📖 НАЗК завершило повну перевірку щорічної декларації за 2022, поданої  інспектором столичної податкової Тетяною Катрич за 2022, де знайшло порушення на 2,43 млн гривень.

Перевірку проводили з 16 лютого по 26 березня 2026. У розділі про себе Катрич зазначила, що документи для ідентифікації за межами України відсутні. Насправді в Єдиному державному демографічному реєстрі є її закордонний паспорт на ім’я KATRYCH TETIANA.

Аналогічну позначку «дані відсутні» вона поставила щодо чоловіка Івана та дітей — синів Миколи, Іллі, Нікіти і дочки Анни. У всіх них також є закордонні паспорти (KATRYCH IVAN, MYKOLA, ILLIA, NIKITA, ANNA). 

Окремо Катрич вказала дочку Вероніку як члена сім’ї. За поясненнями самої декларантки, Вероніка не проживала з ними протягом 2022. Відповідно до закону, вона не підпадала під визначення члена сім’ї для цілей декларації. Відомості про неї (зокрема доходи та банківські рахунки) не підлягали відображенню.

Садовий будинок за понад 2,4 млн грн «загубився»

Найбільша розбіжність стосується нерухомості. Катрич не задекларувала садовий будинок площею 166,3 м² у Києві, який належить їй на праві власності з 23 березня 2020 року.

За даними Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, мінімальна ринкова вартість цього об’єкта станом на 31 грудня 2022 року могла становити 2,43 млн гривень. Оціночна вартість за характеристиками 2021 року (дата введення в експлуатацію) сягала понад 4,1 млн грн. На відкритих платформах аналогічні будинки в районі оцінювали приблизно в 127–135 тис. доларів.

Декларантка пояснила: будинок і земельну ділянку під ним вона отримала в подарунок від батька ще 2016 року, але документи на будинок тоді не оформили. Протягом 2021–2024 років вона проводила реконструкцію. Під час заповнення декларації нібито помилково вважала, що достатньо вказати лише земельну ділянку. Після початку перевірки (у вересні 2025 року) Катрич надсилала пояснення в електронний кабінет і листом до НАЗК.

Агентство ці пояснення не прийняло як добросовісну помилку. Форма декларації чітко вимагає окремо зазначати кожен об’єкт — земельну ділянку, житловий чи садовий будинок. Катрич неодноразово редагувала розділ «Об’єкти нерухомості» в деклараціях за різні роки, але будинок так і не відобразила. Крім того, вона сама вказувала, що будинок використовувався як місце проживання сім’ї.

У декларації також виявили неточності щодо інших об’єктів:
✔️площа однієї земельної ділянки (450 м² замість 451 м²);
✔️дати набуття права, вартості та права користування квартирою;
✔️дати і вартості ділянок у Мукачеві та селі Рогозів на Київщині, оформлених на чоловіка.

У розділі про транспорт Катрич некоректно вказала VIN-код і вартість Mitsubishi Pajero (2008), що належить чоловікові. У декларації — 200 тис. грн, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів — 300 тис. грн.

Не відображено рахунки в АТ «Райффайзен Банк», відкриті на неї та чоловіка. Водночас зайво зазначені банківські установи, пов’язані з Веронікою.

Такий розмір правопорушень є ч. 1 ст. 366-2 ККУ. Агентство зобов’язало повідомити саму Катрич і її керівника про результати перевірки, опублікувати довідку на офіційному сайті та створити в реєстрі можливість подати декларацію з достовірними відомостями.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🚫 Голова Державної регуляторної служби Олексій Кучер одночасно очолював центральний орган виконавчої влади та наглядову раду ДП «Ліси України».

Попри пряму конституційну заборону такого суміщення посад, ця обставина досі не отримала належної правової оцінки, зокрема з боку НАЗК. Крім Конституції таке призначення суперечить ще й нормам закону «Про запобігання корупції».

📌 Кучера призначили головою Державної регуляторної служби ще у 2021. 21 січня 2025 Кабмін розпорядженням №46-р погодив його кандидатуру як представника держави до наглядової ради ДСГП «Ліси України».

Уже 2 квітня члени новоствореної наглядової ради обрали Кучера її головою. Крім цього, він увійшов до комітету з аудиту та комітету з призначень і винагород. Лише у лютому 2026 року стало відомо про його вихід зі складу наглядової ради. При цьому публічно причини такого «спонтанного» рішення тоді ані КМУ, ані сам Кучер не пояснювали.

Правову оцінку наведеним обставинам дає сама Конституція. Ч.1 ст.ч 120 прямо встановлює, що керівники центральних органів виконавчої влади не мають права входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Саме таке тлумачення цієї норми ще у 2002 році підтвердив і КСУ у рішенні №16-рп/2002.

Аналогічну до конституційної заборони — щодо суміщення посад — містить і пункт 2 ч. 1 ст. 25 закону «Про запобігання корупції». Він прямо забороняє особам, уповноваженим на виконання функцій держави, входити до складу наглядових рад підприємств, діяльність яких спрямована на одержання прибутку. Сам факт входження до складу наглядової ради вже утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-4 КУпАП.

Формально підставою для призначення Олексія Кучера стало представництво інтересів держави у наглядовій раді. Однак цей аргумент не усуває конституційної заборони. Закон «Про запобігання корупції» передбачає, що відповідний виняток застосовується лише у випадках, якщо інше не встановлено Конституцією України. По-друге, ст. 120 Конституції не містить жодного винятку для керівників центральних органів виконавчої влади, які представляють інтереси держави. По-третє, на момент призначення ДСГП «Ліси України» було державним унітарним підприємством, а не акціонерним товариством, тому законодавчий виняток щодо управління корпоративними правами держави у цьому випадку взагалі не підлягає застосуванню.

Окрім того, наведені факти також дають підстави для перевірки НАЗК щодо можливого конфлікту інтересів у Олексія Кучера.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

⚖️ Львівський суд відмовив у арешті майна підприємиці з Трускавця: компанія з Одеси хотіла заблокувати понад мільйон гривень через шахрайську схему

Господарський суд Львівської області відмовив ТОВ «Західстандарт система» (Одеса) у забезпеченні позову до його подання. Компанія просила накласти арешт на автомобіль Ford Mondeo 2009 року випуску та грошові кошти ФОП Софії Панчишин у межах суми 1 млн грн.

10 жовтня 2025 з рахунку ТОВ «Західстандарт система» в АТ «Асвіо Банк» на рахунок ФОП Софії Панчишин в АТ «Райффайзен Банк» надійшли чотири платежі загальною сумою 1 млн грн. У призначенні платежів зазначалося «оплата за товар» за договорами № 322, 323, 325 і 327, нібито укладеними того ж дня.

Компанія стверджує: платежі здійснили невстановлені особи через систему «Клієнт-Банк» з використанням електронного цифрового підпису виконувача обов’язків директора. Директор і посадові особи товариства платіжних інструкцій не формували, договірних відносин із ФОП Панчишин немає.

ФОП Софія Панчишин, у свою чергу, заявила, що рахунок відкрила лише 30 вересня 2025 , і на момент надходження коштів він ще не був повністю активований. Про зарахування вона дізналася лише 13 жовтня від адвоката компанії. Того ж дня 10 жовтня гроші майже одразу пішли далі — на рахунки щонайменше десяти третіх осіб. Підприємиця стверджує, що сама стала жертвою.

За фактом списання коштів з рахунку ТОВ «Західстандарт система» Солом’янське управління поліції Києва відкрило кримінальне провадження № 12025100090003283 за ч. 4 ст. 190 ККУ (шахрайство у великих розмірах або з використанням комп’ютерної техніки).

Паралельно з рахунку пов’язаного ТОВ «Евростандарт система» того ж дня на той самий рахунок ФОП Панчишин переказали ще 432 100 грн. За цим епізодом відкрито провадження № 12025100090003301 за ч. 5 ст. 361 КК (несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем під час воєнного стану). ФОП просила визнати її потерпілою, але слідчий відмовив.

Суд також звернув увагу, що обидві компанії фігурують у давнішому кримінальному провадженні № 62021000000000861 (від 2021 року) за ознаками ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 212 КК) та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 КК). У межах тієї справи раніше накладали арешти на рахунки компаній.

Позиція підприємиці

Софія Панчишин веде бізнес у сфері громадського харчування. У жовтні 2024 року вона отримала мікрогрант від Державного центру зайнятості в розмірі 250 000 грн і відкрила коктейльний бар «Pardox» у Трускавці. На роботу прийняла двох працівників — бармена та кухаря.

Вона наголосила, що арешт коштів унеможливить виплату зарплати, розрахунки з постачальниками, оренду, податки та комунальні платежі. Це може призвести до зупинення бізнесу, втрати робочих місць і навіть до вимоги повернути грантові кошти через порушення умов програми.

Суд підкреслив кілька ключових моментів:

1. Кошти не залишилися у ФОП. Вони були зараховані і того ж дня перераховані третім особам. Немає доказів, що підприємиця реально набула або зберегла ці гроші у своїй майновій сфері чи мала можливість ними розпоряджатися.

2. Обидві сторони називають себе жертвами. Компанія говорить про злам системи «Клієнт-Банк», ФОП — про несанкціоноване використання її рахунку. За таких обставин накладення арешту фактично перекладає наслідки ймовірного злочину на особу, щодо якої не встановлено ні участі у схемі, ні фактичного володіння коштами.

3. Спір має кримінальну, а не господарську природу. Суд зазначив, що питання розшуку і арешту коштів, які стали предметом злочину, належить вирішувати в рамках кримінального провадження (через слідчого та слідчого суддю), а не шляхом забезпечення позову в господарському суді до подання позову.

4. Непропорційність заходу. Арешт рахунків малого бізнесу, створеного за державною грантовою програмою, може повністю заблокувати діяльність, тоді як зв’язок між майном ФОП і спірними коштами не доведений.

5. Відсутність доказів ризику. Немає відомостей, що ФОП намагається приховати чи відчужити майно, щоб уникнути можливого рішення суду.

Суд також звернув увагу, що представник компанії сам визнав: клопотання про арешт коштів у межах кримінального провадження вони не подавали, бо вважають роботу правоохоронців неефективною. На думку суду, це не є підставою для заміни кримінально-процесуальних механізмів господарським забезпеченням позову.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

📖 Є вагомі підстави вважати, що Ярослав Железняк некоректно класифікував дохід від Google/YouTube у декларації. Податкова практика прямо каже, що такі виплати — це не «творча діяльність» (роялті), а комерційний дохід від рекламної моделі. Для народного депутата це має значення, бо комерційна діяльність і творча діяльність мають різний правовий режим.

Однак наразі немає публічної інформації, що НАЗК відкрило провадження саме за цією кваліфікацією і визнало порушення.

У декларації за 2025 нардеп вказав дохід від творчої діяльності від Google Ireland Limited — 364,8 тис. грн.

Раніше, у повідомленнях про суттєві зміни в майновому стані (грудень 2025), він також кваліфікував транші від Google (близько 367 тис. грн) саме як «дохід від творчої діяльності».

Державна податкова служба неодноразово роз’яснювала (ІПК та листи 2024–2025 років, зокрема лист № 1355/2/99-00-24-01-03-02 від 09.12.2025 та попередні ІПК):

✔️Виплати від YouTube/Google AdSense (частка від показу реклами в відео) не є роялті.
✔️ Це винагорода за участь у рекламній моделі платформи / оплата за рекламні послуги.
✔️ Автор не передає права на використання твору класичним чином — YouTube самостійно розміщує рекламу і ділиться доходом.

Тобто природа платежу — комерційна (рекламна), а не «авторська винагорода» чи чиста творча діяльність у розумінні податкового законодавства.

Закон «Про запобігання корупції» та Конституція обмежують суміщення депутатського мандата з іншими видами діяльності:

✔️Дозволяється наукова, викладацька, творча діяльність.
✔️Підприємницька (комерційна) діяльність — заборонена (з певними винятками).

Якщо дохід від монетизації YouTube податкова кваліфікує як комерційний/рекламний, а не як творчий (роялті), то зазначення його в декларації саме як «творча діяльність» створює розбіжність між фактичною природою доходу і тією, яку вказав депутат.

Це може мати значення:
✔️для правильності заповнення декларації;
✔️для оцінки, чи не здійснює нардеп фактично заборонену комерційну діяльність під виглядом творчої.

Станом на серпень публічної інформації про те, що НАЗК відкрило перевірку саме через класифікацію YouTube-доходу Железняка, немає. При цьому в НАЗК взагалі не перевіряють декларації нардепа за 2023-2025 роки.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

Комунальні воші: зачистка групи «ГЕРЦ»

15 липня БЕБ спільно з Офісом генпрокурора прийшли з обшуками в будинок на вул. Єврейська, 2А в Одесі — головнй офісом групи компаній Костянтина Ткача та його партнера Беседовського, до якої входять ПІІ ТОВ «АВЕРС», ТОВ «ГЕРЦ» та ТОВ «ФК «ГЕРЦ».

Підстава — кримінальне провадження за ч. 2 ст. 212 КК України (умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах), у якому фігурує ТОВ «Югтранс-Термінал», засновником якого є ПІІ ТОВ «Аверс».

Це вже не перше кримінальне провадження навколо групи «ГЕРЦ» — це щонайменше четверте. Нижче — реєстр усіх виявлених у відкритих джерелах кримінальних справ проти структур Ткача.

📁 КП № 32021100000000389 (серпень 2021) закрита
ДФС Києва — ст. 212 ККУ (контрагенти-«фіктивки»)

📁КП №72022000110000023 (2022) триває
БЕБ — ст. 212 ККУ (Обсяг «фіктивних» операцій 2020–2021 з ПП «Екостройград», ТОВ «Свєтстрой», ПП «Тейкіт»)

📁 КП №420261600000000020 (2026)
Прокуратура — ст. 191 ККУ (Харчування у школах та медзакладах Одеси; ТОВ «Фабрика смаку»)

Група «ГЕРЦ» — системний фігурант податкових проваджень з 2021, у яких з'являються повторювані елементи: «фіктивні» контрагенти (ПП «Тейкіт», ТОВ «Свєтстрой», ПП «Екостройград»), завищення податкового кредиту з ПДВ (від 27,5 млн у справі 2022 р. до 38,8 млн у справі 2026), обшуки з утратою частини вилучених документів, публічні заперечення компанії з посиланням на формальні деталі («не в нас, а в дочірній структурі»).

При цьому за перші сім років роботи ФК «ГЕРЦ» (з 2015) НБУ застосував до неї лише одну санкцію — і ту за формальну прострочку звітності за січень 2024 (Opendatabot). Регуляторно група перебуває в «сірій зоні»: ліцензія діє, платежі йдуть, обшуки відбуваються — і одне з одним ніяк не пов'язується.

📌Далі буде…

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

☑️ Головне управління внутрішньої безпеки СБУ та Офіс генерального прокурора викрили заступника голови Хмельницької обласної військової адміністрації Владислава Фалюша, який отримував «відкати» за підписання контрактів з ремонту доріг.

Посадовець отримував хабарі за укладання договорів з ремонту міжобласних автомагістралей. Розмір «відкату», котрий отримував чиновник становила 5% від загальної вартості угоди. За цю суму фігурант гарантував підписання контракту з дорожньо-будівельною компанією та виділення бюджетних коштів на виконання робіт. До незаконної діяльності він залучив керівника профільної держустанови.

Співробітники СБУ задокументували як посадовець домовлявся з підрядником про 1,1 млн гривень хабаря і поетапну передачу частини цієї суми протягом червня цього року. Учасникам «схеми», відповідно до вчинених злочинів, повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 ККУ.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🚫 Безпосередній керівник Фалюша — очільник Хмельницької ОДА Сергій Тюрин ігнорує заяви СБУ про затримання свого заступника, який брав відкати.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

📖 Брат дружини заступника начальника Хмельницької ОВА Владислава Фалюша виявився власником апартаментів готелю преміумкласу Glacier в центрі Буковеля.

Тімуру Бічканову належать 40-метрові апартаменти у Буковелі вартістю приблизно 160 тис. доларів. Бічканов має бізнес, але: "бізнесові справи йдуть не дуже". Журналісти Bihus Info припустили, що реальним інвестором є не він.

У розслідуванні повідомили, що Бічканов у період перебування Фалюша на посадах на Хмельниччині купив 1,5 га землі неподалік Хмельницького, приблизна вартість яких становить 150 тис. доларів. І доволі швидко отримав усі необхідні дозволи на житлове будівництво. Сам Фалюш казав, що немає до цього майна відношення.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись