✒️ Три Крапки. Студія ✒️
367 subscribers
5 photos
343 links
Твори християнських літераторів, різних стилів та жанрів українською мовою.

Сайт каналу — https://t.me/s/artjesus

Для зв'язку — @Literabot
Download Telegram
​​Я знаю, що у кожного душа прекрасна,
Така, що може вірити і співчувать!
Десь там вона захована у частці
Німого серця, що спроможне обійнять.

І злість, що між людьми панує часто -
Є лише формою, яку вони вдягли.
Можливо в їх серцях вже віра згасла
У людяність і щирість навкруги?

Можливо ми причина їх страждання?!
Можливо ми вгамовуєм любов?!
І тліють вже ті кращі пориняння.
...А недовіра їх холодить знов.

Я вірю, що у кожного в душі іскриться
Любов, повага, ніжність, співчуття.
Там так багато світлих мрій таїться!
Там також сильна жага до життя.

Нехай Творець наділить мудрим словом,
Того, хто їх помітить, дасть пітримку,
Хто підійме й огорне душу кволу
Своїм теплом так лагідно і мило.

І знову запанує радість й щастя,
Засяють очі навіть в темноті!
Хвала для Бога там уже не згасне,
Господь дав сили в скрутній боротьбі!

#любов
#тепло
#стосунки
#Sofi_Herashchenko
​​Закрий усі тривоги на замок
І зачини скоріш в печалі ставні,
Бо термін їх давно уже пройшов,
На серці, як на вулиці- все гарно.

Цілує промінь листя золоте
І розливає дивовижний спокій,
А ти подумай у цей час про те,
Що Бог із милості рахує роки.

Чому тривожитись? Він знає все!
Минуле і майбутнє під контролем...
Дарунки осінь кожному несе,
А Бог виконує предвічну волю.

Тебе чекає знов новий рубіж...
Не оглянись, не випусти тривогу.
Моя порада у цей день тобі-
Дивись вперед і вір постійно Богу.

Спасіння радістю ще більш ціни
І дорожи усім, що нині маєш,
Настане час- діждемося весни
В омріянім небеснім краї.

Не відчиняй дверей тривогам всім,
Іди і насолоджуйся красою,
Джерела щастя є лише в Христі,
А значить- щастя поруч йде з тобою.
#Берчук_H.
#щастя
#радість
#побажання
​​Бог бачить нас не так, як інші люди.
Він дивиться у серця глибину
Де справжня суть тілесної споруди,
Він знає, чистота у ній чи бруд.

Ми можем виглядати так, як треба,
Як нас навчили змалечку іще...
Насправді ж бути вдалині від неба,
Ховаючи весь справжній хід речей.

Що в серці місць нема для милосердя,
Для доброти і крихітки тепла.
Для слів хороших, щирих і відвертих,
Любові місця там також нема.

Від Господа ніщо не приховаєш!
І страшно навіть думати про те,
Що скаже Він комусь: " Тебе не знаю!",
Не буде хтось серед Його дітей.

Тому давайте, друзі, ми сьогодні,
Заглянемо у серця глибину.
Та зором не своїм, а лиш Господнім
Щоб бути певними - "У небо йду!"

#життя
#Ольга_Левченко
​​Люблю тебе, мій дорогий Спасителю,
Признавши при хресті усю вину,
Я завдяки тобі став Небожителем
І по- новому суть життя збагнув.

Ти став мені коштовністю і перлами,
Бо спокій дав, забрав думки сумні,
І мудрістю Своєю незбагненною
Керуєш долею моєю день при дні.

Мені коштовні всі Твої обітниці,
Які в Святому Слові залишив,
Вони в майбутньому вогнями світяться,
Даючи насолоду для душі.

Чи ж буду я тривожитись, бентежитись,
Коли , Спасителю, зі мною Ти?
Сповивши ніжно милістю безмежною,
Продовжуєш у небеса вести.

Ісусе, Ти моєю став коштовністю!
І разом із спасенними всіма
Я радістю великою наповнююсь,
Тому що щастя більшого нема!
#NBerchuk
#Божа_любов
​​Я, Боже, в захваті, коли дивлюся
На чин Твоїх могутніх, добрих рук,
Як мудро, гармонійно заплелися
Поміж собою форма, колір, звук.

Про Тебе кожне дерево говорить,
Про Тебе кожна квітка промовля.
Про мудрість Божу колос нам повторить
І птах, що повертається здаля.

Про тебе небо нам нічне розкаже,
Що грає мерехтіннями планет, —
Твою премудрість кожна з них покаже,
Продовжуючи з віку в вік свій лет.

Про Тебе, вічний Боже, нагадає
Нам сонця диск, що з ночі вирина.
Своїм проміння землю зігріває,
Аби Творця прославила вона.

Я, Боже, в захваті, коли дивлюся
На рук Твоїх святих прекрасний плід —
Схилю коліна, щиро помолюся,
Подякую, що Твій я бачу слід.

#Ігор_Попович

#велич_Бога, #Творець, #вічність, #вічне, #подяка_Богові,
#слава_Богові
​​Ніч. І знову шумить гроза,
Десь шурхоче в саду за тином,
Сонне небо в гірких сльозах,
І ридає воно невпинно.
Блискавиця у хмари б’є,
І, кромсаючи навпіл небо,
Нагадала життя Твоє,
І в душі розгорівся трепет.
Бо Голгофська Твоя гроза
Пролилася колись над світом,
«Я люблю!»- Ти тоді сказав,
І палали зіниці світлі.
«Я люблю! »- не багато слів,
Але як вони серце жалять,
Бо гріхи наші взяв Ти злі,
Вмить омив з нас ганебне жало.
Як багато зробив для нас
Хоч ми подвигу геть не гідні,
Ти любов’ю даруєш шанс,
І стаєш нам до болі рідним.

#любов
#Голгофа
#Н_Литвин
​​Що буде завтра?
Тривога огортає бідні душі
Чи жити варто?
На що надіятися в дні грядущі?

Життя похмуре,
Адже новин зловісних незлічити,
Стоять, як мури
Кругом знегоди, злом їдким прошиті.

Та є надія,
Яку приніс Христос - Спаситель світу,
Щоб всі раділи,
Забувши горе і сердечний гніт свій.

Що буде завтра?
Якщо з Христом - то тільки спокій в серці.
І жити варто
Із вірою: все на добро стається.

#Загородня_Н
#довіра
#життя
​​Зимовi роздуми

Ти знов прийшла холодним тихим кроком,
В вуаль снігів зануривши сади...
Зима! Люблю тебе з дитячих років,
Мені про чисте серце мовиш ти!

Як вистелиш на землю білий килим,
Прикривши все холодне і брудне,
Дивлюсь на сніг, як стелить білим-білим,
Й полонить думка втішлива мене:

Якою б не була життя дорога,
Яким важким не видався б мій гріх,
Слід, в покаянні стати перед Богом,
І серце убілить Він, наче сніг.

Душі моєї Сам торкнеться ніжно,
Відчую легкість і прощення в мить,
А серце, наче килим білосніжний,
Засяє чистотою, заблищить.

Хоча стрічаю у житті невдачі,
Гріхи, мов плями,  чистоту псують,
В молитві знов до Бога йду і плачу:
Всевишній! Душу убіли мою!

І Він любов‘ю, наче снігом білим,
Покриє всі провини і простить,
Наповнить душу спокоєм і миром,
І вабить знов мене небес блакить.

Так хочеться, щоб залишалось серце,
Сліпучо-білим, як зимовий сніг.
І навіть, як печаль чи сум торкнеться,
Не полонив його щоб більше гріх.

Хоч і морозно на дворі сьогодні,
Та холоду в душі моїй нема,
Спостерігаю милості Господні,
На котрі мені вказує зима.

#зима
#чистота
#милість
#Дуля_Любов
​​Друзі, вирішили до Різдва викласти вам добірку різдвяних віршів. Щасливого вам Різдва!


Світить місяць
Місяць в хмарах ледве мріє.
Путь знесилила до втоми.
Йосип місця для Марії
Не знаходить в жоднім домі.

Ні уваги, ні вечері,
Ні жалю до породіллі…
«До худоби у печеру»,-
Та вони й тому зраділи.

Задоволені й побожні
Прийняли благословіння:
Народився нам Син Божий!
Ревно Господа славімо!

Дивну ніч, чудове свято
Білий пензлик прикрашає…
Сповиває сина мати…
Світить місяць ніжним сяйвом…
#С_Білозуб

Найбiльше свято
Коли снігом стежки замітає,
Коли в край наш приходить зима,
Світ Ісуса Різдво зустрічає,
Свята більшого в світі нема.

Бо ж якби не прийшов Він на землю,
Люди гинули б в мороці зла,
Ось тому, на поля Вифлеєму,
Пісня  ангельска вістку несла.

Слава Богу святому на небі,
 І панує хай мир на землі,
Добра воля -для людства потреба,
Славте Бога дорослі й малі.
#ДЛВ

В сирітськім домі готувались до Різдва:
Папір купили, ножиці і стрічки...
Ідея в вихователів була
Дітей на роздуми направити, хоч трішки.

Уважно діти слухали рядки
Про Вифлеєм, печеру, бідні ясла,
А потім враз взялися залюбки
Творити аплікації прекрасні.

Хтось ясла вирізав, а хтось ягнят,
Хтось зірочці розмалював проміння,
Одне серйозне, з білим чубчиком хлоп'я
З паперу вирізало гарну кучку сіна.

А потім хлопчик ясла змайстрував,
Їх сіном притрусив, поклав подушку...
Схилилася низенько голова,
Здавалося, вкладав він в виріб душу.

Не стримавсь я- до ясел підійшов,
Коли дивлюсь- лежить там дві дитини.
Я твердо знав, що свідчить це про щось,
Щось мусить означати неодмінно.

"Поклав у ясла я Христа й себе,-
Сказав мені розгублено хлопчина,-
Рука моя дарунків не знайде:
Де візьме гроші бідний сиротина?

До Немовляти я близенько притулюсь,
Своїм теплом Його тепер зігрію,
І буде задоволеним Ісус,
І збудеться моя завітна мрія.

Я назавжди залишуся із Ним,
До кого йти? Немає тата й мами..."
Струмочком сльози із очей текли,
І в мене очі плакали так само.

Велику істину цей хлопчик зрозумів,
Різдво для нього справжнє наступило:
Хто поєднався з Господом в житті,
Не плакатиме більше сиротливо.
#NBerchuk

#Різдво
​​Друзі, вирішили до Нового року викласти вам добірку віршів. Щасливого Нового року!!

Чомусь перед новим майбутнім роком
У серце поселяється неспокій
І жаль стає старий минулий рік,
Лишилось безліч задумів і планів
І мрій не здійснених, але бажаних-
Я дуже мало виконати зміг.

Та , разом з тим, і радість наповнює
І часу плин ні трішки не лякає,
Бо я іду в небесний дивний край,
А за усі рясні благословіння,
За прощення, за благодать, спасіння,
Душе моя, Христу хвалу співай.

Я дякую за всі уроки, Боже,
В тобі життя я мою переможне,
Душа угору рветься, ніби птах,
І, хоч я зустрічаю тут тернини,
Але радію, що Твоя дитина
І Ти такий мені даруєш шлях.

Я передзвін годинника чекаю
І вдячність Богу душу окриляє
За те, що Він продовжує мій вік,
Бо добре знаю, що людей багато
Не дочекались новорічне свято-
Останнім став для них минулий рік.

Я дякую за милості потоки,
Які зливались протягом всіх років,
І винятком минулий рік не став,
Достаток в домі, у зібраннях радість
Й любов, яку я відчувала завжди,
За те, що влаштував моє життя.

Попереду новий рік, таємничий,
І наша ціль- прекрасна, славна вічність,
Її з Тобою лише досягнем.
Якщо не підеш Ти у рік наступний-
Не переводь і нас туди, Могутній,
Бо хочем бачити Твоє лице.
#NBerchuk
#новийрік

На новий рік

Останій в році день йде до закінчення,
А в серці - сотні різних почуттів…
Не всі ще істини ми добре вивчили,
Не все ще зрозуміли у житті.

Але попереду уроків безліч буде ще,
Як добрий Бог продовжить наші дні,
Якщо ми вічне Боже Слово любимо
І бачим ціль ясну в путі земній.

Ми- в кораблі, що хвилями гойдається...
Ось-ось і він відчалить в рік новий,
Тому душа наповнюється жалістю-
Веди крізь шторми, Боже дорогий.


Дай з планами Твоїми нам смирятися,
Тобі довіривши життєвий шлях,
Даруй у серце, Боже ,більше святості,
Твоїм велінням говорити: “Так”.

Дві тисячі двадцятий нам вже світиться..
А може, це комусь останій рік?
Душа стривожена бажанням тішиться -
Господь до цього часу допомоміг.

Хоч на шляху зустрінем буревії ми,
Та буде час- настане повний штиль.
Із вірою глибокою й надією,
Ми будем, дивлячись вперед, пливти.

Наснаги Вам, терпіння і бадьорості,
У році, що стоїть вже при дверях.
Хай спокоєм постійно серце повниться,
І благодать освітлює ваш шлях.

Любові вам ,як океан, безкрайньої
Яка прощати може геть усе.
На ниві Божій праці Вам старанної,
Яка плоди прекрасні принесе.

А понад все - благословінь великих вам,
Вони печалі нам не принесуть…
Старайтеся комусь служити ліками,
І покажіть Євангелії суть.
#NBerchuk
#новийрік
​​Свiтло в кiнцi тунелю

Дивним світлом, що  в кінці тунелю,
Ти явився,  Господи, мені,
І тому, через земну пустелю,
Без страху долаю шлях земний!

Мій Ісусе! Як з Тобою добре,
Не страшна в житті  уже пітьма,
Бо життєві труднощі і горе,
Злякано тікають крадькома.

Страшно й темно в цьому злому світі,
Де царює ворог душ людських!
Та  зникає  темінь безпросвітна,
Як душа важкий лишає  гріх!

В Світлі повсякчас ходити хочу,
Щоб не заблукати в темноті,
За Тобою, Спасе, йду охоче,
Ти - єдина ціль моя в житті!!!

#ціль #життя #спокій
#Любовь_Дуля_Шевчик
​​Хочу вчитися жити так,
Щоб радіти щодня доволі,
І не тратити час аби як,
Не завдати нікому болю.

Хочу я, щоб любити мені
Ні, не себе, а тих, хто поруч,
І як сонце свої промінці,
Дарувати тепло їм впору.

Хочу вчитись служити усім,
Цим приносити славу Богу,
Гордість скласти цілком при хресті,
Не робити складне з простого.

Хочу вчитися жити так,
Як прожив на землі Спаситель,
Щоб сіяла в мені красота,
Що дає право вічно жити.

#життя #успіх #добро
#Ксенія_Остаповець
(переклад NBerchuk)
​​В той час, коли усі говорять про війну,
Як мир дорогоцінністю вважається,
Я ще міцніше діток пригорну
І ще раз у провинах всіх розкаюся.

Мир Божий в серці- це найбільший скарб,
Спасіння радість вища за всі розпачі ,
І я несу її, як найцінніший дар,
Спасителя назвавши ще раз розкішшю.

Хоч сльози затуманюють мій зір
І у дітей питання не кінчаються-
Душі знаходжу спокій у Христі,
Він знає все і Він не помиляється.

#Богнепомиляється
#спокій
#мир
#N_Berchuk
​​Тим, хто залишився в Києві💔

Ви не одні. За вами — сильний Бог.
За вами Той, кому весь світ належить.
Він бачить страх і біль, клубок тривог,
Творець за вами пильно-пильно стежить.

Ви не одні. Ми молимось за вас,
І зі сльозами Господа благаєм,
Щоб вас підтримав у тривожний час.
Ми вас в молитвах сильно обіймаєм.

Хоч заглядає в очі люта смерть,
Навколо морок, горе і руїни,
Ви не одні. Бог вчора, і тепер,
І завтра буде з вами. Він незмінний.

#спокій
#Бог_незмінний
#К_Остаповець
​​Цілує промінь листя у саду,
Шовкові трави вітерець колише
І ця краса захоплює мій дух-
Нам лагідність подарував Всевишній.

Ласкає лев маленьке левеня,
Голубка з голубом так лагідно щебечуть,
Я притуляюсь лагідно щодня
До рідної, бажаної малечі.

Та лагідності справжня красота
Описана у вічнім Божім Слові.
Історії різдвяної слова
Розказують про лагідність чудову.

Марія ангельським повірила словам,
Все оцінивши, мовила:"
Раба я"...
І опустилась низько голова...
Смиренний низько голову схиляє .

Молилась в храмі Анна, чув Ілій,
Їй прикре звинувачення поставив...
"Не п'яна я, мене ти зрозумій,
Бездітна я, дитя собі прохаю"...

Смирення й лагідність- це рідні дві сестри,
І бути лагідним- смиренним бути,
Хай Бог благословить усіх згори,
Щоб лагідність розносити всім людям.
#NBerchuk
#блаженства
#лагідність
​​Могили гріли боки на осонні,
Тут пахла тиша, віяло теплом.
А ген, внизу — оливи в пишних кронах
Тримали, як в промолених долонях,
Гробницю, де спочив Авесалом.

Прочани мляво сходили в долину,
З долини — вгору, он до тих воріт.
Тут зупинялись, розминали спину,
Обтрушували пил із одежини,
Втирали із чола солоний піт.

Давидів град збирав дітей Єгови.
За тиждень свято, скоро вже Песах.
Тут у воротах — гам і крик, розмови,
Хтось піший йшов, хтось їхав на ослові.
Лилася з неба сонячна яса.

У гомоні запрудженого міста
Не всі звернули погляд до села,
Де гурт якийсь під вигуки врочисті
Ламав із пальм лапате свіже листя
Й стелив під ноги сірого осла.

«Це ж Він, що, кажуть, нібито Месія.
Он, на ослі — Учитель і Пророк!
Чи то Ісая, чи то Єремія...»
 «А я от чув, Він єресь дивну сіє,
Друг митників, рибалок і жінок…»

Гудуть, як вулик. Місто, зустрічає
Царя, що має втішити народ.
Здавалося б, зоря зійшла над краєм
Що пережив полон, ворожі зграї
І дочекавсь обіцяних щедрот.

Осанна, вигуки, захоплення, вітання.
Осля зеленим килимом іде...
А Він... мовчить, немовби то остання
Його дорога... І оце мовчання
Таке невчасне в криках: «Ось гряде!»

Всміхнися, Вчителю! Скажи слова утіхи.
Проголоси Свій царствений указ!
Вуста тремтіли й вирвалося тихе:
«Єрусалиме... Скільки стрінеш лиха!» —
Й сльоза урвала біль пекучих фраз.

Заслала місто біла поволока.
Нові прочани сунули з села...
І з тих осанн, з тих вигуків високих
Були правдиві — лиш сльоза Пророка
Й проста покірність сірого осла.

#Юрій_Вавринюк
#Ісус
'їздвЄрусалим
​​Боже, які в них очі...
просякнуті димом від згарищ,
в них досі – загиблий товариш,
нелюдські скажені кошмари,
безсоннії ночі

ох, мовчазні ці свідки...
а звідки мені було знати,
як голосно можуть мовчати,
що хочеться звідти втікати
кудись на край світу

2-3. 05. 22
#К_Остаповець
​​Я чекаю щоденно від Тебе,
Особливого дива,
Бо ж Твоєї присутності треба,
Щоб була я щаслива.

Я чекаю натхненного свята
У простій атмосфері,
Що залишить емоцій багато
В золотій акварелі.

Ти чудовий Творець і Художник,
Ти малюєш пейзажі,
Це пейзажі життя подорожніх —
Головних персонажів.

Я чекаю, бо вже відчувала
Ту красу на картині,
Незбагненність Твого ідеалу
Я чекаю і нині..

Я чекаю.. Я вірю Ти знаєш,
Що здивує сьогодні,
Ти даруєш і більш, ніж чекаю
В океані гармоній.

#Ісус
#спокій
#Загородня_Н
​​Коли розігралася буря на морі,
На клоччя порвалися хвилі страшенні,
Здавалось: ніхто не зарадить у горі,
Забули в ту мить про Ісуса, напевно.

На місце керманича Він не просився,
І навіть команди не дав для матросів,
А вітер мінявся, жбурляв човен, злився
І всіх потопити йому було просто.

Невже був байдужим Спаситель в цю пору?
Невже не лякала Його ця подія?
Він спав у човні, хоча пінилось море,
Хоч друзів лякали в той час вітровії .

Наблизивсь момент і сказав Він:" Затихни"...
І те, що неспокій в серцях викликало,
Коритися владним устам завжди звикло,
Покірне, ласкаве, спокійне враз стало.

Вирує навколо війна лихоліттям,
Чутки сповіщають про горе страшенне,
Пливу у човні і зі мною Спаситель,
Надію і спокій дарує для мене.

Я знаю, що буде, я жду ту хвилину,
Коли Він гарматам накаже:
"Затихніть"...
Черговим це буде нам благословінням,
А поки що сон хай приносить нам втіху...

#NBerchuk
#втіха
​​Ангельску пісню почути я хочу,
Мрію про зірку ясну,
Що довгожданної тихої ночі
Людство будила від сну.

Ввись піднімаю я погляд журливий-
Ангели там не летять,
Все ж я , відверто признаюсь, щаслива,
Бог дав мені благодать.

Думкою я у печеру вертаюсь,
Трепет наповнює знов.
Ласка Господня мене огортає,
Я відчуваю любов.

Серед сум'яття, тривоги, зневіри
Божа любов, ніби скарб,
Серце наповнює спокоєм, миром,
Світу Спаситель- це дар.

В темряві страшно. Та зірка сіяє.
Ще різдвяна лине вість,
Ангельська пісня і досі лунає.
Хочеш почути? Смирись.

#NBerchuk
#різдво