Ще один продаж збірки — ще один донат👀

Вчора згадав за цю пісню. Вчора зробив на неї кавер під центральним мостом. Сьогодні викладаю її.

Її текст лягає до душі.

#кавер_вокал

Хоч сесія і закінчилася формально 19-ого, для мене вона фактично закінчилась сьогодні. Закрив все на трійки🎉

— В мене є всього лише два дні перепочити перед роботою... Варто їх провести спокійно, так?

— Або поїхати до рідного міста на один день без ночівлі, дорога яка займає 12 годин в одну сторону!

— Що?

План А: провести все життя з нею разом в нашому рідному місті.

План Б: зустріти старість з нею в Мукачево.

План В: займатися музикою і їздити на байку.

Тепер не можу слухати Жадана і собак через те, що вони нагадують про декого (так, це я про тебе).

Знайдись та, з ким можна перестрибнути через багаття на Івана Купала🙏

А ще нещодавно подумав, якби ще й коміксами зараз займався... Точно би з'їхав з ґлузду. Або довелося би чимось жертвувати, скоріше за все музикою.

В будь-якому випадку — я ні про що не шкодую. Мені подобалось те, чим я займався, подобається те, чим я зараз займаюсь і буду займатися.

В комікси я вкладав душу — у музику теж.

Моя п'ята пісня «Останній вагон».

Як ви вже здогадалися, це відео записав ще давно, та й якось забувся за нього.

Навколишні звуки більше придають цьому відео атмосфери, ніж заважають. В деяких місцях запинався, тому можуть бути грубі обрізки в відео.

Знову мильно-любовна пісня. Однак, один єдиний сенс, яку я вкладую у неї: Закохуйтесь в одну й ту ж саму людину протягом всього вашого життя, допоки вона вам дозволяє це робити! А так, це звичайна історія про згасання любові.

#власна_творчість

Дії не повільні, а качественні
Питання не тупі, а уточнюючі

Дні, сповнені роботи.

Тепер щодо концерту — це був чистий кайф. Літати в хмарах під Паліндрома, та слемитися під «Кращий друг самурая», «Вкрай втомлений», та разом з Чемеровим співати «Не мовчи». Все це коштувало того, аби я приїхав сюди й почув це наживо. Адже я навіть за тиждень засумнівався в цій поїздці, але все ж ризикнув — і не пошкодував.

Всі щасливі моменти мого життя сталися лише тому, що я ризикнув, понаглів та був трішки впевненішим. Цікаво, що під час слему одної з пісень, я загубив шкіряний браслет, який час від часу носив з класу 10-го. Вважав, що він дає мені впевненість у собі. Але не речі вирішують, ким вам бути — а ви:)

Одним словом: життя налагоджується. Більше фото в моєму інстаграмі.

От і я вступив на столичну землю... на хвилин 30.