Маріуполь. Спогади про майбутнє.

Фігур на даху більше не існує. При остаточному демонтажі було пошкоджено навіть вцілилого сталевара. Крапка.

Історія Драматичногно Театру Маріуполя закінчена.
Щоб там не було далі - це буде щось інше.

💥Уточнення.
Вчора російсье ППО влучно потрапило в с. Набережне Новоазовського р-на на північний - схід від Маріуполя.

Як наслідок, чоловік 1955 року народження отримав поранення.
Російське ППО продовжує наносити шкоду цивільним при захисті військових.

Судячи за траекторією та місцем збиття - БПЛА слідував на територію Ростовської області та якби не русня - українці в окупації були в безпеці.
не новина, але уточнення.

Вербна неділя по-маріупольські.
Попи під наглядом чи захистом? А що так?
На Бога надейся, а сам не плошай (с)

Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила вбитими й пораненими приблизно 450 тисяч своїх окупантів та понад 10000 одиниць бронетехніки.

Такі дані наводить Міністр у справах збройних сил при міністерстві оборони Великої Британії Лео Дочетрі

Ну, тобто наші данні не просто точні, але й не завишені. Прям добре.

Дом Архітектора Нільсена. Автора всього архітектурного ансамблю міста.
У 2022 році наршеті мав статись викуп у ватних приватних володарів та початись реконструкція.
Почалась окупація. А будинок перейшов в стан самознищення.
Біль.

Культурний наступ. Шоубіз, який на часі

Ми відстаємо. Сильно. Настільки, що молоде покоління в світі буде вважати Пригожина та “Вагнерів” героями. Їх, а не наших героїчних- Азов, Морську піхоту чи 3 штурмову.
Просто росіяни випустили гру. Цього достатньо для початку. Якщо вона виявиться вдалою або сильно схожою на Call of Duty - вважайте, що імідж Вагнера закріпиться в мільйонах голів хлопців по всьому світу. Тому, що саме так працює реальний світ пропаганди та переконання.
Третій рік війни. Звичайна людина в Європі чи США вже втомилась від наших новин. Їй не цікаво бомбардування, десятки загиблих, поранених. Він задивився і більше не хоче. Його не чіпає документалістика. Вона його лякає і він хоче думати про п’ятницю, паб, футбол, пиво з чоловіками та родинні прогулянки на вихідних. Де тут про жахіття війни, яка далеко? Ніде. Це не погане. Не добре. Це просто факт.
Як достукатись до цих людей?
Акціями?
- Втомились.
Закликами?
- Втомились.
Залишається шоу-біз.
Ігри. Кіно. Концерти. Ось наша зброя переконання. Та з цього нічого не працює. Знов - нічого.
Окрім гри за період війни росіяни зняли щонайменше два повнометражних фільми та один серіал про війну. Ми? Якість поки що в них, що в нас, вибачте. Можемо краще? Можемо.
Я бачив ескізи мультфільму про Маріуполь від авторів Мавки. Це - геніально. Це спрацювало би. Але щось йде не так. З грошима. З обговореннями в суспільстві щодо етнічності.
Та поки ми обговорюємо - росіяни роблять. Цинічно, але роблять.
Тому, прийшов час закінчувати балачки та робити. Ми маємо знімати кіно. Зараз. Таке, щоб його не соромно було показати в Європі. Робити анімації рівня Мавки. Випускати ігри та застосунки. Організовувати великі концертні марафони на збір коштів з зірками.
Ми мусимо це робити, якщо хочемо перемагати голови. Виробляти та забезпечувати широку промоцію на всіх рівнях. Від МЗС до волонтерських спільнот. Безкоштовно та за кошти на рекламу. Самі та з залученням стримінгів та кіностудій. Але головне - робити зараз.
Тому, що перемога має бути не лише на полі битви. Наша перемога має бути і в голові звичайного середньостатистичного європейця, американця, австралійця. Перемога через свідомість. Нашу свідомість та наші наративи.

Cпеціально для LB

Музична пауза на каналі.
Просто для настрою. Коли мені приходиться продемонструвати наглядно, що таке, коли музика грає в людині по справжньому, завжди ставлю це відео з Courtney Hadwin. Просто подивиться. Просто посміхниться. Увімкнить щзось приємну та знайте - все буде добре.
All you need is love

Ну, й щоб повиздохла русня але то вже інакша історія ;)