Стратегії дефібриляції при рефрактерній фібриляції шлуночків
Рефрактерна фібриляція шлуночків – фібриляція шлуночків, яка зберігається після трьох послідовних аналізів ритму і стандартних дефібриляцій, розділених 2-хвилинними інтервалами серцево-легеневої реанімації. У листопаді 2022 року в часописі The New England Journal of Medicine опубліковані результати РКД на базі 6 парамедичних служб Канади, які порівнювали наслідки при виконанні стандартної дефібриляції, дефібриляції зі зміною вектора (VC) та подвійної послідовної зовнішньої дефібриляції (DSED).
#Дефібриляція #Фібриляція_шлуночків
Рефрактерна фібриляція шлуночків – фібриляція шлуночків, яка зберігається після трьох послідовних аналізів ритму і стандартних дефібриляцій, розділених 2-хвилинними інтервалами серцево-легеневої реанімації. У листопаді 2022 року в часописі The New England Journal of Medicine опубліковані результати РКД на базі 6 парамедичних служб Канади, які порівнювали наслідки при виконанні стандартної дефібриляції, дефібриляції зі зміною вектора (VC) та подвійної послідовної зовнішньої дефібриляції (DSED).
#Дефібриляція #Фібриляція_шлуночків
Виживання до виписки зі стаціонару було більш поширеним у групі подвійної послідовної зовнішньої дефібриляції, ніж у групі стандартної дефібриляції (30,4% проти 13,3%; відносний ризик 2,21; 95% довірчий інтервал [ДІ] від 1,33 до 3,67) і більш поширеним у групі дефібриляції зі зміною вектора, ніж у групі стандартної дефібриляції (21,7% проти 13,3%; відносний ризик 1,71; 95% ДІ від 1,01 до 2,88). Подвійна послідовна зовнішня дефібриляція, але не дефібриляція зі зміною вектора, асоціювалася з вищим відсотком пацієнтів з хорошими неврологічними результатами, ніж стандартна дефібриляція (відносний ризик 2,21 [95% ДІ від 1,26 до 3,88] і 1,48 [95% ДІ від 0,81 до 2,71], відповідно).
#Дефібриляція #Фібриляція_шлуночків
#Дефібриляція #Фібриляція_шлуночків
Дефібриляція зі зміною вектора (VC): після третьої неефективної стандартної дефібриляції конфігурація розміщення електродів змінюється з передньо-бокової на передньо-задню
https://www.youtube.com/watch?v=wtosfwCKHA4&ab_channel=JEMS-EmergencyMedicalServices
#Дефібриляція #Фібриляція_шлуночків
https://www.youtube.com/watch?v=wtosfwCKHA4&ab_channel=JEMS-EmergencyMedicalServices
#Дефібриляція #Фібриляція_шлуночків
YouTube
Vector Change Training Video #6072325589001
Подвійна послідовна зовнішня дефібриляція (DSED). Використовувалося 2 дефібрилятора з зарядом 200 Дж: спочатку розряд у передньо-боковій конфігурації, через < 1 секунди – розряд у передньо-задній конфігурації
https://www.youtube.com/watch?v=1mrSYvdSp6c&t=1s&ab_channel=JEMS-EmergencyMedicalServices
#Дефібриляція #Фібриляція_шлуночків
https://www.youtube.com/watch?v=1mrSYvdSp6c&t=1s&ab_channel=JEMS-EmergencyMedicalServices
#Дефібриляція #Фібриляція_шлуночків
YouTube
Double Sequential External Defib #6072320291001
Video demonstration of Double Sequential External Defib.
#Сепсис
‼️‼️‼️КІНЕЦЬ ТЕРАПІЇ СЕПСИСУ "ОДИН РОЗМІР ПІДХОДИТЬ УСІМ"
‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️
Три крупнейших специалиста в области интенсивной терапии, инфекции и полиорганной недостаточности Jean-Louis Vincent, Tom van der Poll и John C. Marshall опубликовали в сентябрьском номере 2022 года журнала Biomedicines статью, название которой говорит само за себя: Конец терапии сепсиса «один размер подходит всем»: вперед к индивидуальному подходу. Эта статья декларирует наступление новой эры в терапии сепсиса, когда лечение должно совпадать с конкретной траектории конкретного пациента, когда будет актуален прогресс в направлении оптимизации ответа организма персонализированным образом, когда лечение будет выбираться на основе биомаркеров, отражающих патологический процесс, фазу заболевания и индивидуальные характеристики пациента, оцениваемые с использованием геномики, транскриптомики и протеомики. Перевод В.С. Гороховского
‼️‼️‼️КІНЕЦЬ ТЕРАПІЇ СЕПСИСУ "ОДИН РОЗМІР ПІДХОДИТЬ УСІМ"
‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️
Три крупнейших специалиста в области интенсивной терапии, инфекции и полиорганной недостаточности Jean-Louis Vincent, Tom van der Poll и John C. Marshall опубликовали в сентябрьском номере 2022 года журнала Biomedicines статью, название которой говорит само за себя: Конец терапии сепсиса «один размер подходит всем»: вперед к индивидуальному подходу. Эта статья декларирует наступление новой эры в терапии сепсиса, когда лечение должно совпадать с конкретной траектории конкретного пациента, когда будет актуален прогресс в направлении оптимизации ответа организма персонализированным образом, когда лечение будет выбираться на основе биомаркеров, отражающих патологический процесс, фазу заболевания и индивидуальные характеристики пациента, оцениваемые с использованием геномики, транскриптомики и протеомики. Перевод В.С. Гороховского
Катетеризація периферичних вен під контролем УЗ (англ.)
https://www.youtube.com/watch?v=K5IkBxV6VOw
#венозний_доступ
https://www.youtube.com/watch?v=K5IkBxV6VOw
#венозний_доступ
YouTube
Ultrasound Guided IV Access
Ever have that sinking feeling when someone asks you to place an ultrasound guided IV in a patient? Well, hopefully this #foamed video tutorial will give you the confidence to sink that #USIV.
Найкраще підходять для катетеризації вени діаметром ≥ 4 мм, які знаходяться на глибині 3-15 мм
Witting MD, Schenkel SM, Lawner BJ, Euerle BD. Effects of vein width and depth on ultrasound-guided peripheral intravenous success rates. J Emerg Med. 2010 Jul;39(1):70-5.
#венозний_доступ
Witting MD, Schenkel SM, Lawner BJ, Euerle BD. Effects of vein width and depth on ultrasound-guided peripheral intravenous success rates. J Emerg Med. 2010 Jul;39(1):70-5.
#венозний_доступ
Мінімізуйте тиск датчика на шкіру. Внаслідок натискання датчиком стискаються вени, посилюється пульсація артерій
#венозний_доступ
#венозний_доступ
#Міорелаксанти
#GUIDELINES
🇺🇸ASA, 2023. Клінічна настанова з моніторингу та антагонізму нейром'язової блокади (англ) https://pubs.asahq.org/anesthesiology/article/138/1/13/137379/2023-American-Society-of-Anesthesiologists
#GUIDELINES
🇺🇸ASA, 2023. Клінічна настанова з моніторингу та антагонізму нейром'язової блокади (англ) https://pubs.asahq.org/anesthesiology/article/138/1/13/137379/2023-American-Society-of-Anesthesiologists
American Society of Anesthesiologists
2023 American Society of Anesthesiologists Practice Guidelines for Monitoring and Antagonism of Neuromuscular Blockade: A Report…
These practice guidelines provide evidence-based recommendations on the management of neuromuscular monitoring and antagonism of neuromuscular blocking agents during and after general anesthesia. The guidance focuses primarily on the type and site of monitoring…
Клінічний випадок лікування гикавки внутрішньошкірними ін'єкціями
Пацієнт, 35 років, звернувся зі скаргами на гикавку, яка тривала вже 15 годин. Епізод гикавки почався рано вранці і тривав безперервно до опівночі. Пацієнт гикав у середньому шість-вісім разів на хвилину. За його словами, вдома він кілька разів пив крижану воду, затримував дихання, ковтав цукровий пісок і кусав лимон, але тим не менш, прийшов до лікарні, коли не зміг впоратися зі скаргами. В анамнезі 12 нападів гикавки за останні 5 років. Ці напади тривали від 12 до 60 годин. Минулі напади пацієнт лікував у лікарні за допомогою медикаментів. Медичне обстеження щодо причини виникнення нападів гикавки не виявило жодної патології. В анамнезі не було хронічних захворювань або вживання ліків. Пацієнт також не вживав сигарет та алкоголю. Показники життєво важливих функцій були в нормі. При детальному системному обстеженні патологічних станів не виявлено. Рутинні біохімічні аналізи та загальний аналіз крові також були в нормі.
Оскільки джерело гикавки знайти не вдалося, було призначено внутрішньовенно 40 мг езомепразолу та перорально 10 мл рефлюкс-супресора альгінату натрію. Однак гикавка не припинилася. Після цього призначили в/в інфузію метоклопраміду та хлорпромазину гідрохлориду протягом 30 хв. Однак змін не відбулося. Пацієнт був госпіталізований. Під час подальшого спостереження інфузію хлорпромазину гідрохлориду повторили двічі. Оскільки симптоми не регресували через 24 год після першого нападу гикавки, враховуючи вплив блукаючого нерва на гикавку, було прийнято рішення про проведення мезотерапії внутрішньошкірними ін'єкціями, як альтернативний метод.
Після отримання згоди пацієнта першу внутрішньошкірну ін'єкцію було зроблено поблизу блукаючого нерва та грудинно-ключично-соскоподібного м'яза. У цій ділянці внутрішньошкірну ін'єкцію виконували навколо грудинно-ключично-соскоподібного м'яза за ходом блукаючого нерва. Друга ін'єкція була спрямована на діафрагму, яка є основним м'язом, що відповідає за гикавку. В епігастральній ділянці, що безпосередньо прилягає до діафрагми, були визначені три точки, в які були зроблені внутрішньошкірні ін'єкції. За основу при визначенні цих точок була взята книга доктора Жака Ле Коза.
Пацієнт, 35 років, звернувся зі скаргами на гикавку, яка тривала вже 15 годин. Епізод гикавки почався рано вранці і тривав безперервно до опівночі. Пацієнт гикав у середньому шість-вісім разів на хвилину. За його словами, вдома він кілька разів пив крижану воду, затримував дихання, ковтав цукровий пісок і кусав лимон, але тим не менш, прийшов до лікарні, коли не зміг впоратися зі скаргами. В анамнезі 12 нападів гикавки за останні 5 років. Ці напади тривали від 12 до 60 годин. Минулі напади пацієнт лікував у лікарні за допомогою медикаментів. Медичне обстеження щодо причини виникнення нападів гикавки не виявило жодної патології. В анамнезі не було хронічних захворювань або вживання ліків. Пацієнт також не вживав сигарет та алкоголю. Показники життєво важливих функцій були в нормі. При детальному системному обстеженні патологічних станів не виявлено. Рутинні біохімічні аналізи та загальний аналіз крові також були в нормі.
Оскільки джерело гикавки знайти не вдалося, було призначено внутрішньовенно 40 мг езомепразолу та перорально 10 мл рефлюкс-супресора альгінату натрію. Однак гикавка не припинилася. Після цього призначили в/в інфузію метоклопраміду та хлорпромазину гідрохлориду протягом 30 хв. Однак змін не відбулося. Пацієнт був госпіталізований. Під час подальшого спостереження інфузію хлорпромазину гідрохлориду повторили двічі. Оскільки симптоми не регресували через 24 год після першого нападу гикавки, враховуючи вплив блукаючого нерва на гикавку, було прийнято рішення про проведення мезотерапії внутрішньошкірними ін'єкціями, як альтернативний метод.
Після отримання згоди пацієнта першу внутрішньошкірну ін'єкцію було зроблено поблизу блукаючого нерва та грудинно-ключично-соскоподібного м'яза. У цій ділянці внутрішньошкірну ін'єкцію виконували навколо грудинно-ключично-соскоподібного м'яза за ходом блукаючого нерва. Друга ін'єкція була спрямована на діафрагму, яка є основним м'язом, що відповідає за гикавку. В епігастральній ділянці, що безпосередньо прилягає до діафрагми, були визначені три точки, в які були зроблені внутрішньошкірні ін'єкції. За основу при визначенні цих точок була взята книга доктора Жака Ле Коза.
Мезотерапію проводив досвідчений і підготовлений лікар, використовуючи голки 30-го калібру довжиною 4 мм. Для внутрішньошкірної ін'єкції готували суміш з 1 мл (2 мг) тіоколхікозиду та 1 мл (16,2 мг) лідокаїну. З цієї суміші в кожну визначену точку внутрішньошкірно вводили по 0,1-0,2 мл на глибину 1-3 мм. Використовували метод внутрішньошкірної ін'єкції "точка-точка". Під час процедури внутрішньошкірної ін'єкції папул не утворювалося.
Гикавка припинилася через 15 хвилин після процедури мезотерапії, але пацієнт перебував під наглядом ще 48 годин. Рецидиву не спостерігалося. Пацієнт був оглянутий через тиждень, і жодних ускладнень, пов'язаних з внутрішньошкірною ін'єкцією, не спостерігалося, як і повторного нападу гикавки.
Kocak AO, Akbas I, Betos Kocak M, Akgol Gur ST, Cakir Z. Intradermal injection for hiccup therapy in the Emergency Department. Am J Emerg Med. 2020 Sep;38(9):1935-1937
#Гикавка
Гикавка припинилася через 15 хвилин після процедури мезотерапії, але пацієнт перебував під наглядом ще 48 годин. Рецидиву не спостерігалося. Пацієнт був оглянутий через тиждень, і жодних ускладнень, пов'язаних з внутрішньошкірною ін'єкцією, не спостерігалося, як і повторного нападу гикавки.
Kocak AO, Akbas I, Betos Kocak M, Akgol Gur ST, Cakir Z. Intradermal injection for hiccup therapy in the Emergency Department. Am J Emerg Med. 2020 Sep;38(9):1935-1937
#Гикавка
Причини постійної та непереборної гикавки
1. Захворювання центральної нервової системи
1.1. Судинні (ішемічний/геморагічний інсульт*, артеріовенозні мальформації [АВМ], скроневий артеріїт)
1.2. Інфекційні (енцефаліт*, менінгіт, абсцес мозку, нейросифіліс)
1.3. Структурні (черепно-мозкова травма*, внутрішньочерепні пухлини, пухлини стовбура мозку, розсіяний склероз, сирингомієлія, гідроцефалія)
2. Подразнення блукаючого та діафрагмального нервів: зоб*, фарингіт*, ларингіт, подразнення барабанної перетинки волоссям або стороннім тілом, кіста шиї або інша пухлина
3. Шлунково-кишкові захворювання: здуття шлунка, гастрит, виразкова хвороба, панкреатит, рак підшлункової залози, карцинома шлунка, абсцеси живота, захворювання жовчного міхура, запальні захворювання кишечника, гепатит, аерофагія, езофагіт, непрохідність кишечника
4. Торакальні захворювання: збільшення лімфатичних вузлів внаслідок інфекції або новоутворення*, пневмонія, емпієма, бронхіт, астма, плеврит, аневризма аорти, медіастиніт, пухлини середостіння, травма грудної клітки, тромбоемболія легеневої артерії
5. Серцево-судинні захворювання: інфаркт міокарда, перикардит
6. Психогенні: нервова анорексія, конверсійна реакція, хвилювання, стрес, шизофренія, зловживання
7. Інші інфекційні захворювання: підчеревний абсцес, малярія, туберкульоз, оперізувальний герпес, COVID-19
* Більш поширені причини
Hiccups.UpToDate
#Гикавка
1. Захворювання центральної нервової системи
1.1. Судинні (ішемічний/геморагічний інсульт*, артеріовенозні мальформації [АВМ], скроневий артеріїт)
1.2. Інфекційні (енцефаліт*, менінгіт, абсцес мозку, нейросифіліс)
1.3. Структурні (черепно-мозкова травма*, внутрішньочерепні пухлини, пухлини стовбура мозку, розсіяний склероз, сирингомієлія, гідроцефалія)
2. Подразнення блукаючого та діафрагмального нервів: зоб*, фарингіт*, ларингіт, подразнення барабанної перетинки волоссям або стороннім тілом, кіста шиї або інша пухлина
3. Шлунково-кишкові захворювання: здуття шлунка, гастрит, виразкова хвороба, панкреатит, рак підшлункової залози, карцинома шлунка, абсцеси живота, захворювання жовчного міхура, запальні захворювання кишечника, гепатит, аерофагія, езофагіт, непрохідність кишечника
4. Торакальні захворювання: збільшення лімфатичних вузлів внаслідок інфекції або новоутворення*, пневмонія, емпієма, бронхіт, астма, плеврит, аневризма аорти, медіастиніт, пухлини середостіння, травма грудної клітки, тромбоемболія легеневої артерії
5. Серцево-судинні захворювання: інфаркт міокарда, перикардит
6. Психогенні: нервова анорексія, конверсійна реакція, хвилювання, стрес, шизофренія, зловживання
7. Інші інфекційні захворювання: підчеревний абсцес, малярія, туберкульоз, оперізувальний герпес, COVID-19
* Більш поширені причини
Hiccups.UpToDate
#Гикавка
Алгоритм діагностики серотонінової токсичності відповідно до критеріїв Хантера (BMJ)
#серотоніновий_синдром
#серотоніновий_синдром