Ольга Харлан, розносить росіянку вщент. Знов їй серед багатьох учасників і нормальних людей з нормальних країн, випала расіянка.

З розгромним рахунком, Ольга Харлан довела перевагу Українців на чемпіонаті світового рівня.

Вітаю пані Олю з перемогою! 🇺🇦❤️

В Саках в Криму раптово спалахнув військовий аеропорт. Да так, що перекрили трасу.
Прекрасний «камЬІш» в Криму в цю пору року, ага.

Бачили будівлю ФІлармонії в Маріуполі? Там де мало бути “судиліщє”? Куди путін приїздив вночі? Велика зала і все таке. Рояль трофейний (наш тобто) елітний. Ну, точно бачили.
А от так насправді проходять виступи у “філармонії”. навіть не знаю де це -але це захід від Філармонії Маріуполя (окупаційної).
Просто в голос. Рівень “потьомкінскіх дєрєвєнь” в Маріуполі не осягнути

Про об'єктивність, перемогу та чому одне без одного неможливо.

Єдиний рік війни з об'єктивністю був 2022. Тоді нам стало не страшно, ні. Це якось має інакше називатись, але. Ми встояли. Ми контр ударили. У осені ми не очікували короткої та швидкої війни, але були впевнені.
2023 став роком перебільшених очікувань та розбитої надії. Не наша вина, але чия цього досі не визнали.
2024 роки рік перебільшеної безнадії. Тут молодців набагато більше, аніж у 2023 з надією.
Але. Давайте трохи об'єктивності. Най з оптимізмом, проте.
Нам кажуть що росіяни вже не ті, що у 2022. Так. Вони вчаться. Так. Вони складніші - от тут питання, бо вони такі самі. Чому?
А ми хіба не вчимось? Не змінились? По певним напрямам саме росіяни намагаються нас наздогнати, в не навпаки.
Хіба не ми загнали без флоту Чорноморський флот в панічне плавання по портам? Не ми поставили під загрозу існування мосту?
Ми повернули більше, аніж втратили в лютому - березні 2022. А Київ за три дня став мемом. Навіть заради Авдіївці росіяни кинули все, що є. По нашому «голоді» з допомогою. Але й тут без літаків та КАБів навряд добились успіху.
Про що це? Про заспокоїтись. Про дорослі розмови, де не лише має не бути зайвих переможних реляцій. Але й зайвих страшилок теж. Дехто думає, що це допоможуть рекрутінгу та мобілізації. Помилково думає - це допоможе лише панікерам, зрадофілам та російської пропаганді.
Тому варто видихнути. Подивитись обʼєктивно на теперішнє. Минуле. Та сміло разом з виправленими похибками йти вперед.
Головне - визнати очевидне. Далі залишилось закріпити те, що неможливо перемагати без визнання реальності та за емоційного перекручення.
Най 2024 рік буде знов роком обʼєктивної реальності, де ми насправді перемагаєм. Тут і зараз. Без перебільшень.

Крамольні думки в голос.
ДБР розслідує провину в прориві на Харківщині (хорошо). А хто буде розслідувати причини Ужгородського котла від ДБР на початку війни? Як їх у всьому екіпі здуло тримати наші західні кордони.
Питання … ні?

#Листи_з_окупації

Хвилин за 40 в автобусі встигли проїхатися:
- школярі молодшої школи, які гучно дивились якийсь російський серіал на телефоні,
- дві групи бикуватих підлітків, які гучно слухали музику і пили якісь смердючі енергетики,
- бухий мужик, який голосно просив підлітків зробити голосніше,
- смердюча бабка,
- робітники неслов'янської зовнішності,
- мужики, які пили пиво.
Ніхто не робив зауваження людям, що поводились неадекватно. Спробуй зробити зауваження - отримаєш у відповідь потік матюків з загальним змістом "і шо?"
Лише коли бухий мужик заволав на весь автобус, щоб зробили гучніше музику, йому хтось сказав "ти не один тут". Але заткнутися його змусило не це зауваження, а потік матюків, яким це зауваження супроводжувалося.
Мені здається, норми поведінки у суспільстві змістилися. Багато чого вважається нормою такого, на що раніше не закривали очі.

Харків. Знову КАБ. Знов аби куди. Причому давайте про таку деталь. Росіяни навчились вдводити наші куровані бомби. Нема сумніву, що й наші РЕБ впливають на російські КАБ. Так саме, що русня це знає.
Тому кожен старт КАБу по Харкову з самого початку планування та натискання кнопки старт робиться “аби куди”. Навіть якщо в них є якись координати - вони знають що туди воно не полетить.
Це абсолютна отсилка до Маріуполя знов. Знову триггери. І знову яксоь ані слова про евакуацію. Куди. Хто. Нащо. Коли.
Мовчанка. От до якого?

Епіцентр. Жах. Зараз прокинуться людожери та розкажуть, що там зберігався річний запас вампірів для ударів по Белгороду.

Біль. Вже 11 цивільних. Загалом було близько 200 людей в магазині.
Тут вже нема сенсу знов про те, проти кого воює росія, як вона мститься за власні провали.
Мені здається для ГУР, СЗР та СБУ справою престижу має стати винищення льотчиків та техніків на росіі. Разом з родинами. Щоб кожен, хто сіла бомбить цивільних в Україні знав, може повернуться на похорон власної родини. З цими потворами інакше неможна.

Ще приліт в парк Горького. По місця скупчення цивільних.
Маріупольська історія терору цивільного населення продовжується.
Мета росіян не змінилась. Посіяти хаос та страх. І вони будуть до неї рухатись, засипаючи Харків бомбами та ракетами