Якість ремонтів залишає бежання. В принципі. Бо виключно за вихваленням там нічого. Просто нічого. От вам черговий приклад. Був барак. “Відреомнтували”. Ну як, відремонтували. Зробили знов з араку барак. Та так - скрізь.

Сьогодні на росії в пику Цивілізації - День пам’яти. Сакральна дата. Початок “Вітчізняної“ війни. Війни, коли один кривавий диктатор превентивно зрадив свого союзника іншого кровавого диктатора та почав агресивнй наступ. Але варто згадати - саме Радянський Союз з початку Другої Світової війни виступив на боці нациської Німетчини. Наслідком підтримки нацизму в 1939 році стало найкривавіша війна 20 сторічча. Набільші втрати в якої знов понесла Україна.
23 вересня 1939 року Радянський Союз провів спільний парад з нациською армією на честь окупації Бреста. Це стало початком того, що закінчилось в 1945 році і коштувало понад 20 млн. життів. Окрім того, саме радянська нафта була в танках та літаках, що зокрема бомбили Лондон. Таке собі коло справедливості.

По Чонгару. Якщо мені не зраджує пам’ять, то от всі шляхи, як можна потрапити в Крим.
Армянськ (ще ближче за Чонгар). Мостів прям не дуже, але сама дорога була вузька та пропусна здатність така собі. З урахуванням, що з 2014 вона нікому була непотрібна глобально - розширення не побачити. Якщо запускати логістику звідси - то це реально пекло.
Арабатська стрілка - там взагалі грунтовка.
Ну й головне. Залізниця. Крим - Мелітополь саме через Чонгар.
Десь ми все це бачили насправді рік тому 😉
А ви кажете контрнаступ повільний …