🇭🇺 Розгром Фідес: що далі і на що це вплине?

🔗 За результатом виборів опозиційна «Тиса» попередньо здобуває 138 мандатів до 55 у «Фідес». 138 мандатів — це конституційна більшість. Сценарій, який за описаними напередодні виборів був на 4 місці за ймовірністю для мене з 5 взятих. Просто же перемога Тиси був основним (базовим) сценарієм.

Тож, якщо спростити, 138 мандатів — це розгром «Фідес» та Орбана. Більш того, розгром із «конституційним запасом». Тож навіть мінімальної цілі на цих виборах партія «Фідес» і кремлівські консультанти не досягли.

Вирішальним фактором для політичного нокауту «Фідес» та Орбана, а саме так можна охарактеризувати результати, ймовірно, стали 2 прикінцеві події:

▶️ 1. Те, що опозиційні кандидати від менших партій в останній тиждень таки зняли власних кандидатів у спірних одномандатних (мажоритарних) округах, що не дало голосам розсіюватися. Це для виборця фактично створило єдине питання «ти за чи проти Фідес». .

▶️ 2. Оприлюднення залежності Сіярто і Орбана від Кремля. Їх підданське спілкування, вже можна стверджувати, стало значним фактором, який соціологія не встигла заміряти (лаг між каталізатором і заміром 2 тижні). У середньому кандидати від «Фідес» в цілому втратили від виборів 2022 року від 17% до 28%, що значно більше за попередні оцінки в 10-15% втрат (для прикладу, я вимірював спірність, якщо різниця з округами 2022 не перевищувала 15%, а по факту спірність округів починалась навіть від 20% і вище).

Яке це буде мати значення?

📌 1. На швидкість формування уряду і шанс на розблокування заблокованих рішень. Такий розгромний результат виборів не надає фідесівському президенту Тамашу Шуйку знаходити умовні причини для затягування надання мандату для формування уряду. А більшість «Тиси» не дозволяє Орбану на щось сподіватись чи чимось маніпулювати. Тож уряд має сформуватись швидко — від 3 до 5 тижнів. Тим паче, «Тиса» зацікавлена, поки діє ефект «медового місяця» почати працювати «з колес».

📌 2. Орбан та Фідес — це оплот правого популізму в Європі. Не можна казати, що його поразка спровокує відкат «правопопулістичної тенденції», як посилення «Альтернативи для Німеччини» чи «Народного фронту» у Франції, але точно втрата Орбаном угорського прем’єрського мандату спровокує організаційне послаблення і, відповідно, послаблення скоординованих тенденцій на європейському рівні цих рухів. Американці вбачали в Орбані не просто посилення впливу на Європу через нього, але і політика, який консолідував довкола себе правопопулістичні рухи, які цікаві США для контролю над Європою.

📌 3. О 7 ранку в день виборів Трамп-молодший вирішив продовжити втручання, що розпочав напередодні Венс і закликав🗣:

«Ми сподіваємося, що ви проголосуєте за друга та союзника мого батька. Один лідер у Європі має прямий зв'язок з Білим домом, сподіваюся, ви підтримаєте Віктора Орбана!»

Після невдалих втручань та закликів підтримати АфД у Німеччині, Сіміона в Румунії, Вільдерса в Нідерландах, Орбана в Угорщині — можна зафіксувати, що електоральний вплив цих інтервенцій Білого дому мінімальний. Єдиний позитивний випадок — це Бабіш в Чехії, але він там був безальтернативним фаворитом і це ті вибори, де американці не намагались втрутитись активно.

📌 4. Пазл не створює загальної картинки. Орбан та Фідес був тим центральним пазлом, до якого доєднувались інші: Фіцо зі Словаччини, Бабіш за певних умов, потенційно Радєв в Болгарії. Тобто це створювало єдину проблему, єдину картинку.

Без Орбана це три окремі проблеми/виклики в політичній комунікації, а не безальтернативність у взаємодії з Орбаном, підсилена третіми акторами. Без Орбана цей пазл розібраний, бо ні Фіцо, ні потенційно Радєв не мають того політичного капіталу, впливу, який мав Орбан і через який він собі міг дозволити те, що міг дозволяти. Тобто всі інші були у підсилення Орбана, а не замість нього.

📌5. Угорщина — важлива країна регіону, і тому результати виборів неодмінно вплинуть на партнерів Орбана, а головне — на їх упевненість перебування при владі. Тож тенденції у Словаччині будуть цікавими і невідворотними.

Resurgam➰Приєднуйся

🇪🇺🇭🇺 ЄС висунув 27 умов майбутньому прем'єр-міністру Угорщини в обмін на розморожування 35 мільярдів євро, — The Financial Times

💬Брюссель вимагає від Будапешта низки кроків, включаючи розблокування кредиту Україні у розмірі 90 мільярдів євро, зняття вето на санкції проти Москви та проведення антикорупційних перевірок із переглядом рішень, прийнятих за час правління Орбана, які порушують правила ЄС.

💬Європейська комісія також очікує швидких переговорів із новим урядом для вирішення конфлікту щодо законодавства про міграцію, яке Європейський суд визнав таким, що порушує норми ЄС. Через це Угорщині щодня нараховують штраф у розмірі 1 мільйона євро, і загальна сума вже наблизилася до 900 мільйонів євро, які вираховуються з частки країни в бюджеті ЄС.

Мерц: «Сьогодні ми виводимо наші двосторонні відносини (з Україною) на рівень стратегічного партнерства».

Особисте.

💬 Одного разу (декілька років тому) мені випала нагода читати записку польського аналітичного центру (ймовірно, до якоїсь урядової структури Польщі), зміст якої полягав у тому, що Польща має відмовитись від політики претензій до Німеччини, щоб не допускати прискореного зближення Берліна та Києва.

Ідея була в тому, що для інтересів Польщі посилення німецько-українського союзу в Європі може мати негативні наслідки в рамках впливу Варшави на європейську політику та швидкості виходу на G20.

🔗 У записці йшлося, що натомість польський політикум системними претензіями до німців (які інвестиціями витягали польську економіку) руйнує концепт «осяжного-недосяжного партнерства».

Осяжне-недосяжне партнерство — це тактика Польщі демонстрації багатовекторного партнерства з Німеччиною та Францією з метою провокувати дві політичні сили Європи на певне змагання за «голос та увагу Польщі». Голос, який наче досяжний як для одних, так і для інших, але водночас недосяжний остаточно для обох.

Оскільки Париж непокоїла занадто поглиблена співпраця Варшави та Берліна, особливо в моментах аграрної конкуренції, але й Берлін непокоїла потенційна поглиблена співпраця Варшави з Парижем у рамках континентальної конкуренції та впливу на ЄС.

Веймарський трикутник (якщо дивитись ширше за політичну складову) — це закріплення певного статус-кво на політико-економічному рівні між Парижем, Берліном та Варшавою, де остання торгувала своїм положенням.

➡️ Гіперболізовані претензії Польщі до Німеччини в останню каденцію PiS руйнували цей концепт осяжного-недосяжного партнерства, бо експлуатація післявоєнної травми Німеччини з боку Польщі має свої політичні межі здорового глузду.

🇺🇦 Щодо України, то польський аналітичний центр зазначав, що поляки, відштовхуючи німців занадто сильно (ніж це треба для вищеописаної стратегії), підштовхують Берлін до потенційної перспективи поглиблення відносин із Києвом.

➡️ Києва як потенційно впливового гравця в ЄС (як мінімум через розмір країни), а для Польщі критично важливо, щоб входження України в ЄС відбувалося «через Польщу» як посередника і через польську рамку Веймарськоготрикутника, що свого часу був створений для інтеграції Польщі.

➡️ Тобто важливо (для Польщі), щоб Україна не створила свій аналог «Веймарського трикутника» між Парижем та Берліном, закріпивши власну інтеграцію та подальший розвиток поза польським інтересом як предмет конкуренції між Парижем та Берліном.

Тобто, за думкою тієї записки, інтеграція України в ЄС має відбуватись через виключне посередництво Польщі. Вихід України «напряму», тобто на пряме союзництво/комунікацію з Берліном без посередника, поляки розглядали як загрозу власному положенню в Європі і перетіканню капіталів та ресурсів німців на більш перспективне та «поважне» (в сенсі поваги до партнера) співробітництво.

❗️ Тож дуже важливо Україні, українському політикуму та українцям не повторювати в майбутньому помилки токсичної польської комунікації з партнерами (особливо в рамках внутрішніх електоральних змагань, як у період PiS). Краще вчитись на чужих помилках ніж переосмислювати потім власні.

Resurgam➰Приєднуйся

💥 ССО дронами уразили логістичну базу засекреченого російського центру БпЛА «Рубікон» під Маріуполем.

У Силах спеціальних операцій зазначають, що «Рубікон» використовує проти Сил безпеки та оборони України майже всі наявні в рф ударні та розвідувальні дрони, окрім «Шахедів»

🧡 підписатися | підтримати