🕵️‍♂️🧡🧡🧡🧡🧡🧡
Розділ №9. Соцкомбанк та Галантернік

🔐 Як Лампочка збудував свою першу скарбничку — і кинув її разом з вкладниками Найкраще, що може зробити людина без влади, — це зображати її. 

📌 Одеса, вул. Грецька, 5. Центр. Будівля з важкими бронзовими дверима і латунною табличкою «СоцКомБанк». Мармурова стійка ресепшн. Секретарки у сірих костюмах. Портрет голови наглядової ради у коридорі — молодий, у краватці, з посмішкою людини, яка вже все розрахувала. Володимир Ілліч Галантернік. Він же — Лампочка. Він же — «неофіційний господар Одеси». Він же — той, хто через вісім років кине цей банк разом з усіма вкладниками, і жоден одеський журналіст не напише про нього рядка з жалем. 

🗝 2001-й. Магазин «Лампочка» на Госпітальній вже приносить непогані гроші. Але це — копійки. Справжні гроші рухаються в іншому світі — у портах, пароплавстві, в актах передачі майна, у санації, у «фіктивних кредиторах».

У той рік Лампочка отримує від Продаєвича посаду арбітражного керуючого ДСК ЧМП. Він вивчає механізм зсередини: як переоцінюють майно, як «списують» борги, як передають будівлі за одну гривню. 

І тут він бачить проблему. Прибуток є. Але його треба десь тримати. Готівка на балконі — це для голодних 90-х. Для 2000-х потрібна інфраструктура: рахунки, які не заморозять, кредитні лінії, які можна прокрутити, шлюзи для виведення на офшор. Йому потрібен власний банк. 

🗝2003-й. У портовій Одесі з'являється АТ «СоцКомБанк». Головний офіс — вулиця Грецька, 5. Голова наглядової ради — Володимир Галантернік. Одеські оглядачі писали прямо: «Схема почала давати такий хороший прибуток, що вже у 2003 році Галантернік стає співзасновником СоцКомБанку». 

Тобто банк — це не окремий бізнес. Це надбудова над дерибаном ЧМП. Гроші, які приходять з пароплавства через ТОВ «Галерея Девелопмент», ТОВ «Індокитай», ТОВ «Транс Ойл Логістик» — куди вони йдуть? На рахунки в СоцКомБанку.

Кредити «на розвиток», яких ніхто не повертає, — під заставу об'єктів ЧМП, вилучених через Шнякіна. Емісія векселів, яких ніхто не бачив. Схема замкнена: одна рука виводить майно, друга — тримає його на своєму балансі. 

Серед засновників СоцКомБанку — голландська компанія Hertensteegh B.V. Голландська структура як засновник одеського банку — це не звичайно. Це шлюз. Це коли у 2008-му, коли Шнякін почне розпродавати рештки ЧМП, майно піде через ту саму Hertensteegh B.V., яка є одним із  засновників СоцКомБанку Галантерніка. Тобто засновник банку одночасно є покупцем майна пароплавства. Прямий місток. Німфа з Дельфіна — те саме сховище. Той самий трюк, що потім побачимо у Bryanston Square (Kobalten), Кіпрі, британських SPV. Школа — 2003-го. 

🗝 Прогрес-Строй. Паралельно у 2003–2005-му Лампочка створює будівельну компанію «Прогрес-Строй» — щоб перебудовувати захоплену через ЧМП і мерію нерухомість. Це третій пелюсток. Банк — щоб зберігати. Будкомпанія — щоб освоювати. Пароплавство — щоб постачати матеріал. Все зімкнуто. 

🗝2008. Пік дерибану — через свій банк 
8 грудня 2008. Шнякін під керівництвом Продаєвича передає ТОВ «Галерея Девелопмент» «Межрейсову базу моряків» на С. Варламова, 30 — балансовою вартістю 347 млн гривень. Ланцюжок далі: «Галерея Девелопмент» бере кредит у СоцКомБанку під заставу цієї бази. Кредит не повертає. Банк списує його як «неповернений». Майно — на балансі банку. Далі майно продається через Hertensteegh B.V. — той самий засновник СоцКомБанку — за офшорну ціну. Гроші виходять з України. Об'єкт залишається в Одесі. Ані податків, ані слідів. 

Одеська преса так і писала: «Нікого не збентежив той факт, що Шнякін почав знову розпродавати майно ЧМП, роблячи це через компанію Hertensteegh B.V., яка є одним із засновників СоцКомБанку Володимира Галантерніка».  Це і є аферист на довірі. Не з базару. З банківської ліцензії. 

🗝 2011. Банкрутство. Втеча грошей. Кинуті вкладники. Лампочка кидає СоцКомБанк. 
Формально — банкрутство через фінансові проблеми. Голова наглядової ради йде з посади. Ліцензія відкликана. Мармурова стійка на Грецькій, 5, розбирається. Секретарки у сірих костюмах отримують два оклади вихідної допомоги і зникають. Вкладники — приватні особи, малі підприємці, компанії, які тримали розрахункові рахунки — залишаються без нічого. 

⚙️ Хто повертав? Фонд гарантування вкладів — по копійках, у межах ліміту. Юридичних осіб — ніхто. Хто відповідав? Ніхто. Володимир Галантерник у 2011-му вже "не має відношення" до банку — активи виведені, засновники сховані за Hertensteegh B.V., яка теж вже перереєстрована. 

⚙️Кого Лампочка кинув у 2011-му? 
✔️Кожного вкладника
✔️Кожного підприємця
✔️Кожного співробітника банку, крім тих, хто вивів гроші заздалегідь. 
✔️Продаєвича, який дав йому пароплавство і саму можливість цього банку
✔️Шнякіна, який зробив брудну роботу з майном. 

⚙️Що залишилося у Лампочки після 2011-го? 
✔️Об'єкти ЧМП, перебудовані «Прогрес-Строєм». 
✔️Гроші, виведені через Hertensteegh B.V. на офшор. 
✔️Реноме «сірого кардинала Одеси». 
✔️Свіжий магазин City Center, який відкрився у 2010

Що це означає для біографії Лампочки
Кожен банк, кожна компанія, кожен об'єкт у Лампочки — тимчасове укриття. Він не будує імперії. Він будує декорації. Коли декорація стає надто помітною, надто дорогою, надто небезпечною — її розбирають, актори звільняються з двома окладами, а сцена переноситься на нову адресу. 

СоцКомБанк був першою великою декорацією. За ці вісім років Лампочка вивів через нього більше, ніж заробила Одеса за весь пострадянський період за офіційними каналами. Коли він виправив дошку з латуні і поїхав до Лондона, за ним не залишилося ані податкового боргу, ані кримінальної справи, ані рядка у пресі про «фінансові махінації». Тільки порожні кімнати на Грецькій, 5. 

Це і є формула. Прийти. Втертися в довіру. Отримати ліцензію. Прокрутити. Кинути. Виїхати. У 2003-му — Продаєвич і банківський регулятор. У 2010-му — Смоляр і міськрада. У 2019-му — НАБУ і Чкаловський пляж. Кожен раз — те саме. Кожен раз — легше. Кожен раз — далі. 

«Кидало, кидало, кидало, кидало» — це не епітет. Це біографія. 

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

⚖️🧡🧡🧡🧡🧡🧡
Розділ №9. Галантернік Продаєвич та ЧМП

Як Лампочка втерся в довіру до голови господарського суду. Найкраще, що може зробити людина без влади, — це зображати її. 

У 1990-х Одеса продавала все. Порт, флот, кораблі, ремонтні бази, судноверфі, готелі моряків, житлові будинки, санаторії, автобази, радіоцентри — все, що колись було найбільшим у Європі Чорноморським морським пароплавством. У 1990-му у ЧМП було 240 суден. У 2001-му — три. У 2006-му — два. Це не історія. Це рекорд. За 10 років роздерибанили державне майно вартістю сотні мільйонів доларів. І серед тих, хто це робив, — молодий комерсант з СоцКомБанку, якого ще ніхто не називав «сірим кардиналом». Просто Лампочка. 

🗝 2001 рік. У картці судових справ досі є запис. «Арбітражний керуючий ДСК ЧМП — Володимир Галантернік». Той самий, у кого потім буде Bryanston Square за 30 млн фунтів. Той самий, кого будуть називати «неофіційним господарем Одеси». У 2001-му він — арбітражний керуючий пароплавства зі 240-річною історією. З фондом на дві іномарки і без досвіду керування будь-чим складнішим за магазин «Лампочка» на Госпітальній. 

⚙️ Як він туди потрапив? Через Валентина Олександровича Продаєвича — голову Господарського суду Одеської області з 15 липня 2002 до жовтня 2011-го). Одеська преса писала: «Більш корумпованого судді не знали ні Одеса, ні вся Україна». Свій пост, за чутками, купив за 15 млн доларів. І окупив з лишком.  Лампочка не був арбітражним керуючим за досвідом. Він втерся в довіру до Продаєвича. Приніс подарунки. Прикинувся хлопчиком з магазину, який просто хоче трохи заробити. Розказав історію про батьківський магазин, про голодний СРСР, про те, як він з дитинства мріяв бути корисним. Продаєвич повірив. Продаєвич допоміг. Продаєвич не раз його рятував. Про головне врятування — окремий пост.

Лампочка отримав право розпоряджатися майном пароплавства: дозволяти лізинги, оренди, розпродажі, обміни. Ось як писала преса: «близькі стосунки з Продаєвичем перетворили цей процес на конвеєр, швидкість якого гальмували тільки апеляції руйнованих працівників пароплавства і протести небайдужих українців». 

Схема була проста і елегантна. Вилучення майна за борги. Ті самі, що пізніше застосує до 23-х центральних будинків Одеси Смоляр. Ті самі, що застосує до Люстдорфської, 55 Дімарський. Ті самі, що застосує до Ланжерона «Стенфорд-Інвест». Але вперше — саме на ЧМП, у 2001-му, під керівництвом Лампочки.
 
🗝 2005–2006. До ЧМП надходить план санації. Президент ЧМП Євген Кожевін заявляє: у пароплавства залишилося два судна, борги — 54 млн грн, активи оцінюються у 250–270 млн грн. Пропонує погасити борги продажем нерухомості . Дозвіл на розпродаж — від Господарського суду. Голова суду — Продаєвич. Радник Кожевіна на цьому етапі — Лампочка. 

🗝14 квітня 2010 — та сама сесія, де Смоляр «обмінював» 23 будівлі центру Одеси через ТОВ «АРТ». 19 серпня 2008 — Господарський суд Одеської області під головуванням Продаєвича призначив керуючим санацією ЧМП Валерія Шнякіна. І тут пресу треба цитувати дослівно: «він повністю контролюється Головою Одеського господарського суду Продаєвичем В.В.». 

Лампочка тимчасово зник з формальних посад. Але з тіні керував схемою через Шнякіна і Продаєвича. 8 грудня 2008 — Шнякін без відкритих торгів, за вказівками Продаєвича і нардепа Олександра Дубового («Батьківщина», рейдер, зараз обвинувачений у справі НАБУ по «Краяну»), уклав договори з 7 фіктивними ТОВ, пов'язаними з Укрсоцбанком: 

✔️ТОВ «Індокитай» 
✔️ТОВ «Трансстрой-СУ 5» 
✔️ТОВ «Трансстрой-авто» 
✔️ТОВ «Укрздравниця» 
✔️ТОВ «Галерея Девелопмент» 
✔️ЧП «Мединфарм» 
✔️ТОВ «Транс Ойл Логістик» 

За договорами ці компанії нібито прийняли на себе борги ЧМП на суму 30,37 млн грн. За це отримали право власності на об'єкти нерухомого майна ЧМП в Одесі і області. Ключовий об'єкт — «Межрейсова база моряків» Варламова, 30, яка перейшла до ТОВ «Галерея Девелопмент». Балансова вартість — 347 млн грн.  Разом взяли зобов'язань на 30,3 млн гривень. Присвоїли майна ЧМП загальною вартістю 395,3 млн гривень.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🕵‍♂🧡🧡🧡🧡🧡🧡
Розділ №9. Продаєвич, Смоляр
Найкраще, що може зробити людина без влади, — це зображати її. 

Розпродаж пароплавства був цікавою схемою. Далі — треба було винести це на центр Одеси.  І тут з'являється Ігор Смоляр — тодішній перший заступник міського голови Едуарда Гурвіца. Той, хто у 2010-му підпише схему обміну 23 центральних будинків Одеси через ТОВ «АРТ» на 45 квартир по Пантелеймонівській, 88. Той, хто через 15 років буде обвинуваченим САП поряд із Трухановим у КП № 42017000000001097 — тому самому, куди тепер вкладено все, що ми знаємо про Лампочку. 

✔️РАЦС на Ленінградській. У 2007-му Смоляр підписав розпорядження про «обмін» приміщення загсу на квартиру. Знято статус пам'ятки. У 2010-му Господарський суд Одеської області (голова — Продаєвич) визнав угоду незаконною. Але майно залишив у нового власника. Це і є почерк: суд визнає, майно залишається.

✔️Будинки у центрі Одеси. 14 квітня 2010 на сесії Смоляр протискає рішення про обмін комунальної власності — 23 будівель у центрі, зокрема на Дерибасівській, Катерининській, Пушкінській, Пантелеймонівській — з ТОВ «АРТ» (учасник — Аркадій Трахтенберг), яке дає взамін 45 квартир по Пантелеймонівській, 88 і невелику ділянку. Оцінка «АРТ» — 37,8 млн грн. Ринкова — понад 70 млн грн. Різниця — половина реальної вартості — виведена з бюджету міста Одеси в один день. І це саме той механізм, що Лампочка обкатав на ЧМП: «оцінка», «обмін», «передача».

⚙️ Хто консультував Смоляра? Хто підказував схему? Хто керував переоцінкою? Питання, на яке одеська преса до сьогодні не має суддівської відповіді, але всі знають ім'я. У 2010-му офіс Лампочки на Госпітальній переїздить на Приморський. Радники з'являються у мерії. Продаєвич — той самий. Дубовий — той самий. Смоляр підписує. 

І у 2017-му Господарський суд Одеської області визнає всі 23 будинки повернутими в комунальну власність — «АРТ» повертає 70 млн грн. Але до цього моменту приміщення вже перепродані, здані в оренду, іпотечовані. Половина з них — під контролем структур,  споріднених з Лампочкою. Це та сама формула: суд каже «неправомірно», активи залишаються. 

🔍 КП № 42017000000001097. Смоляр — обвинувачений САП разом з Трухановим у справі про заволодіння землею на 689 млн грн. Розслідування завершено. 16 підозрюваних. ВАКС 19 вересня 2025 дозволив заочне провадження проти Галантерника і Труханова. Тобто справа йде без них — тому що вони не в Україні. 

Смоляр — тут. У Одесі. Обвинувачений. Ходить у суд. Лампочка — у Лондоні, п'є еспресо у Mayfair. Смоляр підписував рішення. Лампочка їх писав. Смоляр отримає термін. Лампочка отримає вечерю в Colbert. Знову. І знову.

💼 Пароплавство 2001-го дало Лампочці чотири інструменти: 
✔️фіктивний борг як зачіпку; 
✔️«дружній» суд, який штампує рішення; 
✔️ланцюг ТОВ як прошарок; 
✔️голландський або кіпрський шлюз як фінал. 

Кого Лампочка кинув після 2010-го? Смоляра. Труханова. Гурвіца. Дубового. Усіх. Коли у 2019-му НАБУ прийшло з обшуком на Чкаловський пляж (резиденція, куплена у Хмельницького у 2017-му), Лампочка вилетів у Лондон того ж дня. Охорона не встигла зачинити ворота. Друзі не встигли попередити. Учасники схем не встигли перекласти на когось. 

Він утік як щур. І з тих пір носить пальми Маямі, куріння сигар на Кіпрі, обіди у Reformo Vienna — а рахує їх з московських рублів, що прийшли на Гепард-плюс у 2009-му і з якими у нього тепер прямий зв'язок через Жученка. 

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🕵️‍♂️🧡🧡🧡🧡🧡🧡
Розділ №10. Галантернік, Гепард-плюс і Жученко
Найкраще, що може зробити людина без влади, — це зображати її. 

📌 Одеса, серпень 2008-го. Аеропорт. Стара будівля пасажирського терміналу з мозаїкою на фасаді — «Аерофлот. Одеса. 1961». Всередині — латунні поручні, дерев'яні лавки з обгорілими попільницями, крамничка з пляжними парасольками і одеською оселедчиною у вакуумі. 571 га землі. 1 тис. співробітників. Черги на реєстрацію в Ізраїль. Це — комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Одеса». І це — саме те, що у 2008-му вирішили «модернізувати». 

📌26 січня 2009. Міська рада оголошує переможця конкурсу на реконструкцію. З 10 учасників (нібито) перемагає компанія«Гепард плюс». Ніхто у місті про неї не чув. У пресу швидко потрапляє інформація: статутний фонд фірми — 45 тис. гривень (5,7 тис. доларів). За умовами конкурсу «Гепард-плюс» зобов'язується інвестувати в реконструкцію 250 млн доларів.

Одеський журналіст Мілена Плюшка робить запит на кінцевого власника. Голова конкурсної комісії Микола Андрієнко у відповіді пресі уточнює: «засновником цієї компанії через "Ти Ес Транс Сайбериа Ко. Лімітед" є компанія "Новапорт", що входить у AEON Corp. російського підприємця Романа Троценка».

🌐 Роман Троценко. Москва. Ямал. АЕОН Корп. Аеропорти Толмачево (Новосибірськ), Баландіно (Челябінськ), Владивосток, Барнаул. Тобто російський авіахолдинг з московськими рублями отримує в управління — тільки в управління, а фактично в оренду на 49 років — стратегічний одеський аеропорт. У серпні 2008-го. За рік до російсько-грузинської війни. За п'ять років до окупації Криму. 

⚙️ Хто це організував? На папері — «Одеська міськрада». Мер — Едуард Гурвіц. Заступник — Микола Ільченко (той самий, хто визнає на сесії, що статутний фонд «Одеса Аеропорт Девелопмент» — 1 тис. гривень, і засновник цієї фірми — британська Odessa Airport Development ltd з фондом у 1 млн фунтів стерлінгов). Радник — той, хто у мерії тримає таємний офіс і не має жодної офіційної посади. Володимир Ілліч Галантернік.  У 2010-му Гурвіц програє вибори. Прийде Труханов. І з ним — Лампочка. Але російська структура над аеропортом залишиться. 

📌12 червня 2009. Провал і рекогносцировка 
Через рік — 12 червня 2009-го — Одеса відмовляється підписувати інвестиційний договір з «Гепард-плюс». Офіційна причина: «компанія не в повному обсязі підтвердила свої фінансові зобов'язання». Реальна причина: Одеса не отримала матчі Євро-2012, Троценко знизив пропозицію з до 100 млн доларів, і вся схема втратила сенс. 

🔒 Але за рік — з серпня 2008 по червень 2009 — російський холдинг встиг зробити рекогносцировку. Плани терміналу. Плани перону. Плани посадочної смуги. Плани підземних комунікацій. Плани під'їзних доріг. Плани території у 571 га — з військовими об'єктами поруч. Все це вже в архівах АЕОН Корп. у Москві. Використали, як завжди, у 2022-му. Одеський аеропорт — один з перших об'єктів, які РФ ударила ракетами і дронами. Ласкаво просимо у «мирну співпрацю». 

🧩 Ще у 2011-му Одеса намагалася вдруге — через ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» з британським засновником. Той же трюк. Той же результат. У 2014-му концесія знову не відбулася. І тільки Лампочка залишився. Через людей у мерії. Через прокурорів. Через "Прогрес-Строй", який у 2019-му отримає підряд на новий термінал вже за Труханова. 

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🕵‍♂🧡🧡🧡🧡🧡🧡
Розділ №10. Галантернік, Гепард-плюс і Жученко

Прокурор Одеської області Олег Жученко — той, хто у 2015-му приступив до посади, у 2016-му отримав від забудовника квартиру в Одесі як хабар — і закрив очі на все, що робила «організована злочинна група Володимира Галантерника і Геннадія Труханова». 

2 вересня 2024. САП направила до суду обвинувальний акт стосовно Жученка за трьома статтями: зловживання службовим становищем, одержання хабаря— квартири в Одесі, використання свідомо підробленого документа. 

🔍 Формулювання САП: «Перебуваючи на посаді прокурора Одеської області, Олег Жученко, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою з мером Одеси, його заступником, колишнім керівником департаменту комунальної власності Одеської міськради, його заступником...» — і далі перелік всіх, хто вже тримає на балансі активи одеської громади. 

Жученка судять окремо. Виділили в окреме провадження. Тому що у справі про 689 млн грн збитків одеській громаді — 11 обвинувачених, серед них Труханов, Галантерник (у розшуку), Бриндак, Шкрябай, Спектор (помер), Радіонов. А Жученко — окремо. Не хочеться йому сидіти поруч з тими, кого він мав саджати. 

У роки перебування на посаді Жученко отримував від Лампочки 200 тис. доларів на місяць — за «дах» і закриття справ. Це не документ, це версія, яку писала одеська преса. Але квартира — документ. І САП її довела. 

Три роки — з 2017-го до 2020-го — НАБУ і САП збирали докази по «злочинній організації Галантерника-Труханова». 3 листопада 2021 — Лампочка оголошений у розшук. 6 грудня 2024 справу направлено до суду. 19 вересня 2025 — ВАКС дозволив заочний розгляд. 

Обличчя цієї злочинної організації — Труханов. Гроші — Лампочка. Прокурорський дах — Жученко. Але коли по них прийшли, Лампочка вилетів у Лондон, Труханов залишився в мерії, Жученко — у Києві на посаді радника міністра. Кожен рятувався сам. Кожен кидав кожного. Це і є школа Лампочки. 


📁 Кого кинув Лампочка з цієї сцени 
🔸Гурвіца — коли той програв вибори 2010-го. Не подзвонив. Не допоміг з юристами. Просто перекладав папери на нового мера. 
🔸Троценка і Новапорт — коли конкурс скасували. Не повернув авансу за консультації. Не пояснив, чому «раптом» одеська міськрада відмовилася. 
🔸Гепард-плюс — залишив на балансі як «сплячу компанію» до 2015-го. Потім її ліквідували без сліду. 
🔸Жученка — коли САП підписала підозру. Не оплатив дорогого адвоката. Не переклав активи на нього для «страховки». Просто дозволив пресі писати про «$200 тисяч» — щоб слідство рило по цьому, а не по інших рахунках. 
🔸Труханова — коли ВАКС дозволив заочний розгляд. Не приїхав дати покази. Не написав відкритого листа. Пише через соцмережі про «пальми Маямі» і «еспресо у Colbert» — а Труханов у мерії дає інтерв'ю про «навіть не знайомого». 

Кожен, кого Лампочка втягнув у свою аферу, залишився сам. З борговою нотою, з підозрою, з підпискою про невиїзд, або з квартирою від забудовника як єдиним залишком «дружби». Він не кидає активи. Він кидає людей. Активи він виводить заздалегідь. 

Гепард-плюс у 2009-му була тренуванням. Тренуванням у роботі з російським холдингом. У фінансових гарантіях, які не гарантують. У документах, які втрачаються між кабінетами мера і прокурора. У технологіях виведення стратегічного об'єкта на офшор через прокладку в Одесі. Через 10 років ця сама технологія відпрацьована на землі, портах, готелях, ринках, торгових центрах. Через 15 років — обвинувальний акт. Через 17 років — заочний розгляд у ВАКС. Через 18 років — Лампочка сидить у Лондоні і рахує акції у Bryanston Square 15. 

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

📖 НАЗК виявило завершило системні порушення в деклараціях Сергія Гузя –  начальника ТСЦ МВС № 5346 у Полтавській області.

За результатами перевірок встановлено, що в обох деклараціях зазначено відомості, які не відповідають дійсності. У розділі про інформацію про суб’єкта декларування Гузь некоректно вказав ідентифікаційний номер, присвоєний іноземною державою (насправді це унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі).
Він також обрав позначку «Ні» щодо належності до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, хоча посада начальника ТСЦ належить до категорії «Б» державної служби і підпадає під цю категорію. Крім того, він зазначив, що фактичне місце проживання збігається з місцем реєстрації в смт Диканька Полтавської області, тоді як перевірка виявила користування квартирою в Полтаві.

У розділі про членів сім’ї в обох деклараціях не відображено відомостей про Підопригору Тетяну Олександрівну — особу, з якою суб’єкт декларування спільно проживає, хоча шлюб між ними не укладено. Гузь пояснював, що вони знайомі близько семи років, у звітних періодах спільно проживали не більше чотирьох місяців і підтримують лише дружні відносини, а грошові перекази робить на її прохання. Підопригора підтвердила подібну позицію.

Однак НАЗК ці пояснення не врахувало. За даними поліції, Підопригора неодноразово зверталася зі скаргами на домашнє насильство з боку співмешканця Гузя, зокрема у травні 2022 року та у вересні 2024 року. У протоколах і поясненнях вона прямо називала його цивільним чоловіком і зазначала, що протягом останніх трьох років проживають спільно та ведуть спільний побут.

Сам Гузь у поясненнях поліції від жовтня 2024 року називав Підопригору своєю цивільною дружиною. Протягом 2023 і 2024 років він систематично переказував кошти на її рахунки та рахунки її дочки.

Пара разом відпочивала в санаторії «Кришталеве Джерело» з 21 листопада по 2 грудня 2023 року, причому основну суму (86 тис. гривень) оплатив Гузь. Відеоспостереження фіксувало їхні спільні поїздки автомобілем у 2025-2026. Також в обох деклараціях виявлено неточності щодо документів дочки для ідентифікації за межами України.

У розділі про об’єкти нерухомості в деклараціях за обидва роки не зазначено квартиру площею 102,2 кв.м в Полтаві, яка з 2016 року належить матері суб’єкта декларування Гузь Тамарі Іванівні і перебувала в його користуванні. Експертна оцінка вартості цієї квартири станом на кінець 2024 року становила від 3,6 млн гривень.

Аналіз банківських операцій показав систематичні розрахунки Гузя та Підопригори в закладах поблизу цієї адреси як у 2023, так і в 2024 році. Мати при цьому постійно оплачувала комунальні послуги за адресою в Диканьці і не мала трансакцій у Полтаві. Агентство також звернуло увагу на її фінансові можливості: сукупні доходи за багато років були порівняно невеликими, тоді як на неї оформлювалися купівля та продаж дорогих автомобілів.

Не відображено квартиру площею 69,3 кв.м в смт Диканька, половина якої належить дочці суб’єкта декларування на підставі договору дарування від 2020 року (вартість частки на дату набуття — 325 тис. гривень). Дарувальником за договором виступав сам Гузь. Також не зазначено квартиру площею 51,2 кв.м в смт Нові Санжари, яка з 2014 року належить Підопригорі Тетяні Олександрівні (вартість на дату набуття — 160 тис. гривень). Щодо земельної ділянки площею 1000 кв.м, яка належить суб’єкту декларування, вказано невірну дату набуття права, місце розташування та обрано позначку «не відомо» щодо кадастрового номера.

Загальна сума недостовірних відомостей у розділі про нерухомість за результатами перевірки декларації за 2024 рік становить 4 млн гривень. Аналогічні порушення зафіксовано і в декларації за 2023 рік.

У розділі про транспортні засоби в обох деклараціях не зазначено автомобіль Nissan Rogue (2017), який з 2019 року належить Горячуну Віктору Вікторовичу, але перебував у користуванні Гузя та Підопригори. На них було оформлено довіреність на розпорядження цим автомобілем. Підопригора оплачувала автозапчастини. У жовтні 2024 року Гузь звертався до поліції щодо зникнення цього автомобіля і в поясненнях називав Підопригору цивільною дружиною, а вона підтверджувала, що користується машиною близько чотирьох років. Експертна вартість автомобіля станом на кінець 2024 року могла становити 623 тис. гривень.

Також не відображено автомобіль Toyota Sequoia (2014), який з 2021 року належить племіннику суб’єкта декларування Козаку Роману Олександровичу, але систематично використовувався Гузем.

Відеоспостереження системи «Безпечна Полтавщина» фіксувало регулярні пересування цього автомобіля маршрутом Полтава — Бутенки (де розташований ТСЦ, яким керує Гузь) протягом 2024–2026, причому за зовнішніми ознаками за кермом часто була особа, схожа на суб’єкта декларування. Експертна вартість автомобіля станом на кінець 2024 могла становити 1,63 млн гривень.

Таким чином, суб’єкт декларування при поданні декларацій за 2023 і 2024 роки вказав відомості, які не відповідають дійсності, на суму, що суттєво перевищує встановлені законом пороги. Національне агентство констатувало системне порушення вимог кількох пунктів закону «Про запобігання корупції» протягом двох звітних періодів.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🔈 Офіційно Мудру звільнено — ОП


💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

☑️🧡🧡🧡🧡🧡🧡
🚫 Форест Гамп без Веселого. Помилка слідства чи чек-лист?

У кожній великій справі є список тих, кого сьогодні обшукали. І є другий список — тих, кого сьогодні не обшукали. Перший читають усі. Другий читають ті, хто розуміє, як влаштоване слідство.
Розберемо сьогоднішній список НАБУ по справі Sense Bank / «Форест Гамп»:
🔸Оксана Мудра, заступниця глави ОП. Її ім’я звучить на плівках Мінідча в контексті кадрових призначень у державні банки і «Карпатнафтохім».
🔸Вадим Столар, нардеп. Проходить по фінансовому контуру Sense Bank.
🔸 Максим Микитась, ексдепутат, забудовник. Головний свідок. Той, у кого записи Мудрої.
🔸Микола Гладищенко, відсторонений голови наглядової ради Sense Bank
🔸Олексій Ступак, голова наглядової ради Sense Bank . Кадр, якого призначили після рішення Кабміну від 12 лютого 2024 — того самого рішення, склад якого за 40 днів до цього назвав Веселий.

☑️ Шосте ім’я, якого в цьому списку немає. Василь Веселий. Колишній радник наглядової ради того самого Sense Bank. Людина, чий голос на плівках Мінідча за 40 днів до засідання Кабміну називає шість прізвищ у наглядову раду — і 12 лютого 2024 року Кабмін затверджує саме ці шість прізвищ. Не п’ять. Не сім. Шість. Тих самих.

Якщо це операція проти контуру Мінідча в Sense Bank — Веселий у ній центральний. Не другорядний, не свідок — центральний. Тому що саме він на плівках називає склад. Саме він за роль «смотрящого» від ОП фігурує в матеріалах Ярослава Железняка, УП і TSN. Його вже затримувала СБУ.

І при цьому 19 серпня його немає в списку. Пояснення «слідство не встигло» відпадає одразу. Ім’я Веселого фігурує в матеріалах справи з червня. Пояснення «Веселий поза юрисдикцією» — теж не працює. Столар зараз у Монако — його все одно обшукали заочно, оголосили підозру, суд обрав запобіжний захід. Юрисдикція не є перешкодою, коли є процесуальна воля.

Залишається два варіанти.

🔸Помилка слідства. У найгучнішій справі року НАБУ забуло людину, чий голос лежить в основі епізоду з наглядовою радою. Це не помилка. Це службова недбалість, за яку голови слідчих груп ідуть у відставку. У НАБУ ніхто не пішов у відставку.
🔸Чек-лист. У списку 19 серпня немає Веселого не тому, що його «забули», а тому, що його там не могло бути. Тому що людина, з чиїх матеріалів це слідство і збиралося, не може одночасно бути об’єктом цього ж слідства. Це стандартна конструкція. У міжнародній практиці таких людей називають cooperating witness. В українській — процесуальний свідок за угодою.

Ми не пишемо, що Веселий — агент. Ми пишемо: список 19 серпня без Веселого можливий тільки в одній конструкції. І ця конструкція має конкретну процесуальну назву.

І тепер головне питання, яке має ставити собі кожен, хто за останній місяць бачився з Веселим у Монако, обідав із ним у Café de Paris, катався на його яхті, ділився планами по українських активах: що з цих розмов уже лежить у матеріалах НАБУ? Ми знаємо, хто був у Монако за останній місяць. Ми знаємо маршрути. Ми знаємо столики.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🔈 Двоє власників групи компаній "Арсенал-Центр" , яка виробляє металеву покрівлю, отримали підозру в торгівлі з рф; їм інкримінують пособництво державі-агресору (ч. 1 ст. 111-2 ККУ)

"Арсенал-Центр" – один із найбільших в Україні виробників покрівельних і фасадних матеріалів із тонколистової сталі. У 2019 році компанія заявляла, що її продукція займає понад 15% у своєму сегменті на ринку України. Компанія володіє виробничими комплексами у різних регіонах України, загальна площа перевищує 70 тис. кв. м.

📌 Співвласник компанії Едуард Федоров також є кінцевим бенефіціаром російського ТОВ "Арсенал-Сталь". Після 24 лютого 2022 він формально призначив директором підприємства громадянина Росії, але участі в управлінні та діяльності фірми не припинив. Під його керівництвом на території країни-агресора виготовляють металеві конструкції, і щонайменше одне замовлення стосувалося постачання антидронових сіток для потреб Слідчого комітету РФ.

Слідство також встановило, що українське підприємство, попри встановлені заборони, імпортувало металопродукцію російського походження транзитом через Туреччину. Для цього, за матеріалами провадження, використовувалася компанія, пов’язана з російським Магнітогорським металургійним комбінатом, що перебуває під санкціями.
Засновника компанії Віктора Федорова затримали 13 серпня , йому вже обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Його сину Едуарду повідомили про підозру заочно, тому що він, ймовірно, перебуває на території держави-агресора.

📁 За 10 тижнів до затримання Віктора Федорова прибрали із засновників "Арсенал-Центру"» на користь сина. 4 червня — рівно за 10 тижнів до затримання — Віктора прибрали із засновників українського "Арсенал-Центру", замінивши Едуардом, хоча саме провадження існує ще з 2023 року. Нині Едуарду належать 46,82% компанії, а 99,97% російського ООО "Арсенал-Центр", за матеріалами суду, контролює українське ТОВ "Арсенал", яке на 100% записане на нього. Захист підозру заперечує.


💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

⚖️ Нардеп Сергій Кузьміних знову не прийшов у ВАКС — суд запустив примусовий привід: до спливу строків давності у хабарній справі лишається менше пів року

ВАКС задовольнив клопотання САП про привід Кузьміних, якого обвинувачують у зловживанні впливом. Сам депутат та його захисник знову не з'явилися; адвокат повідомив про раптове погіршення здоров'я й госпіталізацію Кузьміних.

Суд постановив доставити депутата до районного суду Житомира для участі у засіданні через відеозв'язок — якщо це не створюватиме ризику для його здоров'я.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🔍 «Хованки» по-депутатськи: приймальня є, депутатів немає

У Броварах депутати Олена Дудар та Євген Сірик мали провести прийом громадян у приміщенні відділу продажів БЗБК. За графіком Сірик мав приймати людей о 13:00, після нього черга мала перейти до Дудар.

Але є нюанс. Обранців на місці так і не дочекалися. Ні в «приймальні», ні за місцями проживання.

Особливо цікаво, що обидві депутатські приймальні розташовані в одному приміщенні, яке пов’язане із забудовником БЗБК. Тож громадянам, схоже, залишалося приймати себе самостійно.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись