​​ПОРАДА

Розпочинайте день з молитви...
Повірте — це працює.
Лиш нею зможете прожити
Його не всує.

Розпочинайте день з читання,
Вникайте в Боже Слово,
В нім відповідь на всі питання,
Життя основа.

Розпочинайте день з любові,
Спішіть добро чинити
І будьте чуйні навіть в слові
До всіх щомиті.

Якщо ви так день розпочнете,
Запевнюю: він вдасться!
Відтак збагнете десь під вечір,
Що значить щастя.

#порада #побажання

✍🏻#Бабачук_А.

​​Живеш у комфорті, не в голоді,
Омріяні цілі в душі,
Бурхливо тече твоя молодість,
Але буде так не завжди.

Життя промайне, наче блискавка,
Прийдуть дні холодних дощів,
Хвороби та старість наблизяться,
Але буде так не завжди.

До неба Бог кличе покірливих —
Христос за гріхи заплатив
Й спасіння дає тим, хто вірує,
Але буде так не завжди.

Прийняти тепер треба рішення
Де будеш у вічності ти:
На небі чи в пеклі із грішними,
Бо це буде вже назавжди.

#Життя_з_Богом #час #покайся

✍🏻#Гордєєв_О.

​​ПРИЧАЛ РАДОСТІ

Я зайвий раз всміхнутись постараюсь,
Щоб запалити личенька сумні.
В моєму серці поселилась радість,
Ми нерозлучні з нею день при дні.

Можливо, зазирнувши пильно в очі,
Хтось запримітить в усмішці печаль...
Буває, серце сумно заворкоче,
Але погляну в вись — і тане жаль...

Зі мною Той, з Ким не люблю розлуки,
Хто вершить чудеса в моїм житті!
Він робить легкокрилим серця стукіт,
І з Ним душа в солодкім забутті.

І суєти набридлі звуки тихнуть,
Нікчемна марнота змовкає враз...
І раптом лине музика затишна,
Як для розмови з Ним знаходжу час.

Якщо гіркі мені припише ліки,
Не буду я питатися: «Чому?»
Він найдобріший в цілім світі Лікар,
Його я волю з радістю прийму.

І нарікати ні на що не стану,
Якщо й печаль — з Ним радісна печаль...
Буває плач на вечір, сміх — на ранок,
Господь — моєї радості причал.

Можливо, зазирнувши пильно в очі,
Хтось запримітить в усмішці печаль...
Та я щаслива, я щаслива точно,
Бо не одна іду в прекрасну даль!

#Життя_з_Богом

✍🏻#Булла_Л.

​​Ніщо не марно. Так. Ніщо не марно.
Не піддавайся смутку, брате мій.
Я вірю й відчуваю, незабаром
Господь дарує мир душі твоїй.

Ніщо не марно. Просто є дороги,
Які ми зобов’язані пройти.
Скорботи, щастя — то усе від Бога.
Він дасть нам сил дістатись до мети.

Подумати про дім небесний варто,
Ти краще мене, брате, знаєш це.
Для Господа життя наше не марне —
І прийде мить залишим все земне.

#життя_як_воно_є

✍🏻#Харенко_Т.

​​Я — бог

Я народився... Я — життя!
І первозданний дух тріпоче...
Я виринув із небуття!
Псевдотворець - єство жіноче...

Я смерть, насилля і війна,
Кохання, ніжність і турбота,
Неправди й підлості вина,
Звитяга і душі чеснота...

Я біль прихована в думках,
Дзвінка луна німого крику,
Я самознищення і прах,
Нікчемна тінь людського віку...

Я неповторна мить епох,
Переосмислення усього,
Я вічності дитя, я - бог..!
Я день новий життя нового...

#філософська_лірика #Бог #людина

✍🏻 #Ян_Ждан

​​На жаль, усе без вороття мине:
Відтрудимось, відмріємо...
І найтриваліше життя земне
Долонею відміряне.

Лиш віра Божа помагає нам
Боротися із відчаєм.
Живим вогнем горить в душі вона
І путь земну освічує.

І диво з нами станеться колись:
Від зла й гріха полинного,
В привабливу, жадану, синю вись
Ми, мов птахи полинемо!

Чого журитися, що все мине?
Коли живеш надією,
Тебе окрилює одним-одне:
Небесний край омріяний!

#небо #життя_як_воно_є

✍🏻#Бабачук_А.

​​У свіжих бризках вражень літніх,
І в ореолі мрій рожевих,
Душа моя радіє й квітне,
А дні невпинно мчать липневі...

Засмаглий серпень на порозі
Мені на вухо щось шепоче,
Нагадує, що скоро осінь...
Я з цим змиритися не хочу.

За літом гнатися втомившись,
Захекано його гукаю:
— А можна трошки повільніше?
Я за тобою не встигаю!

#літо #час

✍🏻#Остаповець_О.

​​ІРОНІЯДА

Помпезне гуляння,
Огидне кохання,
І пристрасті пекло —
Іродіада...

Нагана не змовкла,
Як зброя Дамокла:
"Брудна, перелюбна -
Ірода влада!"...

Вершина екстазу —
Причина наказу...
Лиш грація тіла —
Смерть для Івана...

Дочка і зла мама,
Як демонська драма,
Кривава порада —
Іроніяда...

#біблійні_образи

✍🏻#Ян_Ждан

​​ПІЗНАЙ КРАСУ

Від віку краса надихає,
У захват приводить вона,
Як відгук далекого раю,
Що душу бентежить до дна.

І змушує храмно мовчати,
І палець кладе на уста,
Коли молода і ошатна
Тебе враз полонить краса.

Полонить, охопить до щему
І, ніби зупиниться час.
За мить - почуття потаємні
В твоїх заіскряться очах.

Ці досвітки росами вмиті
І ці небеса голубі
Покличуть натхненно творити,
Наснагу дарують тобі.

Можливості в тебе безкраї,
Та будуть згайновані дні,
Якщо ти краси не пізнаєш
НАЙКРАЩОГО з людських синів!

#краса #природа #Христос

✍🏻#Бабачук_А.

​​Я бачу ноти милосердя
У музиці свого життя,
Тріолі радості у серці -
Це все любов мого Творця.

У творі є складні пасажі:
Цікаві, тужні і дзвінкі,
Ті, що змальовують пейзажі,
Сади квітучі навесні.

Та жаль, репризи не зустріти,
Щоб переграти фразу знов.
Бо для звучання є ліміти,
Що встановив мені Сам Бог.

#життя_з_Богом #музика

✍🏻#Загородня_Н.

​​Екл. 11:4-6

Хто вітром переймається — не сіє.
І жодного снопа той не пожне,
Хто тільки хмари рахувати вміє,
Поки проходить все життя земне.

Якщо не відаєш, яка путь вітру,
І як формується життя нове,
То не пізнаєш діл Владики світу,
Який створив живе і неживе.

Тож зранку розсівай своє насіння
І ввечері ти не відпочивай.
Не знаєш, що послужить для спасіння,
Та знає Бог, а ти це пам'ятай.

#життя_як_воно_є

✍🏻#Кобзар_С.

​​ОБІТНИЦЯ СУМЛІННЯ

У небі — ні хмариночки ніде,
Ще ніжить сонцем урожайний серпень...
Неділя... В нас благословенний день:
Спасенними поповнюється церква.

Я з усіма хвилююсь і відтак
Немов ступаю в прохолодну воду.
І подумки відповідаю: «Так!..»
І відчуваю давню насолоду.

Це спогади у молодість ведуть,
В таку далеку і таку красиву,
Де почалася за Ісусом путь,
Вузенька путь живої віри й сили.

Врочисто споглядають береги
Оцю надпам‘ятну священнодію
І славослів‘я лине навкруги,
І я щасливий з усіма радію.

В нас є чим похвалитись на землі —
Христом і Ним дарованим спасінням.
Крізь все життя, аж до останку літ,
Пронесемо обітницю сумління!

#хрещення

✍🏻#Бабачук_А.

​​Тремтячі пальці на устах,
Блукає погляд по кімнаті.
Безвихідь в серці, біль і страх…
Думки-немов на автоматі.

І хвиля відчаю гірка
Накриє так, що не дихнути.
Не чуєш, хто і що сказав,
Не можеш, що навкруг збагнути.

Тоді не треба чути слів,
Чи то утіхи чи повчання.
А тільки б поруч хтось присів
Зі щирим співчуттям в мовчанні.

#дружба #співчуття

✍🏻#Пірькова_А.

​​1. Минуло літо стоголосе,
Настала знов багряна осінь,
Усе міняється навколо
І ми підемо скоро в школу.

2. Для нас непросто це, звичайно,
Ставати з ліжка дуже рано,
І менше з іграшками гратись,
Уроки старанно вивчати.

3. Ще ручка слухатись не хоче,
Хоча пишу я вже охоче,
Та замість літерів рівненьких,
Виходять палички кривенькі.

4. А я не вмію ще читати,
Хоч літер знаю вже багато,
Та скласти в слово їх не можу,
І це мене тепер тривожить.

5. А я не можу ще збагнути
Як з математикою бути,
Такі великі знаки, числа,
Як записати в зошит стисло.

6. А як нам бути з малюванням?
Потрібно взяти все старання,
Щоб малювати місяць, зорі,
І це нагряне надто скоро.

7. Велосипед мій вже сумує,
Мабуть, він знає- в школу йду я.
Дружише, часу буде мало-
Я заробляти буду бали.

8. Переживання є у мене,
Але молюся я щоденно,
Колись учились мама й тато,
Я зможу шлях цей подолати.

9 ( 2 клас)
Не варто, друзі, сумувати,
Ми можем вам поради дати,
Бо вдруге вже ідем до школи,
І вам поможемо з любовю.

10. Найперш, просіть у Бога сили,
З Ним будете завжди щасливі,
Візьміть у свій маленький ранець
Усе, чого навчила мама.

11.В вас будуть вороги щоденно,
Ви їх не знаєте, напевно,
Це лінь і впертість і злі вчинки,
Боротися із ними личить.

12. Гріх – велетень на вас чатує
Нікого він не пошкодує
І щоб сердечко чисте мати,
Вам треба гріх перемагати.

13.Придбайте друзів добрим словом,
Їм покажіть взірець любові,
Де треба, то стерпіть образи
І знайте- успіх прийде з часом.

Ведуча: Попереду життєва нива,
І щоб її пройти щасливо,
Благайте мудрості у Бога,
Й живіть завжди лише для Нього.

#школа #декламаторій

✍🏻#Берчук_Н.

​​Вступити з Господом в завіт —
Яка врочиста це подія,
Це запашний життя розквіт
І промінь світлої надії.

Нове життя і шлях новий
З новим і кришталевим серцем
Маршрут в край вічний, золотий
Для вас сьогодні розпочнеться.

Нехай Господь вас проведе
По цій вузенькій стежці правди,
Пригорне ніжно до грудей
В важку хвилину, безпорадну.

Нехай ніщо не звабить зір
З неперевершеної цілі,
Завадам всім наперекір
Пройдіть крізь грози й заметілі.

Бог з вами всюди і завжди,
Він обіцяв не залишити
З любов'ю довести туди,
Де з Ним ми вічно будем жити.

#хрещення

✍🏻#Загородня_Н.

​​Зустрілася я якось з дідусем,
Роки зробили немалу вже справу,
Та світлим залишалося лице,
Бо погляд прикрашав його ласкавий.

Розговорилися, багато він сказав,
А як про школу мова почалася —
В старенького скотилася сльоза:
"Ходити в школу, вірте, діти — щастя".

"Післявоєнні в нас були часи,
Взуття на всіх не завжди вистачало,
Доводилося босоніж іти,
Але учитися усі бажали".

Я мало розуміла дідуся,
Ходити в школу не завжди хотілось...
Аж ось у нас тривожний час настав,
Минулий рік ми мало в школі вчились.

І оцінили, мабуть, безліч раз,
Який великий привілей в нас — школа.
Хоча буває і завдань гора,
Зате ми пізнаємо все навколо.

Але знання всі ціняться тоді,
Коли вони йдуть на служіння Богу...
Коли із часом ми поповнимо ряди
Тих, хто обрав в житті вузьку дорогу.

І вміння всі присвятимо цілком
Щоб ширилося всюди Царство Боже.
Хай не торкнеться нас ніяке зло
У час такий невпевнений, тривожний.

У мріях наших — скоро випускний,
Хоч знаєм — буде те, що Бог допустить...
Ми хочем до наступної весни
Старанними, допитливими бути.

А потім, беручи із серця те,
Що сіяли аж одинадцять років,
Нести Ісусове ім'я святе,
Щоб інші теж знаходили в нім спокій.

#школа

✍🏻#Берчук_Н.

​​Незручний, нестандартний, 
Противиться розум!         
Для життя не придатний,
Лиш збуджує осуд...

Нестандартний учитель,
Став грішникам другом,
"Не єврейський" мислитель,
Бунтує округу!?

Нестандартний владика,
Рабу миє ноги!?
Мовчазний та безликий,
І трон його вбогий...

Нестандартна поява,
Уваги не варта,
І Голгофи кіптява,
Любов - нестандартна...

Нестандартна звитяга,
Здобута без бою,
Роздаровані блага,
Святою любов'ю.

#Христос #любов

✍🏻#Ян_Ждан.

​​ДЯКУЙМО ЗАВЖДИ

Скільки праці в краплі меду
Думаю не раз
Ради цього кілометри
Проліта бджола?

Скільки праці в крихті хліба
І труда і мук?
Хоч у нім слідів не видно
Мозолистих рук.

Скільки праці в дрібці солі?
Не збагнути нам.
Маємо всього доволі
Нині на столах.

За достаток в домі їжі
За рясні плоди,
Що збираєм з саду свіжі
Дякуймо завжди!

#подяка

✍🏻#Шибких_Н.

​​СИНАМ

Живи, ніби подвиг звершаєш,
Гори, як свіча уночі!
В Ісусі Христі вічне щастя,
І це не зрівняєш ні з чим.

Іди, як уперше й востаннє,
Твердіють хай кроки твої.
Минають, коротшають, тануть,
І гаснуть у далечі дні.

Квітуй, як весна дуже рання,
Запашність Христову неси,
Можливо, душа, наче рана,
А ти не лінуйся цвісти.

Радій, огорнись благодаттю,
Хай очі не будуть сумні.
Син Божий пішов на страждання —
І небо тобі відчинив!

#побажання

✍🏻#Свистун_О.

​​Олександру Д.
Це правда, що приходячи в цей світ,
Ми зразу потрапляємо в майстерню,
І там впродовж коротких довгих літ
Майстри над нами трудяться ретельно.

Процес довготривалий, клопіткий —
Зростання і становлення людини.
Вкладають частку спершу в нас батьки,
В кровиночку свою, дочку чи сина.

А потім різних рангів вчителі
Формують в нас знання та наш характер,
І не шкодуючи ні сил, ні слів,
Виводять нас на простір, на фарватер.

Та над всіма майстрами є один,
Що називається великий Майстер.
Не так, як інші, не вряди-годи,
Він трудиться над нами повсякчасно.

Буває дотик Божої руки Болючий —
і криваво зяє рана,
Та згодом, саме рані завдяки,
Ми враз засяємо новою гранню.

Відтак молитву несемо Творцю,
Благословенні і найщасливіші:
«Не зупиняйся, Господи, працюй!
Твій труд над нами — з огляду на вічність».

#життя_з_Богом

✍🏻#Бабачук_А.