Нестеренко має лише одне офіційне джерело доходу — зарплату народного депутата близько 55 тисяч гривень на місяць. При цьому за три роки повномасштабної війни він здійснив щонайменше 14 закордонних поїздок, зокрема до Іспанії, Монако, Ніцци, Італії, Німеччини та Австрії. Останній виїзд датований 16 січня 2025 року — на гірськолижний курорт. В Україні депутат регулярно відвідує дорогі київські ресторани і готелі, де вечір може коштувати 400–500 доларів.
Батько нардепа Олександр Нестеренко і брат Єгор Нестеренко за п’ять років його каденції у Верховній Раді придбали в житловому комплексі «Львівський затишок» (раніше — «Львівський маєток») у Софіївській Борщагівці нерухомість на суму понад 200 тисяч доларів. Йдеться про квартири, нежитлові приміщення, паркомісця і гаражі.
Усі ці об’єкти купували виключно у людей і структур, пов’язаних із забудовником ТОВ «МДС-Буд»: у директорки Анни Дубчак, інженера технічного нагляду Валерія Омельяненка, самої компанії та народного депутата від групи «За майбутнє» Віктора М’ялича. М’ялич раніше був засновником і фінансовим директором «МДС-Буд».
Схема, яку описують розслідувачі, виглядає так. Квартири в комплексі оформлюють на фізичних осіб, а не на компанію-забудовника. При продажу фізособа сплачує 5 відсотків податку замість 18 відсотків, які мала б платити юридична особа. Частину придбаних родичами Нестеренка об’єктів згодом продали вже вдвічі дорожче за ціну купівлі.
Саме за такою схемою правоохоронці раніше звинувачували Віктора М’ялича в ухиленні від сплати податків на 118 мільйонів гривень. Після відкриття проти нього кримінального провадження у 2021 році, за версією розслідування, до продажу нерухомості в обхід підвищеного оподаткування залучили родичів Кирила Нестеренка.
Офіційних підтверджень від податкових чи правоохоронних органів щодо саме цієї схеми за участі сім’ї Нестеренка в матеріалі немає. Це фіксує ланцюжок угод між родичами депутата і структурами, пов’язаними з М’яличем і «МДС-Буд».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍171🔥101⚡99🍌1
Жашківський райсуд визнав депутатку міськради Тамару Карпович винною у завідомо недостовірному декларуванні за 2024 рік та оштрафував на 68 тис. грн. Директорка та власниця «Тікич-Агро» не вказала 18 земельних ділянок, 147 тис. грн на рахунку та 944 тис. грн нарахованих дивідендів, тоді як 7,47 млн грн фактично виплачених дивідендів від своєї агрокомпанії вона задекларувала.
Але перевірка НАЗК показує значно ширшу картину: агентство зафіксувало щодо Карпович недостовірні відомості на 8,09 млн грн за 2023 рік і 9,78 млн грн за 2024-й. У суді депутатка пояснювала пропуски важким станом після інфаркту й заперечувала намір щось приховати, хоча зрештою повністю визнала вину. Важлива деталь: заборона у вироку не поширюється на виборні посади, а в деклараційних даних Карпович є оренда землі, власником якої виступає сама Жашківська міськрада.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍177🔥116⚡90
Forwarded from Офіс Генерального прокурора
У Дніпрі викрито схему незаконної утилізації тисяч тонн небезпечних відходів та видобування корисних копалин
За процесуального керівництва прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури викрито схему незаконної утилізації небезпечних відходів та видобування корисних копалин на території промислового полігону у Дніпрі.
За даними слідства, підприємство утилізувало промислові відходи на полігоні площею близько 23 га, розташованому в межах міста на землях лісового фонду.
Небезпечні відходи оформлювали як безпечні - змінювали коди класифікатора та вносили недостовірні відомості до накладних, екологічної звітності, результатів лабораторних досліджень і документів про нібито проведену утилізацію. Фактично їх не обробляли та не знешкоджували, а закопували на території полігону.
Це призвело до забруднення земельної ділянки та створило небезпеку для ґрунтів, атмосферного повітря і довкілля.
Задокументовано дев’ять підприємств, які протягом останнього року передали на полігон понад 23 тис. тонн небезпечних відходів та сплатили за їх утилізацію майже 6 млн грн.
Крім того, директор підприємства організував незаконне видобування на території полігону суглинку - корисної копалини, що використовується у будівництві. Для цього використовували спеціальну техніку, а видобуту сировину реалізовували під виглядом іншої продукції. Загальний обсяг незаконно видобутого суглинку перевищує 1,3 тис. кубометрів.
У межах досудового розслідування проведено 65 обшуків за місцями проживання фігурантів, у транспортних засобах, офісах та на території полігону в Дніпропетровській області та Києві.
Вилучено мобільні телефони, автівки, кошти та документацію, яку буде направлено на експертні дослідження.
Наразі директору, головному інженеру та бухгалтеру підприємства повідомлено про підозру за фактами порушення правил охорони або використання надр та незаконного видобування корисних копалин (ч. 2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 240 КК України).
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.
За процесуального керівництва прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури викрито схему незаконної утилізації небезпечних відходів та видобування корисних копалин на території промислового полігону у Дніпрі.
За даними слідства, підприємство утилізувало промислові відходи на полігоні площею близько 23 га, розташованому в межах міста на землях лісового фонду.
Небезпечні відходи оформлювали як безпечні - змінювали коди класифікатора та вносили недостовірні відомості до накладних, екологічної звітності, результатів лабораторних досліджень і документів про нібито проведену утилізацію. Фактично їх не обробляли та не знешкоджували, а закопували на території полігону.
Це призвело до забруднення земельної ділянки та створило небезпеку для ґрунтів, атмосферного повітря і довкілля.
Задокументовано дев’ять підприємств, які протягом останнього року передали на полігон понад 23 тис. тонн небезпечних відходів та сплатили за їх утилізацію майже 6 млн грн.
Крім того, директор підприємства організував незаконне видобування на території полігону суглинку - корисної копалини, що використовується у будівництві. Для цього використовували спеціальну техніку, а видобуту сировину реалізовували під виглядом іншої продукції. Загальний обсяг незаконно видобутого суглинку перевищує 1,3 тис. кубометрів.
У межах досудового розслідування проведено 65 обшуків за місцями проживання фігурантів, у транспортних засобах, офісах та на території полігону в Дніпропетровській області та Києві.
Вилучено мобільні телефони, автівки, кошти та документацію, яку буде направлено на експертні дослідження.
Наразі директору, головному інженеру та бухгалтеру підприємства повідомлено про підозру за фактами порушення правил охорони або використання надр та незаконного видобування корисних копалин (ч. 2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 240 КК України).
Вирішується питання щодо обрання їм запобіжних заходів. Остаточний розмір завданої довкіллю шкоди встановлять після проведення експертних досліджень.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.
👍170🔥109⚡95🤬3
Фейкові імпортери з сайтами-одноденками і банк-порушник: як з України могли вивести сотні мільйонів
На початку серпня НБУ оштрафував «Український капітал», де мають частки брати Астіони, на 42,5 млн грн за грубі порушення вимог фінансового моніторингу. Частина штрафу (2 млн грн) накладена саме за ігнорування перевірок документів під час валютних операцій. Сума санкцій майже вдвічі перевищує річний прибуток банку (близько 23 млн грн).
Як могла працювати схема
За версією розслідувачів, клієнт (зокрема чиновник чи бізнесмен) передавав готівку в «Блек Аудит». Далі через одну з десятків контрольованих компаній ці кошти переказували за кордон під виглядом оплати імпортних контрактів — нібито за одяг, взуття, білизну чи будматеріали. Реального товару ніхто не отримував.
Кілька громадських організацій ще до рішення НБУ зверталися до БЕБ, СБУ та САП з вимогою розслідувати діяльність «Блек Аудиту» та пов’язаних фірм. Про відкриття кримінальних проваджень не повідомлялося.
Конкретні приклади компаній
Одна з ключових фірм — ТОВ «Радугатойс» (пізніше перейменоване на «Планета Речей» і «Кінгстаропт»). За документами вона імпортувала товарів щонайменше на 800 млн грн. При цьому:
Сайт компанії виявився напівпорожнім: без цін, без нормального каталогу, без телефонів менеджерів. Вказана лише адреса — звичайний кабінет в офісній будівлі в Дніпрі. За цією ж адресою зареєстровано ще понад 20 компаній, жодна з яких реально там не працює.
Схожа ситуація з іншими фірмами («Тріокомпані» / «Мегапобут» тощо). Десятки підприємств оформлювали на масових підставних осіб («лосів») і реєстрували за адресами масової реєстрації.
ЗМІ пов’язують появу «Блек Аудиту» з колишніми працівниками податкової та митниці Василем Сандулом і Євгеном Кулібабою. Наразі банк уже отримав великий штраф від НБУ, однак питання про притягнення до відповідальності організаторів можливих схем виведення сотень мільйонів залишається відкритим.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
4👍156🔥141⚡96👌1🤡1🍾1
У Військовій службі правопорядку знову повертаються «старі добрі часи». У центрі уваги опинилися полковник Олег Огнівенко та генерал-майор Віктор Плахтій.
За словами джерел, знайомих із системою, правоохоронцям варто перевірити інформацію про можливий продаж переведень із бойових частин до небойових за 12 тис. доларів, перепусток під час комендантської години за 400 доларів та «вирішення питань» для СЗЧ за 1 тис. доларів. Також звучать твердження про можливий продаж пального та роботу комерційних точок на територіях військових частин.
Якщо це підтвердиться, ВСП ризикує перетворитися на установу з дуже незвичайним прайс-листом.
Окремо виникають питання до Огнівенка, який, за його словами, представляється помічником Головнокомандувача Олександра Драпатого та має вплив на ВСП. Хотілося б зрозуміти, яка в нього посада насправді та які повноваження.
Щодо Плахтія, у публічному просторі також лунають питання про його статки, зокрема квартиру для доньки у Ванкувері орієнтовною вартістю $900 тисяч.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍191🔥113⚡97
У Харкові розгортається кримінальна справа на майже 70 млн гривень. Йдеться про скандальну закупівлю трубопровідної арматури для КП «Харківські теплові мережі».
Ще 16 лютого 2023 року, за місяць до офіційного оголошення тендеру, терехов направив лист виробнику обладнання — ТОВ з іноземними інвестиціями «Данфосс ТОВ» (представник світового концерну Danfoss). У цьому документі місто не просто просило виготовити специфічну арматуру, а й надавало гарантії оплати майбутнього замовлення на суму близько 150 млн гривень. Саме на таку суму згодом і уклали договір.
Тендер оголосили 21 березня 2023. Виробник «Данфосс» участі в ньому не брав. Єдиним претендентом і переможцем стало ТОВ «Старт Лінкор». Ця фірма виконала класичну роль посередника: купила 272 одиниці продукції у «Данфосс» за 87,5 млн гривень, а потім поставила ту саму арматуру комунальному підприємству вже за 153,7 млн гривень. Різниця склала 66,2 млн гривень. За висновками судово-економічної експертизи загальні збитки досягли 69,7 млн гривень — до суми включили ще й штучне завищення цін на комплектуючі, зокрема електроприводи Auma та редуктори.
Щоб виправдати завищені ціни, організатори використовували довідки Харківської торгово-промислової палати. В одній містилися реальні ринкові ціни, в іншій — потрібні для легалізації націнки. Завищені цифри, як зазначено в матеріалах справи, «намалювали» на основі даних фірм, які взагалі не займаються виробництвом запірної арматури.
Слідство НПУ чітко розділило ролі фігурантів. Організатором вважають власника «Старт Лінкор» Олега Бєлєнькова. Його правою рукою називають директорку Наталію Степову (підозри за ч.5 ст.191 ККУ).
Гендиректора «Харківських теплових мереж» Василя Скопенка підозрюють лише у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 с. 367 ККУ). Скопенка призначав на посаду Ігор Терехов. Підписантом основного договору був фінансовий директор підприємства Ігор Горішний, а відповідальною за тендер — Анна Пивоварова. Їхні прізвища, однак, у переліку фігурантів відсутні.
Окремо розслідують ще одну справу, пов’язану з когенераційною установкою, де фігурують ті самі особи. Є також провадження НАБУ щодо закупівель 2022 року на 160 млн гривень (у тому числі кошти Світового банку), які проводили поза системою Prozorro за завищеними цінами.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍201🔥149⚡90💯1