Вчерашнее фото Захаровой.

Кажется, постоянная зацикленность Маши на "бездуховном, аморальном Западе и его трансгендерных ценностях" всё же не прошла даром. С "аморальностью" не уверен, но вот "трансгендерность"...))

Вчорашня історія зі збиттям росіянами американського безпілотника вже зумовила вимоги сенаторів США надати Україні F-16: або негайно і якомога більше, або протягом довшого часу і поетапно.

Індійські ЗМІ вже вийшли із заголовками про початок Третьої світової у зв'язку з цим інцидентом. Білий дім, своєю чергою, вже заявив, що не хоче перетворення ситуації на конфлікт між США і РФ. Тоді як прессекретар польського прем'єра заявив, що Україна отримає літаки МіГ-29 одразу від кількох країн.

Досі "яструбами" від НАТО виступали дійсно Польща, Литва, Латвія і Естонія. Але зухвала акція російських льотчиків, схоже, долучила до когорти і США. Може, підтягнуться й інші члени НАТО. В підсумку це може стати початком критичної ескалації: або Росію візьмуться швидко розпатрати всі причетні (і це буде формат міні-Третьої світової: "міні", бо ресурси сторін неспівставні), або Росія встигне ще напаскудити Європі тактичною ядерною зброєю хоч один раз, а вже тоді її розпатрають.

Тимчасово живі колаборанти

В центрі Мелітополя учора підірвали чергового колаборанта. Іван Ткач, соратник нинішнього «в.о. губернатора» Балицького, відповідав в регіоні за транспорт. «Йшов до успіху» ще від початку повномасштабної війни. Спочатку налагоджував сполучення з окупованими Кримом та Донбасом, потім – перевозив «вагнерів» і російських «мобіків» на фронт. Але «не повезло, не підфартило»...

«Land Cruiser Prado» злетів у повітря, а колаборант Ткач відправився на термінову зустріч до Стремоусова, екс-гауляйтера Маріуполя Іващенко та інших «успішних пацанів».

За даними моїх джерел, ліквідацію Ткача, як і інших зрадників, проводила Служба безпеки України. І цей підрив – далеко не перша операція Служби. Ліквідації на окупованих територіях вже стали системою: фактично уся «бавовна» там авторства СБУ. Як там казав Василь Малюк – «бавовна палала, палає і буде палати»?

Очевидно, ці успіхи Служби були б неможливі без підтримки наших громадян, які чекають на деокупацію. І якщо в перші місяці серед маргиналів на окупованих територіях було багато бажаючих зайняти керівні посади в адміністраціях, то після «випадків самозагорання» їх стало значно менше. Такі посади тепер вважаються «смертельними» і навіть прихильники «русского мира» не поспішають на небезпечну роботу.

Цікаво, що росіяни нещодавно проголосили Мелітополь «столицею» окупованої області. Однак, як видно, не контролюють навіть його. «Тимчасово виконуючого обов’язки губернатора» Балицького його ж підлеглі поза очі називають «тимчасово живим». Не здивуюсь, якщо до нього й до «тимчасово живого» Сальдо у нічних кошмарах приходить голова СБУ Малюк. З доброю посмішкою він пропонує колаборантам щедрий вибір: труна або кайданки. Думаю, що часу на вибір у «тимчасово живих» вже небагато.

Вчився у цій школі в далекому 86 році 20 сторіччя)))

Ґіркін, котрий Стрєлков, дуже емоційно відреагував на звернення Паші-Мерседеса українською до Зеленського на тему "не виганяйте!". Незрозуміло, заплутано - але емоційно.

"Мы ахуенная частная армия в мире. Не дрочи, а иди и работай в ЧВК "Вагнер"!" - Пріґожин запустив рекламу на PornHub.
==
Оригінально. В'язниці вже прошерстили, лишились домашні любителі порно. От тільки вибір цільової аудиторії дуже дивний: Пріґожин реально впевнений, що аудиторія PornHub настільки тупі суїцидники, що от просто кинуть все, встануть з дивану і підуть здихати в Україні?

Сирійський президент Асад "підтримує СВО проти старих і нових нацистів", при тому саме в Сирії за Асада доживали (і доживають?) свого віку власне "старі нацисти".
--
Асад: "Сирия поддерживает СВО против неонацистов и старых нацистов. ...Запад, как и принимал старых нацистов у себя на земле, сейчас он стал поддерживать их в нынешнее время".
--
Заява Асада особливо переконливо звучить на тлі достатньо відомого факту: один із найбільш розшукуваних у світі нацистських злочинців Алоїс Брюннер з 1950-го комфортно мешкав в Сирії "на зло Ізраїлю". Брюннер активно допомагав батьку Башара Асада, Хафезу Асаду, що 30 років був диктатором в Сирії, зі створенням репресивного апарату диктатури та розробкою унікальних методів катування. І "з ймовірністю 99%" спокійно помер у 2010 році в Сирії (Асад президент з 2000).

Звісно, з таким бекграундом заяви Асада про боротьбу зі "старими нацистами" звучать абсолютно переконливо!

“Президент Финляндии заявил, что Турция официально приняла положительное решение о заявке страны в НАТО”
Как пишут некоторые русские паблики, после применения США сейсмологического оружия против Турции у Эрдогана не осталось других вариантов…

Для 9 відсотків моіх підписників згідно опитуванню ставлю лінк на мій етер)))

https://www.youtube.com/watch?v=1zNTeu8RFzM

Советники деда уже в открытую его троллят)

Берта проводжає мене на етер))

О 15:10 в етері Прямого) Вирішив для солідності окуляри одягнути))
https://www.youtube.com/live/xaQana8UnGM?feature=share

Мій етер щодо пластичних операцій та двійників Путіна))))
https://youtu.be/LfDhD3CCuQo

Сьогодні МЗС РФ "з доброї волі" подовжило дію зернової оборудки ще на 60 днів - бо Туреччина дуже наполягала на цьому (ще б не наполягати, зважаючи на масштаби заробітку на посередництві і на продажі переробленого зерна з РФ).

І одразу ж МЗС Туреччини з приводу річниці анексії РФ Криму публічно заявило, що визнає Крим українським, а анексію незаконною.
--
МЗС Туреччини: «Крим, що входить до складу України, був анексований Російською Федерацією дев'ять років тому (16 березня) внаслідок нелегітимного референдуму, проведеного з порушенням міжнародного права. З нагоди річниці анексії ми знову заявляємо, що не визнаємо цієї ситуації, і підтверджуємо нашу підтримку суверенітету та територіальної цілісності України».
--
Отаке "алаверди від нашого стола вашому". Росії лишається хіба мовчки обтікати і старанно усміхатись "доброму другу Ердогану".

В таке багно Росію не вмочали писком, мабуть, ще ніколи.

Пробачте, але ще один мій етер у запису)

https://youtu.be/HJ1aYIs9ucU

Від "Київ за 3 дні" минуло 386 днів, менше тижня тому Сімоньян заявила, що "Україну перемогли ще в лютому 2022" - а на центральному ТБ Росії обговорюють "найстрашніші сценарії" контрнаступу ЗСУ.
--
«Возможный контрудар по Донецку, в случае, если они смогут скрытно накопить резервы, вообще, с марта прошлого года представлялся мне самой страшной картиной мира. Тогда они могли это сделать. Сейчас у них гораздо меньше возможностей, но они в Харькове в сентябре тоже смогли скрытно накопить резервы. Это самое страшное, что может нас ждать», - радник дохлого Захарченка, політтехнолог Алєксандр Казаков.
--
Їм реально страшно: "годинничок цокає", дедлайн (в буквальному розумінні) наближається...

Те, що витворяють останнім часом антикорупційні органи, схоже на якийсь антикорупційний дальтонізм. Чи глухоту. Чи прояви ковіду, коли нюх відшибає.
У будь-якому разі, Урсула фон дер Ляєн, коли оголошувала про надання Україні статусу кандидата у члени ЄС, мала на увазі трішечки не те: «Антикорупційні інституції вже створені, зараз вони мають почати функціонувати на всю потужність».
Наші ж почули і побачили лише слово «потужність». А куди спрямовувати цю потужність і які від неї можуть бути наслідки, якщо переплутати зелений з червоним – на такі дрібниці вирішили не звертати уваги.
Між тим варто було б дочитати до кінця висновок Єврокомісії: «іноді розслідування корупційних правопорушень в Україні проводяться упереджено». Як би ж то – іноді.
Три останні кейси – три натискання не на ті кнопки.
Кейс Коболєва.
Якщо хтось забув, варто нагадати. 2018 рік, у Стокгольмі «Нафтогаз» позивається проти російського «Газпрому» і вимагає сплатити понад $4,6 млрд за недопоставлені за умовами контракту об'єми транзиту газу.
Шансів виграти справу було нуль, але реформатори на чолі з Коболєвим перемогли. Бюджет отримав ці 4,6 з гаком мільярдів, а команду Коболєва (40 співробітників, не тільки його) Наглядова рада «Нафтогазу» преміювала 1% від виграних коштів.
НАБУ у своїй підозрі Коболєву вказує на те, що був перевищений ліміт заохочення, встановлений Кабміном. Але тут є цілих два «але». По-перше, Коболєв не сам собі цю премію нараховував, по-друге - НАБУ переплутало сьогоднішній день з позаминулим. Обмеження почали діяти у 2020, а заохочення виплатили – у 2018.
Не дивно, що ВАКС підозру від НАБУ спочатку відхилив. І тільки через апеляцію Коболєву вдалося начепити електронного браслета. Але повернути гроші досі вимагають. Чесно зароблені гроші, до речі.
Кейс Пивоварського.
Коли стало відомо про справу проти колишнього очільника Мінінфраструктури Андрія Пивоварського, Андрій Коболєв жартома позаздрив йому: «З усієї реформаторської тусовки в тебе сама «вінтажна» справа».
Дійсно, справа Пивоварського – це про події ще 2015 року. Тут також трохи контексту не завадить. 2015 - українські порти, як і більшість усієї інфраструктури, хронічно збиткові. Тому що повністю у держвласності. Теоретично можливість залучити інвесторів існує. Під це навіть прийнята законодавча база. Але до Пивоварського ніхто її застосовувати не наважувався: обмежити статки державної компанії – мати зайвий клопіт на свою дупу.
Пивоварський наважився і запровадив розподіл корабельних зборів одеського порту «Південний» між АМПУ і операторами терміналів. Знову ж таки, за передбаченою законом процедурою.
Тепер НАБУ закидає йому, що він, нібито, завдав таким чином збитків державі. Але, хвилиночку! Як кажуть у тій самій Одесі, про яку йдеться: між державою і державною компанією таки є різниця. Від реформи Коболєва у портову галузь нарешті пішли інвестиції, зріс вантажопотік і, відповідно – надходження до бюджету.
І ще один кейс. Мав би бути теж про корупцію, як його замислювали, але якось не склалося.
Кейс Шаповалова. Пригадуєте «яєчний» скандал? Яйця по 17 грн для ЗСУ? Це про нього.
В'ячеслав Шаповалов, заступник Резнікова (наразі колишній), на тлі «антикорупційного» розслідування про завищені ціни на харчі для армії одразу подає на звільнення. Резніков відставку приймає, але каже, що це все маячня.
І, як з'ясувалося трохи пізніше, це таки маячня. Коли дійшло до суду, у підозрі від ДБР про яйця – ані слова. Не тільки про яйця. Взагалі – про завищення цін на харчування ніхто і не згадує. Можу припустити: було б що закинути – закинули б обов'язково. Бо брали ж Шаповалова саме на цьому хайпі.
Але ні. Йому закидають… Увага! «Перешкоджання діяльності ЗСУ». Яким чином? А він, за версією слідчих, у перші дні війни (мається на увазі ця, від 24 лютого) закупив шоломи, броніки та взуття не в Україні, а у натівців.
Серйозно. Саме про це і йдеться. Не вірите – почитайте ухвалу Печерського суду: закупки без дотримання вимог якості згідно з українськими стандартами.
І тут знову знадобиться контекст. Взагалі, усі справи, як на мене, варто у контексті розглядати.

24 лютого.
Черги у військкомати кілометрові. Кількість ЗСУ миттєво зростає в рази. Придбати амуніцію в Україні неможливо, все що було – вже на фронті. Єдиний варіант – закупити за кордоном. Кабмін швиденько це дозволяє, а Міноборони робить закупки. 9 закупок у 9 компаній з країн НАТО, та ще й з натівськими сертифікатами якості.
Зараз скажу непопулярну річ, але ніде правди діти. Не слід натівців ідеалізувати, там теж люди. В общєм, не всі товари приходять якісні. Саме це й закидають Шаповалову. Мовляв, завдав збитків на 1 млрд гривень і перешкоджав діяльності ЗСУ.
Ну, по-перше, жоден неякісний шолом чи бронік, чи берці на фронт не потрапили, їх одразу завернули назад. По-друге, усю цю погану якість виробники відшкодовують. Хто як, хто грошима, хто – вже якісними товарами. А по-третє, як на мене, найголовніше: корисних мотивів Шаповалову ніхто і не закидає. Просто, мовляв, треба було у натівців вимагати, щоб вони під нашими стандартами якості підписалися. А їхні – фуфло.
І не треба було, мовляв, по передоплаті працювати. Шановні антикорупціонери, у вас, здається, не тільки дальтонізм прогресує, а ще й амнезії трішки. 24 лютого. Нам дають 72 години, а потім готуються до таких саме контрактів, тільки з рашею. А Шаповалов мав їм сказати: давайте ми вам заплатимо через пару місяців? До речі, раша теж гулі з носу тоді не ковтала. У всіх західних виробників забронювала величезні партії амуніції, аби тільки нам не дісталася. Знали ж, що нам більше нема де взяти.
Армію тоді треба було терміново вдягнути і захистити, що і було зроблено.
Але ж ні, усі ці аргументи пройшли поза антикорупційні вуха. Суд залишив Шаповалова під вартою. Хоча, ще раз нагадаю: про антикорупційний «яєчний» хайп забули, притягнули за носа зовсім іншу справу з дуже розпливчастим формулюванням і шиють те, що у найбільш відповідальний момент людина знайшла вихід із ситуації, з якої, здавалося б, і виходу не було.
Резюмую.
Можна припустити, що гіперактивність антикорупційних органів пов'язана саме з бажанням постукати у двері ЄС, покласти перед ними мішок з корупціонерами і сказати: подивіться, скільки ми назбирали. Але на антикорпуціонерів, скоріш за все, чекає неприємний сюрприз, коли європейці цей мішок розв'яжуть і побачать, кого їм намагаються втюхати під виглядом боротьби з корупцією.
І нехай би сюрприз був лише для антикорупціонерів. Тут і перед усією Україною можуть двері захлопнути. А у потенційних реформаторів післявоєнного часу – вони ж нам знадобляться, чи не так? – відіб'ють будь-яке бажання йти щось реформувати.