📎Рішення про взяття об’єкта культурної спадщини на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України від 08 червня 2000 року №1805-III «Про охорону культурної спадщини», уже не визначає статус об’єкта як пам’ятки, оскільки такий статус визначає безпосередньо Закон №1805-ІІІ. За такої ситуації, ревізія (перегляд, оскарження), в тому числі в судовому порядку, рішення про взяття об’єкта культурної спадщини на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом № 1805-ІІІ, є неефективним способом захисту, оскільки внаслідок такої ревізії, статус об’єкта як пам’ятки культурної спадщини не зміниться і об’єкт не втратить свій визначений Законом № 1805-ІІІ охоронний статус.

Постанова КАС ВС (Справа №  340/504/23)

✔️Право особи оскаржити нормативно-правовий акт шляхом звернення до адміністративного суду, передбачене частиною третьою статті 264 КАС України, не означає звільнення такої особи від обов’язку виконувати приписи цього акта в період його чинності. Сам факт подання позову про визнання нормативно- правового акта нечинним не зупиняє його чинності та не звільняє учасників відповідних правовідносин від виконання його приписів до моменту втрати ним чинності у порядку, передбаченому частиною другою статті 265 КАС України.

Постанова КАС ВС (Справа №  380/4648/25)

Підписатись на аудіо-дайджести рішень Верховного Суду: https://telegram.me/audioSCourt

☝️ У разі встановлення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, строк давності якого на час ухвалення вироку сплив, суд вироком призначає засудженій особі покарання згідно із загальними засадами, передбаченими ст. 65 КК, і одночасно звільняє її від цього покарання. Якщо строки давності спливли на стадії апеляційного розгляду, апеляційний суд, у разі залишення в силі вироку в частині засудження, має змінити вирок і звільнити засуджену особу від покарання, визначеного судом першої інстанції.

Постанова ККС ВС (Справа №  214/43/19 )

📌 Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (травень 2026 рік)

✔️ РОЗДІЛ II. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

📍Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК.

Постанова ККС ВС (Справа № 371/111/25 )

📌Період, на який апеляційний суд зупиняє кримінальне провадження, зокрема, на підставі ст. 335 КПК у зв’язку з проходженням особою військової служби, не зупиняє перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Постанова ККС ВС (Справа №  607/15056/21)

✍️ Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з корисливого мотиву, це виключає застосування конфіскації майна як додаткового покарання.

Постанова ККС ВС (Справа №  161/1641/25)

✍️ Кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті КК.

Постанова ККС ВС (Справа №  450/1952/18 )

☝️ Дії особи, яка побудувала торговельні приміщення на підставі відповідних дозвільних документів без порушень будівельних норм і правил, однак частина їх була споруджена на земельній ділянці прибережної захисної смуги, яка не належала особі й не була відведена їй для цієї мети, охоплюються диспозицією ч. 4 ст. 197-1 КК. Сама по собі наявність затвердженого проєкту та подана до контролюючих органів декларація про завершення будівництва не свідчать про відсутність у діях особи об’єктивної сторони складу цього кримінального правопорушення.

Постанова ККС ВС (Справа №  581/871/23 )

📍 Суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК, може бути лише громадянин України віком від 18 до 60 років, визнаний придатним до військової служби за станом здоров’я, який не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Якщо рішенням адміністративного суду скасовано постанову ВЛК з висновком про придатність особи до військової служби, її не можна вважати такою, що підлягає мобілізації, а тому вона не є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 336 КК.

Постанова ККС ВС (Справа №  537/2092/24)

📌 Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними від виконання наказів військового командування, якщо під час оголошення цих наказів до відома обвинувачених було доведено намір їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї, зокрема для виконання завдань з інженерного (фортифікаційного) обладнання рубежів оборони.

Постанова ККС ВС (Справа № 459/2030/24)

Підписатись на аудіо-дайджести рішень Верховного Суду: https://telegram.me/audioSCourt

📌 Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними від виконання наказів військового командування, якщо під час оголошення цих наказів до відома обвинувачених було доведено намір їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї, зокрема для виконання завдань з інженерного (фортифікаційного) обладнання рубежів оборони.

Постанова ККС ВС (Справа №  459/2030/24)

📍 Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 408 КК, у формі нез’явлення на службу обмежується лише діяннями, що вказані законодавцем у вичерпному переліку, а тому кваліфікація за відповідною частиною ст. 408 КК діянь особи, що не включені законодавцем до цього вичерпного переліку, зокрема нез’явлення військовослужбовця на службу в разі звільнення його з-під варти, є розширеним тлумаченням кримінального закону і застосуванням закону про кримінальну відповідальність за аналогією, що прямо заборонено приписами ч. 4 ст. 3 КК.

Постанова ККС ВС (Справа №  459/2030/24)

📌 Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (травень 2026 рік)

✍️ РОЗДІЛ III. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

📎 Порушення процедури дослідження доказів є істотним лише тоді, коли воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Якщо вирок не містить жодного посилання на документ як на доказ підтвердження винуватості особи, будь-які порушення щодо порядку його дослідження не впливають на правильність висновків суду й законність ухваленого рішення.

Постанова ККС ВС (Справа № 175/272/23)

📌 Автоматичний запис телефонних розмов, здійснений програмою, яку особа встановила на свій мобільний телефон, і наданий правоохоронним органам, не містить ознак зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у розумінні НСРД та є допустимим доказом.

Постанова ККС ВС (Справа № 450/1952/18)

📌 Особливості здійснення досудового розслідування корупційних кримінальних правопорушень потребують термінового вжиття заходів, спрямованих на збирання фактичних даних, у тому числі шляхом НСРД, оскільки несвоєчасне проведення процесуальних дій може призвести до втрати доказів, тому сама собою реєстрація відомостей про таке кримінальне правопорушення і початок розслідування іншим слідчим органом, ніж визначено у ст. 216 КПК, автоматично не означає порушення кримінального процесуального законодавства і не свідчить про реалізацію повноважень, не передбачених законом у розумінні п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК.

Постанова ККС ВС (Справа №  991/7255/21)

📍 Огляд мобільного телефона, проведений органом досудового розслідування під час огляду місця події за добровільною згодою власника, який надав пароль доступу, без подолання систем логічного захисту, та дослідження інформації, що була наявна в мобільному телефоні, шляхом увімкнення телефона та огляду текстових повідомлень, які в ньому знаходилися й доступ до яких не був пов’язаний із наданням володільцем відповідного сервера (оператором мобільного зв’язку) доступу до електронних інформаційних систем, не порушує вимог КПК.

Постанова ККС ВС (Справа №  354/1184/23)

📎 Положеннями ст. 399 КПК передбачено, що рішення про залишення апеляційної скарги без руху не може бути застосоване до апеляційних скарг, поданих на ухвали слідчих суддів, однак вимагає від суду в будь-якому випадку встановити, що така скарга подана без додержання вимог, передбачених ст. 396 КПК. У разі сумнівів щодо ідентифікації автора документа апеляційний суд повинен перевірити наявність відсутність електронного підпису апелянта.

Постанова ККС ВС (Справа №  757/52457/25-к)

📌 Огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (червень 2026 рік)

✍️ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО