Карма: як Росія вигодувала Німеччину та Китай - собі на голову (22 червня присвячується)

Один із найпарадоксальніших моїх текстів. На початку ХІХ століття Росія доклала максимум зусиль для визволення Пруссії з-під французького панування і ледь не вдвічі збільшила її територію, утворивши на Рейні плацдарм проти нового Наполеона. Півстоліття пруссаки були вдячні росіянам, ну а потім Німеччина об'єдналася, посварилася з Росією, і все закінчилося для обох країн піздорізом 1914-1918 років, якого вони не пережили.

Примітно, що уже 1912 року великий князь Ніколай Міхайлович писав: "Майбутнє показало невдовзі, що Росії наступні війни [після 1812] принесли мало користі, а радше навіть шкоду. Звільнення Німеччини від наполеонівського ярма виявилося цілком непотрібним для російських інтересів".

А потім історія зайшла на друге коло - СССР як ніхто інший вклався у відродження Веймарської Німеччини, а у 1939-1941 роках був справжнім союзником Третього Райху (англійці ледь не почали бомбити Баку за це). Що сталося цього дня, 22 червня 1941 року, не варто й нагадувати.

Абсолютно аналогічна ситуація склалася з Китаєм. У 1920-30-х роках СССР зброєю і мільярдами доларів відновив цілісність цієї країни, розколотої на уділи. У 40-х саме красна Москва привела до влади Мао, а у 50-х рестартанула китайську економіку.

Вдячні китайці воювали проти СССР не лише на Даманському у 1969 році, вони ще й першими впряглися за Афган - раніше і більше за США! Про те, хто зараз у їхніх стосунках головний, всі і так знають.

Я без поняття, чи буде велика російсько-китайська війна, але якщо вона таки почнеться, це буде найнещаднішим проявом карми, який ми могли будь-коли спостерігати.

https://gazeta.ua/articles/poglyad/_karma-is-a-bitch-ak-rosiya-vigodovuye-vlasnih-vbivc/1147593

Місто дедалі зникає. Від буднику до будинку. Центральні проспекти починають виглядадти як площі.

Російської віськової (не тількі) логістиці прйшла … вона короче.
Кримські партизани показали корку на КПП Перекоп (взагалі це просто смішно, в країні де немає війни мати КПП. Таке собі “СВО”). Так виглядає гаплик. Це на пару діб з досвіду подібних корок на кордоні мід Україною та московією біля Новоазовська (окупований з 2014 р). От дивиться - кілька діб тут. Потім кілька діб там. Плюс дорога не найкращої якості та пропускої здатності.
Просто хорошо.
Хоча мій улюблинець серед мостів - міст в с. Гранітне Маріуполькьського району. Коли він трохи втомиться, то забеспеченю окупантів у Волновахі та Вугледарі знов буде ой як важко ;)

Закриваючи тему мостів, ефективності та здатності (реальної) росії.
Маріуполь. “Постмост”. Міст через р. Кальміус , що єднає Лівобережжя та Правобережжя в районі Азовсталі.
Ключовий міст для логістики, зокрема для Кримського суходольного коридору. Підірвано під час битви за Маріуполь весною минулого року. Руйнація співставна з мостом на Чонгарі.
росіяни ремонтують його понад рік. Реально ремонтують, все по справжньому і серьозно. Понад рік і подивиться як він виглядає зараз. Готовим його не назовеш. Тому тут, в Маріуполі теж розірвана торхи логістика для росіян.
Повертаючись до Чонгару з Маріуполя. Якщо там скласти міст в затоку, то в нас буде навіть більше року, коли росіяни будуть рухатись однією дорогою. Такий собі тир ;)