Щорічна доповідь Amnesty International про застосування смертної кари у світі вже доступна. Головні факти й тенденції 2023 року:

🔴 Кількість страт зросла до найвищого показника за майже десятиліття
🔴 Сплеск страт в Ірані призвів до найбільшої кількості страт із 2015 року 
🔴 Прогрес у США сповільнюється, оскільки кількість страт зростає 
🔴 Китай продовжує страчувати тисячі людей, водночас погрожуючи громадськості, що такі злочини, як хабарництво та торгівля наркотиками, призведуть до смертної кари 
🟢 Кількість країн, які виконують смертні вироки, наразі найнижча

Повний аналіз ситуації читайте за посиланням.

В українських ЗМІ шириться відео, на якому задокументовано знущання російських військових над українськими полоненими — за попередньою інформацією, події відбуваються в Харківській області.

🔺 Коментуючи ситуацію, директорка Amnesty International в Україні Вероніка Вельч, заявила: «На жаль, ми маємо відзначити, що ігнорування правил ведення війни, міжнародного гуманітарного права та порушення Женевських конвенцій, які мали б гарантувати військовополоненим право на захист наших воїнів, — звична тактика Російської Федерації у війні проти України. Міжнародна спільнота має продовжувати колективний тиск на Росію, яка систематично порушує фундаментальні принципи міжнародного права».

❗️Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до МКЧХ та ООН з вимогою задокументувати черговий факт порушення міжнародного гуманітарного права Російською Федерацією. Amnesty International Україна приєднується до вимоги.

Середня світова температура за останні 12 місяців із червня 2023 по травень 2024 року є найвищою за всю історію моніторингу – на 1,63°C вище середнього показника за 1850-1900 роки.

Єдиною надійною відповіддю на подолання першопричини глобального потепління є швидка відмова від викопного палива та фінансування справедливої, швидкої й безкомпромісної відмови від нього та переходу на відновлювані джерела енергії. Ми закликаємо сторони на Конференції ООН з питань клімату в Бонні цього тижня визначити чіткий план дій для значно більшого фінансування кліматичних заходів.

У світлі Глобального саміту миру, який відбудеться у Швейцарії 15-16 червня, громадянське суспільство України звернулося до глобального громадянського суспільства із закликом вимагати дотримання міжнародного права у сфері захисту військовополонених та цивільних заручників.

Ініціаторки й ініціатори відкритого листа – Amnesty International в Україні, Центр громадянських свобод, Коаліція об’єднань родин зниклих і полонених українських захисників “SAVE UKRAINIAN PRISONERS OF WAR” – закликають до термінового звільнення певних категорій українських бранців, яких утримує Росія з 2014 року, а саме цивільних заручників та дітей, яких примусово перемістили, затримали чи переселили, та військовополонених, які є важкопораненими чи важкохворими, чи чиє ментальне або фізичне здоров’я під загрозою через полон.

❗️Якщо ваша організація підтримує вимоги відкритого листа та хоче приєднатися до переліку підписанток, зверніться за електронною адресою до 14 червня: l.burlakova@amnesty.org.ua.

Amnesty International в Україні стоїть пліч-о-пліч з українськими журналіст(к)ами, які категорично засуджують хвилю ненависті, погроз і тиску на незалежне українське видання Texty після публікації аналітичного дослідження про політичне, медійне та експертне середовище в США, яке впливає на прийняття рішень щодо подальшої підтримки України в російсько-українській війні.

❗️Разом із українською медіа спільнотою Медіарух, ми звертаємося до Конгресу та Сенату США з закликами:

1️⃣Припинити тиск на Texty і не використовувати українські ЗМІ для внутрішньоамериканської політичної конкуренції напередодні майбутніх виборів у США.

2️⃣Продемонструвати справжню підтримку принципів свободи слова та готовність захищати незалежні ЗМІ, скасовуючи рішення, які можуть обмежити свободу вираження поглядів незалежної української преси.

3️⃣Провести власне розслідування та визначити, чи свідчать факти, викладені в публікації Texty, про поширення наративів, що перегукуються з агресивною кремлівською пропагандою в США.

Разом до рівності та перемоги! Марш КиївПрайд 2024 відбудеться 16 червня у Києві. Він потрібен вже зараз задля кращого майбутнього для ЛГБТК+ спільноти і для України.

Марш пройде із вірою у те, що ми, українки та українці, маємо більше спільного ніж відмінного. Він пройде з переконанням, що гомофобія та трансфобія завжди не на часі, особливо під час повномасштабної війни в Україні.

Отже, цьогорічний Марш КиївПрайд виходить із наступним:

1️⃣Разом до перемоги!

ЛГБТК+ спільнота є частиною і відображенням українського суспільства. Вона так само залучена до боротьби України з росією. ЛГБТК+ люди воюють і гинуть на війні, вони волонтерять для військових і донатять на збори. Вони залучають кошти в Україну і надають гуманітарну підтримку цивільному населенню, розвантажуючи державу.

ЛГБТК+ люди разом з усією Україною роблять необхідні кроки для перемоги нашої держави і ми повинні мати право на захист від дискримінації.

Марш КиївПрайд вимагає забезпечити захист від злочинів на ґрунті ненависті, прийнявши законопроєкт 5488 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації».

2️⃣Разом до рівності!

Наразі ЛГБТК+ люди нерівні перед законом поруч з рештою громадянок та громадян України. У першу чергу, у царині сімейного законодавства. Враховуючи усі виклики повномасштабної війни, було запропоновано законопроєкт 9103 «Про інститут реєстрованих партнерств», який дозволить, зокрема, ЛГБТК+ військовим мати необхідні гарантії у критичних ситуаціях і наблизить нашу країну до шлюбної рівності.

Марш КиївПрайд вимагає якнайшвидшого прийняття законопроєкту 9103!

3️⃣Разом до рівності та перемоги!

Ми виходимо задля усієї спільноти. Ми робимо Марш, щоб надати нам видимості та заявити про важливість дотримання наших прав. Задля всіх ЛГБТК+ людей, які воюють на фронті, які були вимушені виїхати за кордон, які загинули, які перебувають у полоні чи в окупації, які досі не почуваються безпечно бути собою в Україні, які не готові виходити на Марш.

Щороку марш КиївПрайд був однією з найвидиміших акцій, яка привертала увагу міжнародних організацій, дипломатів, медіа. Цього року ми привертаємо увагу світу до проблем, актуальних для України, а саме: надання зброї та відповідних ресурсів для військової перемоги, міжнародної підтримки для повернення полонених, залучення ресурсів для допомоги цивільному населенню.

Організаторки та організатори Маршу пропрацювали усі можливі виклики, з якими може стикнутися мирна акція. Задля убезпечення заходу від ракетної атаки, марш відбудеться у безпосередній близькості до сертифікованого укриття. Щодо загроз нападу на мирний захід і погроз зробити марш КиївПрайд «не мирним» – на нашу думку, це не може бути перешкодою для проведення заходу. Оскільки врегулювання даних ризиків є завданням поліції та інших органів безпеки, і з нашого досвіду, вони мають відповідні навички і експертизу.

⚡️ Росія звільнила 10 ув’язнених українців. Серед них заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, якого заарештували в 2021 році. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.

«Також звільнені Олена Пех та Валерій Матюшенко — цивільні, які були в полоні ще з 2017–2018 років. Богдан Гелета та Іван Левицький — священники Української греко-католицької церкви, захоплені в Бердянську за опір окупантам. Іще пʼятеро цивільних, які були захоплені на території Білорусі та позбавлені свободи: Микола Швець, Наталія Захаренко, Павло Купрієнко, Людмила Гончаренко та Катерина Брюханова. Усі вони вже звільнені та вдома – в Україні», — заявив Володимир Зеленський.

На яких саме умовах, вони були звільнені президент поки не повідомив.

16 липня 2024 року Максиму Буткевичу виповнилося 46 років. Цього ж дня українське медіа Заборона оприлюднило повний текст виступу ув’язненого правозахисника під час касаційного розгляду його справи російським судом, який записав один із відвідувачів.

У своїй промові Максим Буткевич, зокрема, говорить про те, що його змусили зізнатися у злочинах, яких він не вчиняв: «Тому, що мені було обіцяно: якщо я підпишу те, в чому мене звинувачують, мене відразу поміняють на засуджених в Україні російських військовослужбовців (як і інших засуджених військовополонених). Якщо ж я не погоджуся визнати свою провину, то буду засуджений все одно, але про обмін мови не буде. І мене будуть піддавати психологічному та фізичному тиску. Деякі приклади такого тиску було продемонстровано».

Amnesty International вважає вироки щодо Максима Буткевича, а також Віктора Погозея і Владислава Шеля (чиї справи розглядалися того ж дня 10 березня 2023 року) такими, що порушують вимоги міжнародного гуманітарного права та прав людини, а також вимагаємо скасування «рішень», прийнятих так званими «верховними судами» в Луганську та Донецьку.

Детальніше за посиланням – https://www.amnesty.org.ua/promova-pravozahysnyka-maksyma-butkevycha-z-sudu-v-lugansku/

Amnesty International вітає рішення України ратифікувати Римський статут. Повноправне членство України в МКС є життєво важливим для ефективного здійснення правосуддя для рідних жертв і постраждалих від міжнародних злочинів, скоєних під час російського вторгнення. Це також свідчить про рішучість уряду прийняти права та обов’язки, які покладаються на держави-членкині МКС.

Утім, законопроєкт, підтриманий українським урядом, зазначає, що протягом семи років після набуття чинності ратифікації Україна «не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду» щодо воєнних злочинів, «коли, ймовірно, злочин було скоєно її громадянами».

Це може створити невизначеність для поточних і майбутніх проваджень МКС.

Читайте більше за посиланням.

11 вересня Human Rights Watch оприлюднили матеріал, у якому закликали скасувати «драконівське» рішення уряду Угорщини, що набрало чинності 21 серпня 2024 року і скасовує державне фінансування притулку для біженців та біженок із західної частини України, лишаючи близько трьох тисяч людей без даху над головою. Більшість із них – жінки та діти.

«Уряд Угорщини опустився ще нижче, прийнявши цей жорстокий закон, який викидає на вулиці тисячі людей, що втекли від війни в Україні», – заявила Лідія Ґалл, старша дослідниця Human Rights Watch у справах Європи та Центральної Азії. – «Європейська комісія повинна використати всі наявні інструменти, щоб змусити Будапешт скасувати цей закон і виконати свої обов'язки як країни-членкині ЄС».