☝️Положення пункту 14 підрозділу 1 розділу XX та підпункту 3 пункту 170.13-1 статті 170 Податкового кодексу України встановлюють спеціальний режим звільнення від оподаткування ПДФО доходів, отриманих фізичною особою внаслідок ліквідації іноземної юридичної особи, за умови дотримання встановлених законом вимог щодо строків ліквідації, декларування доходу та документального підтвердження права на отримання відповідного майна.

Постанова КАС ВС (Справа № 320/27070/24)

☝️ Відсутність станом на момент подання уточнюючої декларації переліку територій, безпосередньо затвердженого Кабінетом Міністрів України, не є підставою для відмови платникові в застосуванні пільги, визначеної підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309 є належною правовою підставою для звільнення від сплати орендної плати.

Постанова КАС ВС (Справа № 320/18031/23)

📍Пункт 13 статті 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» є спеціальною нормою, яка звільняє резидентів – суб’єктів господарювання від нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за імпортними операціями, якщо такі операції не могли бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2022 року № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації». У такому випадку пеня, визначена частиною п’ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», не застосовується незалежно від умов зовнішньоекономічних контрактів, наявності чи відсутності можливості повернення авансових платежів, а також незалежно від доведеності форс-мажору на підставі частини шостої статті 13 цього Закону.

Постанова КАС ВС (Справа №  600/2075/25-а)

📎 Операції з внесення гравцями депозитів (обмін грошових коштів на електронні грошові замінники) та виплати виграшів у букмекерській діяльності через мережу Інтернет не є продажем товару чи наданням послуги в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Такі розрахунки здійснюються лише в безготівковій формі через сервіси переказу коштів, тому підпадають під пільгу і не вимагають застосування РРО ПРРО.

Постанова КАС ВС (Справа №  320/11360/24)

📍Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснюється за їх фактичними характеристиками, комплектацією та основною функцією у стані, в якому товар подається до митного оформлення, а не за потенційними можливостями подальшого дообладнання. Кавомашина, яка не оснащена пристроями для приймання оплати (монетоприймачами, банкнотоприймачами, терміналами для безготівкових розрахунків тощо) і видає напій після простого вибору користувачем та натискання кнопки, підлягає класифікації у товарній позиції 8419 УКТ ЗЕД як обладнання для приготування гарячих напоїв. Наявність технічної можливості підключення платіжних модулів, роз’ємів або адаптерів не є достатньою підставою для її класифікації як торговельного автомата (товарна позиція 8476 УКТ ЗЕД) .

Постанова КАС ВС (Справа №  160/10913/25)

📌 Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (травень 2026 рік)

✍️РОЗДІЛ ІІ. СПРАВИ, РОЗГЛЯНУТІ СУДОВОЮ ПАЛАТОЮ З РОЗГЛЯДУ СПРАВ ЩОДО ЗАХИСТУ
СОЦІАЛЬНИХ ПРАВ

📎Рішення про взяття об’єкта культурної спадщини на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України від 08 червня 2000 року №1805-III «Про охорону культурної спадщини», уже не визначає статус об’єкта як пам’ятки, оскільки такий статус визначає безпосередньо Закон №1805-ІІІ. За такої ситуації, ревізія (перегляд, оскарження), в тому числі в судовому порядку, рішення про взяття об’єкта культурної спадщини на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом № 1805-ІІІ, є неефективним способом захисту, оскільки внаслідок такої ревізії, статус об’єкта як пам’ятки культурної спадщини не зміниться і об’єкт не втратить свій визначений Законом № 1805-ІІІ охоронний статус.

Постанова КАС ВС (Справа №  340/504/23)

✔️Право особи оскаржити нормативно-правовий акт шляхом звернення до адміністративного суду, передбачене частиною третьою статті 264 КАС України, не означає звільнення такої особи від обов’язку виконувати приписи цього акта в період його чинності. Сам факт подання позову про визнання нормативно- правового акта нечинним не зупиняє його чинності та не звільняє учасників відповідних правовідносин від виконання його приписів до моменту втрати ним чинності у порядку, передбаченому частиною другою статті 265 КАС України.

Постанова КАС ВС (Справа №  380/4648/25)

Підписатись на аудіо-дайджести рішень Верховного Суду: https://telegram.me/audioSCourt

☝️ У разі встановлення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, строк давності якого на час ухвалення вироку сплив, суд вироком призначає засудженій особі покарання згідно із загальними засадами, передбаченими ст. 65 КК, і одночасно звільняє її від цього покарання. Якщо строки давності спливли на стадії апеляційного розгляду, апеляційний суд, у разі залишення в силі вироку в частині засудження, має змінити вирок і звільнити засуджену особу від покарання, визначеного судом першої інстанції.

Постанова ККС ВС (Справа №  214/43/19 )

📌 Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (травень 2026 рік)

✔️ РОЗДІЛ II. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

📍Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК.

Постанова ККС ВС (Справа № 371/111/25 )

📌Період, на який апеляційний суд зупиняє кримінальне провадження, зокрема, на підставі ст. 335 КПК у зв’язку з проходженням особою військової служби, не зупиняє перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Постанова ККС ВС (Справа №  607/15056/21)

✍️ Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з корисливого мотиву, це виключає застосування конфіскації майна як додаткового покарання.

Постанова ККС ВС (Справа №  161/1641/25)

✍️ Кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті КК.

Постанова ККС ВС (Справа №  450/1952/18 )

☝️ Дії особи, яка побудувала торговельні приміщення на підставі відповідних дозвільних документів без порушень будівельних норм і правил, однак частина їх була споруджена на земельній ділянці прибережної захисної смуги, яка не належала особі й не була відведена їй для цієї мети, охоплюються диспозицією ч. 4 ст. 197-1 КК. Сама по собі наявність затвердженого проєкту та подана до контролюючих органів декларація про завершення будівництва не свідчать про відсутність у діях особи об’єктивної сторони складу цього кримінального правопорушення.

Постанова ККС ВС (Справа №  581/871/23 )

📍 Суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК, може бути лише громадянин України віком від 18 до 60 років, визнаний придатним до військової служби за станом здоров’я, який не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Якщо рішенням адміністративного суду скасовано постанову ВЛК з висновком про придатність особи до військової служби, її не можна вважати такою, що підлягає мобілізації, а тому вона не є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 336 КК.

Постанова ККС ВС (Справа №  537/2092/24)

📌 Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними від виконання наказів військового командування, якщо під час оголошення цих наказів до відома обвинувачених було доведено намір їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї, зокрема для виконання завдань з інженерного (фортифікаційного) обладнання рубежів оборони.

Постанова ККС ВС (Справа № 459/2030/24)

Підписатись на аудіо-дайджести рішень Верховного Суду: https://telegram.me/audioSCourt

📌 Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними від виконання наказів військового командування, якщо під час оголошення цих наказів до відома обвинувачених було доведено намір їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї, зокрема для виконання завдань з інженерного (фортифікаційного) обладнання рубежів оборони.

Постанова ККС ВС (Справа №  459/2030/24)

📍 Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 408 КК, у формі нез’явлення на службу обмежується лише діяннями, що вказані законодавцем у вичерпному переліку, а тому кваліфікація за відповідною частиною ст. 408 КК діянь особи, що не включені законодавцем до цього вичерпного переліку, зокрема нез’явлення військовослужбовця на службу в разі звільнення його з-під варти, є розширеним тлумаченням кримінального закону і застосуванням закону про кримінальну відповідальність за аналогією, що прямо заборонено приписами ч. 4 ст. 3 КК.

Постанова ККС ВС (Справа №  459/2030/24)

📌 Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (травень 2026 рік)

✍️ РОЗДІЛ III. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ