🏢 Суд зобов'язаний перевіряти добросовісність покупця при витребуванні майна

Суть справи: ОСББ подало позов про витребування приміщення (котельні), яке забудовник зареєстрував як свою приватну власність і продав фізичній особі. ОСББ стверджувало, що це допоміжне приміщення, яке вибуло з їхнього володіння незаконно.

Висновок Верховного Суду:

Презумпція добросовісності: Розглядаючи такі спори, суди насамперед зобов'язані перевіряти, чи є покупець добросовісним.

Довіра до Реєстру: Добросовісний покупець має повне право покладатися на відомості Державного реєстру речових прав. Якщо в реєстрі немає даних про права інших осіб чи обтяження, людина набуває майно законно.

Помилка попередніх судів: Суди не зважили на те, що відповідач купив майно за відплатним договором, а в реєстрі воно значилося просто як нежитлове приміщення. Без встановлення факту добросовісності рішення про вилучення майна є незаконним втручанням у право мирного володіння.

Постанова КЦС ВС (Справа №  522/16296/23)

🏢 Зміна власника не скасовує заставу, але її припиняє знищення майна

Суть справи: Жінка намагалася зняти арешт із придбаної ще у 1999 році квартири в Бахмуті, щоб отримати компенсацію за її знищення під час бойових дій. З'ясувалося, що заборона на відчуження була накладена через непогашений кредит попереднього власника. Нижні суди зняли обтяження, мотивуючи це тим, що позивачка є добросовісним покупцем і чужих боргів не має.

Висновок Верховного Суду:

Застава йде за майном: Саме по собі добросовісне придбання квартири не припиняє заставу, якщо основний борг попереднього власника залишився невиплаченим.

Знищення скасовує заставу: Водночас суди проігнорували доводи жінки про те, що квартира зруйнована. За законом, фізична загибель (втрата чи знищення) заставленого майна є самостійною підставою для припинення застави. Суди були зобов'язані перевірити факт знищення житла.

Постанова КЦС ВС (Справа №  212/3248/25)

📌 Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (травень 2026 рік)

✍️РОЗДІЛ ІІІ СПОРИ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ІЗ ПИТАНЬ ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

✍️Компанія ДАНДЖАК, ЛЛС (DANJAQ, LLC) звернулася до суду з позовом про дострокове припинення дії свідоцтва України на комбіновану торговельну марку (ТМ), яка належала фізичній особі. Позивач планує зареєструвати схожі позначення, а ТМ відповідача не використовувалася за призначенням (послуги 35 та 45 класів МКТП) щонайменше останні п'ять років. Власник ТМ заперечував, посилаючись на реєстрацію сайтів, ділове листування та форс-мажор — окупацію Маріуполя, де він вів бізнес.

🔹 Суть висновку Верховного Суду
Верховний Суд погодився з попередніми судами та задовольнив позов, зазначивши:
Невикористання ТМ безперервно протягом 5 років без поважних причин є підставою для припинення її дії за позовом зацікавленої особи.
Обов’язок довести реальне комерційне використання ТМ покладається виключно на її власника.
Воєнний стан та форс-мажорні обставини не є автоматичним виправданням для невикористання ТМ і оцінюються судом лише у сукупності з іншими доказами.

Постанова КЦС ВС (Справа №  757/39111/24-ц)

📌Реєстрація ТМ на директора чи власника дистриб'ютора без згоди іноземного партнера — це недобросовісність

🔹 Суть справи
Іноземний правовласник торговельної марки «ROOFART» отримав відмову в міжнародній реєстрації свого знака в Україні. Причина — тотожну ТМ раніше встигла зареєструвати на себе українська фізична особа (відповідач). Позивач заявив, що це було зроблено недобросовісно, оскільки відповідач є керівником/власником компанії-дистриб'ютора, яка мала агентські відносини з іноземним власником.

🏛 Висновок Верховного Суду

Пріоритет суті над формою: Реєстрація марки керівником чи власником компанії-дистриб'ютора на власне ім'я підлягає обов'язковій оцінці на добросовісність. Суди мають дивитися на реальний зміст правовідносин, а не ховатися за формальним розподілом на «фізосіб» та «юросіб».

Заборона зловживання: Правова охорона ТМ не може використовуватися для обходу принципу добросовісності та усунення іноземного партнера з ринку.

Постанова КЦС ВС (Справа №  757/7508/22-ц)

📌 Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (травень 2026 рік)

✍️РОЗДІЛ ІV СПОРИ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ІЗ ЗЕМЕЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

☝️ Набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок, крім багатоквартирного) автоматично тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій він розташований, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника, пропорційно частці у праві власності на нерухомість.

Постанова КЦС ВС (Справа №  557/1746/24)

📌 Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (травень 2026 рік)

✍️РОЗДІЛ VІІ СПОРИ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ІЗ СІМЕЙНИХ ПРАВОВІДНОСИН

✍️ Дитина, яка досягла чотирнадцяти років, відповідно до частини третьої статті 160 СК України та частини другої статті 29 ЦК України має право самостійно визначати своє місце проживання, тому суд може відмовити в задоволенні вимоги про відібрання такої дитини на підставі статті 163 СК України, якщо дитина висловила бажання проживати з іншою особою і це не суперечить її найкращим інтересам .

Постанова КЦС ВС (Справа №  195/533/24)

📌 Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (травень 2026 рік)

✍️РОЗДІЛ ІX СПОРИ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ІЗ ПИТАНЬ ВИЗНАННЯ НЕОБҐРУНТОВАНИМИ АКТИВІВ ТА ЇХ СТЯГНЕННЯ В ДОХІД ДЕРЖАВИ

📎У спорі про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, арешт активів, які є предметом позову, є співмірним заходом забезпечення позову, якщо відчуження такого майна може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду. Належність активу близьким особам публічного службовця не виключає накладення арешту, якщо позов заявлено щодо цього активу як такого, що набутий за його дорученням

Постанова КЦС ВС (Справа №  991/6084/25)

📌Вирішуючи спори про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, суд застосовує стандарт доказування «баланс ймовірностей», а твердження відповідачів про набуття майна за рахунок заощаджень або готівкових дарунків від родичів мають підтверджуватися належними і допустимими доказами, а не лише показаннями свідків.

При визнанні активів необґрунтованими суд повинен враховувати момент набуття активу, а не момент фактичного початку виконання посадових обов'язків особою, уповноваженою на виконання функцій держави

Постанова КЦС ВС (Справа №  991/7774/24)

📌 Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (травень 2026 рік)

✍️РОЗДІЛ X СПОРИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВІДШКОДУВАННЯМ ШКОДИ

📍Суть справи
У межах кримінального провадження під час обшуку в особи вилучили грошові кошти. Після того, як слідчий суддя скасував арешт на це майно, орган досудового розслідування не повернув кошти, оскільки вони були втрачені через неналежний контроль за їх зберіганням.

☝️Висновок Верховного Суду

Відповідальність держави: Держава зобов’язана відшкодувати шкоду за втрачене під її контролем майно.
Достатність підстав: Сам факт втрати майна після скасування арешту є достатнім доказом протиправності дій органу.
Відсутність формальних бар'єрів: Для отримання відшкодування не потрібно окремого судового рішення, що визнавало б дії слідчого незаконними.
Вина: Особиста вина конкретних службових осіб не є обов’язковою умовою для відшкодування шкоди державою.

Постанова КЦС ВС (Справа №  752/29491/21)

☝️Суть справи
Позивачі вимагали відшкодування шкоди через загибель потерпілого внаслідок наїзду вантажівки. Потерпілий керував велосипедом у темну пору доби без світлоповертачів, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння (2,02 проміле). Кримінальне провадження щодо водія було закрите через відсутність складу злочину, а причиною ДТП визнано порушення ПДР самим велосипедистом.

📌Висновок Верховного Суду

Відповідальність володільця: Власник джерела підвищеної небезпеки (роботодавець водія) відповідає за шкоду незалежно від своєї вини, проте не звільняється від неї повністю, окрім випадків умислу потерпілого або дії непереборної сили.
Груба необережність: Стан сп'яніння та відсутність світлоповертальних елементів на велосипеді є грубою необережністю потерпілого.
Законність рішення: Повне звільнення завдавача шкоди від відповідальності через необережність потерпілого не допускається, але суттєве зменшення суми відшкодування є правомірним.

Постанова КЦС ВС (Справа №  943/1608/24)

☝️Суть справи
Позивачка вимагала відшкодування моральної шкоди через неефективне та надмірно тривале розслідування кримінальної справи щодо загибелі її сина. Раніше вона вже отримала компенсацію від держави за аналогічних обставин (неефективність слідства) на підставі рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Михайлик та інші проти України».

📌Висновок Верховного Суду
Принцип одноразовості: Відповідно до частини 5 статті 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується одноразово.
Заборона подвійного стягнення: Якщо особа вже реалізувала своє право на компенсацію моральної шкоди за конкретним фактом порушення прав (зокрема через рішення ЄСПЛ), вона не має права повторно вимагати стягнення коштів із держави за ті самі обставини.
Недопустимість: Національний суд не має правових підстав задовольняти позов про повторне відшкодування, оскільки чинне законодавство не передбачає багаторазової виплати компенсації за одним і тим самим порушенням.

Постанова КЦС ВС (Справа №  643/11453/23)

✍️Суть справи
Позивач звернувся з позовом про відшкодування моральної шкоди через те, що НБУ безпідставно повернув без виконання платіжну інструкцію державного виконавця про примусове списання коштів із рахунків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у позові, вважаючи дії НБУ законними.

☝️Висновок Верховного Суду

Відсутність імунітету: Законодавство України не надає коштам ФГВФО імунітету від примусового виконання судових рішень, а рахунки Фонду підлягають обслуговуванню в загальному порядку.
Обов’язок виконання: Банки та фінансові установи зобов’язані виконувати платіжні інструкції державного виконавця щодо безспірного списання коштів.
Підстава для компенсації: Така протиправна поведінка є підставою для цивільно-правової відповідальності банку, зокрема для відшкодування моральної шкоди особі-стягувачу.

Постанова КЦС ВС (Справа №  757/39959/23-ц)

📌 Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (травень 2026 рік)

✍️РОЗДІЛ XІ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА

✍️ Встановлення судом відсутності підстав для розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, та/або повноважень у заявника вимагати її розкриття є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні заяви (частина 2 статті 350 ЦПК України), а не для відмови у відкритті провадження у справі.

📎 Постанова КЦС ВС (Справа №  757/40704/25-ц)

☝️ У спорі про неукладеність письмового правочину з підстави непідписання його стороною належним доказом належності підпису є висновок почеркознавчої експертизи. Відмова у призначенні такої експертизи з мотивів ненадання зразків підпису або непідтвердження оплати до постановлення ухвали про її призначення не свідчить про ухилення від участі в експертизі та унеможливлює відмову в задоволенні позову з підстав недоведеності цих обставин.

📎 Постанова КЦС ВС (Справа №  301/1136/23)

✍️ Спір між подружжям про стягнення грошової компенсації вартості частки в нерухомому майні, розташованому на території іноземної держави, не є спором про речові права на таке майно, якщо заявлена вимога не змінює титул власника та не потребує державної реєстрації прав. Такий спір не підпадає під правило виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомості й підлягає розгляду судом України в порядку цивільного судочинства.

📎 Постанова КЦС ВС (Справа №  334/6412/23)