Вйо до антропології!

👑 Наговорила тут "Телебаченню Торонто" всякого антропологічного про розкіш. За посиланням можна вдосталь надивитись на золоті йоршики і послухати про таке:

🔸 Що таке демонстративне споживаня?
🔸 Звідки взявся пшонка-стайл?
🔸 Що розказують про нас наші будинки?
🔸 У чому проблема розкоші по-українськи?

❓ А що ви думаєте про розкіш в Україні? Пишіть у коментарях 😉

#anthropologicalvideo

Чи хочуть діти повертатися до школи?

😷 Дельта, омікрон, зростання захворюваності коронавірусом, червоні, помаранчеві зони, вакцинація для педагогічних працівників, перехід на дистанційне навчання, повернення до офлайн навчання, знову перехід на дистанційне навчання - все це реалії, у яких живуть українські діти протягом останніх двох років.

📝 Разом зі “Сніданок з 1+1” розбирались у тому, чи хочуть діти повертатись до школи, і як насправді вони сприймають дистанційну освіту:

📌 Чому про дистанційну освіту треба питати думку дітей, а не тільки дорослих?
📌 Як карантин вплинув на соціалізацію дітей?
емоційна підтримка під час пандемії: від кого її чекати?
📌 Чого дітей навчила пандемія?
📌 Як діти опинились в нерівних умовах навчання?
📌 Які переваги дистанційної освіти з перспективи дітей?
📌 Чим школярам можуть допомогти дорослі?
📌 Як дистанційна школа дозволила дітям виспатись?
📌 Як пандемія допомогла уникнути булінгу, і чому це ще не вирішення проблеми?
📌 Чи онлайн спілкування рівноцінне живому для сучасних дітей?

Нагадую, що вся ця розмова базується на даних антропологічно-соціологічного дослідження “Вплив пандемії COVID-19 на щоденні практики дитинства”. Повну версію звіту можна прочитати ось тут.

#covid19 #anthropologicalvideo

Антропологи про війну в Україні

⚡️Вчора Всесвітня рада антропологічних асоціацій (World Council of Anthropological Associations) організувала круглий стіл «Empires, Borders and Wars: Anthropologists On and In the War in Ukraine», у якому я теж брала участь.

💪 Панель репрезентувала антропологів (инь) з різних куточків світу – Канада, США, Португалія, Україна. Водночас серед слухачів і слухачок було ще більше різноманіття – від Японії до Індії та Південної Америки. Безмежно вдячна колегам за підтримку і за те, що готові говорити про Україну тут і зараз, транслюючи потім актуальну інформацію у власних країнах.

👉 Хотілось переказати вам основні меседжі, але бачу, що зараз не зможу нормально структурувати інформацію, тому краще просто викладу ось тут відео з повним записом події.

Зі свого боку я намагалась донести до антропологічної спільноти таке:

🔸 Західні антропологи звикли сприймати Україну як кейс або як поле. І після війни це лише посилиться. Бо війна – це екзотично і не схоже на західний світ. Тому я намагалась говорити про важливість комунікації з місцевими дослідниками і дослідницями, щоб уникнути викривлення контексту. А ще про те, що зайва екзотизація України може змусити антропологів наступити на власні старі колоніальні граблі.

🔸Осмислення війни в Україні науковою спільнотою вже почалось. Навіть в межах цього круглого столу не раз звучали питання про колоніалізм, деколонізацію, імперіалізм та інші -ізми. Я глибоко переконана у тому, що польові дослідження повинні передувати теоретичним рамкам. Тому перш ніж вдаватися до подібного аналізу, слід зануритись у повсякденне життя тут, а не просто копіпастити готові академічні шаблони.

🔸І останнє. Найважливіше. Антропологія – це про інсайдерську точку зору. Не про науковий чи політичний мейнстрім, а про те, щоб зрозуміти спільноту із середини, із точки зору локального контексту. Зараз ми нерідко бачимо теоретизацію про українців без українців. В антропологічному середовищі це не припустимо.

🙏 Вдячна всім, хто зміг долучитись, і всім, хто знайде час послухати цей запис та поділитись ним із зацікавленими.

❓Питання можете лишати в коментарях.

💙💛Тримаємось!

#anthropologicalvideo

Антрополог на війні: погляд з України (відео)

Друзі, ділюсь свіжим лінком для тих, хто має на це сили.

14 березня 2022 ми Юлією Буйських взяли участь у семінарі "Антрополог на війні: погляд з України" (Antropolog na wojnie. Obserwacje z Ukrainy), організованому Instytut Antropologii i Etnologii UAM w Poznaniu і нашим дорогим другом Томашом Кошєком (Tomasz Kosiek).

Говорили про офлайн і онлайн досвід проживання українцями війни, ділились власними рефлексіями і спостереженнями про те, якою є війна із середини та які культурні патерни вона пробуджує.

Запис події доступний за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=hoqIKab5UAQ

#anthropologicalvideo

Відчуття приналежності до війни в Україні (відео)

Друзі, ось запис презентації щодо відчуття приналежності до війни.

❓Як конструюється відчуття приналежності до війни?
❓Як воно працює на макро та мікро рівнях?
❓Якими є етичні виклики приналежності до війни
❓Як ця приналежність демонструється в щоденному онлайн і офлайн житті.

На жаль, поки лише англійською, але невдовзі розказуватиму про це дослідження українською, тому стежте за оголошеннями на каналі 😉.

Посилання ось тут 👇
https://www.youtube.com/watch?v=rLKxzjTi3X0

#anthropologicalvideo

🥗 Антропологічна розшифровка харчування дітей під час дистанційного навчання на “Сніданок з 1+1”

🔸 Як їжа відображає стосунки в родині?
🔸 Чому їжа - це про турботу?
🔸 Як одні і ті самі продукти і страви набувають нового значення?
🔸 Чому діти почали більше готувати?

Сюжет за лінком 👉 https://www.youtube.com/watch?v=UCO_k2vuI48

#anthropologicalvideo

Нелегальні (і не тільки) запитання з антропології. Українська ідентичність

😎 Тут така справа: минулого року з Артемом Гунько записали епізод подкасту “Конспект”, і от лише дійшли руки про це розповісти. Спілкувались про антропологію, звісно, а ще про те, як ця наука може допомогти нам зрозуміти українців.

В описі до відео все зручно по таймінгу розкидано, але якщо коротко, то говорили про таке:

🔸 Етнографія як довірлива розмова, або чому важливо бути поруч?
🔸 Ідентичність українців: ким ми є, і ким ми не є
🔸 Чи є волонтерство традиційним для українців?
🔸 Що об’єднує українців?
🔸 Кому потрібні результати антропологічних досліджень?
🔸 Чи є українська культура сільською?
🔸 Чи потрібно нам вивчати росіян?
🔸 Як COVID 19 підготував нас до війни?
🔸Чи є неформальність рисою нашої ідентичності?
🔸 Якими відтінками насичена корупція для українців, і чому все не так просто, як здається на перший погляд?
🔸 Чому країні потрібно більше антропологів?

Повний запис розмови ось тут 👇

https://www.youtube.com/watch?v=ZlPPz2OZgCQ

#anthropologicalvideo

Усередині війни: “нове нормальне” для українців

Не втомлююсь повторювати, що коли розпочався СOVID 19, я була вкрай скептично налаштована до терміну “нове нормальне”, адже в Україні так і не відбулось драматичної зміни повсякденного життя.

Проте сьогодні ця зміна сталася. І ми зуміли пристосуватись навіть до такої страшної обставини як війна. Як? Може, ми самі до кінця ще не зрозуміли, як. Але іноземцям це зрозуміти ще важче.

Нещодавно я спробувала трохи порефлексувати для студентів School of International Development, University of East Anglia про те, як виглядає повсякденне життя у Вінниці під час війни і як ми взагалі даємо собі раду з новою реальністю.

Що з цього вийшло, дивіться за лінком 👇

https://www.youtube.com/watch?v=QJXyMeIv-7c
#anthropologicalvideo

❗️Лінк оновила - все має працювати

Антропологія війни. Онлайн-курс

Антропологинька повертається в ефір. Зазвичай, коли я довго мовчу на каналі, це означає роботу над новим проектом. Цього разу багато місяців поспіль я готувала дуже непростий в усіх відношеннях онлайн-курс «Антропологія війни». Дякую «Культурному проекту» за сміливість розпочати цю розмову публічно і готовність разом шукати відповіді на складні питання.

Сучасний світ здається нам настільки прогресивним, що війни у ньому мали б стати просто неможливими. Однак вони лишаються частиною нашого життя так само, як це було у минулому. Чому війни не зникають? І чи може людство в принципі існувати без війни?

Мета курсу – допомогти глибше зазирнути у саму суть війни і побачити, як вона пов’язана з культурою. Розібратися, як різні суспільства санкціонують насильство щодо своїх ворогів, за допомогою яких механізмів стає можливим їхнє примирення, а також чим відрізняються племінні і сучасні війни.

Цей курс допоможе зрозуміти, як культура впливає на спосіб ведення війни, щоб зрештою наблизитись до відповіді на питання «чому люди взагалі воюють?»

Деталі ось тут https://culturalproject.org/waranthropology

#anthropologicalvideo

Антропологія у дії

Дуже часто практичні антропологічні дослідження є невидимими для суспільства, адже виконуються на конкретне замовлення і не мають публічної презентації результатів. Але Лілія Чорна вирішила виправити цю ситуацію і зробити подкаст «Антропологія у дії», щоб розповідати про ці кейси та демонструвати, чим саме антропологи можуть бути корисними бізнесам, організаціям і суспільству.

Мені пощастило взяти участь у першому випуску цього благородного проекту, тому ділюсь нашою розмовою. Говорили про таке:

🔸Чому бізнесу потрібні антропологи?
🔸Як визначити етичні межі прикладної антропології?
🔸Які перспективи для прикладної антропології в Україні?
🔸Чим можуть бути корисними антропологи під час війни?

Повна версія запису за посиланням 👇

https://www.youtube.com/watch?v=Ej39UKa65UQ

#anthropologicalvideo

За лаштунками турботи: близькі ветеранів та доглядова праця

Сьогодні відбулася презентація дуже важливої аналітичної записки від ГО “Принцип”, у якій проаналізовано, з чим стикаються піклувальники ветеранів, і які системи підтримки для таких людей існують в Україні та за кордоном.

Частина цього документу базується на якісному дослідженні повсякденного життя доглядальниць ветеранів, над якою ми працювали разом. Неможливо говорити про ефективність державних сервісів без розуміння тих, для кого вони створюються, тому ми намагалися побачити світ очима близьких поранених та хворих військовослужбовців і зрозуміти, що в реальності означає для них “бути поруч”:

🔸Чому близьким поранених і хворих треба бути передусім “пробивними”?
🔸Чию роботу виконують доглядальниці в лікарні?
🔸Як підтримати рідну людину, якій болить?
🔸Як перебудувати житло під нові потреби?
🔸Яких знань бракує доглядальницям?
🔸За що доглядальниці відчувають найбільшу провину?
🔸За що живуть родини поранених і хворих ветеранів?
🔸Що найважче в догляді за рідними?
🔸Хто потурбується про тих, хто турбується про ветеранів?

Повний текст аналітичної записки можна прочитати ось тут👇
https://drive.google.com/file/d/1FTEDctcHNnebRorkXJHGlu2ym58XzjUI/view?fbclid=IwAR216hk9tbK-wtZmM0Qtm6p50F-4J2wpaf2BUOQ1t0ymao8oUY8pllEPFAU

Відео з презентації ось тут 👇
https://fb.watch/qn9zzhuzSu/

#anthropologicalwriting
#anthropologicalvideo

Етнографія і репортажистика

Зазвичай учасники_ці етнографічних досліджень присутні в кожному слові текстів, але через конфіденційність невидимі читачеві візуально. Особливо, якщо це дослідження, що стосується чутливих тем. Однак у сфері практичних досліджень дещо інші правила гри, ніж у суто академічній, і геть інші цілі, тому вони передбачають можливість розширення інструментарію донесення інформації до аудиторії.

Нещодавно було опубліковано наше спільне з правозахисним центром “Принцип” дослідження доглядальниць важкопоранених ветеранів “За лаштунками турботи: близькі ветеранів та доглядова праця”. Тепер воно вийшло далеко за межі жанру аналітичної записки. У моєму досвіді це було вперше, коли дослідження стало базою для створення документального журналістського продукту. Можу тільки подякувати за емпатію і делікатність Оксані Сенів, яка маючи за основу результати дослідження, зробила репортаж про повсякденне життя двох наших учасниць, Олени та Тетяни.

Тільки після цього репортажу я зрозуміла, про що саме було наше дослідження. Бо ж насправді це не тільки про турботу, несправедливість та труднощі, це про справжню і щиру любов. Таку, яка дає сили. Завжди і попри все. Такої любові не можна навчитися, але побачивши її, можна точно зробити висновки для себе і про себе.

Дякую нашим учасницям за те, що впустили нас всіх у своє життя і за всю ту турботу, яку вклали у своїх рідних, дякую Принципу за позицію і реальні дії, дякую Любові Галан за чуйність і стійкість, дякую Оксані Сенів за професійність, повагу і глибину, дякую Одарці Козак за організацію і за те, що зробила це все можливим.

Репортаж за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=3tdnvEmWLj0

#anthropologicalvideo