#24лютого - це день, який ніхто ніколи не зможе забути. Стількох вже немає з нами. Стільки вже пережито, стільки виплакано... Лячно, бо невідомо коли все це скінчиться. Іноді здається, що нас ніхто від цього не врятує...
#думкивголос #війнавукраїні #ashanniya #warinukraine

«ПЕРЕМОГА»
Настане мир і справжня перемога,
Коли почнемо з себе, а не з Бога,
Коли ми (люди) спинимо війну?
Коли згадаєм другу світову,

Про те, як разом в ній перемагали,
Життя втрачали, рідних віддавали,
Як разом ми змагалися усі,
І як програли наші вороги.

Як перемогу разом святкували
І як пишались нашими дідами.
Хіба могли подумати вони,
Що воювати будемо і ми...

Хай буде світ хоч трішечки світліше,
А люди в ньому щирі і добріші.
Настане мир і справжня перемога,
Коли почнемо з себе, а не з Бога.

Автор - Ашаннія

Коли спільні мрії втрачають сенс, починають народжуватись ось такі пісні...

Тепер ти будеш бачити мене лише у снах і чути мій голос лише в моїх піснях... Так і виходить, коли не цінуєш те, що маєш...

Найкращий спосіб вижити в не поринати у негативі, створеному нашим сьогоденням, це займатися улюбленою справою. Чим я і займаюсь. Відволікаюся від реалій життя, перетворюючи почуття на музику. Перетворюю віршами, голосом, відчуттям і сподіваюся, що моя творчість стане комусь корисною, знайде своїх слухачів, читачів і глядачів...

Пісня, яку я прикріпила до посту, написана була ще давно, в мирні часи, але презентую її тільки зараз. Автор вірша і виконавиця - я (Ваша ASHANNIYA), автор музики - Марцин Кидринські, аранжування зробив Сергій Свириденко.

Також трек в доступі на Spotify, Apple music, Inst., Facebook, Тiktok та інших платформах. Якщо в Вашій душi відгукується моя творчість, підтримайте мене будь ласка прослуховуванням моїх треків 😊🫶🤗. Це мотивує писати нові.

СЛУХАТИ 👇:
🎧 Spotify https://open.spotify.com/album/5zFoyGs4mHQVK0F3r7sN9A
🎧 Apple Music http://itunes.apple.com/album/id/1737220501
🎧 YouTube Music https://music.youtube.com/watch?v=wkToaSs3hNE&si=zbDjNsCmQxJ9n49T

Ніколи не суди людину, яка розплакалася через дурницю. Насправді, все могло довго накопичуватися і дурниця стала останньою краплею...

Співаю вірш

Чому, коли ти йдеш, я плачу
І на порозi дощ стiкае знов?
В своїх очах вже полум'я не бачу,
З прощанням миттю холодiє кров.

Чому, коли ти йдеш, обiйма
Бережуть тепло коханих рук?
Чому в твоєму серцi є надiя,
Що помiж нас не може бути вже розлук?

Чому твiй погляд вперше, як востаннє,
Шепоче найприемнiшi слова?
Лише на тебе найнестерпнiше чекання,
Менi здається, що такого не бува.

Чому у розумi так нескiнченно в'ється
Лиш те iм'я, яке з усiх одне?
Тому, що два палких, коханих серця
Давно назавжди втiлились в одне...

"Чому?"
© Ашаннія

З Днем Вишиванки!

Ця історія далека від ідеальної історії кохання, але вона правдива, повчальна і по-своєму красива.  А присвячена вона двом незвичайним людям — Кості і Каті.

Хай буде світ хоч трішечки світліше,
А люди в ньому щирі і добріші.
Настане мир і справжня перемога,
Коли почнемо з себе, а не з Бога.

Не Він насправді пекло розпочав,
А ті, що Богом себе уявили.
Заздалегідь він знав, привчемце знав,
А ми і слухать навіть не хотіли.

© Ашаннія

Авторський ремікс на "Парову машину"