Серби обстрілювали Сараєво майже чотири роки. Бошняки ховалися від снарядів і куль снайперів, опиралися та дочекалися допомоги НАТО

Сербська армія тримала Сараєво, столицю Боснії, в облозі майже чотири роки — із квітня 1992 по лютий 1996 року. Це найдовша облога міста в сучасній історії. Увесь цей час Сараєво обстрілювала артилерія та снайпери, люди жили у зруйнованих будинках без електрики й опалення, а від прориву сербів стримувала боснійська Територіальна оборона.

Через брак важкого озброєння шансів деблокувати Сараєво в бошняків не було. Воєнні злочини під час облоги Сараєва потім лягли в основу Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії. Одним із пунктів обвинувачення ці злочини стали для президента Республіки Сербської Радована Караджича та генерала Ратко Младича, який командував сербською армією.

Довели, що серби навмисно били по цивільних обʼєктах і стріляли в беззбройних містян. У цих злочинах брали участь російські найманці та навіть письменник Едуард Лимонов. «Бабель» розповідає, чому сербам вдалося оточити місто, як бошняки возили зброю та припаси через тунель і ховалися від снайперів у готелі, а Сараєво пережило настільки довгу облогу.

Космічний телескоп «Джеймс Вебб» під час тестування зробив знімок далекого космосу. Учені кажуть, що це одне з найглибших зображень Всесвіту.

@babel

🤯 Колекціонерка Стефані Клегг купила картину Марка Шагала за $90 тисяч на аукціоні Sotheby’s у 1994 році, лише через дев’ять років після смерті художника. Зараз цю роботу визнали підробкою та хочуть знищити, а жінка судиться з аукціонним домом.

Два роки тому, коли вона хотіла продати роботи зі своєї колекції, Sotheby’s повідомив їй, що картину треба відправити у Францію, де група експертів перевірить її на автентичність. Клегг погодилася, адже у 2008 році цю акварель уже оглядали та оцінили у $100 тисяч. Але цього разу експертна група в Парижі визнала картину підробкою, а спадкоємці Шагала почали вимагати арешту малюнка та його знищення.

@babel

📰Що у світі писали про війну в Україні 7 липня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

📍Директор Центру оборонних концепцій і технологій Інституту Гудзона Браян Кларк та старший науковий співробітник інституту Пітер Раф написали колонку на Foreign Policy, в якій виклали своє бачення шляху розблокування Чорного моря. Автори звинувачують західних союзників у надто обережному ставленні до способів підтримки України. На думку авторів, саме підхід стримування призвів до загострення конфлікту на сході та півдні України. У цієї стратегії кілька недоліків. По-перше, Україна лишається в безперервній війні, яка дозволяє росії використовувати артилерійські обстріли у стилі Другої світової війни. По-друге, це дозволяє росії блокувати українські чорноморські порти, в яких перебуває понад 25 мільйонів тонн зерна. За даними Світового банку, цього року очікується, що майже на 40 мільйонів більше людей опиняться в ситуації гострої нестачі продовольства, і війна рф є тут значним чинником. Хоча Київ відвоював острів Зміїний, йому все ще бракує далекобійної зброї для захисту потенційного вантажного маршруту від російського флоту. Вирішити цю проблему міг би супровід українських торгових суден кораблями США чи НАТО. Однак адміністрація Байдена відхилила цей варіант з тих самих причин, чому й відмовилася закрити небо над Києвом, йдеться в колонці. Однак зерно все ще можна звільнити ― якщо надати Україні достатню кількість військового обладнання для захисту її судноплавних шляхів. Велику роль у цьому сценарії можуть відіграти безпілотники. Наприклад, MQ-1C Gray Eagle приблизно вдвічі більші за Bayraktar і озброєні потужними ракетами Hellfire або бомбами з GPS-наведенням. Вони можуть літати протягом 25 годин зі швидкістю 300 км/год, що дає їм дальність і смертоносність для знищення загроз уздовж усієї потенційної транзитної смуги. Зараз продаж цих безпілотників в Україну заблоковано через побоювання щодо доступу росіян до передових технологій. Автори колонки закликають Вашингтон переглянути свій підхід до війни й нарешті почати розглядати її як глобальну проблему, яка потребує сміливих заходів ― включно із наданням Україні сучасної зброї, здатної зупинити росію.

📍The Wall Street Journal опублікував розгорнутий відеоматеріал про розкрадання росією українського зерна. Видання проаналізувало супутникові зображення, дописи телеграм-каналів, документи та інтерв’ю, щоб з’ясувати, що рф потихеньку систематизувала крадіжку сотень тисяч тонн зерна з України на користь російських союзників на Близькому Сході. Згідно з аналізом, росія розробила контрабандний маршрут з новоокупованих територій України через анексований Крим і Чорне море до Сирії. Маршрут, який виявив WSJ, починається в Кам’янці-Дніпровській, де знаходиться одне з найбільших зерносховищ у Запорізькій області. Звідти російські фури без номерів везуть зерно до Криму. Водіїв, задіяних у цій схемі, вербують серед російських солдат і через оголошення про роботу в пабліках. З материкової частини України зерно прямує до Севастополя, де на нього чекають вантажні судна. Кораблі, які перевозять цей вантаж, вмикають і вимикають дані відстеження, щоб приховати свій маршрут. Однак супутникові знімки з різних портів підтверджують, що ці судна перевозять зерно із Севастополя до Сирії та Туреччини. Хоча сирійська влада заперечує, що отримує вкрадене українське зерно, матеріал WSJ доводить протилежне.

@babel

📍Про труднощі близько 10 мільйонів українців, які покинули свої домівки унаслідок просування росії на сході, пише The New York Times. Приблизно половина людей, які були вимушені покинути домівки, зараз перебувають у Європі та інших країнах, а інші п’ять мільйонів є внутрішньо переміщеними особами в Україні. Це створює гуманітарну проблему, яку видання називає «геркулесовою». Оскільки люди залишають своє житло під масованими обстрілами рф, багатьом не буде куди повернутися, навіть якщо Україна звільнить їхні рідні міста. Щоб розмістити людей, громадські будівлі, такі як спортзали, університетські гуртожитки, церкви тощо, перетворюються на притулки. ООН повідомляє, що більшість переселенців стикаються з нестачею їжі, води та предметів першої необхідності. У той же час деякі люди пристосовуються до нової реальності. Херсонка Оксана Зелінська втекла на захід України, де почала волонтерити на громадській кухні, щоб уникнути депресії та бездіяльності. Ганна Обужеванна зі східної України знайшла ділянку землі біля свого нинішнього притулку в церкві Павлограда, і посадила там помідори й огірки, які нагадують їй про її звичний побут удома, пише видання.

@babel

🇺🇸Американський Інститут вивчення війни у щоденному зведенні пише, що окупанти, імовірно, готуються до одночасного штурму Словʼянська та Краматорська на різних напрямках

@babel