Ця історія далека від ідеальної історії кохання, але вона правдива, повчальна і по-своєму красива.  А присвячена вона двом незвичайним людям — Кості і Каті.

Хай буде світ хоч трішечки світліше,
А люди в ньому щирі і добріші.
Настане мир і справжня перемога,
Коли почнемо з себе, а не з Бога.

Не Він насправді пекло розпочав,
А ті, що Богом себе уявили.
Заздалегідь він знав, привчемце знав,
А ми і слухать навіть не хотіли.

© Ашаннія

Авторський ремікс на "Парову машину"

З Днем Києва!

Ця ніч була справжнім пеклом

my-talking-angela-2-vzlom-v25.2.3.32878.apk

Як гадаєте, заради чого я в таку погоду виповзла на вулицю?

З самого дитинства
весь час мене
переслідували
погані передчуття... Мені хотілося плакати без причини, я боялася вийти з дому і залишити там рідних, я боялася жити... А виявилося, що не дарма, бо в моєму житті було стільки драми, скільки не кожен би зміг пережити...

Усюди бруд і я не про погоду,
Мабуть в калюжі краще майбуття,
Ніж існувати поруч із сміттям,
Що так поважно зве себе народом.

І цей народ гризеться між собою,
Себе вони і судять, і клянуть,
Їм пліткувати краще, ніж дихнуть.
Нажаль, своїх камінням забивають.

Гризня за мови, злість, пекуча заздрість
І зброя вже направлена на нас,
Проти братів — братів обурив час
І зникло все: любов, зв'язок і парість.

✍️ Автор вірша: Ашаннія
🎙️Читають: ASHANNIYA, Vitals