Олена Гончарук. Міністерство культури досі не підписало з нею контракт, а сам Центр має перейти в підпорядкування Держкіно — і Гончарук побоюється, що інституція може закритися. Зараз для Центру це особливо критично.

«Бабель» поговорив з Гончарук про початок великої війни, комунікацію з Мінкультури, про те, як Європа змінює ставлення до України — і чому культура тут відіграє важливу роль.

Перші 150 українських військових вже почали навчатися на операторів безпілотників у рамках програми «Армія дронів», розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Першого липня Генштаб і платформа United24 відкрили збір грошей на «Армію дронів». На першому етапі планують закупити 200 безпілотників для повітряної розвідки, які можуть літати до 24 годин на відстань 160 км і залишатися майже непомітними.

Мета — закрити дронами всю лінію фронту, загалом близько 2 470 км. Допомогти ЗСУ та долучитися до збору з будь-якого куточка світу можна тут. Або задонатити власний дрон (навіть найпростіший, який знімає пейзажі).

@babel