Керівник(ця) БТІ в Маріуполі від окупантів отримала вже другу квартиру в якості компенсації. При тому її квартира залишилась цілою. Як це можливо? Розповідаю.
Поперше -треба бути начальником БТІ аби тобі все зійшло з рук з одного боку. Та з іншого всі двері було відкрито.
Подруге - починаєш змінювати прізвища. Спочатку повертаєш прізвище дівоче. На ньому нічого не обліковується і тобі дають квартиру при наявності цілой. Потім - змінюєш прізвище на прізвище матері. Знову те саме - квартир немає, тримай нову.
Ясно, що без пані Калачової тут не обійшлося. Хотілося б знова ткнути в Моргуна, але тут реально не його тема. Ну, прийнамні на перший поглад.
Отак. Так що, неповажні почекуни та мраZота. Можете чекати далі, поки вас знову жухнуть. А краще беріть приклад з наших проукраїнських людей і давайте разом виженемо сволоту. То скоріш так квартири отримуєте.

Історична частина пр. Миру вся в парканах та будівельних лісах. Велика іллюзія від русні. А от, як справи зсередини. З Іншого боку “відновлення”. Фактично - ніяк. Тому, що робити нікому не треба, треба робити вигляд, що робиться.
Великі комбінатори. Насправді - це просто зняти капелюх, таке вигадати та втілити. Якби це було на росії я навіть сказав - молодці. А так … русня має повиздохнути. І в такій спосіб теж

Маріуполь. Шахта ліфту.
Останній спогад про життя цілої багатоповерхівки.
Якось такі фото пробивають психічну оборону.
Чи можна ще більше ненавидити росіян - не знаю.
Вони всі, абсолютно всі мають заплатити за все це.
Без виключеннь.

21 жовтня 2023. Лівобережний район. Пляж. Маріуполь.
Купа медуз. В жовтні. Мабуть, наслідки екоциду виглядають якось інакше, але я не знаю як.

Проте захід Сонця за Азовом в нас найкращій в світі …. Скоро. Вже скоро.

Сьогодні прилетіло по Донецьку в району Мотелю. Прилетіло по військовій частині, захованої серед житлового сектору, але. Знов все це “домбілі бамбас”.
Я тут згадав. Русня закидала та досить ефективно розігнала під час облоги Маріуполя один нарратив. Типу, треба військовим вийти в поле і там битись. Ну, на кшталт Куліковської битви як отой Пєрєсвєт з Челубєєм. То щось я не бачу подібних дій від русні. Ну, най вийдуть з Донецька на битву так би мовлячи. Але, ніт.
Або ще один з тих самих часів. Що треба було Маріуполь здати росіянам, аби не страждали мирне населення. Ну з нами ясно - хфашисти. Але ж ви там в Донецьку ні, чи не так? То чого не здаєте місто?
До чого все це. Русня продумано і системно п#здить. Так, що воно нажаль залишається в мізках більшості. То давайте зводити це нанівець через відзеркалювання. Вся ситуація на це натякає.

Є в мене одна мрія-бажання щодо повернення додому. В Маріуполь.
Можливо, це станеться само по собі, можливо треба бути якось докластись. Але.
Бачите оце одоробло? Так так, оцю здоровезну не по розміру міста та місця русняву церкву? Бачтие. Як вони з’їла справжню цінність поруч - нашу Вежу. На місці біля (от… ніколи мабуть не привчусь до цього) знищенного Драм театру це виглядає ще гірше. Окрім всього, вона побудована саме російською мразотою та агентурою. Без жартів.
Тому про мрію. Аби вона тут перестала існувати. Пофігу як. Та щоб потім в Маріуполі назавжди існувало правило архітектури, що жодна споруда не може бути вище в картині міста за Вежу. Як у Вашингтоні з Капітолієм.
Тому що нема нічого красивіше за Маріупольську Вежу. Справжній символ Незламності, який переживає третю війну цивілізацій.