📌 Автоматичний запис телефонних розмов, здійснений програмою, яку особа встановила на свій мобільний телефон, і наданий правоохоронним органам, не містить ознак зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у розумінні НСРД та є допустимим доказом.

Постанова ККС ВС (Справа № 450/1952/18)

📌 Особливості здійснення досудового розслідування корупційних кримінальних правопорушень потребують термінового вжиття заходів, спрямованих на збирання фактичних даних, у тому числі шляхом НСРД, оскільки несвоєчасне проведення процесуальних дій може призвести до втрати доказів, тому сама собою реєстрація відомостей про таке кримінальне правопорушення і початок розслідування іншим слідчим органом, ніж визначено у ст. 216 КПК, автоматично не означає порушення кримінального процесуального законодавства і не свідчить про реалізацію повноважень, не передбачених законом у розумінні п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК.

Постанова ККС ВС (Справа №  991/7255/21)

📍 Огляд мобільного телефона, проведений органом досудового розслідування під час огляду місця події за добровільною згодою власника, який надав пароль доступу, без подолання систем логічного захисту, та дослідження інформації, що була наявна в мобільному телефоні, шляхом увімкнення телефона та огляду текстових повідомлень, які в ньому знаходилися й доступ до яких не був пов’язаний із наданням володільцем відповідного сервера (оператором мобільного зв’язку) доступу до електронних інформаційних систем, не порушує вимог КПК.

Постанова ККС ВС (Справа №  354/1184/23)

📎 Положеннями ст. 399 КПК передбачено, що рішення про залишення апеляційної скарги без руху не може бути застосоване до апеляційних скарг, поданих на ухвали слідчих суддів, однак вимагає від суду в будь-якому випадку встановити, що така скарга подана без додержання вимог, передбачених ст. 396 КПК. У разі сумнівів щодо ідентифікації автора документа апеляційний суд повинен перевірити наявність відсутність електронного підпису апелянта.

Постанова ККС ВС (Справа №  757/52457/25-к)

📌 Огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (червень 2026 рік)

✍️ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО

☝️ Залишення без розгляду позовних вимог до боржника на підставі ч. 4 ст. 7 КУзПБ у зв’язку з пред’явленням кредитором відповідних грошових вимог у справі про банкрутство не змінює правової природи спору та не впливає на визначення юрисдикції вимог до поручителя. Спір про стягнення заборгованості з фізичної особи − поручителя підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, якщо договір поруки укладено для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи.

Постанова КГС ВС (Справа №  910/8418/25 (910/3173/25))

📌 Якщо несвоєчасне підписання акта про придбання майна на аукціоні та невідступлення права вимоги є наслідком однієї і тієї ж бездіяльності замовника аукціону, одночасне стягнення пені, передбаченої ст. 87 КУзПБ, та пені, передбаченої ст. 88 КУзПБ, за один і той самий період прострочення може призводити до подвійної відповідальності одного виду за одне правопорушення, що суперечить ст. 61 Конституції України. Водночас пеня, встановлена зазначеними нормами КУзПБ, має приватноправовий характер та може бути зменшена судом на підставі ст. 551 ЦК України.

Постанова КГС ВС (Справа №  925/1240/21(925/268/25))

☝️ Якщо на дату подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження боржника вже були визнані вчиненими з порушенням закону та скасовані Міністерством юстиції України, такі записи в ЄДР не породжують юридичних наслідків для визначення територіальної підсудності, а справа підлягає розгляду господарським судом за місцезнаходженням боржника відповідно до законних відомостей ЄДР.

Постанова КГС ВС (Справа №  911/427/26)

📍 Боржник —фізична особа зобов'язаний разом із заявою про неплатоспроможність подати конкретизований список кредиторів із зазначенням усіх складових боргу та належні докази підстав неплатоспроможності відповідно до ст. 116 КУзПБ, недоведеність яких є підставою для відмови у відкритті провадження за п. 1 ч. 4 ст. 119 КУзПБ. Письмові докази, викладені іноземною мовою без належного перекладу на українську мову та нотаріального засвідчення вірності такого перекладу в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», не є належними документами, оскільки вони не оформлені в установленому законом порядку, а тому не можуть підтверджувати обставини, на які посилається заявник.

Постанова КГС ВС (Справа №  922/3866/25 )

📌 Особи, які незаконно набули майно боржника або отримали майнову вигоду внаслідок правочинів чи майнових дій, передбачених ст. 42 КУзПБ, підлягають притягненню до субсидіарної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 42 цього Кодексу у межах завданих боржнику збитків. Крім цього, ч. 5 ст. 42 КУзПБ встановлює спеціальний порядок визначення меж субсидіарної відповідальності − у межах суми завданих боржнику збитків.

Постанова КГС ВС (Справа №  902/90/21(902/643/25))

📌 Огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (червень 2026 рік)

📎 СПРАВИ У СПОРАХ, ПОВ'ЯЗАНИХ З АНТИМОНОПОЛЬНИМ ТА КОНКУРЕНТНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ

☝️Якщо рішення Антимонопольного комітету України не вручено особі через її неотримання за офіційною адресою, воно вважається врученим через десять днів після опублікування інформації про нього в офіційному друкованому виданні. З цього моменту починає обчислюватися двомісячний строк на оскарження такого рішення, який є присічним, не підлягає поновленню та після його спливу суд зобов’язаний відмовити у позові незалежно від причин пропуску.

Постанова КГС ВС (Справа №  914/1358/25 )

📌 Огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (червень 2026 рік)

✍️ СПРАВИ ЩОДО КОРПОРАТИВНИХ СПОРІВ, КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ

☝️ Якщо замість кількох правочинів товариство могло вчинити один значний правочин, кожен із таких правочинів вважається значним. У вирішенні спору суд не може обмежуватися лише формальною оцінкою ціни кожного договору, а повинен здійснити комплексний аналіз та з'ясувати обставини укладення таких правочинів, які в сукупності свідчитимуть про можливість або неможливість вчинення одного значного правочину замість кількох правочинів, що за формальними ознаками не є значними.

Постанова КГС ВС (Справа №  906/358/25)

✔️ У разі якщо господарське товариство, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, не прийняло до 1 травня рішення про нарахування дивідендів, обов'язок зі сплати частини чистого прибутку виникає безпосередньо із закону. Положення статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлюють самостійний та імперативний механізм розподілу частини чистого прибутку між державою та іншими акціонерами пропорційно кількості належних їм акцій, який не залежить від прийняття рішення загальними зборами.

Постанова КГС ВС (Справа № 910/6208/24)

📎Переважне право акціонера на придбання акцій, передбачене статутом приватного акціонерного товариства, не може змінювати або підміняти встановлений Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» порядок приватизації державного пакета акцій. Спосіб приватизації визначається спеціальним законом, а не положеннями статуту товариства чи попередніми організаційними рішеннями Фонду державного майна України.

Постанова КГС ВС (Справа №  910/9145/25)

📍Обов'язок привести структуру власності суб'єкта у сфері медіа у відповідність до вимог Закону України «Про медіа» покладається на самого суб'єкта у сфері медіа, а не на його учасника. Частина друга статті 21 Закону України «Про медіа» не встановлює корпоративного обов'язку органу місцевого самоврядування вийти зі складу учасників товариства або відчужити належну йому частку. Суд не має права втручатися у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування щодо розпорядження корпоративними правами комунальної власності, а вимога про зобов'язання «вжити заходів» щодо виходу зі складу учасників товариства не є належним та ефективним способом захисту.

Постанова КГС ВС (Справа №  916/4996/24)

📌Заходи забезпечення позову не можуть застосовуватися, якщо вони фактично зупиняють або унеможливлюють реалізацію рішення про примусове відчуження майна, ухваленого відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану». Заборона, встановлена ч. 15 ст. 137 ГПК України, діє незалежно від того, яким саме способом сформульовано заявлені заходи забезпечення позову.

Постанова КГС ВС (Справа №  911/3162/24)

📌 Огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (червень 2026 рік)

✍️ СПРАВИ ЩОДО ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ТА ПРАВА ВЛАСНОСТІ

📎 Договір оренди державного майна підлягає визнанню недійсним як вчинений під впливом помилки щодо істотних властивостей майна (ст. 229 ЦК України), якщо орендодавець, порушивши ч. 5 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не надав потенційному орендарю повної та достовірної інформації щодо фактичного стану об'єкта оренди, що безпосередньо впливає на можливість використання орендованого майна за цільовим призначенням відповідно до умов договору. Покладення на орендаря негативних наслідків, зумовлених неналежним виконанням орендодавцем обов'язку щодо розкриття такої інформації, не відповідає засадам добросовісності, розумності та справедливості, також правовій природі відповідної процедури передачі майна в оренду.

Постанова КГС ВС (Справа №  916/3317/23)

📍Погодження меж є виключно допоміжною стадією в процедурі приватизації земельної ділянки. До того жу ст. 198 ЗК України лише зазначається про те, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. З цього не випливає, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа − акта погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося.

Постанова КГС ВС (Справа №  917/1143/25)