🔒🧡🧡🧡🧡🧡🧡
Держаудитслужба склала щодо директора ДП «Документ» Сергія Прокопченка п’ять протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 6 ст. 164-14 КУпАП (порушення законодавства про закупівлі).

За версією аудиту, у листопаді–грудні 2024 гендиректор ДП «Документ» уклав кілька договорів без проведення передбачених законом процедур публічних закупівель:

🔸Договір № 27-24 від 12.11.2024 з ТОВ «Грін Нетворкс» на 14 млн грн
(закупівля обладнання та роботи для Державної міграційної служби як розпорядника Єдиного державного демографічного реєстру). Оплачено 12,6 млн грн.

🔸 Договір № 28-24 від 12.11.2024 з ТОВ «Грін Нетворкс» на 2,5 млн грн
(програмна продукція для ДМС). Оплачено 1 млн грн.

🔸 Договір № 31/24 від 20.12.2024 з ТОВ «Алеста» на 13,65 млн грн
(обладнання, матеріали, комплектуючі та роботи з монтажу і налаштування серверного обладнання для ДМС). Оплачено повністю.

🔸Договір № 32/24 від 20.12.2024 з ТОВ «Алеста» на 702,5 тис. грн
(програмна продукція для ДМС). Оплачено повністю.

🔸Договір № 33/24 від 27.12.2024 з ТОВ «Алеста» на 1,85 млн грн
(серверне обладнання для ДМС). Оплачено повністю.

Загальна сума договорів — понад 32,7 млн грн . Оплата здійснювалася з коштів у розмірі 5% частини чистого прибутку (доходу) ДП «Документ», які, згідно з постановою Кабміну № 1454 від 27 грудня 2022, мали використовуватися у визначеному порядку.

Аудитори вважають, що такі дії порушили ч. 10 ст. 3 закону «Про публічні закупівлі».

Нагадаємо, що Прокопченко також лобіював встановлення платіжної системи «Герц» схематозника Костянтина Ткача

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

⚖️ Справу щодо корупції директора КО «Київмедспецтранс» Віталія Безносюка «ховають» у суді. 

У поле зору нашої редакції потрапили дві кримінальні справи, які мають чимало спільного. По-перше, серед обвинувачених в обох фігурують Віталій Безносюк та Юрій Клименко. По-друге, обидва кримінальні провадження стосуються обвинувачень за ч.4 ст.191 КК України — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. По-третє, жодна із цих справ досі не завершилася судовим рішенням по суті.

Перша справа — №761/21704/24 (КП №12024100100001959). У ній Віталій Безносюк та Юрій Клименко обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 ККУ. Потерпілою стороною у провадженні визначено Київську міську державну адміністрацію. Матеріали справи свідчать про досить тривалий процес її розгляду.

Підозри були вручені ще 3 квітня, а вже через декілька діб суд застосував запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Вже 10 травня суд визначив порядок ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження. Попри те, що КПК України передбачає значно коротші строки за відсутності об'єктивних перешкод, на ознайомлення було фактично відведено місяць — до 10 червня.

18 вересня 2024 року сторона захисту просила передати провадження з Шевченківського до Оболонського суду, однак Київський апеляційний суд у задоволенні цього клопотання відмовив. Після 10 жовтня у відкритих джерелах судові рішення у даному кримінальному провадженні відсутні. Водночас із інформації, розміщеної на офіційному вебпорталі судової влади України, вбачається, що після засідання 16 жовтня 2024 року суд ще 17 разів призначав слухання у цій справі, а наступне засідання визначене на 10 червня 2026 року.

Таким чином, майже два роки процесуального руху справи фактично залишаються поза межами відкритих судових рішень, що не дозволяє встановити, які саме процесуальні дії здійснювалися судом у цей період.

На розгляді суду також перебуває справа № 761/1096/25, виділена з кримінального провадження №42022102100000201 від 15 листопада 2022 року.

За даними слідства, вона стосується можливого заволодіння бюджетними коштами під час закупівлі автомобілів швидкої медичної допомоги та запасних частин до них. Як зазначено у матеріалах справи, після скасування тендерної процедури були укладені договори, за якими фактично поставлено значно меншу кількість запасних частин, ніж передбачалося закупівлею, при цьому частина продукції не відповідала вимогам щодо якості та оригінальності. Це кримінальне провадження також характеризується значною тривалістю судового розгляду.

У провадженні перебувають, окрім зазначених двох, ще п'ять інших обвинувачених. За час розгляду із нього були виділені окремі кримінальні провадження, заявлялися самовідводи суддів, ухвалювалася значна кількість процесуальних рішень, однак остаточного судового рішення у справі досі немає.

Таким чином, дві різні кримінальні справи, у яких серед обвинувачених фігурують одні й ті самі особи, мають ще одну спільну рису — тривалий судовий розгляд без вироку чи іншого остаточного рішення суду по суті обвинувачення.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🔒 Як радник Федорова Гога Цхакая одного разу ледь не "отримав" дорожній знак

Одеська історія з 2016-го, яка через 10 років заграла новими фарбами. Є люди, які з’являються у твоєму житті один раз, але настільки виразно, що потім уже ні з ким їх не переплутаєш. Георгія Цхакая я запам’ятав саме так. Одеса. 2016 рік. Я тоді був заступником начальника поліції області.

Сидимо удвох у кабінеті з начальником ГУНП Георгієм Лорткіпанідзе. Дзвонить телефон. Георгій відповідає. Розмова грузинською. У слухавці я чую знайомий голос Михайла Саакашвілі. З Мішею ми були давно знайомі й завжди спілкувалися на «ти», тому його манеру говорити я знав добре. Коли Михайло нервував або чимось страшенно захоплювався, слова починали обганяти одне одного, речення врізалися між собою, а сенс часом намагався залишити кімнату раніше за співрозмовників.

Хвилини через півтори Лорткіпанідзе дивиться на мене приблизно так, як одесит дивиться на рахунок у ресторані, коли точно пам’ятає, що половини цього не замовляв.

Простягає слухавку:
— Костянтине, поговори з Мішею. Я не розумію, чого він від мене хоче.

Беру телефон. Міша починає швидко пояснювати історію про «Євротермінал», дорогу, знак, вантажівки, заборонений проїзд і необхідність негайно відновити справедливість.

Я намагаюся пояснити йому одну дуже нудну річ, яка зазвичай страшенно дратує революціонерів: існує процедура.
Очільник області не може приїхати на дорогу, подивитися на дорожній знак і вирішити, що від сьогодні дорожній рух буде організовано інакше. Можна наступного дня направити туди відповідні служби поліції, фахівців, представників міста. Вони оглянуть ділянку, піднімуть документи, перевірять схему організації руху й ухвалять рішення. Тобто зробити все правильно.

Але проблема була в тому, що Міші в ту мить потрібно було не правильно. Міші потрібно було красиво.
Камера. Люди. Несправедливість. Дорожній знак. І бажано, щоб очільник ОДА вирвав його власними руками. Як кажуть в Одесі: «Ви таки хочете вирішити питання чи щоб усім було красиво?» У той день перемогло «красиво».

Як згодом писала одеська преса, ініціатором цього виїзду називали Георгія Цхакая. А найкраща частина історії полягала в тому, що, за версією журналістів, Саакашвілі зрештою разом з майбутнім директором НАБУ Кривоносом вирвав узагалі не той знак (відео тут).

Але це з’ясувалося потім. Поки що Міша почув від мене зовсім не революційне слово:
— Ні.

І тут слухавку в нього бере Цхакая. Треба розуміти контекст. На той момент переді мною був не міністр, не начальник поліції, не керівник спецслужби й не посадовець, уповноважений віддавати поліції накази. Наскільки я пам’ятаю його тодішній статус — радник на громадських засадах. А говорив він так, наче щонайменше дві області вже перебували в його особистому управлінні, а третя просто не встигла оформити документи. Досить поганою російською, яку час від часу підсилювала ненормативна лексика, мені було пояснено, що поліція повинна негайно вислати наряд. Усе знести. І надати виставі належне державне оформлення. Тобто до театральної постановки бракувало ще одного актора — НПУ.

Я трохи послухав і відповів, що наряд справді може приїхати. Більше того, можу приїхати особисто я. Але завдання в наряду буде дещо інше. Я пояснив Георгію приблизно так:
— Якщо ти зараз звідти не підеш і продовжиш влаштовувати цей цирк, поліція приїде й забере тебе за порушення громадського порядку. А я приїду подивитися, що залишилося від знака. І якщо труба від нього ще буде на місці, я знайду їй застосування, яке тобі точно не сподобається.

В Одесі це називається просто: «Не робіть мені нерви — вони мені ще знадобляться».
Після цього розмова про термінове залучення поліції чомусь втратила колишню динаміку. А знак усе-таки вирвали.
Потім журналісти почали розбиратися й написали, що знак, схоже, був узагалі не той. Згодом його відновили.

Я згадав цю історію зараз зовсім не випадково. Минуло десять років. Тоді Гога Цхакая намагався пояснювати керівництву одеської поліції, які дорожні знаки й коли вона повинна зносити.

Сьогодні його ім’я виникає вже в зовсім інших журналістських сюжетах — навколо Міністерства оборони, державних контрактів і постачальників безпілотників. Масштаб трохи змінився.

А от питання до методів і впливу заслуговують на окреме розслідування. Тому, коли сьогодні я бачу прізвище Цхакая в черговому матеріалі, перед очима чомусь знову постає Хаджибейська дорога, Саакашвілі, камери й нещасний дорожній знак, який узагалі ні в чому не був винний.

Щоб я так жив, як той знак устиг побачити політичного життя за один день. Одеса тоді бачила багато. Але це шапіто я запам’ятав особливо добре. І, схоже, історія Гоги Цхакая на цьому точно не закінчується. Далі буде.

🔍 З повагою,
CEO детективного агентства
🧡🧡🧡🧡🧡🧡
Костянтин Шпильовий

📌Епізод із «Євротерміналом» подано як особистий спогад автора. Згадки про ініціатора виїзду та
обставини демонтажу дорожнього знака відтворюють версії, оприлюднені одеськими медіа.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🔈 Наглядова рада АТ Українські розподільні мережі обрала дирекцію, до якої увійшла фігурантка Міндічгейту

Загалом до складу дирекції УРМ увійшли: в.о. гендиректора Олексій Белоцький та в. о. членів дирекції Олександр Баранюк, Михайло Горин, Юлія Підкоморна та Денис Фудашкін.

Підкоморна — колишня заступниця Германа Галущенка, яка згадувалась в «плівках Міндіча».

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

📖 Чоловік головного інспектора ДПСУ Наталії Миколаївні Басалиги заробив 1 млн в скандальному «Укравтономгаз»

Зареєстрована в селі Обуховичі Вишгородського району Київської області, фактично проживає в селі Гатне Фастівського району тієї ж області. Чоловік — Басалига Віктор Володимирович.

У розділі нерухомості вказано квартиру площею 65,2 кв.м в селі Гатне, набуту 2016 за 1,5 млн гривень. Наталія Басалига має право користування як місце проживання, чоловік — на умовах оренди. Власник об’єкта — ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» (код 33943393).

Нежитлове приміщення площею 2,7 кв.м в тому ж селі Гатне, набуте 15 квітня 2021 року за 35 тис. гривні, перебуває у власності чоловіка.

Транспортні засоби.
✔️Nissan Sunny (1995), набутий 2008 за 35 тисяч гривень, належить чоловікові.
✔️Volkswagen Bora (2004), набутий 21 лютого 2017 року за 161 тис.гривень, також у власності чоловіка.
✔️Acura MDX (2008), набута 23 квітня 2024 за 100 гривень, оформлена на Наталію Басалигу. Ринкова вартість подібних авто у 2024 становила орієнтовно 400–550 тисяч гривень.

Доходи за 2025 рік. Заробітна плата Наталії Басалиги в ДПС — 692 тис. гривень.

Чоловік отримав 1 млн гривні зарплати в ТОВ «Укравтономгаз» (про цю компанію ми детальніше розповімо у наступних публікаціях). Родина отримала по 1 тис. гривень «Зимової підтримки» .

Фінансові зобов’язання. Чоловік має забезпечувальний платіж за квартиру перед ТОВ «Крістал Ессет Менеджмент» у розмірі 244 тис. гривень (з 15 грудня 2016). Також у вересні 2025 він отримав кредит в Укрсиббанку на 440 тисяч гривень. Протягом року сплатив 55 тис. гривні основної суми та 29 тис. гривень відсотків, залишок зобов’язання на кінець періоду — 385 тис. гривень.

📌 На що варто звернути увагу НАЗК: вартість Acura MDX в 100 гривень суттєво нижча за ринкову, відсутність грошових активів при наявності кількох банківських рахунків, а також довготривале зобов’язання щодо забезпечувального платежу за квартиру, власником якої є компанія з управління активами.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🔍 Махінації з паливом

Директор ТОВ «Агро-Органік» (код ЄДРПОУ 39386384, Виробництво добрив і азотних сполук) Скляров Андрій Олександрович у період з лютого по серпень 2025 навмисно включав до податкового кредиту документи про придбання газового конденсату та інших товарно-матеріальних цінностей у низки компаній, які, на думку правоохоронців, мають ознаки фіктивності. Серед контрагентів названі ТОВ «Едріке ЛП», ТОВ «Оіл Коін», ТОВ «ТД Реверс», ТОВ «Санрайс Логістік», ТОВ «Клінкерн Торг», ТОВ «НК Оіл Трейд», ТОВ «Профіт Нафт», ТОВ «ЛНК Нафто-Трейд», ТОВ «Укравтономгаз» та інші.

Ці операції не супроводжувалися реальним постачанням товарів чи послуг. У результаті підприємство занизило суму ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету, на 11,45 млн гривень.

Факти підтверджені актом документальної позапланової перевірки ГУ ДПС у Полтавській області від 16 січня 2026 року, податковими повідомленнями-рішеннями та висновком судової економічної експертизи Полтавського НДЕКЦ МВС від 27 травня 2026 року. Крім основної суми недоплаченого ПДВ, нараховано штрафні санкції на 2,75 млн гривень. Загальна сума цивільного позову, поданого прокурором в інтересах держави, становить 14,2 млн гривень.

Директору ТОВ «Агро-Органік» повідомлено про підозру у справі БЕБ № 72025171020000041 за ч. 3 с.т 212 ККУ.

Суд наклав арешт із забороною розпорядження та відчуження на промислові будівлі підприємства, розташовані за адресою вулиця Фабрична, 5 у селі Стасі Полтавської області (адміністративна будівля, КПП, побутова будівля, виробнича будівля площею 635,3 кв. м та інші споруди). Також арештовано грошові кошти на рахунках товариства в АТ «ПУМБ» та АТ «А-Банк» у межах суми цивільного позову.


💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

Справу стосовно колишнього кінцевого бенефіціарного власника ПАТ КБ «ПриватБанк» направлено до суду
 
Прокурор САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ направив до суду обвинувальний акт стосовно колишнього кінцевого бенефіціарного власника ПАТ КБ «ПриватБанк» та ще 5 осіб — експрацівників банківської установи, підозрюваних у заволодінні понад 9,2 млрд грн коштів, що належали банку.
 
За версією слідства, протягом січня – березня 2015 року один із власників ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку розробив злочинний план заволодіння коштами банківської установи.
 
Для реалізації свого злочинного умислу обвинувачений залучив 5 працівників банку, серед яких колишні: Голова Правління; заступник керівника напряму — директор департаменту міжбанківського дилінгу, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з ПАТ КБ «ПриватБанк»; заступник голови правління — директор казначейства; начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства та заступник керівника департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу ПАТ КБ «ПриватБанк».
 
Схема злочину полягала у штучному створенні організованою групою зобов'язання банку виплатити одній із підконтрольних компаній понад 9,2 млрд грн за нібито зворотний викуп власних облігацій за завищеною вартістю шляхом підробки відповідних документів.
 
Частина цих коштів, а саме понад 446 млн грн, була легалізована шляхом перерахування під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів на особистий рахунок кінцевого бенефіціара ПАТ КБ «ПриватБанк» через низку фінансових операцій з підконтрольними компаніями. У подальшому вони були внесені ним до статутного капіталу банку з метою виконання вимог Програми фінансового оздоровлення ПАТ КБ «ПриватБанк». Рештою коштів зловмисники розпорядилися на власний розсуд.

Цікаво, чи будуть угоди зі слідством?
 
💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

Правоохоронці розслідують розтрату коштів при впровадженні проєкту Мінцифри «Штучний інтелект ДП «Дія»

Службові особи ДП «Дія» Мінцифри зловживали своїм  службовим становищем під час проведення торгів щодо закупівлі  за державні кошти комплексу програмно-апаратних засобів «Суверенна фабрика штучного інтелекту», з метою одержання  неправомірної вигоди, сприяли у перемозі ТОВ «Лан Тек» та  уклали договір на купівлю вказаного комплексу на загальну суму  225,89 млн гривень.

Так, службові особи, не зважаючи на значний обсяг  закупівлі, складність технічної специфікації та висунуті  кваліфікаційні вимоги, учасникам було надано лише 12 днів для підготовки й подання тендерних пропозицій. Оголошення оприлюднили 7 серпня 2025.

Участь у процедурі фактично вимагала наявності високого рівня партнерства з виробниками серверного обладнання, спеціалізованих сертифікатів у персоналу, а також  отримання листів від виробників ключових компонентів комплексу, зокрема від великих міжнародних компаній, таких як  Nvidia Corporation.

Зазначені умови у своїй сукупності можуть свідчити про можливе звуження конкуренції та формування кваліфікаційних критеріїв під заздалегідь визначеного учасника, що створює ризик  необґрунтованого обмеження доступу інших потенційних учасників  до відкритої закупівлі.

Хоча в торгах брали участь кілька учасників, а ціна переможця ТОВ «Лан Тек» є найнижчою, аналіз показує ознаки  формальної конкуренції та відсутності суттєвого зниження ціни.  Так, різниця між пропозицією ТОВ «Лан Тек»та наступною пропозицією ТОВ «Нетвейв»становить лише 53 тис. гривень!  Така незначна різниця у цінових пропозиціях, особливо при  закупівлі високотехнологічного обладнання вартістю понад 225 млн грн, може свідчити про відсутність цінової боротьби  (мінімальний крок торгів), що могло перешкодити досягненню  максимальної економії.

У підсумку 5 вересня 2025 року було укладено договір №9051/25 із терміном дії до 31 грудня 2026.  Директором підрядника є Сергій Фінашкін. Кінцевий бенефіціар – Олег Литвин з Одеси. Цей же підприємець є засновником, бенефіціаром і керівником приватного підприємства «Лантек», яке також неодноразово брало участь у державних ІТ-закупівлях.
На теперішній час документально підтверджено, що «Лан Тек» після отримання авансу в 67,7 млн грн одразу перерахувало його ІП «І-Ар-Сі» за угодою на 201,8 млн грн (з ПДВ). Далі фірма перерахувала кошти ERC Distribution AG (Швейцарія). Ціна договору – 3,8 млн доларів. Переможцем тендеру та постачальниками ймовірно  штучно створено документальну видимість отримання лише 28,1 млн  грн прибутку (без урахування податків), або 12%, що свідчить про відсутність аномального завищення ціни.

На запити експерта щодо цінових пропозицій інші  дистриб’ютори (ТОВ «Мегатрейд ІТ» та Sophela UAB) надано  інформацію про те, що вартість (каталогова ціна) двох комплектів комплексу становить не менше 15,5 млн доларів,  яка є аномально завищеною. Водночас під час вибіркового моніторингу інформації на  сайтах іноземних реселерів виявлено пропозиції окремих  компонентів комплексу, вартість яких у кілька разів нижчою, ніж  зазначена ТОВ «Мегатрейд ІТ» та Sophela UAB.

У ході вивчення матеріалів ТДРД від 8 травня 2026  встановлено, що у тендерній пропозиції ТОВ «Лан  Тек» зазначено  іншу модель процесора, яка не відповідає технічним вимогам ДП  «Дія» (базова частота 2,3 ГГц замість 2,6 ГГц). Зазначене може свідчити про порушення законодавства у сфері  публічних закупівель та, як наслідок, бути підставою для визнання  нікчемним договору, укладеного між ДП «Дія» та ТОВ «Лан Тек».

Продовження далі...
 
💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🧩 Початок. За реєстраційними даними, ІП «І-Ар-Сі» контролюється австрійською ERC Holding GmbH  (90%) та українським венчурним фондом «Форінт» (10%). Бенефіціари – Сергій Артюх, Леонід Стольніков, Андрій Дегода.

Фактично  фірма є центральною компанію ERC – група компаній у галузі дистрибуції комп'ютерної та офісної техніки, програмного забезпечення, цифрової фото і відео техніки тощо. У роздрібній торгівлі компанія представлена брендом MOYO (ТОВ «НРП»). До складу групи також входять ПрАТ «Евротермінал» та АТ «АльтБанк».

Бенефіціарами більшості компаній є згадувані Артюх, Стольніков і Андрій Дегода. Водночас у ЗМІ ERC  називають бізнесом братів Дегод — Андрія та Олександра.

Варто зауважити, що частина компаній з групи ERC уже опинялася в центрі скандалів. Їх звинувачували в ухиленні від сплати податків, у торгівлі  побутовою технікою через приватну «газову» компанію, пов’язану з НАК «Нафтогаз України».
Цікаво, що окрім Сергія Артюха та Леоніда Стольнікова серед власників  «АльтБанку», який входить до групи ERC,  був такий собі Волох Ігор Олегович. Окрім українського громадянства, він мав ще й громадянство Кіпру та білорусі.

Ігор Волох з 2005 по 2007 був заступником голови правління Райффайзен Банк Аваль. У 2007-2014 роках працював першим заступником голови правління Універсал Банку, а з 2016 року очолив правління Неос Банку, останній у підсумку став "АльтБанком", коли Дегода і його партнери, викупили банк у Михайла Фрідмана. З 21 грудня 2020 року Ігоря Волоха звільнено з посади голови правління за власним бажанням, але ще деякий час він залишався співвласником банку. Станом на зараз Волоха вже немає серед власників, які мають пакети акції більші за 5%.

Своєю чергою іноземне підприємство  фігурує у семи кримінальних провадженнях, серед іншого відкритих за статтею 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем)

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

☑️ Денис Ткач має оновити свої дані у ТЦК

Денис Костянтинович Ткач (09.02.1999), який є засновником і бенефіціаром низки одеських та київських компаній, ризикує втратити бронювання від мобілізації. Таким чином, він забезпечить керівництво своїми компаніями. Денис Ткач фігурує як засновник або бенефіціар у таких підприємствах:

🔸 «Торговий дім «Айтекс» (ЄДРПОУ 30389874, Одеса) — бенефіціар
🔸 «Герц» (ЄДРПОУ 30587514, Одеса) — засновник
🔸 «Р.Т.С. Трейдінг Компані» (ЄДРПОУ 31892777, Одеса) — засновник
🔸 «Фінансова компанія «Муніципальний процесинговий центр» (ЄДРПОУ 44196542, Київ) — засновник (припинено)
🔸 «Айтекс-Про» (ЄДРПОУ 44916236, Одеса) — засновник
🔸 «Фінансова компанія «Муніципальний платіжний центр» (ЄДРПОУ 45417357, Київ) — засновник

За наявною інформацією, бізнесмену Денису Ткачу необхідно терміново уточнити свої дані в Одеському обласному ТЦК та СП. Також йому потрібно пройти процедуру перебронювання. У разі ігнорування цих вимог існує ризик анулювання бронювання.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

⚖️ Голосіївський районний суд Києва затвердив угоду про визнання винуватості з Олексієм Педченком і призначив йому штраф у розмірі 51 тис. гривень. 

Чоловіка визнали винним у збуті шкідливих програмних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних систем (ч. 1 ст. 361-1 ККУ).

За матеріалами справи, не пізніше 29 січня 2025 року Педченко під нікнеймом на хакерському форумі розмістив оголошення про розробку і продаж програмного забезпечення під проєктом Private Keeper. Того ж дня підконтрольна правоохоронцям особа вийшла з ним на зв’язок у Telegram. Педченко розповів, що програма призначена для злому облікових записів і брутфорсу (автоматичного підбору паролів методом перебору).

Пізніше він передав покупцеві кілька архівів і виконуваних файлів, серед яких:
✔️Stellarport and Kuna rar 
✔️ CheckerTools (3) rar
 ✔️[7.9.11.56] Private Keeper rar
 ✔️Private Keeper exe

Ці файли містили шкідливе програмне забезпечення, яке, за висновком експертизи, призначені для несанкціонованого доступу до облікових записів та втручання в роботу інформаційних систем. За збут програм Педченко отримав 500 USDT на криптогаманець. Згодом він переказав ці кошти через біржу Binance на свою банківську картку в «Універсал Банку».
Обвинувачений повністю визнав вину, щиро розкаявся і активно сприяв розслідуванню, зокрема допомагав у викритті інших осіб. Раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись