У старому письмовому столі
Я знайшла щоденник твій,
Не побачить ніколи волі
Останній шлях твій.
Минуло вже 9 років
Як ми залишились без тебе.
Твій вічний сон - твій вічний трон,
Все вже не так, на цей раз не буде строків...

Вже ніколи не буде тебе,
Це мій рок, моя доля.
Але я вибачаю тебе,
Що ти майже не був зі мною.
Вже печаль моя згодом стане,
Тебе бачу лише уві сні.
Залишив мені ти єдине -
Старий щоденник свій.

Всі ці роки своїм теплом
Мене зігрівала мати,
А в серці з розбитим склом
Не припиняла я сумувати.
Кожен рядочок твого письма
Навіює журбу.
Життя твоє тепер туман,
А я, а я ще йду, до тебе йду...

"Щоденник батька"

Авторська пісня про душу

Не дізнавайсь, куди я шлях схилила,
В яку межу зі світу перейшла.
О, друже, я усе земне зробила,
Я на землі кохала і жила.
Ти відчувай, ти знай, що поруч я,
Не дізнавайсь, де голос мій озветься.
Хоч може буду в тілі солов'я
Та все одно зв'язок не обірветься.

Не дізнавайсь, куди я знов потраплю,
Коли навіки тіло вже засне,
І навіть та молитви твоєй крапля
В мені життя навіки обере.
Не дізнавайсь, куди я шлях схилила,
В яку межу зі світу перейшла.
О, друже, я усе земне зробила,
Я на землі кохала і жила.

 

 

Білий будинок, блакитні віконниці,
Річка, тераса і старий мольберт.
Сонце пливе по ранковій околиці,
Вітер гортає пожовклий конверт.

Тихо шумлять верболози над плесами,
В небі пливуть золоті кораблі.
Все віджило і літами, і веснами,
Осінь барвиста іде до землі.

Я намалюю цей ранок без поспіху,
Синь у воді, золотавий туман.
Хай на картині залишаться спогади,
Цей дивний вид і омріяний стан.

Може, колись, через роки і відстані,
Знову сюди повернуся одна,
Річка сховає свої тихі пристані,
Раптово і ти знову з'явишся там...

"Омріяний стан"
© ASHANNIYA

✨ ПОЗИТИВ — ПОПРИ ВСЕ ✨
Іноді життя зовсім не схоже на казку.
Бувають дні, коли хочеться просто зупинитися, сховатися від усього світу й нічого не пояснювати.
Але навіть тоді варто шукати маленькі приводи усміхнутися.
Сонячний промінь у вікні.
Теплі слова близької людини.
Улюблена музика.
Кава зранку.
Нове бажання.
Мрія, яка ще живе в серці. 🌿
Позитив — це не коли в житті немає проблем.
Позитив — це коли ти не дозволяєш проблемам забрати в тебе здатність радіти життю.
Попри втому — усміхайся.
Попри розчарування — вір.
Попри труднощі — рухайся далі.
Попри все — залишай у своєму серці місце для світла. ☀️
Бо життя триває.
І, можливо, найкраще ще тільки починається. ❤️

© ASHANNİYA

#думкивголос #позитив #ashanniya

життя розпишу кольорами, 
В кожен день я додам нових барв, 
Кожну ніч розмалюю зірками, 
Щоб зі мною разом світ зітхав.
Посміхнуся новому початку 
І чекатиму тільки добро. 
Я в житті залишаю печатку, 
Щоб казково світило воно...
Диво робить з людьми новий ранок, 
Надихає чарівним бажанням, 
Заряджає бадьорий світанок 
Ароматом ранкової кави.

Сьогодні бачила я сон,в якому знов була щаслива,був вільний світ і вільне небо,і наша вільна Україна

цвіли ясніючі степиі сонце серце моє гріло,і я така, немов птахи,летіла, бо зцілились крила.

Тепер все було, як колись:В Дніпрі купалася малеча,В лісах тварини завелись,Ніхто не думає про втечу.

Запахла зорана земляЖиттям, свободою, коханням і це моя земля, моя,В ній спрага духу поєднання.

Мов наші пращури говорять"Єднайтесь, Ви - одна родина.В родині кожного боронять,Й батько доньку, й мати сина.

В своїх дітей карбуйте мир,Живіть Ви гідно в Україні.Нехай веде Вас поводир,Ваш Бог і вільна Батьківщина".

Хіба життя не прекрасне?

Білий будинок, блакитні віконниці,
Річка, тераса і старий мольберт.
Сонце пливе по ранковій околиці,
Вітер гортає пожовклий конверт.

Тихо шумлять верболози над плесами,
В небі пливуть золоті кораблі.
Все віджило і літами, і веснами,
Осінь барвиста іде до землі.

Я намалюю цей ранок без поспіху,
Синь у воді, золотавий туман.
Хай на картині залишаться спогади,
Цей дивний вид і омріяний стан.

Може, колись, через роки і відстані,
Знову сюди повернуся одна,
Річка сховає свої тихі пристані,
Раптово і ти знову з'явишся там...

© ASHANNIYA
"Омріяний стан"