Навигация по каналу
❗️Теперь вся актуальная информация собрана по ссылке: bit.ly/2QaQPeq
Среди категорий: ближайшие ивенты, акции в ресторанах и барах, барные истории, скандалы, выставки и ссылки на интересные статьи.
💥Информация будет постоянно обновляться.
👉Для навигации по датам вбивайте #(число)(месяц).
➖➖➖
И небольшой опрос. Ответы можно присылать в личку (@AnyaZdorenko) или же писать в комментариях.
1. Сколько постов в день для вас оптимально? Следует ли выключить уведомления?
2. Есть мысль завести еще один канал, который посвятить обзорам/отзывам на различные заведения и акции в них. Например, у меня есть прекрасная история о кг лимона за 1000 грн. Писать тут или же в отдельный канал?
3. Что вам нравится или не нравится на канале?
4. Нужна ли дополнительная навигация по хэштегам (#акция #ресторан #бар #обзор и т.д.)?
Если вам нравится канал, вы считаете его удобным и информативным, расскажите о нем друзьям, поделитесь ссылкой в социальных сетях (https://t.me/anyadeposit). Это лучший подарок!😘
❗️Теперь вся актуальная информация собрана по ссылке: bit.ly/2QaQPeq
Среди категорий: ближайшие ивенты, акции в ресторанах и барах, барные истории, скандалы, выставки и ссылки на интересные статьи.
💥Информация будет постоянно обновляться.
👉Для навигации по датам вбивайте #(число)(месяц).
➖➖➖
И небольшой опрос. Ответы можно присылать в личку (@AnyaZdorenko) или же писать в комментариях.
1. Сколько постов в день для вас оптимально? Следует ли выключить уведомления?
2. Есть мысль завести еще один канал, который посвятить обзорам/отзывам на различные заведения и акции в них. Например, у меня есть прекрасная история о кг лимона за 1000 грн. Писать тут или же в отдельный канал?
3. Что вам нравится или не нравится на канале?
4. Нужна ли дополнительная навигация по хэштегам (#акция #ресторан #бар #обзор и т.д.)?
Если вам нравится канал, вы считаете его удобным и информативным, расскажите о нем друзьям, поделитесь ссылкой в социальных сетях (https://t.me/anyadeposit). Это лучший подарок!😘
Telegraph
Навигация по каналу #АняДепозит (Eat&Drink Киев)
Обновлено 23.10 11:15 В бесчисленном количестве ивентов легко можно потеряться. Тут будут собрана вся актуальная информация о предстоящих мероприятиях, действующих акциях, конкурсах и скидках. Постоянный апдейт. Ближайшие ивенты 🔸 26 октября - Алко-квест…
Forwarded from КИЕВ | коктейльный
Какое самое старое заведение в Киеве из ныне существующих?
#ресторан #история
В начале 50-х годов на месте небольшого пригородного хутора Красный трактир был построен комплекс ВДНХ. Открылся там и ресторан «Лыбидь» (1956), в который могли попасть исключительно гости выставочного центра. Спустя три года команда из Чехии полностью модернизировала помещение, а сам ресторан переименовали в «Прага».
Только здесь можно было отведать чешской ветчины, сосисок и сарделек, даже горчица в бочонках приезжала из Праги. Вишня и чернослив в шоколаде, шоколадные пуговки по 8 копеек. Пиво на любой вкус: светлое или темное «Пильзенское», «Дипломат». Очередь и запись на несколько бутылок по 37 копеек были нормальным делом. Из напитков покрепче здесь была знаменитая Бехеровка. Славился ресторан пражским тортом.
Как рассказывает заведующая производством “Праги” с 1971 по 1976 год София Деревенская: «Основу кухни составляли чешские блюда. И готовились они не наугад и не по кулинарным пособиям: первое время работы ресторана чешские повара обучали персонал. Посуда и форма сотрудников тоже были чешскими, даже плиту устанавливали чехи. Фирменными были мясные блюда: стейки (1.70руб) были совсем не стейками в нынешнем понимании: это фарш, который запекался с ветчиной, грибами и сыром; «разбойник» (1.40руб), еще один «спешл» ресторана — шашлык со специальным горчичным соусом и печенкой. Кроме того, здесь можно было заказать настоящей черной икры высочайшего качества по цене 7 рублей за 100 грамм. 140-граммовая баночка красной икры стоила 4,50. 1 кг сырой осетрины — 7 рублей. Двадцать человек могли погулять за 250 рублей. Средняя зарплата в 140 руб вполне позволяла такую роскошь».
По вечерам, с 17 до 24, в «Праге» выступал оркестр в чешских костюмах, исполняли основную программу, а потом, за вознаграждение, любой каприз на заказ.
В ресторане было несколько залов, две открытых веранды и бар, который любила молодежь. Здесь уже тогда можно было заказать коктейль и посмотреть на приготовление. Летом на улице работал буфет, там можно было купить чешского мороженого из алюминиевых туб.
В 1973 году на ВДНХ проходил конный чемпионат Европы, на который приехал принц Филипп, герцог Эдинбургский и королевская принцесса Анна. Каждый день королевская свита обедала в ресторане "Прага". Киевская котлета и перцовка были фаворитами принца.
В 1989 году заведение пришлось закрыть. В 2009 году началась реконструкция, а 5 апреля 2011 года ресторан «Прага» вновь открылся уже в привычном для нас виде.
#ресторан #история
В начале 50-х годов на месте небольшого пригородного хутора Красный трактир был построен комплекс ВДНХ. Открылся там и ресторан «Лыбидь» (1956), в который могли попасть исключительно гости выставочного центра. Спустя три года команда из Чехии полностью модернизировала помещение, а сам ресторан переименовали в «Прага».
Только здесь можно было отведать чешской ветчины, сосисок и сарделек, даже горчица в бочонках приезжала из Праги. Вишня и чернослив в шоколаде, шоколадные пуговки по 8 копеек. Пиво на любой вкус: светлое или темное «Пильзенское», «Дипломат». Очередь и запись на несколько бутылок по 37 копеек были нормальным делом. Из напитков покрепче здесь была знаменитая Бехеровка. Славился ресторан пражским тортом.
Как рассказывает заведующая производством “Праги” с 1971 по 1976 год София Деревенская: «Основу кухни составляли чешские блюда. И готовились они не наугад и не по кулинарным пособиям: первое время работы ресторана чешские повара обучали персонал. Посуда и форма сотрудников тоже были чешскими, даже плиту устанавливали чехи. Фирменными были мясные блюда: стейки (1.70руб) были совсем не стейками в нынешнем понимании: это фарш, который запекался с ветчиной, грибами и сыром; «разбойник» (1.40руб), еще один «спешл» ресторана — шашлык со специальным горчичным соусом и печенкой. Кроме того, здесь можно было заказать настоящей черной икры высочайшего качества по цене 7 рублей за 100 грамм. 140-граммовая баночка красной икры стоила 4,50. 1 кг сырой осетрины — 7 рублей. Двадцать человек могли погулять за 250 рублей. Средняя зарплата в 140 руб вполне позволяла такую роскошь».
По вечерам, с 17 до 24, в «Праге» выступал оркестр в чешских костюмах, исполняли основную программу, а потом, за вознаграждение, любой каприз на заказ.
В ресторане было несколько залов, две открытых веранды и бар, который любила молодежь. Здесь уже тогда можно было заказать коктейль и посмотреть на приготовление. Летом на улице работал буфет, там можно было купить чешского мороженого из алюминиевых туб.
В 1973 году на ВДНХ проходил конный чемпионат Европы, на который приехал принц Филипп, герцог Эдинбургский и королевская принцесса Анна. Каждый день королевская свита обедала в ресторане "Прага". Киевская котлета и перцовка были фаворитами принца.
В 1989 году заведение пришлось закрыть. В 2009 году началась реконструкция, а 5 апреля 2011 года ресторан «Прага» вновь открылся уже в привычном для нас виде.
#обзор #ресторан #бар
Круглосуточный ресторан «Молодість»
Рестораторы Алекс Купер (да-да, который из Одессы) и Михаил Бейлин (La Famiglia) открыли свой второй совместный проект в Киеве. «Молодість» располагается в здании «Арсенала» (там где и Kyiv Food Market). Интерьером, отображающим 90-е годы, занималась студия Славы Балбека. Ощущение, что последние годы без Balbek Bureau не может обойтись ни одно уважающее себя заведение. Работа выполнена годно. Даже без ковров на стенах (но это не точно!🤪). Помещение разделено на несколько уровней: основные посадочные места находятся на втором этаже. Фоном звучат хиты тех времен, а проектор крутит на стене мультики.
Меню – действительно советское. Держи картоху да сосиски, а выпендриваться фуагрой да всякими суши иди в другое место. Подача в баночках, сковородках и кастрюльках. Пока ждете, можете попросить тетрис (самый что ни есть работающий). В целом ощущения приятные. Не могу сказать, что очень вкусно. Скорее – обычно.
Но касательно уровня обслуживания в соцсетях не врут: его действительно нужно подтянуть. Изначально мне вручили не то меню, а после мне пришлось дважды окликнуть официантку, чтобы та приняла заказ. В общем, поживем – увидим.
👉 Можно почитать чужой обзор на The Village
Круглосуточный ресторан «Молодість»
Рестораторы Алекс Купер (да-да, который из Одессы) и Михаил Бейлин (La Famiglia) открыли свой второй совместный проект в Киеве. «Молодість» располагается в здании «Арсенала» (там где и Kyiv Food Market). Интерьером, отображающим 90-е годы, занималась студия Славы Балбека. Ощущение, что последние годы без Balbek Bureau не может обойтись ни одно уважающее себя заведение. Работа выполнена годно. Даже без ковров на стенах (но это не точно!🤪). Помещение разделено на несколько уровней: основные посадочные места находятся на втором этаже. Фоном звучат хиты тех времен, а проектор крутит на стене мультики.
Меню – действительно советское. Держи картоху да сосиски, а выпендриваться фуагрой да всякими суши иди в другое место. Подача в баночках, сковородках и кастрюльках. Пока ждете, можете попросить тетрис (самый что ни есть работающий). В целом ощущения приятные. Не могу сказать, что очень вкусно. Скорее – обычно.
Но касательно уровня обслуживания в соцсетях не врут: его действительно нужно подтянуть. Изначально мне вручили не то меню, а после мне пришлось дважды окликнуть официантку, чтобы та приняла заказ. В общем, поживем – увидим.
👉 Можно почитать чужой обзор на The Village
"Жар і м’ясо": заклад не про м’ясо
#огляд #відгук #ресторан #Бессарабка
Я вирішила залишати на каналі не лише власні відгуки, а і людей, яких я знаю і з якими абсолютно погоджуюсь у кожному їх слові. Допис на скріні належить @OceanSkyyyy, з якою, власне, нам не пощастило там повечеряти. То ж спочатку читайте його, а тільки після — текст далі.
Тепер пояснюю. Концепт закладу полягає у тому, що людина, яка тебе обслуговує, тобі ж і готує. До того ж робить вона це прямо перед твоїм столом, а ще столом інших відвідувачів закладу (і вони не завжди цьому раді). Тобто офіціанти одночасно ще і кухари. В нашому випадку і обслуговування було непрофесійним (я прошу порадити щось з дичини — там цілий розділ так і підписаний —, а мені пропонують курку; чи замовляю в результаті два тартати, а мені відповідають, що я стільки не з’їм — тебе, блін, гребе?😡 Нас взагалі троє), і страви ніякі. До зазначеного на скріні (краще перечитайте ще раз) хіба що додам, що філе-міньон, який мав бути rare, за рахунок приготування його шматочками (WTF???🙈🙈🙈) у тарілці дійшов до well done за хвилину. Приготування на відео.
І так, дуже багато хлібу. Він подається майже до кожної страви. Тому заклад, мабуть, краще було назвати «Жар і хліб».
Ще одна яскрава деталь — це величезне меню. Десь понад 100 позицій. Мені лінь рахувати, можете самостійно глянути (там дві сторінкі іжі). Так, ціни низькі. Але заклад лише підтвердив мої переконання: коли представлено стільки позицій, смачно все приготувати неможливо.
Хоча б коктейлі, на щастя, я там вирішувала не куштувати. Пиво в них ок🤪
〰️〰️〰️
Інші відгуки на каналі:
👉 Де найкращий тартар з яловичини у Києві?
👉 Бар-бістро "Публічний": саме те, що очікуєш від закладу на Подолі
👉Bloody Mary меню у «БарменДиктаті»
👉Nanovo Bar: місце, яке зіпсувало мені настрій
🔥 Підписатися на #АняДепозит і чат
#огляд #відгук #ресторан #Бессарабка
Я вирішила залишати на каналі не лише власні відгуки, а і людей, яких я знаю і з якими абсолютно погоджуюсь у кожному їх слові. Допис на скріні належить @OceanSkyyyy, з якою, власне, нам не пощастило там повечеряти. То ж спочатку читайте його, а тільки після — текст далі.
Тепер пояснюю. Концепт закладу полягає у тому, що людина, яка тебе обслуговує, тобі ж і готує. До того ж робить вона це прямо перед твоїм столом, а ще столом інших відвідувачів закладу (і вони не завжди цьому раді). Тобто офіціанти одночасно ще і кухари. В нашому випадку і обслуговування було непрофесійним (я прошу порадити щось з дичини — там цілий розділ так і підписаний —, а мені пропонують курку; чи замовляю в результаті два тартати, а мені відповідають, що я стільки не з’їм — тебе, блін, гребе?😡 Нас взагалі троє), і страви ніякі. До зазначеного на скріні (краще перечитайте ще раз) хіба що додам, що філе-міньон, який мав бути rare, за рахунок приготування його шматочками (WTF???🙈🙈🙈) у тарілці дійшов до well done за хвилину. Приготування на відео.
І так, дуже багато хлібу. Він подається майже до кожної страви. Тому заклад, мабуть, краще було назвати «Жар і хліб».
Ще одна яскрава деталь — це величезне меню. Десь понад 100 позицій. Мені лінь рахувати, можете самостійно глянути (там дві сторінкі іжі). Так, ціни низькі. Але заклад лише підтвердив мої переконання: коли представлено стільки позицій, смачно все приготувати неможливо.
Хоча б коктейлі, на щастя, я там вирішувала не куштувати. Пиво в них ок
〰️〰️〰️
Інші відгуки на каналі:
👉 Де найкращий тартар з яловичини у Києві?
👉 Бар-бістро "Публічний": саме те, що очікуєш від закладу на Подолі
👉Bloody Mary меню у «БарменДиктаті»
👉Nanovo Bar: місце, яке зіпсувало мені настрій
🔥 Підписатися на #АняДепозит і чат
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Mirali: рейтинговий ресторан, де щось пішло не так
#відгук #огляд #ресторан
У Mirali я хотіла навідатись давно. Про його шефа, Міралі Ділбазі, виходили статті у виданнях The Village і Forbes, його звали спікером на Creative Chefs Summit, його і його останнє дітище, однойменний ресторан, що потрапив до 50 Best Discovery, нахвалювали відомі блогери і ті, чиїм думкам ми переважно довіряємо.
Але, як то кажуть, великі очікування породжують великі розчарування. Гаразд, не такі вже й великі. Але про все послідовно.
Однією з особливостей закладу є щотижневе оновлення меню. Деякі позиції йдуть, інші додають. Акцент на локальних та сезонних продуктах. Можливо, ця "гонитва за новизною" і зіграла злий жарт — принаймні зі мною та моєю компанією під час нещодавніх відвідин.
Весняний салат з хумусом, овочами, ягодами та ревенем виявився политий надмірно концентрованим соєвим соусом, що забрав весь акцент на себе. Подібна доля спіткала яловичий тартар з маринованими лисичками і трюфелем — там, на моє розчарування, відчувалася лише сіль. Тобто йдеться не про посередність, а по суті, про зіпсовану страву.
Але в Mirali були і страви гідні похвали: ніжне каре ягняти і соковита свинина. Як я зрозуміла за коментарями друзів і знайомих у сторіс, з м'ясом вони працювати вміють, а ось закуски частенько страждають.
Страждає і сервіс. Наприклад, підливати вино гостям заведено не дуже часто, але й до того, як їхні келихи спорожніють. Тут же довелося хвилин 10 чекати офіціанта, який кудись запропастився, щоб він зволив наповнити спорожнілий келих із замовленої пляшки. Навіщо тоді прибирати пляшку зі столу, питається? Також офіціант забрав прибори і забув винести нові до наступної страви. Якийсь сюр для ресторану з таким рейтингом і позиціонуванням як у Mirali.
В цілому враження неоднозначні: начебто й обслуговування на людський фактор списати можна (часи важкі, стан у всіх не дуже райдужний, та й офіціант намагався потім згладжувати проколи), начебто й було щось смачне, але очікувалося зовсім інше.
🔥 Підписатися на #АняДепозит і чат
#відгук #огляд #ресторан
У Mirali я хотіла навідатись давно. Про його шефа, Міралі Ділбазі, виходили статті у виданнях The Village і Forbes, його звали спікером на Creative Chefs Summit, його і його останнє дітище, однойменний ресторан, що потрапив до 50 Best Discovery, нахвалювали відомі блогери і ті, чиїм думкам ми переважно довіряємо.
Але, як то кажуть, великі очікування породжують великі розчарування. Гаразд, не такі вже й великі. Але про все послідовно.
Однією з особливостей закладу є щотижневе оновлення меню. Деякі позиції йдуть, інші додають. Акцент на локальних та сезонних продуктах. Можливо, ця "гонитва за новизною" і зіграла злий жарт — принаймні зі мною та моєю компанією під час нещодавніх відвідин.
Весняний салат з хумусом, овочами, ягодами та ревенем виявився политий надмірно концентрованим соєвим соусом, що забрав весь акцент на себе. Подібна доля спіткала яловичий тартар з маринованими лисичками і трюфелем — там, на моє розчарування, відчувалася лише сіль. Тобто йдеться не про посередність, а по суті, про зіпсовану страву.
Але в Mirali були і страви гідні похвали: ніжне каре ягняти і соковита свинина. Як я зрозуміла за коментарями друзів і знайомих у сторіс, з м'ясом вони працювати вміють, а ось закуски частенько страждають.
Страждає і сервіс. Наприклад, підливати вино гостям заведено не дуже часто, але й до того, як їхні келихи спорожніють. Тут же довелося хвилин 10 чекати офіціанта, який кудись запропастився, щоб він зволив наповнити спорожнілий келих із замовленої пляшки. Навіщо тоді прибирати пляшку зі столу, питається? Також офіціант забрав прибори і забув винести нові до наступної страви. Якийсь сюр для ресторану з таким рейтингом і позиціонуванням як у Mirali.
В цілому враження неоднозначні: начебто й обслуговування на людський фактор списати можна (часи важкі, стан у всіх не дуже райдужний, та й офіціант намагався потім згладжувати проколи), начебто й було щось смачне, але очікувалося зовсім інше.
🔥 Підписатися на #АняДепозит і чат