Чому іудеї не їдять свинину?

📽 У 2016 році український режисер Аркадій Непиталюк випустив короткометражку «Кров’янка». За сюжетом хлопець, який переїхав до міста, привозить свою наречену в село знайомитися з батьками. Вони спеціально з цієї нагоди вирішують заколоти свиню і пригостити майбутню невістку кров’янкою. От тільки батьки ще не знають, що наречена їхнього сина – єврейка.

🐖 Можна здогадатися, що головний конфлікт фільму розігрується довкола іудейського табу на споживання свинячого м’яса. Здавалося б, що в секуляризованому ХХ ст., де і християнство, й іудаїзм давно втратили свої колишні позиції, харчові заборони вже не повинні бути настільки важливими в повсякденному житті. Але ніт. Свиня і сьогодні для іудеїв передусім нечиста тварина, а тому її м'ясо, а тим більше кров, є чимось огидним/небезпечним/неприйнятним. Значить, існування таких заборон пов’язане не тільки з релігією. І антропологи знають, з чим саме.

🚫 У свій час британська антропологиня Мері Дуглас запропонувала вишукане пояснення цьому явищу. У своїй книзі «Чистота і небезпека» Дуглас проаналізувала всі харчові заборони у Старому Заповіті і зрозуміла, що насправді вони жодним чином не пов’язані ні з турботою про здоров’я, ні з правилами, створеними спеціально для перевірки відданості Богу. Так, про свиню Старий Заповіт чітко говорить, що цю тварину не можна вживати у їжу через те, що в неї роздвоєні копита, але при цьому вона не жує жуйку. Тобто головна причина заборони споживання свинини – це те, що свиня випадає зі звичних для єврейського суспільства класифікацій. І саме ця її неправильність провокує уявлення про нечистоту, а отже огиду і зрештою заборону. Так Мері Дуглас зробила висновок, що проблема насправді не у свині, не в здоров’ї і не в економіці, а в тому, які класифікації існують в культурах для речей та живих істот.

#anthroplogicalvideo
#anthropologicalreading