Як гадаєте, заради чого я в таку погоду виповзла на вулицю?

З самого дитинства
весь час мене
переслідували
погані передчуття... Мені хотілося плакати без причини, я боялася вийти з дому і залишити там рідних, я боялася жити... А виявилося, що не дарма, бо в моєму житті було стільки драми, скільки не кожен би зміг пережити...

Усюди бруд і я не про погоду,
Мабуть в калюжі краще майбуття,
Ніж існувати поруч із сміттям,
Що так поважно зве себе народом.

І цей народ гризеться між собою,
Себе вони і судять, і клянуть,
Їм пліткувати краще, ніж дихнуть.
Нажаль, своїх камінням забивають.

Гризня за мови, злість, пекуча заздрість
І зброя вже направлена на нас,
Проти братів — братів обурив час
І зникло все: любов, зв'язок і парість.

✍️ Автор вірша: Ашаннія
🎙️Читають: ASHANNIYA, Vitals

Прохолодної ночі Вам

В красуні Аліси стабільно все:
В наше життя вона радість несе.
Спочатку їй дім рознести кортить,
А потім вона милесенько спить...

©Тата Ашаннія

За кожну душу, вкрадену війною,
Всіх покарання знов наздожене.
І той "народ", прославлений ганьбою,
Народ, що має серце крижане,
Поляже в крові нашої свободи,
За кожну душу нам він відповість,
Для них ця страта - тільки лиш нагода,
Для нас вона - це відчай, біль і злістъ.

"За кожну душу"
© Тата Ашаннія