У Словаччині чергова спроба обмежити доступ до медичних послуг із переривання вагітності. Новий законопроєкт, який у парламенті почали обговорювати вже сьогодні, передбачає подвоєння терміну очікування, вводить нові вимоги до дозволу на аборт за станом здоров’я і змусить вказувати причини звернення за цією послугою.

У зв'язку з цим законопроєктом словацькі активіст(к)и сьогодні влаштовують акції протесту по всій країні.

Читайте нашу заяву – https://bit.ly/3klMRPp

​​14 вересня в Києві стався напад на Єгора Шатайла, стендапера, сценариста і співведучого Телебачення Торонто. Кілька десятків людей повалили його на землю та залили обличчя газом. Причиною, на думку самого Єгора Шатайла, стали його жарти про «традиційні та нетрадиційні цінності». В організації ж нападу підозрюють одне з угруповань, що вже не вперше помічене в застосуванні фізичного насильства під час мирних акцій, а також до активістів/-ок та публічних осіб, що адвокатують права жінок, ЛГБТІ-людей тощо.

Amnesty International в Україні висловлює свою підтримку постраждалому Єгору Шатайлу й закликає правоохоронні органи провести незалежне та ефективне розслідування цього нападу. Подібні злочини відбуваються з тривожною регулярністю й вимагають окремої уваги зі сторони влади. Доти, доки політичні діячі та діячки в Україні не почнуть протистояти проявам насильства з боку тих, хто поширює дискримінацію, і не зобов’яжуться викорінити його, люди та поліція продовжуватимуть стикатися з цим насильством щодня. Атмосфера, у якій учасники подібних нападів відчувають свою безкарність, підриває права людини в Україні і ставить під сумнів наміри влади виконувати свій прямий обов’язок гарантувати кожній людині захист її прав.

☝️ Ми також важаємо за доречне нагадати, що кожна людина має право на вираження поглядів, яке передбачає можливість поширення не лише інформації чи ідей, що позитивно сприймаються чи нікого не ображають, але й такої інформації та ідей, що ображають, шокують чи дратують (рішення Європейського суду з прав людини у справі Handyside v. UK). І саме на державу покладається обов'язок захищати це право людини. Утім заклики до насилля чи дискримінації не є дозволеними до поширення ідеями.

25 травня країну сколихнула жахлива новина про нещадні тортури над Нелею Погребіцькою в Кагарлицькому відділку Нацполіції. Усіма можливими методами з неї вибивали зізнання в крадіжці півтори тисячі гривень і алкогольних напоїв у сільському магазині, а згодом оперуповноважений Сергій Сулима кілька разів зґвалтував її.

Після того, як випадок став публічним, з'ясувалося, що працівники Кагарлицького відділку систематично застосовували тортури до затриманих. За матеріалами слідства, так звані правоохоронці там одягали на людей протигази, ламали їм ребра, били струмом, стріляли над головою, перевозили затриманих у багажнику, приковували їх кайданками до батареї.

Про те, на якому етапі слідство в цій справі зараз, чи покарано винних і чи можливо змінити систему так, аби завадити зловживанням поліції, дивіться у блозі нашої директорки Оксани Покальчук – https://youtu.be/UlvBg9L-p8A

16 вересня Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс вироки фігурантам так званої другої бахчисарайської справи за надуманими обвинуваченнями про «тероризм». Серед засуджених – в’язень совісті, співзасновник руху «Крымская солидарность» Серевер Мустафаєв, який отримав 14 років суворого режиму.

Із моменту анексії Криму де-факто влада систематично використовує сфальсифіковані обвинувачення в «тероризмі» як інструмент боротьби з інакодумством та опозицією кримських татар зокрема. Детальніше про репресії на півострові, справу Сервера Мустафаєва і те, як ми можемо з цим боротися, читайте в колонці нашої директорки Оксани Покальчук на НВ – https://nv.ua/ukr/opinion/krim-za-shcho-zasudili-servera-mustafayeva-ostanni-novini-50112601.html

Сьогодні ми звернемося до Ради ООН з прав людини із закликом до рішучих дій для початку міжнародного розслідування репресій у Білорусі.

Детальніше – https://bit.ly/3iHz98Z

18 вересня померла суддя Верховного суду США Рут Гінзбург.
⠀
Вона була другою жінкою-суддею в історії Верховного суду США і культовою фігурою для рухів за права людини в Америці та по всьому світу. На початку кар’єри Рут Гінзбург неодноразово відмовляли в роботі лише через те, що вона була жінкою. Але роки наполегливої праці й активізму таки допомогли їй змінити ситуацію. 1972 року Гінзбург долучилася до заснування проєкту із захисту прав жінок в Американському Союзі громадянських свобод. Того ж року вона стала першою жінкою на професорській посаді юридичного факультету Колумбійського університету. До Верховного Суду США її кандидатуру висунув президент Білл Клінтон 1993 року.
⠀
Серед найвідоміших рішень Рут Ґінзбурґ на посаді судді Верховного суду США — підтримка легалізації одностатевих шлюбів на всій території США у 2013 році (до цього вони були дозволені лише в окремих штатах). Вона також протягом усього свого життя продовжувала боротися з дискримінацією жінок і захищала права на аборт.

​​Наше нове дослідження показує, що європейські компанії продають технології стеження Китаю, де їх потім використовують для порушень прав людини.

🔺 Чому це небезпечно?
По всьому Китаю розгорнуті масові проєкти стеження, такі як “Skynet” і “Sharp Eyes”, із метою тримати людей під постійним наглядом. Ці технології мають дискримінаційний характер, оскільки переважно застосовуються проти уйгурського населення та інших – переважно мусульманських – меншин.

🔺 Чому це дозволено?
Справа в тому, що чинні стандарти ЄС щодо експорту недостатньо ефективні й не вимагають від компаній перевірки того, як саме їхні технології будуть застосовуватися і чи не шкодитимуть вони населенню в Китаї.

🔺 Що вимагає Amnesty International?
Уже завтра в Брюсселі відбудеться зустріч, під час якої переглядатимуться правила ЄС щодо експорту. Ми закликаємо країни-учасниці зустрічі прийняти зміни до чинних стандартів, аби компанії почали контролювати сферу використання їхніх технологій і не продавали їх тим організаціям чи інституціям, які можуть порушувати права людини.

Про те, які саме компанії продають свої технології Китаю, попри їхнє сумнозвісне ставлення до прав людини, читайте за посиланням – https://bit.ly/2EiLamm

Ілюстрація – Toscanabanana

Влада Білорусі повинна негайно звільнити правозахисницю центру «Весна» Марфу Рабкову та всіх інших людей, узятих під варту за сфабрикованими кримінальними справами за те, що вони реалізовували свої права людини.

2018 року ми випустили дослідження «Токсичний Твіттер», у якому висвітлювали проблему онлайн-насильства щодо жінок у цій соцмережі. Минуло два роки, і ми проаналізували дії Твіттеру щодо убезпечення користувачок платформи. Результати невтішні...

😠 Соцмережа й досі кишить онлайн-насильством
😠 Із десяти наших рекомендацій Твіттер виконав лише одну
😠 Соцмережа й досі не надає конкретних даних про скарги на онлайн-насильство в розірі країн

При цьому саме Твіттер у багатьох куточках світу є дуже важливою платформою для поширення ідей. І якщо жінки в цій соцмережі почуватимуться небезпечно, це призведе до ще меншої репрезентованості розмаїтих жіночих голосів у публічному просторі й лише поглибить гендерну нерівність.

Читайте більше в нашому новому дослідженні – https://bit.ly/3iUQewq

Уже завтра відбудеться онлайн-презентація доповіді Amnesty International про права лікарів та лікарок у Киргизстані.

Через пандемію COVID-19 служба охорони здоров'я Киргизстану виявилася перевантажена. Окрім цього, через хронічне недофінансування багато лікарень та поліклінік, особливо в регіонах, знаходяться в поганому стані, а найнеобхідніше обладнання там часто відсутнє або ж не працює.

Подробиці того, як працівники/-ці сфери охорони здоров'я справляються в часи пандемії і з якими труднощами стикаються, уже завтра об 11:00 розкажуть спікери з Киргизстану.

Більше деталей дивіться на сторінці події – https://www.facebook.com/events/3568572299904122/

​​У Казахастані повністю скасували смертну кару! 24 вересня країна приєдналася до міжнародного протоколу, що означає повну відмову від цього виду покарання.

Мораторій на смертну кару діяв у Казахстані з 2003 року. Цей вид покарання був передбачений рядом статей, пов'язаних із тероризмом і військовими злочинами. Суди припинили застосовувати смертну кару 2004 року, але 2016 було зроблено виняток, коли це покарання винесли за масовий розстріл в Алмати. Ця людина лишається єдиною в камері смертників у Казахстані.

Чому варто виступати проти смертної кари?

❗️Це незворотнє покарання, і ризиків помилкового вироку ніколи не буде можливо уникнути.

❗️Це не стримує злочинність. Не існує жодних доказів того, що смертна кара є більш ефективним засобом скорочення злочинності, ніж довічне ув'язнення.

❗️Смертна кара часто використовується в рамках спотворених систем правосуддя. У багатьох зареєстрованих нами випадках, люди були страчені після несправедливого суду, на основі доказів, отриманих під тортурами і при недостатньому юридичному представництві.

❗️Цей вид покарання – дискримінаційний. Найчастіше до смертної кару засуджують тих, хто має менш сприятливе соціально-економічне становище або належить до расових, етнічних чи релігійних меншин.

❗️Смертну кару використовують як політичний інструмент. Влада деяких країн, наприклад, Ірану й Судану, застосовують смертну кару для покарання політичних опонентів.

Amnesty International виступає проти смертної кари у всіх випадках без винятку, незалежно від суті та обставин злочину, винуватості, невинуватості й особистості злочинця, або методу, яким держава користується для позбавлення засудженого життя. Ми боремося за повне скасування найвищої міри покарання.

​​Сьогодні у світі відзначають День боротьби за доступ до безпечних абортів. Цей день бере свій початок із Латинської Америки, де жінки протягом двох останніх десятиліть проводять різноманітні акції з вимогою декриміналізувати аборти й гарантувати доступ до безпечного проведення цієї процедури.

❗️ Близько 47 000 жінок помирають щороку в результаті небезпечних абортів.

Цього року ми в Amnesty International оновили свою внутрішню політику щодо права на безпечний аборт, тепер вона:

• Визнає, що кожна людина, яка може завагітніти, має право на аборт

• Закликає до забезпечення загального доступу до безпечних абортів якомога раніше і якомога пізніше, а також до надання післяабортної допомоги та науково обґрунтованої інформації, пов’язаної з абортами

• Визнає, що рішення стосовно вагітності та абортів безпосередньо впливають на весь спектр прав людини

• Закликає виключити аборти з кримінальних та інших каральних законів і політик, а також припинити покарання жінок, дівчаток і всіх вагітних людей, медичних працівників/-ці та інших осіб за отримання, надання допомоги або надання послуги аборту

• Закликає до реформування законів і політик, що обмежують доступ до абортів у конкретних обставинах

• Підтверджує, що захист прав людини починається з народження відповідно до міжнародного права

• Закликає держави реалізовувати економічні та соціальні права шляхом заохочення політик, що надають вагітним людям можливість вільно приймати рішення про їхнє репродуктивне життя, у тому числі за допомогою доступу до медичного обслуговування, соціального забезпечення та засобів забезпечення належного рівня життя.

❗️ Ми свідомі того, що аборт – це дуже складна тема, але каральні підходи не враховують багато соціальних, економічних та особистих проблем, які формують рішення людей щодо припинення вагітності. Повна декриміналізація абортів необхідна для захисту прав людини й запобігання подальших смертей і травм у результаті небезпечних абортів.

Наші колеги з Amnesty International India були вимушені припинити свою роботу через систематичні репресії влади

Протягом останніх двох років уряд країни проводив рейди в офісі представництва, залучав державні ЗМІ до наклепницької кампанії, а також тиснув на донорів Amnesty International в Індії.

Зрештою, 10 вересня наші колеги дізналися, що їхні банківські рахунки були повністю заморожені, і через це роботу офісу довелося припинити. Але це не означає, що Amnesty International припинить боротьбу за права людини в Індії.

Більше про репресії, із якими стикнувся офіс Amnesty, читайте за посиланням – https://bit.ly/346cBIZ

27 вересня почалися запеклі бої між військовими силами Азербайджану, Вірменії та самопроголошеного Нагірного Карабаху через територіальну суперечку навколо спірного нагірно-карабаського регіону.

Ми закликаємо всі сторони конфлікту дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права й захистити цивільне населення від наслідків війни.

Детальніше читайте на нашому сайті – https://www.amnesty.org.ua/nagirnyi-karabah/

2 жовтня стало відомо про загибель російської журналістки Ірини Славіної в результаті акту самоспалення. Перед цим жінка написала в соцмережах, що у своїй смерті просить звинувачувати Російську Федерацію.

Amnesty International закликає владу Росії негайно провести ефективне та незалежне розслідування обставин загибелі Ірини Славіної, а також припинити переслідування громадських активістів та активісток.

Детальніше на нашому сайті – https://bit.ly/3iDHv0Q

На минулих вихідних де-факто влада Нагірного Карабаху опублікувала кадри, що свідчать про використання касетних боєприпасів у столиці регіону. Точна кількість жертв серед цивільного населення поки що невідома.

❗️ Касетні бомби за своєю суттю є невибірковою зброєю, що може завдавати шкоди цивільному населенню через роки після їх застосування. Їхнє використання заборонено на міжнародному рівні. За оцінками, від 5 до 20 % касетних бомб не вибухають. Вони так і лишаються лежати роками, створюючи загрозу для цивільного населення за аналогією з протипіхотними наземними мінами.

Amnesty Internatonal закликає Вірменію та Азербайджан приєднатися до Конвенції щодо використання касетних боєприпасів, а також докласти максимальних зусиль для захисту мирного населення – https://bit.ly/2F6egpF

Фото – Valery Sharifulin/TASS via Getty Images

​​Дорогі всі, ми вимушені повідомити надзвичайно сумну новину. Наша колежанка, подруга і правозахисниця Леся Харченко сьогодні померла.

Леся була невід’ємною частиною правозахисної спільноти в Україні. Її оптимізм, відважність і цілеспрямованість надихнули сотні людей боротися за права свої та інших. Протягом п’яти років Леся невтомно працювала над розвитком нашого активістського руху, і її втрату ми вже ніколи не зможемо забути.

Ми дякуємо всім, хто підтримували Лесю в боротьбі з онкозахворюванням. І висловлюємо щире співчуття її рідним.

Прощання з Лесею відбудеться післязавтра, точні час і місце будуть відомі незабаром.

Світла пам’ять.

Прощання з Лесею відбудеться завтра з 12:30 до 13:00 в морзі обласної лікарні на Багговутівській, 1. О 14:00 – на Північному цвинтарі (https://bit.ly/3luw25d)

​​❗️Amnesty International в Україні закликає правоохоронні органи провести ефективне розслідування погроз зґвалтуванням активістці Світлані Благодєтєлєвій-Вовк, а Верховну Раду України ратифікувати Стамбульську конвенцію, що криміналізовує переслідування (сталкінг).

7 жовтня активістка і співзасновниця антіплагіатного руху Дисергейт Світлана Благодєтєлєва-Вовк, яка викрила плагіат у науковій роботі в.о. міністра освіти і науки Сергія Шкарлета заявила, що вона регулярно отримує погрози зґвалтування. Утім, за її словами на момент пресконференції поліція «не бачила складу злочину».

Світлана публічно зачитала повідомлення від зловмисника, у яких він описував їхні зустрічі і статевий контакт. Окрім того, активістка розповіла, що отримує фотографії свого будинку та її особисті світлини, що свідчить про реальну загрозу стеження.

Увечері 7 жовтня на сайті Поліція Києва з’явилась інформація про те, що «дізнавачі розслідують кримінальне провадження за фактом порушення недоторканності приватного життя громадського діяча».

Варто розуміти, що постраждалі від переслідування (сталкінгу) в Україні майже не мають інструментів для захисту. У рамках нашої кампанії #СтопСталкінг ми неодноразово наголошували на цій проблемі. Адже брак ефективного законодавства призводить до того, що сталкерів неможливо притягти до відповідальності, поки вони не завдали фізичної шкоди. Тим часом постраждалі вимушені перебувати в постійному страху.

❗️Ми закликаємо Поліцію Києва провести ефективне розслідування щодо погроз Світлані Благодєтєлєвій-Вовк із урахуванням усіх можливих мотивів, зокрема, пов'язаних із її активістською діяльністю. А Верховну Раду України нарешті ратифікувати Стамбульську конвенцію Ради Європи, яка передбачає інструменти захисту для постраждалих від сталкінгу та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які здійснювали переслідування.

Із травня лікарі/-ки в Киргизстані мали працювати по 12 годин на добу протягом двох тижнів, а потім перебувати ще два тижні на карантині. Один лікар сказав, що карантинні умови були «як у в’язниці», адже вони з колегами часто мешкають по 10 людей у кімнаті й не можуть бачити своїх сімей.
⠀
На початку пандемії вони також не мали нормальних засобів індивідуального захисту, що означало наражати себе на ризик щосекунди робочого дня.
⠀
Окрім того, нам також стало відомо, що багато лікарів та лікарок просто боялися говорити публічно про понаднормову роботу, ризики й затримку платні. Адже їм погрожували звільненням та іншими санкціями
⠀
За офіційними даними МОЗ Киргизстану, під час піку епідемії з середини березня по 22 липня загинуло 29 медпрацівників/-ць. Однак неофіційні джерела стверджують, що число смертей сягнуло 40.
⠀
Більше про права медичних працівників та працівниць у Киргизстані читайте на нашому сайті – https://bit.ly/34E97Of

Нічні жахіття, депресія, зневіра та вигорання, – такою стала реальність для медпрацівників та працівниць, що місяцями боряться з COVID-19 на передовій. Із нагоди Дня психічного здоров'я ділимося їхніми історіями й закликаємо уряди вжити негайних заходів для забезепечення доступу медперсоналу до психологічної допомоги.

Читати – https://www.amnesty.org.ua/mental-health-healthworkers/