Хто чим займався на п'ятій інавгурації Путіна: Матвієнко вигулювала червону сукню, Сімоньян похабно мацала Кадирова в різних місцях.

В результаті вірменка привселюдно опустила чеченця - повідомила всім, що "кам'яний" в нього лише біцепс.))

Financial Times: Литовський парламент дозволив уряду надіслати війська в Україну для тренувань, але Київ ще не просив про таке - прем'єрка Литви Інґріда Шимоніте.
==
Це дуже продуманий дипломатичний підхід до визначень: "для тренувань". Це цілком можуть взяти на озброєння й інші союзники, що адекватно оцінюють рівень небезпеки для себе з боку Росії у випадку її подальшого просування до кордонів ЄС.

Це звучить навіть краще, ніж дефініції від Макрона - там, де йшлось про тилові допоміжні небойові функції для бійців Франції, про технічних консультантів абощо. Звісно, на істеричну реакцію Росії конкретні дефініції не вплинуть. Однак ретельно дібрані визначення можуть пришвидшити надання і такої допомоги ЗСУ, а також зменшити проблеми при узгодженні юридичних моментів на рівні урядів та парламентів, а також на загальноєвропейському рівні.

Тепер головне, щоб з боку України знов не було заяв "допомога військами нам не потрібна". Тим більше, що на тлі вже загальновизнаних проблем з мобілізацією і відновленням кадрового складу ЗСУ подібне звучатиме непереконливо, м'яко кажучи.

Щоби ви не думали, що ми тільки дегустуємо)

Дві практично одночасних новини:

1. Міністр внутрішніх справ Великої Британії прокоментував висилку російського аташе з питань оборони за шпигунство на користь Кремля, а також позбавлення дип.статусу кількох будівель "через використання в розвідувальних цілях РФ": Росія на це відповість «теоріями змови й істерикою» та звинуваченнями в русофобії, але Велика Британія не піддасться впливу. «Це не нове, і британський народ і британський уряд не попадуться на це, і боти, тролі та лакеї Путіна не триматимуть їх за дурнів».

2. Прем'єрка Литви Інгріда Шимоніте визнала, що Росія розцінить рішення уряду про можливість відправлення литовських військ в Україну "для тренувань" як провокацію, але додала: "Якби ми просто думали про відповідь Росії, то ми б не могли надіслати нічого [із озброєнь для Києва]. Кожен другий тиждень ви чуєте [від РФ], що хтось буде вбитий ядерною зброєю".
==
Отже, Європа дійсно потроху міняє системне бачення ситуації. Минув базовий острах ядерного шантажу. Минула стадія принципового небажання ускладнювати взаємини з Кремлем. Минуло прагнення понад усе уникати ескалації, ні в чому не провокувати Росію (наш аналог, котрий протримався чи не 8 років реальної війни, - "а то Путін нападе").

Так, Україну використали серед іншого і для точнішої оцінки реальних ресурсів Росії (а не того, чим вона звично хвалиться, лякаючи світ), її реального військового потенціалу. А також через нас Росію остаточно випробували на угодоспроможність: тобто, чи може вона дотримуватись домовленостей. А отже, чи є сенс працювати на досягнення домовленостей (в тому числі йти на компроміси) з розрахунку, що вони щось забезпечать кожній зі сторін.

Відповідь, очевидно, була негативна: ні, Кремль не угодоспроможний, сенсу в компромісах, стриманні себе, утриманні від різких кроків в будь-якій сфері нема.

Насправді такі репліки із загальним змістом "та в носі ми бачили, що там подумає Путін і як відреагує" позначають, що вже сформований фундамент для цілого масиву рішень, які раніше визначались як недопустимі чи небажані. Це і про вилучення доходів від російських заморожених активів (а далі таке ставлення робить реальним і вилучення самих активів), і про далекобійну зброю, і про підтримку ударів вглиб по критичній інфраструктурі російського ВПК, і про військові контингенти, і про "ядерний паркан" вздовж ближчих до РФ кордонів за програмою Nuclear Sharing...

Очевидно, подібних демонстрацій буде чимдалі більше, все не обмежиться кількома політиками Литви і Великої Британії. Відповідно, це буде маркером загальноєвропейських глобальних змін в безпековій політиці.

Додому))

Чому все лайно, яким було засраний Рейхстаг російське?)))

Похвалюсь трохи і поностальгую.))

Гугл підкинув посилання на наукову роботу "Наслідки впровадження електронного уряду в Непалі" в профільному журналі: розробка посилається на мою наукову роботу "Концепція електронного урядування і поточні потреби України". Так, я писав і отаке. А перші мої роботи щодо електронного урядування і інформаційного суспільства оприлюднені 1999 року.

Мої книги використовувались (і, ймовірно, досі використовуються) у вишах на профільних катедрах як навчальний матеріал і як основа для дисертацій.

От такий я різнобічний: не тільки мемчики з кумами клепаю і відеожарти з Путіним під балалайку, не тільки займаюсь політичним аналізом і працюю у сфері політтехнологій, але й маю за плечима чималий багаж наукових робіт в доволі непростій сфері (однак не квантова фізика все ж)) ).

За теперішніх невеселих воєнних реалій іноді не зайве собі нагадати, що було й інше життя. Коли горизонти подій обраховувались не від обстрілу до обстрілу. І коли цікавились електронним урядуванням через десятиліття, а не графіками відключень електрики по всій країні на завтра.

Навіть в Києві не обійшлось без інцидентів на "9мая": пара ряжених дебілів-пенсів припхались до Вічного вогню в Києві (так, він досі є і досі відбиває власне совкові наративи, а не нашу трагедію і шалені втрати - і, можливо, з цією штукою варто щось зробити). Пілотки, портупейки, медальки - повний набір косплею.

Косплею - бо, як хто забув, з кінця їхньої "Вєлікой Отєчєствєнной" минуло майже 89 років, а з кінця 2СВ - 88 років. Тобто, учасникам, навіть котрим піонерам-партизанам, мало би бути за 100 років. А ці більше схожі на котрих заслужонних партпрацівників чи гебістів останнього десятиліття існування СССР.

Але косплеєри - то таке, поліція відреагувала дуже швидко. Та й що там тих протоколів про адмінку складати (так, на жаль, до СІЗО з отаким не тягнуть зараз). Гірше, що в Києві на 11-му році війни, між повітряними тривогами знайшлись з півтора десятки совків - голосних і нахабних. Котрі наїздили на поліцію і виправдовували ворожу пропаганду.
--
"Довєлі людєй Бог знаєт до чєго! Будьтє людьмі! Закони ідіотскіє - забєрі мєня, расстрєляй!". "Мнє абідно - нє нада троґать людєй пажилих! Хачю-крічю! Пазоріщє такой странє і такой паліции!", "А ми - народ, ми імєєм право!".
--
Я дуже здивуюсь, якщо серед цього натовпу колаборантів не знайдеться осіб, що підтримують зв'язки з Росією. І, відповідно, залучені до агентурної роботи ворожих спецслужб. Ні, частина, безумовно, діяла суто з вродженої тупості й нахабства. Але, ймовірно, не всі.

На місці інциденту цих "товаріщєй" ніхто не затримав. Але, теоретично, кожного варто було би знайти для вдумливого вивчення діяльності і зв'язків.
--
До речі, не знайшлось нікого, хто став би на захист поліції і закону. Чи бодай просто висловив обурення совкодрочерам і колаборантам в очі. Зате відео негайно злили "Стране.уа", котра й стала на захист "любителів символіки СССР" та "Дня Побєди".

Коли Емомалі Рахмон раптом виявив, що насмілився випередити Путіна.))

Нудний і картонний виступ Путіна на "парадє побєди": нудно було йому, нудно було слухачам. Але, тим не менш Путін не забув і з цієї трибуни пригрозити НАТО ядерною зброєю: "Россия будет делать всё, чтобы не допустить глобального столкновения, но в тоже время никому не позволим угрожать нам. Наши стратегические силы всегда в боевой готовности".

Тим більш дивно на тлі цього шантажу виглядали раптові реверанси учасникам Другого фронту і туманні натяки на якісь "традиції союзництва": "Россия никогда не принижала значение Второго фронта и помощи союзников. Мы чтим отвагу всех воинов антигитлеровской коалиции. Всегда будем помнить, никогда не забудем нашу общую борьбу и традиции союзничества".

До речі, це чи не вперше за час всіх промов на "9мая" було взагалі згадано Другий фронт і союзників - хоч якось. З іншого боку, Путін промовчав про роль США і тим більше про ленд-ліз. При тому що без ленд-лізу, без накачування СССР і технікою, і зброєю, і найпростішими речами як їжа і одяг перемога якби й була, то на кілька років пізніше. І коштувала би десь вп'ятеро більше життів.

Але навіть ці дві репліки не міняють загального настрою промови: нудно.

У Санкт-Петербурзі пасажирський автобус звалився з моста в річку Мийка.
Усередині автобуса 20 людей, яких зараз намагаються дістати із річки. Будемо сподіватися на краще: іх не дістануть))