Антропологинька via @like
Сьогодні світ став глобальним, і глобальними стали його проблеми. Проте рішення цих глобальних проблем завжди мають свою культурну специфіку.
Тому мені хотілося б озвучити деякі свої етнографічні спостереження за тим, як поводяться під час карантину українці, і поміркувати про те, як на цю поведінку впливає наш культурний бекграунд. А ще пояснити, чому вивчення того, як люди поводяться сьогодні, жодним чином не допоможе брендам зрозуміти, як вони діятимуть у майбутньому.
https://mmr.ua/show/antropologiya-karantinu-abo-chomu-prognozi-nevdyachna-sprava
#anthropologicalwriting
#covid19
Тому мені хотілося б озвучити деякі свої етнографічні спостереження за тим, як поводяться під час карантину українці, і поміркувати про те, як на цю поведінку впливає наш культурний бекграунд. А ще пояснити, чому вивчення того, як люди поводяться сьогодні, жодним чином не допоможе брендам зрозуміти, як вони діятимуть у майбутньому.
https://mmr.ua/show/antropologiya-karantinu-abo-chomu-prognozi-nevdyachna-sprava
#anthropologicalwriting
#covid19
MMR
Антропологія карантину, або Чому прогнози — невдячна справа?
Тіна Полек, бізнес-антропологиня компанії Die Kulturtrager, про те, на що можна спиратись в розумінні споживачів, а що є черговою драмою, сконструйованою псевдоекспертами
Антропологинька via @like
😷 Через пандемію чимало людей отримали досвід віддаленої роботи. І повірили в те, що майбутнє вже настало, адже онлайн тепер мусить безповоротно витіснити офлайн.
❓ Але не все так однозначно. Бо насправді від того, що частина людей почала виконувати свою роботу віддалено, світ не став кращим і навіть не став іншим. А все те технологічне майбутнє, до якого ми так довго прагнули, трапилося не від того, що ми такі прогресивні, а від того, що ми всіма силами прагнули зберегти те, як світ влаштований сьогодні. Кам’яний вік закінчився не через те, що зникло каміння. Так само і онлайн настав не через те, що офлайн більше не потрібен.
🤔 Про те, як коронавірус породжує нерівності між онлайном і офлайном, а також про те, чому нам всім варто переосмислити власні уявлення про роботу розмірковую ось тут 👇
https://nv.ua/ukr/style/blogs/karantin-v-ukrajini-yak-zminitsya-nasha-robota-ostanni-novini-50091897.html
#covid19
#anthropologicalwriting
❓ Але не все так однозначно. Бо насправді від того, що частина людей почала виконувати свою роботу віддалено, світ не став кращим і навіть не став іншим. А все те технологічне майбутнє, до якого ми так довго прагнули, трапилося не від того, що ми такі прогресивні, а від того, що ми всіма силами прагнули зберегти те, як світ влаштований сьогодні. Кам’яний вік закінчився не через те, що зникло каміння. Так само і онлайн настав не через те, що офлайн більше не потрібен.
🤔 Про те, як коронавірус породжує нерівності між онлайном і офлайном, а також про те, чому нам всім варто переосмислити власні уявлення про роботу розмірковую ось тут 👇
https://nv.ua/ukr/style/blogs/karantin-v-ukrajini-yak-zminitsya-nasha-robota-ostanni-novini-50091897.html
#covid19
#anthropologicalwriting
НВ
Виклики і питання. Як коронавірус змусить нас переосмислити свою роботу
В роботодавців і працівників з’явилося багато нового досвіду організації робочих процесів, але ніхто не розуміє, що з цим досвідом робити далі
Як зрозуміти людину в цифровому світі?
📱 Big Data працюють із цифровими слідами людей, але людина взаємодіє з технологіями у фізичному просторі, і цей простір завжди має певний культурний контекст, що випадає з поля зору алгоритмів.
🤔 Розмірковуючи про великі і насичені дані, згадала про одну свою статтю, де пробувала описати антропологічний погляд на дослідження технологій. Тому якщо вам цікаво дізнатися більше про цифрову антропологію, у статті можете прочитати про таке:
✅ Що таке цифрова антропологія і чому місцеві культурні звичаї впливають те, як люди користуються технологіями?
✅ Які переваги дають дані цифрової антропології компаніям?
✅ Як працює цифрова антропологія? (на конкретних прикладах)
✅ Як проводяться антропологічні дослідження у віртуальності?
#anthropologicalwriting
📱 Big Data працюють із цифровими слідами людей, але людина взаємодіє з технологіями у фізичному просторі, і цей простір завжди має певний культурний контекст, що випадає з поля зору алгоритмів.
🤔 Розмірковуючи про великі і насичені дані, згадала про одну свою статтю, де пробувала описати антропологічний погляд на дослідження технологій. Тому якщо вам цікаво дізнатися більше про цифрову антропологію, у статті можете прочитати про таке:
✅ Що таке цифрова антропологія і чому місцеві культурні звичаї впливають те, як люди користуються технологіями?
✅ Які переваги дають дані цифрової антропології компаніям?
✅ Як працює цифрова антропологія? (на конкретних прикладах)
✅ Як проводяться антропологічні дослідження у віртуальності?
#anthropologicalwriting
MMR
Культура и технологии, или Как понять человека в цифровом мире
Тина Полек, бизнес-антрополог проекта по исследованию поведения людей Die Kulturtrager, о важности знаний местной цифровой культуры для эффективного продвижения и продажи продукции
М'ясо для справжніх мужчин, або чому ми їмо те, що ми їмо?
🥩 Коли ми обираємо страву в ресторані, ми здійснюємо соціальну дію, якою повідомляємо про себе певну інформацію. Їжа, яку ми їмо, так само як одяг, який ми носимо, музика, яку ми слухаємо та автомобілі, на яких ми їздимо, відображають нашу ідентичність. Це означає, що наше меню може розказати людям чимало цікавого: про соціальний статус, дохід, погляди, а ще – гендерну приналежність.
🐟 Справа в тому, що їжа майже завжди має маскулінне або фемінне забарвлення. Найчастіше чоловічими продуктами вважаються калорійні страви і м'ясо, а жіночими – легка і овочева їжа. Але в одних культурах одні і ті ж страви можуть вважатися чоловічими, а в інших – жіночими. Наприклад, в США риба – дієтична їжа для жінок, а в Туреччині– маскулінна їжа, адже це традиційна закуска під ракію. Чому виникає така різниця? А тому що культурний контекст. І кому, як не антропологам і антропологиням розбиратись у його нюасах.
🤔 Я спробувала це зробити у статті «Чоловіча та жіноча їжа. Антропологічний погляд» для нового проекту улюблених Їzhakultura:
🔸 Чому футбол під вінішко нє катіт?
🔸 Як діти демонструють за столом свою гендерну приналежність?
🔸 Чому жінки вважають себе надто гладкими, а чоловіки – надто худими?
🔸 Міленіали і їхні гендери: чому контекст всьому голова?
🔸 І трішки провокації: яку їжу вважають чоловічою і жіночою українці?
👉 Стаття ось тутечки за посиланням: https://yizhakultura.com/material/20201027_2200?fbclid=IwAR32r3VNhWh9_uEP0Z2IPYBQqX2mIf3u26e95SpU7nPKNb13q5_OJAE7abM
#anthropologicalwriting
🥩 Коли ми обираємо страву в ресторані, ми здійснюємо соціальну дію, якою повідомляємо про себе певну інформацію. Їжа, яку ми їмо, так само як одяг, який ми носимо, музика, яку ми слухаємо та автомобілі, на яких ми їздимо, відображають нашу ідентичність. Це означає, що наше меню може розказати людям чимало цікавого: про соціальний статус, дохід, погляди, а ще – гендерну приналежність.
🐟 Справа в тому, що їжа майже завжди має маскулінне або фемінне забарвлення. Найчастіше чоловічими продуктами вважаються калорійні страви і м'ясо, а жіночими – легка і овочева їжа. Але в одних культурах одні і ті ж страви можуть вважатися чоловічими, а в інших – жіночими. Наприклад, в США риба – дієтична їжа для жінок, а в Туреччині– маскулінна їжа, адже це традиційна закуска під ракію. Чому виникає така різниця? А тому що культурний контекст. І кому, як не антропологам і антропологиням розбиратись у його нюасах.
🤔 Я спробувала це зробити у статті «Чоловіча та жіноча їжа. Антропологічний погляд» для нового проекту улюблених Їzhakultura:
🔸 Чому футбол під вінішко нє катіт?
🔸 Як діти демонструють за столом свою гендерну приналежність?
🔸 Чому жінки вважають себе надто гладкими, а чоловіки – надто худими?
🔸 Міленіали і їхні гендери: чому контекст всьому голова?
🔸 І трішки провокації: яку їжу вважають чоловічою і жіночою українці?
👉 Стаття ось тутечки за посиланням: https://yizhakultura.com/material/20201027_2200?fbclid=IwAR32r3VNhWh9_uEP0Z2IPYBQqX2mIf3u26e95SpU7nPKNb13q5_OJAE7abM
#anthropologicalwriting
Чому людям цікаве життя влогерів?
Продовжую розмірковувати про рутину. Складаючи тексти для попередніх постів, згадала статтю, яку писала кілька років тому. Тоді я намагалась відповісти на питання, чому людям так подобається дивитись на YouTube замальовки з повсякденного життя нікому не відомих персонажів.
Якщо дуже коротко, ось спойлери:
📹 Влог – це «щоденник для інших», у якому автор описує свій день і переживання, намагаючись залучити в них глядача.
Влогер – це не селебіріті, а звичайна людина, яка не боїться просто бути собою, і це резонує з цінностями сучасного суспільства.
📹 Нові цінності диктує нове покоління, яке кинуло виклик медійній індустрії.
📹 Влогерство – це новий гуманізм, що об’єднує людей довкола важливості власної індивідуальності.
📹 Влогер робить вигляд, що просто знімає своє повсякденне життя, а глядач, розуміючи, що це робили під його смаки, тобто під смаки ЦА, робить вигляд, що вірить у цю повсякденну невимушеність.
📹 Влогери показують не те життя, про яке мріють їхні глядачі, а життя, про яке мріють вони самі – це створює відчуття щирості і чесності.
📹 Найбільше люди цікавляться самі собою, тому насправді у всіх влогах вони дивляться на власне відображення.
Повний текст статті:
https://mmr.ua/show/da_zdravstvuet_rutina__ili_pochemu_lyudyam_interesna_zhizny_vlogerov
А на ваші враження, як завжди, чекатиму в коментарях під постом 🙏
#anthropologicalwriting
Продовжую розмірковувати про рутину. Складаючи тексти для попередніх постів, згадала статтю, яку писала кілька років тому. Тоді я намагалась відповісти на питання, чому людям так подобається дивитись на YouTube замальовки з повсякденного життя нікому не відомих персонажів.
Якщо дуже коротко, ось спойлери:
📹 Влог – це «щоденник для інших», у якому автор описує свій день і переживання, намагаючись залучити в них глядача.
Влогер – це не селебіріті, а звичайна людина, яка не боїться просто бути собою, і це резонує з цінностями сучасного суспільства.
📹 Нові цінності диктує нове покоління, яке кинуло виклик медійній індустрії.
📹 Влогерство – це новий гуманізм, що об’єднує людей довкола важливості власної індивідуальності.
📹 Влогер робить вигляд, що просто знімає своє повсякденне життя, а глядач, розуміючи, що це робили під його смаки, тобто під смаки ЦА, робить вигляд, що вірить у цю повсякденну невимушеність.
📹 Влогери показують не те життя, про яке мріють їхні глядачі, а життя, про яке мріють вони самі – це створює відчуття щирості і чесності.
📹 Найбільше люди цікавляться самі собою, тому насправді у всіх влогах вони дивляться на власне відображення.
Повний текст статті:
https://mmr.ua/show/da_zdravstvuet_rutina__ili_pochemu_lyudyam_interesna_zhizny_vlogerov
А на ваші враження, як завжди, чекатиму в коментарях під постом 🙏
#anthropologicalwriting
MMR
Да здравствует рутина, или Почему людям интересна жизнь влогеров?
Тина Полек, бизнес-антрополог проекта по исследованию поведения людей Die Kulturtrager, о новом персонаже нового технологичного мира
Що таке антропологія і навіщо вона потрібна?
🙃 На цьому каналі я багато розповідаю про те, з якими темами працюють антропологи, як проводити антропологічні дослідження або намагаюсь показати небанальне трактування окремих культурних явищ.
☺️ Але іноді я забуваю про те, наскільки взагалі мало в Україні інформації про те, що таке антропологія. Колись я писала на цю тему лонгрід і маю надію, що він може допомогти побачити беграунд самої антропології. Адже для того, щоб зрозуміти, як ця вся антропологічна кухня працює, не зайвим буде ще раз нагадати про те, як вона взагалі виникла і який шлях пройшла.
🤓 Тому запасайтесь терпінням і переходьте за посиланням знизу. Цю статтю я дуже старалась написати людською, а не академічною мовою, тому сподіваюсь, що вам не буде нудно і що ви дізнаєтесь про таке:
🔸 Чому антропологія – це не лише про кістки?
🔸 Як виникла антропологія, і за що їй має бути соромно?
🔸 Чому після війни антропологи «повернулися додому» і зайшли на територію соціологів?
🔸 Як працює антропологія, і хто такий інсайдер?
🔸 Як проводити антропологічні дослідження?
🔸 Яка користь з антропологів, або що таке прикладна антропологія?
Повний текст статті ось тут 👇
https://un-sci.com/ru/2019/12/06/shho-take-antropologiya-i-navishho-vona-potribna/
#anthropologicalwriting
🙃 На цьому каналі я багато розповідаю про те, з якими темами працюють антропологи, як проводити антропологічні дослідження або намагаюсь показати небанальне трактування окремих культурних явищ.
☺️ Але іноді я забуваю про те, наскільки взагалі мало в Україні інформації про те, що таке антропологія. Колись я писала на цю тему лонгрід і маю надію, що він може допомогти побачити беграунд самої антропології. Адже для того, щоб зрозуміти, як ця вся антропологічна кухня працює, не зайвим буде ще раз нагадати про те, як вона взагалі виникла і який шлях пройшла.
🤓 Тому запасайтесь терпінням і переходьте за посиланням знизу. Цю статтю я дуже старалась написати людською, а не академічною мовою, тому сподіваюсь, що вам не буде нудно і що ви дізнаєтесь про таке:
🔸 Чому антропологія – це не лише про кістки?
🔸 Як виникла антропологія, і за що їй має бути соромно?
🔸 Чому після війни антропологи «повернулися додому» і зайшли на територію соціологів?
🔸 Як працює антропологія, і хто такий інсайдер?
🔸 Як проводити антропологічні дослідження?
🔸 Яка користь з антропологів, або що таке прикладна антропологія?
Повний текст статті ось тут 👇
https://un-sci.com/ru/2019/12/06/shho-take-antropologiya-i-navishho-vona-potribna/
#anthropologicalwriting
Granite of science
Що таке антропологія і навіщо вона потрібна? | Granite of science
Научно-популярный журнал
Чому важливо чути дітей, або трохи неочевидного про пандемію
😷 Як би сильно мені не хотілось припинити писати про досвід пандемії і її наслідки, але сьогодні це та тема, яка болить усім, а отже її осмислення потребує лагідного антропологічного втручання. Одна із проблем, яка чи не найбільше вимагає такого втручання – дитячий досвід пандемії, невидимий і незаслужено ігнорований дорослими.
😎 Тому разом із Тетяною Саніною та Юлією Соболь (і за підтримки УКФ) ми розпочинаємо проект «Вплив пандемії COVID 19 на щоденні практики дитинства», у межах якого разом працюватимемо над тим, щоб дитячий досвід пандемії став видимим для дорослих.
😞 Бо дуже часто дорослі забувають про те, що в дитячому світі одні і ті ж речі можуть виглядати та сприйматися зовсім інакше. Наприклад, не бачити однокласників – зовсім не те саме, що не бачити колег, а бути вдома з батьками – не те саме, що бути з власною дитиною. І таких нюансів купа.
💪 Ми хочемо провести дослідження, щоб дати дітям голос і можливість самим розказати про те, що вони відчувають і чого потребують насправді.
🤝 А ще наш проект – це дуже прикольна колаборація антропологів та соціологів, адже після якісної частини дослідження буде проведено кількісну. І ось тут ми вже охопимо репрезентативну вибірку з усієї України, яка допоможе верифікувати наші інсайти. Тому, повертаючись до теми вічних холіварів антропологів і соціологів (про це можна почитати ось тут), а також кількісних та якісних методів (ось тут писала про це пост), поспішаю сказати, що у нас намалювалась ідеальна дослідницька утопія, де всі науки і методи живуть в мирі та злагоді.
Щоденник і результати проекту будуть публікуватися на оцьому сайті 👇
https://childrencovid19.org.ua/?fbclid=IwAR3izw3rK8p5ELKmgt1iq-zWScTrPoMYp_b1IVVGcvKLI16ZKnfaQwQ-zV0
Запрошуємо стежити за новинами і навідуватись за цікавинками.
☝️І останнє: антропологічна частина дослідження проводитиметься віддалено у 4 містах – Києві, Харкові, Одесі та Львові. Ось тут мені дуже знадобилась би ваша допомога. Якщо знаєте дітей 9-16 років з цих міст, яким було б цікаво поспілкуватись з дослідницями і які мають батьків, котрі не проти такого спілкування, дуже прошу скинути їм лінк на нашу анкетку 👇
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfgrSGcpk0ffTJHUDJYrD_6ECH-JJ4-YUWGAoFrbvU5B-Qpog/viewform?fbclid=IwAR219KkbUmBi5Ryw1VlmlwoWsIcxdNUcgyLKx-pYbBcswJj9cLmuwmRqthk.
Нам би це дуже допомогло 🙏
❓А ви колись спілкувались з дітьми про досвід пандемії? Що вони вам розказували?
#covid19
#anthropologicalwriting
#researchmethods
😷 Як би сильно мені не хотілось припинити писати про досвід пандемії і її наслідки, але сьогодні це та тема, яка болить усім, а отже її осмислення потребує лагідного антропологічного втручання. Одна із проблем, яка чи не найбільше вимагає такого втручання – дитячий досвід пандемії, невидимий і незаслужено ігнорований дорослими.
😎 Тому разом із Тетяною Саніною та Юлією Соболь (і за підтримки УКФ) ми розпочинаємо проект «Вплив пандемії COVID 19 на щоденні практики дитинства», у межах якого разом працюватимемо над тим, щоб дитячий досвід пандемії став видимим для дорослих.
😞 Бо дуже часто дорослі забувають про те, що в дитячому світі одні і ті ж речі можуть виглядати та сприйматися зовсім інакше. Наприклад, не бачити однокласників – зовсім не те саме, що не бачити колег, а бути вдома з батьками – не те саме, що бути з власною дитиною. І таких нюансів купа.
💪 Ми хочемо провести дослідження, щоб дати дітям голос і можливість самим розказати про те, що вони відчувають і чого потребують насправді.
🤝 А ще наш проект – це дуже прикольна колаборація антропологів та соціологів, адже після якісної частини дослідження буде проведено кількісну. І ось тут ми вже охопимо репрезентативну вибірку з усієї України, яка допоможе верифікувати наші інсайти. Тому, повертаючись до теми вічних холіварів антропологів і соціологів (про це можна почитати ось тут), а також кількісних та якісних методів (ось тут писала про це пост), поспішаю сказати, що у нас намалювалась ідеальна дослідницька утопія, де всі науки і методи живуть в мирі та злагоді.
Щоденник і результати проекту будуть публікуватися на оцьому сайті 👇
https://childrencovid19.org.ua/?fbclid=IwAR3izw3rK8p5ELKmgt1iq-zWScTrPoMYp_b1IVVGcvKLI16ZKnfaQwQ-zV0
Запрошуємо стежити за новинами і навідуватись за цікавинками.
☝️І останнє: антропологічна частина дослідження проводитиметься віддалено у 4 містах – Києві, Харкові, Одесі та Львові. Ось тут мені дуже знадобилась би ваша допомога. Якщо знаєте дітей 9-16 років з цих міст, яким було б цікаво поспілкуватись з дослідницями і які мають батьків, котрі не проти такого спілкування, дуже прошу скинути їм лінк на нашу анкетку 👇
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfgrSGcpk0ffTJHUDJYrD_6ECH-JJ4-YUWGAoFrbvU5B-Qpog/viewform?fbclid=IwAR219KkbUmBi5Ryw1VlmlwoWsIcxdNUcgyLKx-pYbBcswJj9cLmuwmRqthk.
Нам би це дуже допомогло 🙏
❓А ви колись спілкувались з дітьми про досвід пандемії? Що вони вам розказували?
#covid19
#anthropologicalwriting
#researchmethods
Антропологія трудоголізму
За посиланням шукайте трішки антропологічних коментарів про культ трудоголізму для журналу 34 home:
🔸 Навіщо люди перепрацьовують?
🔸 Чому роботу по різному контролюють в різних культурах?
🔸 У чому специфіка контролю роботи в пострадянському бізнесі?
🔸 Як перепрацьовування самовідтворюється і стає традицією?
#anthropologicalwriting
За посиланням шукайте трішки антропологічних коментарів про культ трудоголізму для журналу 34 home:
🔸 Навіщо люди перепрацьовують?
🔸 Чому роботу по різному контролюють в різних культурах?
🔸 У чому специфіка контролю роботи в пострадянському бізнесі?
🔸 Як перепрацьовування самовідтворюється і стає традицією?
#anthropologicalwriting
34home.com.ua
Терпіння і труд – все. Що не так з культом трудоголізму?
Як вижити у компанії з культом трудоголізму? Ділимось особистим досвідом та думкою антропологині.
Що таке нью нормал для українців сьогодні?
💪Трохи моїх рефлексій про повсякдення під час війни для нового випуску дайджесту від Всесвітньої ради антропологічних асоціацій (The World Council of Anthropological Associations).
Текст ось тут за посиланням 👇
https://www.waunet.org/wcaa/news/wcaa-news-november-2022/
#anthropologicalwriting
💪Трохи моїх рефлексій про повсякдення під час війни для нового випуску дайджесту від Всесвітньої ради антропологічних асоціацій (The World Council of Anthropological Associations).
Текст ось тут за посиланням 👇
https://www.waunet.org/wcaa/news/wcaa-news-november-2022/
#anthropologicalwriting
WCAA - World Council of Anthropological Associations.
WCAA News November 2022 - WCAA
За лаштунками турботи: близькі ветеранів та доглядова праця
Сьогодні відбулася презентація дуже важливої аналітичної записки від ГО “Принцип”, у якій проаналізовано, з чим стикаються піклувальники ветеранів, і які системи підтримки для таких людей існують в Україні та за кордоном.
Частина цього документу базується на якісному дослідженні повсякденного життя доглядальниць ветеранів, над якою ми працювали разом. Неможливо говорити про ефективність державних сервісів без розуміння тих, для кого вони створюються, тому ми намагалися побачити світ очима близьких поранених та хворих військовослужбовців і зрозуміти, що в реальності означає для них “бути поруч”:
🔸Чому близьким поранених і хворих треба бути передусім “пробивними”?
🔸Чию роботу виконують доглядальниці в лікарні?
🔸Як підтримати рідну людину, якій болить?
🔸Як перебудувати житло під нові потреби?
🔸Яких знань бракує доглядальницям?
🔸За що доглядальниці відчувають найбільшу провину?
🔸За що живуть родини поранених і хворих ветеранів?
🔸Що найважче в догляді за рідними?
🔸Хто потурбується про тих, хто турбується про ветеранів?
Повний текст аналітичної записки можна прочитати ось тут👇
https://drive.google.com/file/d/1FTEDctcHNnebRorkXJHGlu2ym58XzjUI/view?fbclid=IwAR216hk9tbK-wtZmM0Qtm6p50F-4J2wpaf2BUOQ1t0ymao8oUY8pllEPFAU
Відео з презентації ось тут 👇
https://fb.watch/qn9zzhuzSu/
#anthropologicalwriting
#anthropologicalvideo
Сьогодні відбулася презентація дуже важливої аналітичної записки від ГО “Принцип”, у якій проаналізовано, з чим стикаються піклувальники ветеранів, і які системи підтримки для таких людей існують в Україні та за кордоном.
Частина цього документу базується на якісному дослідженні повсякденного життя доглядальниць ветеранів, над якою ми працювали разом. Неможливо говорити про ефективність державних сервісів без розуміння тих, для кого вони створюються, тому ми намагалися побачити світ очима близьких поранених та хворих військовослужбовців і зрозуміти, що в реальності означає для них “бути поруч”:
🔸Чому близьким поранених і хворих треба бути передусім “пробивними”?
🔸Чию роботу виконують доглядальниці в лікарні?
🔸Як підтримати рідну людину, якій болить?
🔸Як перебудувати житло під нові потреби?
🔸Яких знань бракує доглядальницям?
🔸За що доглядальниці відчувають найбільшу провину?
🔸За що живуть родини поранених і хворих ветеранів?
🔸Що найважче в догляді за рідними?
🔸Хто потурбується про тих, хто турбується про ветеранів?
Повний текст аналітичної записки можна прочитати ось тут👇
https://drive.google.com/file/d/1FTEDctcHNnebRorkXJHGlu2ym58XzjUI/view?fbclid=IwAR216hk9tbK-wtZmM0Qtm6p50F-4J2wpaf2BUOQ1t0ymao8oUY8pllEPFAU
Відео з презентації ось тут 👇
https://fb.watch/qn9zzhuzSu/
#anthropologicalwriting
#anthropologicalvideo
Що таке щоденний спротив, і в чому його сила?
Українці, які опинялися на окупованих територіях, дивували весь світ своїми сміливими відкритими протестами. Однак чим тривалішою була окупація і жорстокішими покарання за непокору, тим більше виникало прихованих форм щоденного спротиву.
🔸Що таке щоденний спротив, і в чому його ефективність?
🔸Що спільного селян Південної Азії та мешканців країн з авторитарними режимами?
🔸Як маскуються політичні протестні послання?
🔸Що таке інфраполітика, і до чого тут Пушкін?
Відповіді ось тут: https://life.pravda.com.ua/culture/arhiv-viyni-istoriji-ukrajinskogo-shchodennogo-sprotivu-301241/
#anthropologicalwriting
Українці, які опинялися на окупованих територіях, дивували весь світ своїми сміливими відкритими протестами. Однак чим тривалішою була окупація і жорстокішими покарання за непокору, тим більше виникало прихованих форм щоденного спротиву.
🔸Що таке щоденний спротив, і в чому його ефективність?
🔸Що спільного селян Південної Азії та мешканців країн з авторитарними режимами?
🔸Як маскуються політичні протестні послання?
🔸Що таке інфраполітика, і до чого тут Пушкін?
Відповіді ось тут: https://life.pravda.com.ua/culture/arhiv-viyni-istoriji-ukrajinskogo-shchodennogo-sprotivu-301241/
#anthropologicalwriting
Українська правда. Життя
Що таке щоденний спротив і в чому його сила? З матеріалів "Архіву війни"
Як онлайн-спілкування допомагає дослідникам аналізувати проблеми ветеранів
Прикладні антропологічні дослідження сьогодні дають змогу забезпечити етичне і релевантне спілкування на складні теми з людьми зі складним досвідом. Ми з Олексієм Москаленком трохи розповіли про те, як метод мобільної етнографії допомагає краще розуміти потреби ветеранів:
🔸Чому саме мобільна етнографія, і як вона допомагає долати обмеження?
🔸Про етику та комфорт для співрозмовників
🔸Держава під збільшувальним склом
Повний текст статті ось тут 👇
https://www.pravda.com.ua/columns/2024/05/16/7456085/
#anthropologicalwriting
Прикладні антропологічні дослідження сьогодні дають змогу забезпечити етичне і релевантне спілкування на складні теми з людьми зі складним досвідом. Ми з Олексієм Москаленком трохи розповіли про те, як метод мобільної етнографії допомагає краще розуміти потреби ветеранів:
🔸Чому саме мобільна етнографія, і як вона допомагає долати обмеження?
🔸Про етику та комфорт для співрозмовників
🔸Держава під збільшувальним склом
Повний текст статті ось тут 👇
https://www.pravda.com.ua/columns/2024/05/16/7456085/
#anthropologicalwriting
Українська правда
Як онлайн-спілкування допомагає дослідникам аналізувати проблеми ветеранів
Мобільна етнографія – це доволі новий спосіб дослідження, який дозволяє дистанційно в реальному часі зануритись у повсякдення людей за допомогою смартфонів.
906 лютого. Як нас змінила війна? і яка вона – "нова нормальність"?
Повномасштабне російське вторгнення до України для більшості українців стало шоком. Третій рік поспіль ми намагаємось відрефлексувати свій досвід і оцінити його потенційний вплив на наше майбутнє. “Як це взагалі можливо?” спершу змінилось на “Коли це скінчиться?”, а тоді на “Як з цим жити?”. Питань у таких рефлексіях завжди більше, ніж відповідей.
Мені дуже хочеться думати, що антропологічні знання можуть допомогти осмислити оце наше “як з цим жити” і запропонувати баланс між реальним контекстом України сьогодні та універсальними для всіх людських культур патернами поведінки.
🔸Як війна зруйнувала нашу повсякденну циклічність?
🔸Як ми конструюємо нову етику в соціальних взаємодіях?
🔸Як різні досвіди війни позначаються на суспільстві?
🔸На чому тримається наша солідарність?
🔸Чи справді наш світ ніколи не буде колишнім?
Повний текст статті за посиланням👇
https://www.pravda.com.ua/articles/2024/07/25/7467293/
#anthropologicalwriting
Повномасштабне російське вторгнення до України для більшості українців стало шоком. Третій рік поспіль ми намагаємось відрефлексувати свій досвід і оцінити його потенційний вплив на наше майбутнє. “Як це взагалі можливо?” спершу змінилось на “Коли це скінчиться?”, а тоді на “Як з цим жити?”. Питань у таких рефлексіях завжди більше, ніж відповідей.
Мені дуже хочеться думати, що антропологічні знання можуть допомогти осмислити оце наше “як з цим жити” і запропонувати баланс між реальним контекстом України сьогодні та універсальними для всіх людських культур патернами поведінки.
🔸Як війна зруйнувала нашу повсякденну циклічність?
🔸Як ми конструюємо нову етику в соціальних взаємодіях?
🔸Як різні досвіди війни позначаються на суспільстві?
🔸На чому тримається наша солідарність?
🔸Чи справді наш світ ніколи не буде колишнім?
Повний текст статті за посиланням👇
https://www.pravda.com.ua/articles/2024/07/25/7467293/
#anthropologicalwriting
Українська правда
906 лютого. Як нас змінила війна і яка вона – “нова нормальність”
Чому важливо створювати нові ритуали повсякденності на місці зруйнованих? Як на руїнах довоєнного світу народжується нова етика? Чи справді після війни наш світ ніколи не буде колишнім?