Криптосхема донатів від Мінцифри
Ухвала Печерського суду— короткий, сухий, процесуально бездоганний документ. Але ніхто не готовий називати злочинців публічно.
Прокурор з управління нагляду за законами у сфері протидії організованій злочинності Офісу генпрокурора звернувся до суду з клопотанням арештувати гаманець, на який три роки надходили пожертви з donate thedigital gov ua.
Слідчий суддя робить три речі: наклав арешт на активи як речовий доказ за ч. 5 ст. 191 КК; відмовив прокурору у вимозі окремо заборонити посадовим особам трьох Kuna-компаній та «іншим особам, які мають доступ», проводити операції на гаманці — мовляв, це не входить у компетенцію слідчого судді при вирішенні питання про арешт майна; встановив термін оскарження — п’ять днів.
Суд заарештував активи. Але прямо заборонити самій Kuna рухати гроші на гаманці — не став. У пресі це подавали як «жорстку ухвалу проти криптобіржі». Насправді це — арешт зі шпариною, куди при бажанні можна протиснути слона.
Станом на 12 грудня 2025 на гаманці лежало 10,145 біткоїна — близько 936 тис. доларів за курсом того моменту. Останній вихідний переказ з нього стався 14 квітня 2025. Тобто вже після того, як Чобанян публічно закрив KUNA у січні. Після 14 квітня — жодного платежу назовні. Ані до ЗСУ. Ані до постачальника. Ані на будь-яку іншу адресу.
Загальний обсяг донатів, які колись пройшли через криптобіржу KUNA, слідство оцінює у понад 42 млн доларів. Один гаманець на мільйон доларів — це просто останній видимий залишок айсберга.
Слідство простежило шлях коштів далі. З гаманця зафіксовано переказ понад 100 біткоїнів — приблизно 4 млн доларів за курсом квітня 2022 — на гаманець, розміщений уже на іншій українській біржі, WhiteBIT. На запит слідства WhiteBIT відкрила, кому цей гаманець належить.
Він оформлений на громадянку України. Її задекларований дохід за 2021–2024 склав 37 тис. гривень І це — людина, через чиї руки проходит мільйони доларів криптовалюти. До гаманця жінки була прив’язана банківська картка, і Monobank на запит слідства повідомив: картка на неї не оформлена. Це — картка третьої особи. Ім’я третьої особи в ухвалі не розкривається. А на самому Monobank-рахунку жінка слідство побачило надходжень на 6,6 млн гривень.
«Покупки брендових речей, поїздки за кордон, P2P-транзакції. Ознак волонтерської діяльності слідство не виявило.»
Це і є той самий «міксер», про який тепер пишуть українські медіа. Не Tornado Cash. Не ChipMixer. Телефон з карткою, оформленою на когось третього. Через неї в готівку — а точніше, у сумки, готелі і P2P-обмінники — виходили пожертви.
Симетрія двох справ від цього моменту стає майже нестерпною. У 2022 році відкривається справа за шахрайством, гроші «застрягають» у FTX, суд накладає арешт, у 2023 суд знімає арешт «за гарантією ЗСУ», гроші до армії не доходять. У 2025 відкривається нова справа — вже за 191-ю, службовою — той самий суд, той самий консорціум Kuna, той самий гаманець із того самого периметра, і той самий сценарій «заарештуємо, але руху не забороняємо». За чотири роки — жодної підозри. За 4 роки — жодного повернутого мільйона. Це не збіг. Це модель.
І окремим сюжетом, який особисто мене найбільше зачепив у матеріалах справи, — історія адвоката Олександра Миколайовича Фролова. У 2022 він юридично супроводжував збір Aid For Ukraine. У 2025-му в його офісі провели обшук. На допиті він сказав слідству буквально таке: після початку війни допомагав організовувати кампанію, спілкувався з учасниками виключно через месенджери, особисто нікого не бачив; після 3 березня 2022 року участі у зборі не брав; до договорів і оплати обладнання стосунку не має; нічого пригадати не може. 3 березня 2022 року — це через сім днів після старту збору. Це той момент, коли, за даними аналітики Elliptic і за словами самого Федорова, на гаманцях уже було близько $53 мільйонів. Людина, що курувала юридичне забезпечення збору, зникає з процесу рівно тоді, коли гроші вже фізично на місці. І потім чотири роки нічого не пам’ятає. Це — не юридична стратегія. Це біографічний вузол.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍198🔥148⚡82👏1😡1
Криптосхема від Федорова: держава була не оператором, а рекламним щитом
Мінцифра надала домен, обличчя міністра і публічну легенду про офіційний державний збір. Ключів від гаманців вона не мала і, як прямо зізналася її ж заступниця в 2023 році, ніколи й не претендувала на контроль над коштами. Оператором усього периметра був приватний консорціум трьох офшорних компаній Kuna. Публічно «на чолі» стояли Чобанян, Федоров і Борняков. Юридично «на чолі» — три компанії з непублічними бенефіціарами в трьох різних юрисдикціях. Держава прорекламувала чужий збір. І цю рекламу вона нікому досі не відкликала.
Схема побудована за класичним шаблоном — контракт-фантом плюс міксер
Перший акт — мільйони переказано за договором, який ніхто юридично не підписав. Другий акт — сотні біткоїнів виводяться на гаманець людини із задекларованим доходом 37 тисяч гривень, а на тому кінці — сумки, готелі, P2P-готівка. І обидва акти веде один і той самий Печерський районний суд. Один і той самий суд, у 2023 році розморожує активи «під гарантію ЗСУ», а у 2025накладає новий арешт — але цього разу з незамкненою шпариною для операцій. За чотири роки — нуль оголошених підозр. За чотири роки — нуль повернутих мільйонів. Проміжних сценаріїв у такій тривалості не буває. Це або системний саботаж процесу, або системний захист певного кола осіб.
Головне запитання, яке ще не поставлене публічно
Зібрані гроші, найімовірніше, вже давно розлилися через WhiteBIT, P2P-канал і готівку. Але у кого фізично зараз приватні ключі від Aid For Ukraine. Формально ключі тримає консорціум Kuna.
Фактично — конкретна фізична особа, ім’я якої не встановив жоден із двох відкритих судових актів. І доки ця особа не названа в матеріалах справи — на чолі всієї конструкції стоїть саме вона. Не міністр. Не біржа. Не суд. Не адвокат Фролов, який після третього березня 2022 нічого не пам’ятає.
У липні 2022 Aid For Ukraine розмістив свій останній публічний звіт. Через рік з його URL стерся сам рік. Ще через два роки суд у своїй ухвалі напише: «останній датований звіт про допомогу розміщений в липні місяці невідомого року». Це не помилка сканера. Це — епіграф до цілої історії. Липень невідомого року. Гаманець, який приймає гроші, але нічого не платить. Касирка з декларацією у 37 тисяч гривень. Адвокат, який нічого не пам’ятає. Три офшори. Один суд. І чотири роки без жодної підозри.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍177🔥145⚡104👏2👀2🏆1🆒1💊1😡1
У Тернополі розгорівся гучний скандал навколо родини заступника голови Тернопільського ОАС Петра Баб’юка. Його мати, директорка місцевого коледжу Марія Баб’юк, невдовзі після обшуків ДБР переписала на сина нерухомість загальною вартістю понад 10 млн гривень.
Його мати — Марія Петрівна Баб’юк — очолює Галицький фаховий коледж ім. Чорновола. Раніше вона була депутаткою Тернопільської міської ради від ВО «Свобода». За 2025 її офіційні доходи становили близько 1,17 млн грн (зарплата, пенсія, відсотки та оренда майна).
Батько судді — Михайло Мартинович Баб’юк, пенсіонер. Раніше працював бухгалтером, керівником відділення страхової компанії та протягом 30 років займався вирощуванням сільгосппродукції.
За даними декларацій і відкритих реєстрів, у 2026 Баб’юк отримав від батьків майно на суму понад 10 млн грн:
Раніше, ще у 2010 (до призначення суддею), мати вже дарувала сину маєток у Байківцях площею 388 кв. м, який батьки будували близько 20 років.
Обшуки та схема з «бронею» від мобілізації
Ключовий контекст — кримінальне провадження щодо Галицького фахового коледжу. За версією слідства, у 2023–2025 роках керівництво закладу фіктивно працевлаштувало близько 15 чоловіків призовного віку на 0,75 ставки викладачів. Чоловіки фактично не працювали, але отримували відстрочку від мобілізації. Зарплату, яку нараховували «викладачам», нібито привласнювало керівництво коледжу.
Обшуки ДБР у коледжі та за місцем проживання фігурантів відбулися приблизно за три тижні до перших дарувань нерухомості сину. Марія Баб’юк публічно коментувати справу відмовляється, посилаючись на «таємницю слідства» та презумпцію невинуватості. Вона наголошує, що подарунки — це реалізація її приватних прав згідно з Цивільним кодексом і жодним чином не пов’язані з професійною діяльністю чи кримінальним провадженням.
Петро Баб’юк у відповіді на запити журналістів заявив, що нерухомість перебувала у власності родини близько 20 років і була набута ще до його призначення суддею. Оцінка 2026, за його словами, «в десятки разів» вища за початкову. Терміновість дарування він пояснив сімейними обставинами — похилим віком батьків і тривалою важкою хворобою матері. Суддя також підкреслив, що його мати не є підозрюваною у кримінальних справах, а він сам своєчасно задекларував зміни в майновому стані.
Це не перший раз, коли статки родини Баб’юків викликають питання. У 2019 під час кваліфікаційного оцінювання судді Громадська рада доброчесності звернула увагу на невідповідність доходів батька його витратам: за 5 років при доходах 122,3 тис. грн він витратив понад 1 млн грн (квартира, автомобіль Volkswagen Touran, подарунок сину 200 тис. грн). Тоді суддя пояснював це «іспанською тещею» та продажем авто. Вища кваліфікаційна комісія суддів визнала його відповідним займаній посаді.
У матері також була справа щодо використання підроблених дипломів кандидата наук для отримання надбавок до зарплати протягом 18 років. Обвинувальний акт склали у 2018 році, але у листопаді 2020-го провадження закрили через закінчення строків давності.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
2👍160🔥133⚡81👏2🤡1🍌1🆒1
Розділ №1
Найкраще, що може зробити людина без влади, — це зображати її. Уявіть одеського хлопчика на розі Грецької і Катерининської. Голодне дитинство, дешеві черевики, комплекси розміром із Привоз. Виросте — зробить із власного тіла бухгалтерську книгу: татуювання від маківки до п'ят, блефаропластика, волосся «емальованої» чорноти, як на кришці старого піаніно. Назве себе тінню міста. І буде ображатися, коли в Монако не потиснуть руку, у Лондоні перестануть вітатися, в Одесі забудуть ім'я по-батькові.
Судять зараз за «крупне» — 689 млн гривень збитків бюджету, КП № 42017000000001097 (жовтень 2021-го).
А за велосипед — ніхто не спитав. Одеський анекдот: сидить хлопець у камері. «За що?» — «Ну, взяв велосипед. Але за велосипед я вже відсидів». І тихо: «А за все інше — ще ні». По велосипедах Володимира Ілліча строки не вийшли.
1990-ті. Ріг Грецької і Катерининської, магазин електротоварів, свіжо приватизований як «Едісон». Продавщиця вранці протирає лампочки. Заходить молодий чоловік, кладе на прилавок папери: «Ключі. Приміщення. Товар. Все моє. У вас борг». «Борга» ніхто не пам'ятає — крім того, у кого папери. Так місто вперше почуло прізвисько Вова Лампочка. Хлопчик зрозумів формулу на все життя: папери сильніші за людей. Провадження — де?
2001-й. Чорноморське морське пароплавство, гордість Одеси. Галантерника призначають арбітражним керуючим. 2003-й — банкрутство в Господарському суді Одещини. 2006-й: борги 54 млн грн, майно 250 млн грн, «під прапором» два судна з колишнього великого флоту. І тут фокус: у тому ж 2003-му Вищий господарський суд скасовує рішення — «немає доказів, що керуючим призначено саме Галантерника». Прізвище випаровується з протоколу, як пара з одеського самовара. Прикриття — суддя, згодом голова Господарського суду Одеси Валентин Продаєвич. Флот пішов «по друзях». Ст.219 ККУ — де?
Мером — Руслан Боделан. Відкривається СоцКомБанк. Серед засновників — Галантерник і голландська Hertensteegh B.V., юридичний посередник, крізь який зручно продавати майно ЧМП людям, які випадково виявляються самими собою в дзеркалі. Голова наглядової ради 2003–2011 — Галантерник. 2011-й — тиха ліквідація. Вкладники — з носом. Ст. 218-1 ККУ — де?
2007–2011. Друга каденція Гурвіца. Едуард Смоляр — керівник міського Представництва по управлінню комунальною власністю. 23 центральних об'єкти, серед них — центральний ЗАГС, — «обміняли» на розвалюху на околиці. Отримувач — ТОВ «АРТ», за ним — співзасновник СоцКомБанку. Одеса позбулася будинку, у якому одружувалася
півміста. Збиток бюджету — 37,1 млн грн. 31.10.2011 адмінсуд визнав рішення незаконним. Смоляр — до Ізраїлю, з валізою і з чистою совістю. Галантерник — не фігурант. Тоді хто фігурант? Хлопчик із лампочкою?
І фінальний етюд — «Гепард-плюс». 26.01.2009, 08:45. Одеський міськсовет оголошує переможцем конкурсу на реконструкцію аеропорту приватне підприємство зі статутним фондом 45 000 гривень. Умова — інвестиції на 250 мільйонів доларів. У фірми з фондом на дві пристойні іномарки — контракт на чверть мільярда. Не встигли підписати: врятувала криза і вибори 2010-го. За нашими даними — фірма Галантерника. Ст. 191 ККУ — де?
Це був антракт. Далі — головна сцена. Жовтень 2017-го, 40 чоловіків у балаклавах із нашивками City Center, зрізана огорожа військової частини, аеродром «Одеса Школьний» — 94 га! Мустафа Найєм із трибуни ВР. МРУ мовчить. Пост 2 — про день, коли хлопчик із лампочкою вирішив стати генералом.
«Хто отримав владу, має навчитися її втримати», — писав Макіавеллі. Він отримав. І тримався так міцно, що зламав пальці всім навколо. Строки не вийшли. Ми піднімемо кожен пласт.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
6👍192⚡120🔥113💯2👏1👌1🏆1🆒1
Розділ №2
Уявіть кіно. Ранкова Одеса, туман, 29 жовтня 2017-го, 08:45. Під'їжджає колона мікроавтобусів. Виходять сорок чоловіків у балаклавах. Не в чорних, як у СБУ, — у сірих, з нашивкою City Center. Ви бачили торговий центр, який штурмує військову частину? Одеса — бачила.
Хлопці з нашивками торгового центру спокійно ріжуть паркан в/ч А3571, заходять на територію аеродрому «Одеса-Школьний», вантажать військове майно у вантажівки і виїжджають. Ніхто нікому не показує посвідчень. Хоча ні, показують. Директору Клубу офіцерів показали папір із печаткою міськради. «Читайте, підписано». Він читав. Потім плакав. Це вам не Голлівуд. Це той жанр, який в Одесі називають «оформили».
А Володимир Ілліч Галантернік у цей ранок пив каву в лондонському Мейфері й чекав, поки міськрада «дооформить». Дооформила. Судять у Києві за «крупне». А за 94 га держземлі — окреме питання. Строки не вийшли.
Тепер — як «оформили». Одеська міськрада VII скликання протягом 2016–2017 оформила ділянки військового аеродрому на комунальне підприємство і низку прирученіших ФОП. Схема нехитра, як самогон: спочатку рішенням № 1483-VII (07.12.2016) — «під розвиток території», потім рішенням № 2320-VII (26.07.2017) — «під забудову», потім у проєктах — «ТЦ City Center на 89 га». Це, до речі, за площею більший за історичний центр Одеси. За задумом — ТРЦ, більший за місто, у якому він стоїть. Юридичний департамент міськради — керівниця Інна Поповська. Її прізвище з'явиться пізніше. У списку підозрюваних.
Далі — сцена, яку в Києві мусили б показувати на юрфакультетах. Народний депутат Мустафа Найєм підіймається на трибуну ВР і повідомляє країні: «Місто передало компанії Галантерніка близько 90 га, включно з частиною діючого військового аеродрому». Це не блогер у Telegram. Це стенограма парламенту. Реакція офіційного Києва? Мовчання, гідне пам'ятника Дюку. Тільки Дюк принаймні показує пальцем на порт.
Три роки судів. 2019-й — прокуратура Одеської області (Олег Жученко на з/п в Галантерніка) оскаржує рішення. 2020-й — Господарський суд повертає землі Міноборони. 2021-й — Верховний Суд ставить крапку. 94 га знову державні. Компенсацій — нема. За зіпсоване покриття злітно-посадкової смуги, за викрадене військове майно, за три роки, коли хтось платив за охорону території, — теж нема. Стаття 364 КК (зловживання службовим становищем) — де провадження?
І врешті — 6 жовтня 2021-го.
Генеральний прокурор Ірина Венедиктова підписує підозри у провадженні № 42017000000001097. У переліку — імена, від яких на Дерибасівській витікає з кав'ярень еспресо: Труханов, Бриндак, Рябоконь, Шкрябай, Поповська, Дімарський (компанія «Будова»). Одна голосувальна кнопка — 94 га. Ефективний менеджмент.
А Володимир Ілліч у переліку — заочно арештований ВАКС, оголошений у розшук. Публічно — «підозрюваний / у розшуку». Не винний. Це важливо. Це юридично точно. У 2026-му, за нашими даними, справу перевели у стадію обвинувачення. Тим часом фігурант, за даними ЗМІ, чергується між Park Hyatt Vienna, орендованим будинком на Bryanston Square у Лондоні та ізраїльською Хайфою — Тигдар 15/6. Знову ж, ті самі папери, які «сильніші за людей». І та сама формула, що працює 25 років поспіль.
Провалили «Школьний» — сховались за кордон. Що робить хлопчик, коли Одеса стає незручною? Летить туди, де ще подають каву. Пост 3 — Лондон. Bryanston Square, 13. Будинок за 4,8 млн фунтів на рік. Компанія-орендодавець із Paradise Papers. Сусіди по Мейферу, які через рік перестали вітатися. І питання, від якого в британських юристів починається головний біль: коли останній раз Офіс генпрокурора надсилав до NCA лист із правильним номером справи?
«Хто отримав владу, недостатньо її отримати — треба навчитися її втримати», — писав Макіавеллі. Він взяв 94 гектари. Не втримав жодного. Строки не вийшли.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
5👍169🔥142⚡86💯2🤯1👌1🏆1🆒1
Розділ №3
У Лондоні є свій ритуал. Сусіди в Мейфері спочатку кивають, потім вітаються, потім запрошують на чай. За два-три роки. Максимум — за п'ять. Це не жарти: якщо вас за п'ять років не запросили на чай, ви ніколи не жили в Мейфері. Ви просто платили за оренду.
Одеський схематозник Володимир Ілліч Галантернік намагався жити в Мейфері. Спочатку кивали. Потім перестали. Через рік — не помічали. Через два — переходили на інший бік вулиці. Ця британська техніка називається cutting dead — «різати мертвим». І вона гірша за суд. У суді хоча б говорять.
Він орендував будинок на Bryanston Square, 13, за 4,8 млн фунтів на рік. Ходив у ту саму кав'ярню, куди ходять російські «емігранти» зі Слоун-стріт. Купував костюми на Savile Row у того самого кравця, який відшивав принцу. Возив дітей у ту саму приватну школу, куди возять сини нафтогазових мільярдерів. І щиро дивувався, чому запрошень на приватні обіди — немає. У Лондоні свій етикет: якщо тебе не запрошують, це не через акцент. Це тому, що подивилися в Google. Потім у Companies House. Потім — у Paradise Papers. І, як писали британці двісті років тому, that was the end of the acquaintance.
Судять його зараз у Києві. А за Лондон — окреме питання. Строки не вийшли.
Bryanston Square, 13, — не випадкова адреса. Це особняк у Мейфері, орендна ставка близько 4,8 мільйона фунтів на рік. Оператор оренди у 2016–2019 роках — компанія, яка засвітилася у базах Paradise Papers. Директор посередницької ланки — Марк Попівкер, фігурант міжнародних розслідувань МКРР по відмиванню коштів. Ст. 209 ККУ (легалізація доходів) — де провадження в Києві?
Друга адреса — Knightsbridge, 199. Це вже поруч із Гайд-парком. Район, де російські гроші купують чорні номери на бентлі, а українські — купують тишу. Тут — офіс керуючої компанії, оформленої на British Virgin Islands. Кінцевий бенефіціар за реєстрами — не Галантернік. Але кореспонденція йшла на адресу, з якої у 2018-му надсилалися документи до українського суду в його справі. Збіг? У Лондоні є термін для таких збігів: «UK LLP + BVI corporate partner». Це коли POCA 2002 обходиться через номінальних директорів. Британцям це вже років десять як не смішно.
Тепер — дружина. Наталя Зінько. Українська дизайнерка, чиї сукні носили Бейонсе і Дженніфер Лопес. Магазин у лондонській Belgravia. Прізвище Зінько тримає одну з найкрасивіших опор усієї конструкції: в Одесі є Маргарита Зінько — співзасновниця ліквідованого у 2011-му СоцКомБанку і директорка ТОВ «Торговий дім Аурум». Родичка Наталі. Дві країни. Одне прізвище. Одна сім'я. Не злочин — ланцюг. Одеські ланцюги — це не про мафію, це про весілля.
І тут почалося те, що в Мейфері називають словом reallocation. У 2021-му, після заочного арешту ВАКС і оприлюднення підозри НАБУ, з приватної школи, куди ходили діти, надіслали лист. Дуже ввічливий. Про «перерозподіл». Клуб на Pall Mall не продовжив членство. Restaurateur у St James's ввічливо перестав приймати бронювання: «просимо пробачення, столик зайнятий». Це не санкції. Це Лондон.
І остання деталь для юристів. Proceeds of Crime Act 2002 передбачає Unexplained Wealth Order — судовий припис пояснити походження статків. Стосовно Галантерніка UWO не оголошено. Це не тому, що бракує підстав. Це тому, що з Києва до NCA (National Crime Agency) роками не йде лист з правильним номером справи, з коректним перекладом і з нормальними додатками. Питання до Офісу генпрокурора: коли останній раз?
Лондон закрив двері. Далі — Park Hyatt Vienna і Хайфа. Про адвоката, який писав для нього документи. Про § 165 StGB — австрійський параграф чистих грошей. Про Тигдар 15/6 — адресу, яка спливає в ізраїльських реєстрах транспорту.
«Люди не вміють бути ні до кінця добрими, ні до кінця злими», — писав Макіавеллі. Лондон не сказав «ви злочинець». Лондон сказав: «Ви більше не в списку гостей». Це виявилося гірше суду.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
3👍177🔥135⚡97💯2👏1🤯1🫡1🆒1
Розділ №4
Найкраще, що може зробити людина без влади, — це зображати її. Є такий жанр — фотографія без запрошення. Ви його бачили. Park Hyatt Vienna, лобі-бар, вечір. Чоловік у чорному костюмі сидить сам. Каву йому принесли. Але офіціант не повернувся. За хвилин 20 підійшов інший — і поставив рахунок. І чоловік раптом зрозумів: сьогодні він п'є каву тут востаннє. Не тому, що бар закривається. Тому, що бар закривається — для нього.
Це Володимир Ілліч Галантернік, десь у сезоні 2022–2023. У Монако йому вже не потиснули руку. У Лондоні перестали вітатися. Залишилися дві точки, де ще подають каву без гримас: Відень і Хайфа. Але й там етикет закінчується там, де починається § 165 StGB. І австрійський офіціант, як з'ясувалося, читає не тільки меню.
Судять у Києві. А за австрійський параграф чистих грошей — окреме питання. Строки не вийшли.
Park Hyatt Vienna, Am Hof 2. Готель класу Grand Luxe, до сніданку йогурт з чорницею подають на порцеляновій пелюстці. Тут його бачили у 2022-му, коли лондонські двері вже м'яко зачинилися. Ключове австрійське словосполучення для нашої історії — Geldwäscherei. § 165 StGB (Кримінального кодексу Австрії) — до 5 років позбавлення волі за легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом за кордоном. Австрійська FIU (Geldwäschemeldestelle) реагує на МПП-запити з України — за умови, що ті сформульовані з правильними реквізитами. Провадження № 42017000000001097 до Відня надіслано? Публічно — ні. І це не «австрійський саботаж». Це українська пауза.
Відень — старий магніт для одеської еміграції. Тут купують квартири через фірми з реєстрацією у 1010 Wien. Через BVI + Wiener Treuhand. Ліхтенштейн — година машиною. Швейцарія — дві. У 2020-х Відень посилив KYC для «russian-linked» і «ukrainian-linked» клієнтів. У 2023-му один із великих австрійських банків закрив рахунок клієнту з одеською пропискою без пояснень. Це не Галантернік. Це фон, у якому він тепер живе.
Хайфа. Тигдар 15/6. Ізраїльська адреса, яка спливає у базах реєстрації транспортних засобів і в матеріалах, що подавалися адвокатами Галантерника до українських судів. Хайфа — не Тель-Авів. Хайфа — місто російськомовної діаспори, де ізраїльські органи роками закривали очі на статус «нового репатріанта». Після 2022-го — не закривають. Ізраїльська поліція отримує МПП-запити з України через Ministry of Justice, International Affairs Department. Публічного запиту по Галантерніку — не оголошено. Знову.
Адвокат. Юридичну обгортку багатьох конструкцій Галантерніка і його оточення роками супроводжує адвокатське об'єднання AVER LEX (Київ), партнер якого Ілля Просянюк публічно захищав його інтереси в українських судах. AVER LEX — легітимна фірма, ми ставимо питання інакше: чи є в матеріалах провадження щодо організованої злочинної групи процесуальні дії щодо адвокатів, які знали про кінцевого бенефіціара? І чи розглядалася стаття 209 КК у частині консультативної допомоги? Це до САП і дисциплінарної палати НААУ.
І, звісно, Монако. Monaco Yacht Show 2022. Його бачили в компанії двох російських бізнесменів. Один — під санкціями OFAC з 2018-го, другий — під санкціями EU з 2022-го. Через день у ресторані Le Louis XV знайомий французький банкір побачив цю трійцю, спокійно допив келих і вийшов, не привітавшись. Йому не потиснули руку. Це не судовий вирок. Це просто Монако. У Монако вирок виносять офіціанти.
Європа закрилася. Ізраїль перестав кивати. Далі — Майамі і Кіпр. Про RCR і Ігоря Лефтер'єва. Про Ганну Райвіч і GVI. Про Cretezza Ventures, через яку 0,5 гектара на Ланжероні перетворилися на 11 поверхів замість дозволених 8. І про британську Joint System LTD, яка у травні 2026-го тихо підбирає активи одеського ресторанного холдингу.
«Хто отримав владу, має навчитися її втримати», — писав Макіавеллі. Влада — не Park Hyatt. Влада — це коли офіціант повертається двічі. До нього не повернулися.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍174🔥128⚡81👌3👏1🏆1👀1
Розділ №5
Найкраще, що може зробити людина без влади, — це зображати її.
У Майамі один сорт пальм, у Ларнаці — інший. У Майамі вони кокосові, у Ларнаці — фінікові. Але спільне у цих пальм одне: під ними погано спиться, коли з-за океану вранці приходить лист від Ministry of Justice, Republic of Cyprus з приміткою mutual legal assistance request. Один такий лист — і у ваших юристів починається новий робочий тиждень. А в перекладачів — новий місяць.
Це друге життя одеської «Лампочки». Не Bryanston Square, не Park Hyatt. Тут — RCR у Флориді, GVI на Кіпрі, Cretezza у Нікосії. Крізь ці три вивіски проходить лінія від одеського Ланжерону до британської Joint System LTD. І це та лінія, де стаття 209 КК (легалізація доходів) починає працювати через кордон. А ще краще — через океан. Океан, як відомо, повільніший за суд, але настирливіший.
Судять у Києві. А за 68 млн гривень одеського Ланжерону — окреме питання. Строки не вийшли.
Майамі. Флоридська RCR Development Group — оператор нерухомості, у структурі якого спливає Ігор Лефтер'єв. Публічно — інвестор. Історично — з одеського кола. У 2015–2019 через RCR і типажі суміжних юрисдикцій купувалися квартири в комплексах Sunny Isles і Aventura — районах Майамі, куди пливли гроші з СНД охочіше, ніж човни з Куби. Після 2022-го Флорида посилила FinCEN Beneficial Ownership reporting — LLC зобов'язані подавати кінцевого бенефіціара. Той самий інструмент, який ламає стару одеську схему «UK LLP + BVI + Florida LLC». Стару не в сенсі «застарілу». В сенсі «відпрацьовану до автоматизму».
Кіпр. GVI (Global Ventures Investments) і низка похідних утворень у Ларнаці та Нікосії. Бенефіціарка ланки — Ганна Райвіч. У 2019–2022 GVI фігурувала в трансакціях, пов'язаних з одеськими девелоперськими проєктами. Кіпр з 2020-го за 5-ю Директивою ЄС AML розкриває кінцевих бенефіціарів. Райвіч — публічно так. Інші ланки — вибірково.
І тепер найкрасивіший вузлик. Кіпрська Cretezza Ventures Limited — учасниця одеського ПП «СПС-Ріелт», яке у 2007-му отримало 0,5 га на Ланжероні під «оздоровчий центр». За дозволом ДАБІ — 8 поверхів. Побудували — 11. Житловий комплекс M1 Club Apartments. Інвесторів «злили» на 68 мільйонів гривень. Ст. 190 КК (шахрайство), 358 КК (підробка документів) — де провадження?
Провадження, як водиться, лежить у папці «доопрацьовується».
А Cretezza з'являється не тільки в «СПС-Ріелт». Вона учасниця чинного ТОВ «Стенфорд Інвест» (реєстр, 2026). «Стенфорд-Інвест» був засновником ТОВ «Торговий дім Аурум». Директорка «Аурума» — Маргарита Зінько, співзасновниця ліквідованого 2011-го СоцКомБанку, наглядову раду якого у 2003–2011 очолював Галантернік. Маргарита Зінько
— родичка Наталі Зінько, дружини Галантерніка.
Британський верх. Травень 2026-го — активи орбіти «Стенфорд-Інвест» переходять до одеського ресторанного оператора, кінцево оформленого на британську Joint System LTD. Британія знову — вершина схеми. Companies House розкриває бенефіціарів People with Significant Control (PSC). МПП-запит з Києва до Home Office отримає відповідь за півроку. Публічного запиту по Joint System LTD — не оголошено. Це або пауза, або сором.
Кіпр закриє реєстр — Британія відкриє. Британія закриє — Флорида відкриє. Але вся схема тримається на одному одеському прізвищі, яке досі підписує документи вручну. Далі — Володимир Курочка. Однокласник. Директор двох компаній. Єдина жива, чинна, публічна опора. І питання, від якого стане цікавіше: чому він досі не в підозрі?
«Тому, хто отримав владу, недостатньо її отримати — треба навчитися її втримати», — писав Макіавеллі. Кіпр — не влада. Кіпр — інструмент. А інструменти іржавіють. Особливо на солоному повітрі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
3👍172🔥118⚡85👏1🤬1🤡1💯1🗿1🆒1
Розділ №6
Найкраще, що може зробити людина без влади, — це зображати її.
У кожної одеської історії є однокласник. Той, хто пам'ятає, як тебе били у роздягальні, і підписує папірку про «борг». Не друг. Свідок. І у справі Галантерніка такий свідок один. Володимир Андрійович Курочка.
Він не втікав до Лондона. Не сидів у Park Hyatt. Не купував пальм. Не робив блефаропластики. Він в Одесі. І досі підписує документи. Ручкою. У 2026-му. Уся конструкція «Лампочки» тримається на людині, яка щоранку йде на Пироговську, 7/9, п'є розчинну каву і ставить підпис. Це не мафія. Це канцелярія.
Ми пройшли Одесу, Лондон, Відень, Хайфу, Монако, Майамі і Кіпр. Продаєвич мовчить, Смоляр в Ізраїлі, Лефтер'єв і Райвіч — вивіски, Просянюк — адвокат. Єдина жива опора — Курочка.
Судять зараз Галантерника. А Курочка сьогодні — на Пироговській. Строки не вийшли.
2007-й. Курочка — директор ПП «СПС-Ріелт». 0,5 гектара на Ланжероні під «оздоровчий центр». Будують 11 поверхів замість 8. ЖК M1 Club Apartments. 68 млн грн інвесторів — випарувалися, як парфуми, забуті на сонці. Після 2015-го директорка ПП — мати депутата Шкрябая, якого 06.10.2021 підписали в підозрі. Учасник — кіпрська Cretezza Ventures. Ці 68 млн підписані рукою Курочки. Не рукою Кіпру.
2026-й. Курочка — чинний директор ТОВ «Стенфорд-Інвест». Учасник — та сама Cretezza Ventures. Не 20 років тому — сьогодні. У той рік, коли справу Галантерніка заочно перевели до обвинувачення.
«Стенфорд-Інвест» — засновник ТОВ «ТД Аурум». Директорка — Маргарита Зінько, співзасновниця СоцКомБанку, родичка Наталі Зінько, дружини Галантерника.
Травень 2026-го. Активи «Стенфорд-Інвест» переходять до одеського ресторанного оператора, кінцево оформленого на британську Joint System LTD. Курочка — у підписантах. Йому Companies House не пише — він пише за нього. Ручкою.
Володимиру Андрійовичу. Ви публічно не маєте статусу підозрюваного в провадженні № 42017000000001097. Ми констатуємо реєстрові факти. Питання до НАБУ і САП: чи розглядали Курочку як свідка по «Ланжерон / M1 Club Apartments» і по ланцюгу «СПС Ріелт → Стенфорд-Інвест → Аурум»? Чи йшли МПП-запити по Cretezza на Кіпр і по Joint System LTD до Британії?
Володимиру Іллічу. Міфу про «сірого кардинала» немає. Є чоловік із Пироговської, 7/9 — з татуюваннями, блефаропластикою і зниклими з інтернету фото, який відібрав «Лампочку», знищив ЧМП, «обміняв» ЗАГС, поставив фірму з фондом 45 000 грн на конкурс аеропорту і зайшов у балаклаві на військовий аеродром. Це не мафія. Це вистава про мафію. І вона розсипалася.
І апофеоз. Щоб підкреслити свою впалу, зів'ялу значимість і нагадати про себе, Володимир Ілліч замовив комерційну статтю у Forbes — за 10 тис. доларів. Із переліком активів, фото, серйозним обличчям. Результат — протилежний. Читачі побачили дві речі. По-перше — що Галантерник знає, що таке блефаропластика і мелірування, і поступово перетворився на, ввічливо кажучи, жіноподібну версію себе 2005-го. По-друге — що активів у переліку забагато для людини в розшуку. І багато хто подумав: «Ага. Не все відібрано. Є ще що забрати». Молодець, Володю. Це тобі Назаров підказав? Чи сам прокреативив? За 10 тис. доларів — сам собі виписав ордер на конфіскацію. У жанрі self service.
А за велосипед? Грецька. Пароплавство. Ланжерон. Школьний. «Гепард». «Аурум». «Стенфорд». По кожному — окреме провадження. По триваючим злочинам — строки не течуть.
НАБУ, САП, ДБР, ОГП. Ми готові передати дата-пакет і рекомендації по МПП — Кіпр, Британія, США, Австрія, Ізраїль, Монако.
«Хто отримав владу, має навчитися її втримати», — писав Макіавеллі. Влада — не Bryanston Square. Влада — коли вам подають руку в Монако. Йому не подали.
Це не кінець роботи. Продовжуємо працювати.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
3👍183⚡127🔥123👏2👌1💯1