📌 Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (травень 2026 рік)

✍️РОЗДІЛ ІX СПОРИ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ІЗ ПИТАНЬ ВИЗНАННЯ НЕОБҐРУНТОВАНИМИ АКТИВІВ ТА ЇХ СТЯГНЕННЯ В ДОХІД ДЕРЖАВИ

📎У спорі про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, арешт активів, які є предметом позову, є співмірним заходом забезпечення позову, якщо відчуження такого майна може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду. Належність активу близьким особам публічного службовця не виключає накладення арешту, якщо позов заявлено щодо цього активу як такого, що набутий за його дорученням

Постанова КЦС ВС (Справа №  991/6084/25)

📌Вирішуючи спори про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, суд застосовує стандарт доказування «баланс ймовірностей», а твердження відповідачів про набуття майна за рахунок заощаджень або готівкових дарунків від родичів мають підтверджуватися належними і допустимими доказами, а не лише показаннями свідків.

При визнанні активів необґрунтованими суд повинен враховувати момент набуття активу, а не момент фактичного початку виконання посадових обов'язків особою, уповноваженою на виконання функцій держави

Постанова КЦС ВС (Справа №  991/7774/24)

📌 Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (травень 2026 рік)

✍️РОЗДІЛ X СПОРИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВІДШКОДУВАННЯМ ШКОДИ

📍Суть справи
У межах кримінального провадження під час обшуку в особи вилучили грошові кошти. Після того, як слідчий суддя скасував арешт на це майно, орган досудового розслідування не повернув кошти, оскільки вони були втрачені через неналежний контроль за їх зберіганням.

☝️Висновок Верховного Суду

Відповідальність держави: Держава зобов’язана відшкодувати шкоду за втрачене під її контролем майно.
Достатність підстав: Сам факт втрати майна після скасування арешту є достатнім доказом протиправності дій органу.
Відсутність формальних бар'єрів: Для отримання відшкодування не потрібно окремого судового рішення, що визнавало б дії слідчого незаконними.
Вина: Особиста вина конкретних службових осіб не є обов’язковою умовою для відшкодування шкоди державою.

Постанова КЦС ВС (Справа №  752/29491/21)

☝️Суть справи
Позивачі вимагали відшкодування шкоди через загибель потерпілого внаслідок наїзду вантажівки. Потерпілий керував велосипедом у темну пору доби без світлоповертачів, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння (2,02 проміле). Кримінальне провадження щодо водія було закрите через відсутність складу злочину, а причиною ДТП визнано порушення ПДР самим велосипедистом.

📌Висновок Верховного Суду

Відповідальність володільця: Власник джерела підвищеної небезпеки (роботодавець водія) відповідає за шкоду незалежно від своєї вини, проте не звільняється від неї повністю, окрім випадків умислу потерпілого або дії непереборної сили.
Груба необережність: Стан сп'яніння та відсутність світлоповертальних елементів на велосипеді є грубою необережністю потерпілого.
Законність рішення: Повне звільнення завдавача шкоди від відповідальності через необережність потерпілого не допускається, але суттєве зменшення суми відшкодування є правомірним.

Постанова КЦС ВС (Справа №  943/1608/24)

☝️Суть справи
Позивачка вимагала відшкодування моральної шкоди через неефективне та надмірно тривале розслідування кримінальної справи щодо загибелі її сина. Раніше вона вже отримала компенсацію від держави за аналогічних обставин (неефективність слідства) на підставі рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Михайлик та інші проти України».

📌Висновок Верховного Суду
Принцип одноразовості: Відповідно до частини 5 статті 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується одноразово.
Заборона подвійного стягнення: Якщо особа вже реалізувала своє право на компенсацію моральної шкоди за конкретним фактом порушення прав (зокрема через рішення ЄСПЛ), вона не має права повторно вимагати стягнення коштів із держави за ті самі обставини.
Недопустимість: Національний суд не має правових підстав задовольняти позов про повторне відшкодування, оскільки чинне законодавство не передбачає багаторазової виплати компенсації за одним і тим самим порушенням.

Постанова КЦС ВС (Справа №  643/11453/23)

✍️Суть справи
Позивач звернувся з позовом про відшкодування моральної шкоди через те, що НБУ безпідставно повернув без виконання платіжну інструкцію державного виконавця про примусове списання коштів із рахунків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у позові, вважаючи дії НБУ законними.

☝️Висновок Верховного Суду

Відсутність імунітету: Законодавство України не надає коштам ФГВФО імунітету від примусового виконання судових рішень, а рахунки Фонду підлягають обслуговуванню в загальному порядку.
Обов’язок виконання: Банки та фінансові установи зобов’язані виконувати платіжні інструкції державного виконавця щодо безспірного списання коштів.
Підстава для компенсації: Така протиправна поведінка є підставою для цивільно-правової відповідальності банку, зокрема для відшкодування моральної шкоди особі-стягувачу.

Постанова КЦС ВС (Справа №  757/39959/23-ц)

📌 Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (травень 2026 рік)

✍️РОЗДІЛ XІ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА

✍️ Встановлення судом відсутності підстав для розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, та/або повноважень у заявника вимагати її розкриття є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні заяви (частина 2 статті 350 ЦПК України), а не для відмови у відкритті провадження у справі.

📎 Постанова КЦС ВС (Справа №  757/40704/25-ц)

☝️ У спорі про неукладеність письмового правочину з підстави непідписання його стороною належним доказом належності підпису є висновок почеркознавчої експертизи. Відмова у призначенні такої експертизи з мотивів ненадання зразків підпису або непідтвердження оплати до постановлення ухвали про її призначення не свідчить про ухилення від участі в експертизі та унеможливлює відмову в задоволенні позову з підстав недоведеності цих обставин.

📎 Постанова КЦС ВС (Справа №  301/1136/23)

✍️ Спір між подружжям про стягнення грошової компенсації вартості частки в нерухомому майні, розташованому на території іноземної держави, не є спором про речові права на таке майно, якщо заявлена вимога не змінює титул власника та не потребує державної реєстрації прав. Такий спір не підпадає під правило виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомості й підлягає розгляду судом України в порядку цивільного судочинства.

📎 Постанова КЦС ВС (Справа №  334/6412/23)

📌 Пунктом 5 статті 48 Договору про правову допомогу між Україною та Чеською Республікою встановлено виключну підсудність спорів із договірних відносин компетентним органам юстиції тієї Договірної Сторони, на території якої проживає, перебуває чи знаходиться відповідач, і не передбачає права сторін самостійно визначати підсудність у договорі. Пророгаційне застереження в договорі між сторонами не може змінити підсудність, визначену міжнародним договором, який має пріоритет над національним законодавством.

📎 Постанова КЦС ВС (Справа №  646/8824/19)

☝️ Якщо до початку підготовчого судового засідання до суду надійшла уточнена позовна заява, підписана опікуном недієздатної особи як її законним представником, залишення первісного позову без розгляду з підстави підписання його недієздатною особою є неправомірним – суд зобов'язаний продовжити розгляд справи по суті.

Постанова КЦС ВС (Справа №  554/3107/25)

✍️ Ухвала про відмову у прийнятті позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (про відмову у прийнятті позову та у вступі третьої особи в справу), підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України.

Постанова КЦС ВС (Справа №  757/38615/24-ц)

📎 Ухвала про відмову у прийнятті заяви щодо зміни предмета або підстав позову за своєю правовою природою є еквівалентною ухвалі про повернення заяви, тому підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України.

Постанова КЦС ВС (Справа №  757/19524/24-ц)

📌 Справи про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини одним із батьків не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, якщо встановлення такого факту пов’язане з необхідністю з’ясування обставин виконання або невиконання одним із батьків своїх батьківських обов’язків, впливає на права та інтереси дитини, іншого з батьків і свідчить про наявність спору про право. Такий спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства в позовному провадженні.

Постанова КЦС ВС (Справа №  686/26736/25)

☝️Безпідставне зупинення провадження у справі з мотивів потенційної преюдиційності іншого спору є порушенням норм пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, оскільки не доводить об’єктивної неможливості розгляду справи, а також порушує принцип розумного строку розгляду справи, гарантований статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Постанова КЦС ВС (Справа №  161/22228/24)

📌Наявність в особи статусу фізичної особи – підприємця не означає, що всі наступні правовідносини за її участю мають ознаки господарських. Спори щодо стягнення коштів пайової участі в розвитку інфраструктури із замовника будівництва, який у документах на будівництво та щодо власності на землю діяв як фізична особа, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.

Постанова КЦС ВС (Справа №  308/8794/25)

📍 Повернення апеляційної скарги з підстав неусунення недоліків є допустимим лише щодо тієї скарги, яку ухвалою суду залишено без руху. Якщо ж ухвала про залишення без руху стосується іншої апеляційної скарги або іншого заявника, то таке повернення апеляційної скарги є неправомірним.

Постанова КЦС ВС (Справа №  405/3041/25)

✍️Для звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, що має заборгованість перед боржником, не вимагається наявність відкритого виконавчого провадження. Визначальною умовою застосування частини першої статті 440 ЦПК України є існування заборгованості, яка не оспорюється відповідною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили. Нерозгляд судом по суті питання наявності такої заборгованості свідчить про передчасність висновку про відмову в задоволенні заяви.

Постанова КЦС ВС (Справа №  376/560/23)