📍 Боржник —фізична особа зобов'язаний разом із заявою про неплатоспроможність подати конкретизований список кредиторів із зазначенням усіх складових боргу та належні докази підстав неплатоспроможності відповідно до ст. 116 КУзПБ, недоведеність яких є підставою для відмови у відкритті провадження за п. 1 ч. 4 ст. 119 КУзПБ. Письмові докази, викладені іноземною мовою без належного перекладу на українську мову та нотаріального засвідчення вірності такого перекладу в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», не є належними документами, оскільки вони не оформлені в установленому законом порядку, а тому не можуть підтверджувати обставини, на які посилається заявник.

Постанова КГС ВС (Справа №  922/3866/25 )

📌 Особи, які незаконно набули майно боржника або отримали майнову вигоду внаслідок правочинів чи майнових дій, передбачених ст. 42 КУзПБ, підлягають притягненню до субсидіарної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 42 цього Кодексу у межах завданих боржнику збитків. Крім цього, ч. 5 ст. 42 КУзПБ встановлює спеціальний порядок визначення меж субсидіарної відповідальності − у межах суми завданих боржнику збитків.

Постанова КГС ВС (Справа №  902/90/21(902/643/25))

📌 Огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (червень 2026 рік)

📎 СПРАВИ У СПОРАХ, ПОВ'ЯЗАНИХ З АНТИМОНОПОЛЬНИМ ТА КОНКУРЕНТНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ

☝️Якщо рішення Антимонопольного комітету України не вручено особі через її неотримання за офіційною адресою, воно вважається врученим через десять днів після опублікування інформації про нього в офіційному друкованому виданні. З цього моменту починає обчислюватися двомісячний строк на оскарження такого рішення, який є присічним, не підлягає поновленню та після його спливу суд зобов’язаний відмовити у позові незалежно від причин пропуску.

Постанова КГС ВС (Справа №  914/1358/25 )

📌 Огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (червень 2026 рік)

✍️ СПРАВИ ЩОДО КОРПОРАТИВНИХ СПОРІВ, КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ

☝️ Якщо замість кількох правочинів товариство могло вчинити один значний правочин, кожен із таких правочинів вважається значним. У вирішенні спору суд не може обмежуватися лише формальною оцінкою ціни кожного договору, а повинен здійснити комплексний аналіз та з'ясувати обставини укладення таких правочинів, які в сукупності свідчитимуть про можливість або неможливість вчинення одного значного правочину замість кількох правочинів, що за формальними ознаками не є значними.

Постанова КГС ВС (Справа №  906/358/25)

✔️ У разі якщо господарське товариство, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, не прийняло до 1 травня рішення про нарахування дивідендів, обов'язок зі сплати частини чистого прибутку виникає безпосередньо із закону. Положення статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлюють самостійний та імперативний механізм розподілу частини чистого прибутку між державою та іншими акціонерами пропорційно кількості належних їм акцій, який не залежить від прийняття рішення загальними зборами.

Постанова КГС ВС (Справа № 910/6208/24)

📎Переважне право акціонера на придбання акцій, передбачене статутом приватного акціонерного товариства, не може змінювати або підміняти встановлений Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» порядок приватизації державного пакета акцій. Спосіб приватизації визначається спеціальним законом, а не положеннями статуту товариства чи попередніми організаційними рішеннями Фонду державного майна України.

Постанова КГС ВС (Справа №  910/9145/25)

📍Обов'язок привести структуру власності суб'єкта у сфері медіа у відповідність до вимог Закону України «Про медіа» покладається на самого суб'єкта у сфері медіа, а не на його учасника. Частина друга статті 21 Закону України «Про медіа» не встановлює корпоративного обов'язку органу місцевого самоврядування вийти зі складу учасників товариства або відчужити належну йому частку. Суд не має права втручатися у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування щодо розпорядження корпоративними правами комунальної власності, а вимога про зобов'язання «вжити заходів» щодо виходу зі складу учасників товариства не є належним та ефективним способом захисту.

Постанова КГС ВС (Справа №  916/4996/24)

📌Заходи забезпечення позову не можуть застосовуватися, якщо вони фактично зупиняють або унеможливлюють реалізацію рішення про примусове відчуження майна, ухваленого відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану». Заборона, встановлена ч. 15 ст. 137 ГПК України, діє незалежно від того, яким саме способом сформульовано заявлені заходи забезпечення позову.

Постанова КГС ВС (Справа №  911/3162/24)

📌 Огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (червень 2026 рік)

✍️ СПРАВИ ЩОДО ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ТА ПРАВА ВЛАСНОСТІ

📎 Договір оренди державного майна підлягає визнанню недійсним як вчинений під впливом помилки щодо істотних властивостей майна (ст. 229 ЦК України), якщо орендодавець, порушивши ч. 5 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не надав потенційному орендарю повної та достовірної інформації щодо фактичного стану об'єкта оренди, що безпосередньо впливає на можливість використання орендованого майна за цільовим призначенням відповідно до умов договору. Покладення на орендаря негативних наслідків, зумовлених неналежним виконанням орендодавцем обов'язку щодо розкриття такої інформації, не відповідає засадам добросовісності, розумності та справедливості, також правовій природі відповідної процедури передачі майна в оренду.

Постанова КГС ВС (Справа №  916/3317/23)

📍Погодження меж є виключно допоміжною стадією в процедурі приватизації земельної ділянки. До того жу ст. 198 ЗК України лише зазначається про те, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. З цього не випливає, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа − акта погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося.

Постанова КГС ВС (Справа №  917/1143/25)

📎Набуття особою права користування об’єктом, до складу якого входить пам’ятка культурної спадщини, пов’язане з обов’язком проявити розумну обачність та з’ясувати спеціальний правовий режим майна, якщо його зовнішні й архітектурні ознаки є помітними та доступними для сприйняття за звичайних умов. Укладення договору оренди щодо пам’ятки місцевого значення без попереднього погодження уповноваженого органу охорони культурної спадщини є порушенням імперативних вимог закону (ст. 18 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»). У такому випадку ризик процедурних порушень орендодавця не може покладатися виключно на державу, оскільки недобросовісна та необачна поведінка орендаря виключає наявність у нього легітимних очікувань на збереження права користування та спростовує тезу про «надмірний індивідуальний тягар» у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Постанова КГС ВС (Справа №  916/938/22)

📌 Огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (червень 2026 рік)

✍️ СПРАВИ У СПОРАХ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ІЗ ПРАВОЧИНІВ, ЗОКРЕМА ДОГОВОРІВ

📌Власне сам факт недосягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору не є підставою для відмови у позові про визнання договору укладеним, якщо його укладення є обов’язковим відповідно до закону. У таких випадках завдання суду полягає не у констатації відсутності згоди між сторонами, а вирішенні переддоговірного спору шляхом визначення спірних умов договору з урахуванням вимог законодавства та позицій учасників спору.

Постанова КГС ВС (Справа №  921/256/25)

📌 Сам собою факт несвоєчасного подання сертифіката Торгово-промислової палати України не позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини, якщо договором прямо не передбачено втрату такого права. Вирішальне значення має своєчасне повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин, тоді як сертифікат ТПП є лише одним із доказів їх існування та може бути отриманий після виникнення таких обставин.

Постанова КГС ВС (Справа № 905/541/16)

📌 Огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (червень 2026 рік)

✍️ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ

☝️ Докази, отримані в межах кримінального провадження, можуть використовуватися у господарському процесі, якщо вони стосуються предмета доказування, а тому постанова про закриття кримінального провадження підлягає дослідженню та оцінці судом нарівні з іншими доказами відповідно до стандарту вірогідності доказів. Формальне посилання на відмінність предмета кримінального та господарського провадження без аналізу змісту такого доказу суперечить принципам всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи.

Постанова КГС ВС (Справа №  906/1325/25)

📍Сплата орендарем усієї спірної суми (основного боргу та пені) однією платіжною інструкцією із зазначенням у призначенні платежу реквізитів договору оренди та номера справи є підставою для закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, якщо у договорі не передбачено обов'язку окремого перерахування пені на інший бюджетний рахунок і відсутні докази ненадходження коштів або їх повернення платнику.

Постанова КГС ВС (Справа №  904/3312/25)