Олександр Конотопський, засновник та голова наглядової ради компанії Ajax Systems, контролює ТОВ «Стрім Техно» та ТОВ «Скайфолл Індастріс».
За даними митних декларацій, у 2025 та 2026 перша компанія імпортувала продукцію від близько 60 постачальників-нерезидентів на загальну суму понад 43,1 млрд грн. Вартість одиниці Vampire: 10-12 тис. доларів.
Лише за січень-червень поточного року вартість імпорту склала 25,6 млрд грн – фактично, 60% від загального показника.
Варто відзначити одного постачальника – DMO COMMERCE OU з Естонії, що має зі «Стрім Техно» прямі та непрямі контракти. За період співпраці, з листопада 2025 по червень 2026, отримано продукції на 4,1 млрд грн, свідченням чого є митні декларації. Українська компанія є єдиним покупцем товару у DMO COMMERCE OU. За прямим контрактом з «Стрим Техно» іноземна фірма виступає постачальником товарів на 940,7 млн грн (листопад 2025 – червень 2026).
Серед постачальників агрегатів, устаткування та комплектуючих для дронів на користь «Стрім Техно» виділяється гонконгська компанія LINGHANGZHE INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO., LTD. За січень-червень вона поставила естонцям (а через них – українцям) товарів на 3,2 млрд грн. Український отримувач є єдиним покупцем продукції компанії.
Оскільки контракт є непрямим, розрахунки за постачання відбуваються не з компанією з Гонконгу, а з естонською DMO COMMERCE OU, яка, у свою чергу, перераховує кошти на рахунки виробника. У більшості випадків така проміжна ланка потрібна для завищення імпортної ціни та виведення коштів за кордон.
Компанія з Естонії декларує рівень рентабельності близько 50%, тобто DMO COMMERCE OU провадить прибуткову діяльність.Але фірми реально не існує. Компанія була зареєстрована 18 червня 2024, має статутний капітал в розмірі 2,5 тис. євро та займається оптовою та роздрібною торгівлею. ЇЇ засновником є Denys Ovsiannikov (Денис Овсянніков). Фінансова звітність компанії свідчить, що вона не має витрат на оплату праці – відповідно, згаданої вище команди немає. Більше з тим, компанія використовує режиме е-резидентства – тож навіть не має фізичного місця перебування на території Естонії. В Україні таку сучасну віддалену форму ведення діяльності законодавчо просуває Мінцифри.
Пан Овсянніков є віце-президентом з фінансових питань українського венчур-білдера SKELAR, співзасновником та СЕО якої є Максим Штепа. Контора спеціалізується на цифрових продуктах. Співпрацює з Мінцифрою, Мінветеранів, Українським ветеранським фондом, Veteran Hub, Superhumans та іншими партнерами.
І якщо для DMO COMMERCE OU «Стрім Техно» є єдиним покупцем, то для української компанії вона не є єдиним постачальником. Існує ще – і це підтверджується митними деклараціями – New Eurasian Co., Limited з Гонконгу, що спеціалізується на міжнародній оптовій торгівлі електронікою, кабельно-провідниковою продукцією та промисловими компонентами. Зареєстрована в 26 липня 2023 року, базується в районі Квун-Тонг (офіс 101а на 1 поверсі будівлі Genplas).
Фірма здійснює експортні операції на користь українських компаній. Зокрема, двох: «Скайфолл Індастріс» та «Стрім Техно», яку численні джерела настирливо вказують як компанії з орбіти Конотопського. На них припадає 98,67% всіх постачань із загальною сумою імпорту в 56 млрд грн (червень 2025 – червень 2026).
Існує гіпотеза, що New Eurasian Co., Limited невипадково з’явилась у Гонконзі – одній з найпривабливіших у світі юрисдикцій для міжнародної торгівлі та ІТ-бізнесу. Пільговий податковий режим, розвинена фінансова інфраструктурі, стратегі New Eurasian Co., Limited невипадково з’явилась у Гонконзі – одній з найпривабливіших у світі юрисдикцій для міжнародної торгівлі та ІТ-бізнесу.
Отже, резюмуємо: аналіз ЗЕД «Стрим Техно» свідчить, що компанія здійснює імпорт переважно з Гонконгу та Китаю. Одним з посередників у зазначених операціях виступає естонська компанія DMO COMMERCE OU, бенефіціаром якої є особа, діяльність якої пов'язана з українською ІТ-сферою.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
6👍182🔥148⚡91👏3👌1💯1🏆1
Кримінальне провадження №42025000000000468 проти компанії Vyriy Industries має всі ознаки резонансної справи воєнного часу: мільярдні оборонні контракти, десятки обшуків за одну ніч, суд, який двічі відмовив слідству. Але за майже місяць після перших слідчих дій ця справа встигла продемонструвати не лише масштаб можливих зловживань у сфері оборонних закупівель, а і дещо інше — наскільки крихкою може бути координація між правоохоронними органами, коли одна установа перекладає відповідальність на іншу, а суспільство залишається без відповіді, хто саме і за що відповідає.
Що саме розслідується
7 липня ДБР провело понад сорок обшуків за адресами, пов'язаними з компанією Vyriy Industries — одним з найбільших українських виробників дронів, її власником Олексієм Бабенком, членами його родини та підрядниками-фізичними особами-підприємцями. Формальна підстава — кримінальне провадження №42025000000000468, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками одразу трьох злочинів: заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК), легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 КК), і службове підроблення документів (ч. 2 ст. 205-1 КК).
За версією слідства, йдеться про штучне завищення закупівельних цін на безпілотники за контрактами з Агенцією оборонних закупівель на загальну суму близько 6,95 мільярда гривень, укладеними протягом 2025 року. Державна служба фінансового моніторингу звернула увагу на мережу з понад 150 фізичних осіб-підприємців — за наявними публікаціями, серед них є майстри нігтьового сервісу, студенти й продавці магазинів — через яку, за цими даними, пройшло близько 197 млн гривень операцій із ознаками легалізації коштів4. Під час обшуків у офісі компанії вилучили готівку в сумі 32 млн гривень, яку в компанії пояснили коштами для виплати заробітної плати, а також особисті кошти власника компанії.
Чому це ДБР, а не НАБУ чи Нацполіція
Розподіл підслідності між правоохоронними органами України — не бюрократична формальність, а конституційно значуща межа: від того, хто веде провадження, залежить, які процесуальні інструменти застосовуються, хто санкціонує негласні слідчі дії і зрештою хто відповідає перед судом за якість доказів. Державне бюро розслідувань розслідує кримінальні правопорушення, вчинені, зокрема, вищими посадовими особами та у сферах, віднесених до його компетенції законом — включно зі зловживаннями у сфері оборонних закупівель, які не мають ознак корупційних злочинів у розумінні антикорупційного законодавства; саме тому справу веде ДБР, а не Національне антикорупційне бюро, юрисдикція якого обмежена корупційними правопорушеннями вищих посадових осіб держави. У самій справі Vyriy Industries і Олексій Бабенко проходять як свідки, а не підозрювані — і за оприлюдненою інформацією, це узгоджується з тим, що предмет провадження стосується дій, підслідних саме ДБР, а не корупційних схем у класичному розумінні.
Ця юрисдикційна логіка мала б працювати як гарантія системності. Натомість практика останніх тижнів у суміжному, але тісно пов'язаному сюжеті — погрозах журналістам видання «Бабель», співвласником якого є той самий Олексій Бабенко, — показала, наскільки легко чітка юрисдикційна схема на папері перетворюється на перекидання відповідальності на практиці.
Продовження далі...
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
4👍199⚡126🔥112🗿2👏1👌1🍌1
Обшуки 7 липня відбулися не у вакуумі. Напередодні, 23 червня 2026 видання «Бабель» опублікувало розслідування про щонайменше 25 небойових смертей новобранців у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» за період з кінця 2025-го до весни 2026 року. 25 червня військовослужбовець цього полку Микола Хархан (позивний «Киянин») оприлюднив відео, у якому назвав авторку розслідування «журнашлюхою» та «медіакілеркою», звинуватив редакцію в роботі на користь рф і заявив, що «причетним» доведеться «гроші виригувати». Коаліція медійних організацій — «Медіарух», «Детектор медіа», ІМІ, Інститут демократії ім. Орлика, Центр прав людини ZMINA та інші — оприлюднила спільну заяву з вимогою до генерального прокурора, міністра внутрішніх справ і лректора ДБР невідкладно внести відомості до ЄРДР за статтями 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) та 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) ККУ, а до Національної поліції — забезпечити безпеку журналісток Катерини Лихогляд і Катерини Коберник.
Далі почалося те, що можна назвати підручником з інституційного перекидання відповідальності. За словами редакції «Бабеля», 7 липня — того самого дня, коли ДБР проводило обшуки за справою Vyriy Industries, — Бюро відмовило в реєстрації заяви журналісток щодо погроз і повідомило про перенаправлення звернення до Національної поліції, не внісши відомості до ЄРДР0. Наступного дня, 8 липня, в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна» голова ДБР Олексій Сухачов заявив прямо протилежне: «Так, ми отримали офіційне повідомлення щодо погроз журналістці, зареєстрували кримінальне провадження і будемо перевіряти цю інформацію, комунікувати безпосередньо з представником медіа, військовими, тому що тиск та погрози — це неприпустимо». Редакція «Бабеля» це спростувала, наполягаючи, що жодного номера провадження їй так і не повідомили. Паралельно «Бабель» звернувся й безпосередньо до Нацполіції — і, не отримавши реакції, подав окрему скаргу на бездіяльність слідчого.
Крапку — точніше, її відсутність — у цій історії поставила сама Нацполіція. 14 липня «Детектор медіа» офіційно запитав відомство, чи зареєстровано заяву журналісток, коли саме, за якою статтею і на якому етапі перебуває розслідування. Відповідь, надана 21 липня, звелася до відмови надати будь-яку інформацію — з посиланням на частину другу статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» і формулюванням: «Ураховуючи викладене, а також те, що Вами не надано документів, які б підтверджували згоду зазначених у запиті осіб про надання дозволу на поширення відомостей стосовно них, надання інформації щодо надходження до Національної поліції України заяв від їх імені та результатів подальшого розгляду є неможливим».
Підсумок станом на кінець липня 2026 року: ДБР публічно стверджує, що кримінальне провадження за фактом погроз журналістам зареєстроване, але не називає його номера і не підтверджує це документально; Національна поліція, до якої ДБР перенаправило звернення, відмовляється навіть підтвердити факт отримання заяви. Жодна з двох інституцій не пред'явила журналістам, юристам чи суспільству єдиного перевірюваного факту — номера провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Це не дрібниця процедури. Це означає, що станом на сьогодні неможливо встановити, чи взагалі існує зареєстроване кримінальне провадження, яке хтось розслідує.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
4👍159🔥121⚡92🤯2🏆2🤡1🗿1🆒1
На перший погляд, це два різні сюжети: один — про мільярдні оборонні закупівлі, інший — про погрози журналістам через матеріал про небойові втрати в армії. Але вони перетинаються у постаті однієї людини — Олексія Бабенка, співвласника «Бабеля» і власника Vyriy Industries, — і саме на цьому перетині видно системну проблему, значно ширшу за одну компанію чи одного бізнесмена. Коли дві правоохоронні структури — ДБР і Національна поліція — не можуть узгодити між собою навіть базовий факт: чи зареєстрована заява, під яким номером і на якому етапі вона перебуває, — це підриває довіру не лише до конкретного провадження щодо погроз, а і до здатності тих самих інституцій вести складне, багатоепізодне розслідування мільярдної справи з бездоганною процесуальною дисципліною.
Якщо слідчі органи демонструють таку неузгодженість у відносно простій ситуації — реєстрації заяви про погрози, задокументованої на відео, — суспільство має право поставити питання: наскільки ретельно фіксуються значно складніші процесуальні дії у справі про мільярдне завищення цін на озброєння під час війни? Саме тому судова відмова 22 липня в арешті коштів Vyriy Industries не повинна сприйматися як ізольований епізод. Вона — симптом того самого інституційного дефіциту дисципліни, який публічно проявився в історії з погрозами журналістам «Бабеля».
Що потрібно суспільству
Ця справа — не привід применшувати підозру щодо мільярдних завищень цін в оборонних закупівлях; вона має розслідуватися так само ретельно, незалежно від того, хто опинився в центрі уваги. Але водночас суспільство, яке щодня платить податки на оборону і чиї гроші, можливо, були предметом зловживань, має право вимагати від держави трьох речей:
По-перше, щоб Державне бюро розслідувань довело провадження №42025000000000468 до процесуально бездоганного результату — з чіткою фіксацією кожної слідчої дії, кожного протоколу, кожного клопотання, — так, щоби жоден суд надалі не міг повернути матеріали з позначкою «недопустимі докази» через формальні порушення, а не через відсутність доказів по суті.
По-друге, щоб інституційна плутанина між ДБР і НПУ у справі погроз журналістам «Бабеля» отримала публічне і документальне вирішення — з оприлюдненням номера провадження в ЄРДР, статті обвинувачення і статусу розслідування. Мовчання й посилання на захист персональних даних там, де йдеться про базову інформацію про існування кримінального провадження, саме по собі є тривожним сигналом.
По-третє, щоб суди, розглядаючи матеріали ДБР по справі Vyriy Industries, оцінювали їх по суті — з урахуванням масштабу можливої шкоди обороноздатності держави, — а не шукали приводу закрити провадження через процедурну недбалість слідства.
Справа «Вирій» — це перевірка того, чи здатна українська правоохоронна система довести до кінця складне розслідування проти власного оборонного постачальника під час війни, координуючи власні дії так, щоб жодна установа не могла сховатися за іншою. Суспільство фіксує кожен етап — і чекає не суперечливих заяв прес-служб, а результату, який витримає перевірку судом.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
4👍204🔥127⚡90👏1👌1🤡1💯1🍾1
Як пише експрокурор Броневицький, вілли в готелі стартують від 20 тис. грн за добу.
"Якщо вже анонімні телеграм канали мене на всі курорти відправили… То сьогодні буду тоді вести трансляцію не з спостережного пункту ілюмінатів-ЦПК, а з тераси елітного пентхаусу на Ліпках представників рептилойдів"
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
4👍195⚡99🔥96🤣4🤡3👌1💯1🏆1🍾1
Підсанкційний російський бізнесмен Сергій Токарєв намагається отримати громадянство України
Російський IT-бізнесмен і засновник інвестиційного фонду Roosh Сергій Токарєв довгий час намагається стати громадянином України. Про це повідомляв ексміністр цифрової трансформації Михайло Федоров. За словами Федорова, Токарєв є одним із інвесторів державного проєкту Дія City, а також «запускав в Україні університет та інші проєкти». Міністр підтвердив, що бізнесмен добивається українського громадянства.
На запитання, чи може компанія громадянина рф бути резидентом Дія City, Федоров відповів категорично: ні.
Водночас траплялися випадки, коли росіяни намагалися стати резидентами через підставні юридичні особи. Такі ситуації, на думку міністра, мають розслідувати правоохоронні органи.
У росії Токарєва називають «королем гемблінгу». У 2001 році разом із партнерами він заснував компанію Globo-Tech, яка виробляла програмне забезпечення для онлайн-казино, часто копіюючи відомі іноземні ігри. Після заборони азартного бізнесу в РФ група розвивала піратські онлайн-казино під брендами «Вулкан» і Vulkan.
Пізніше бізнесмен переїхав до Києва, де продовжив діяльність. Він став одним із засновників IT-компанії Lucky Labs і мережі онлайн-казино, зокрема Cosmolot і PokerMatch. У 2016 році проти Токарєва запровадили санкції РНБО — 10 обмежень, включно з блокуванням активів. Тоді СБУ заявляла про вилучення комп’ютерів із доказами незаконних фінансових операцій, спрямованих на спонсорування тероризму, та про виведення надприбутків від азартного бізнесу в офшори і на рахунки в рф. У 2020 році санкції зняли.
Зараз Токарєва позиціонують як великого IT-підприємця, мецената та інвестора українських стартапів через фонд Roosh.
Але з 2016 Токарєв 172 рази літав до Москви. У серпні 2016-го він також відвідував окупований Крим рейсами «Аерофлоту» з Шереметьєво до Сімферополя..
У рф у нього є щонайменше три квартири, прописка в Москві та автопарк (Range Rover, Mazda, а також Audi RS6 Avant Performance з номерами урядової серії Москви).
📁 Батько бізнесмена Олександр Токарєв входить до піклувальної ради Міждержавного союзу міст-героїв — організації, створеної для «інтеграції» Росії, України, Білорусі та невизнаної Абхазії. Раду очолює Павло Бородін, якого в розслідуваннях ФБК Навального називали людиною, що разом із Чубайсом сприяла приходу Путіна до влади.
🚫 Після 24 лютого 2022 Токарєв жодного разу прямо не засудив російську агресію і не назвав рф країною, яка розв’язала війну проти України.
Після зняття санкцій Токарєв активно працював над іміджем: заснував фонд Roosh, залучив PR-агентство і став одним із помітних інвесторів у Дія City. У самому Дія City цю інформацію в різний час спростовували або не підтверджували.
Журналісти також описували зв’язки Токарєва та його партнера Рустама Гільфанова з російським олігархом Костянтином Малофєєвим і тим, як їхні гемблінгові сайти залишалися доступними в мережі «Ростелекома», попри блокування Роскомнаглядом.
Після звільнення Михайло Федоров побіг на “Українську правду” розповідати про те, як він зламав корупцію в Мінобороні, а його звільнили.
За дивним збігом обставин саме на "Українській правді" має власну авторську колонку росіянин та власник грального бізнесу Сергій Токарєв, який одночасно є основним спонсором проєкту ДіяCity.
💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись
Російський IT-бізнесмен і засновник інвестиційного фонду Roosh Сергій Токарєв довгий час намагається стати громадянином України. Про це повідомляв ексміністр цифрової трансформації Михайло Федоров. За словами Федорова, Токарєв є одним із інвесторів державного проєкту Дія City, а також «запускав в Україні університет та інші проєкти». Міністр підтвердив, що бізнесмен добивається українського громадянства.
На запитання, чи може компанія громадянина рф бути резидентом Дія City, Федоров відповів категорично: ні.
Водночас траплялися випадки, коли росіяни намагалися стати резидентами через підставні юридичні особи. Такі ситуації, на думку міністра, мають розслідувати правоохоронні органи.
«Я думаю, що таких людей багато — тих, хто обрав Україну як країну, в якій хоче жити. Але важливо, щоб ці люди раніше не працювали, скажімо, на нашого ворога. Тому ми будемо часто стикатися з подібними кейсами в різних сферах, і нам потрібно активно напрацьовувати державну позицію з цього приводу, перевіряти людей. Або мати чітку позицію: ми не надаємо можливості ставати громадянами України, або надаємо за певних умов», — зазначав Федоров.
У росії Токарєва називають «королем гемблінгу». У 2001 році разом із партнерами він заснував компанію Globo-Tech, яка виробляла програмне забезпечення для онлайн-казино, часто копіюючи відомі іноземні ігри. Після заборони азартного бізнесу в РФ група розвивала піратські онлайн-казино під брендами «Вулкан» і Vulkan.
Пізніше бізнесмен переїхав до Києва, де продовжив діяльність. Він став одним із засновників IT-компанії Lucky Labs і мережі онлайн-казино, зокрема Cosmolot і PokerMatch. У 2016 році проти Токарєва запровадили санкції РНБО — 10 обмежень, включно з блокуванням активів. Тоді СБУ заявляла про вилучення комп’ютерів із доказами незаконних фінансових операцій, спрямованих на спонсорування тероризму, та про виведення надприбутків від азартного бізнесу в офшори і на рахунки в рф. У 2020 році санкції зняли.
Зараз Токарєва позиціонують як великого IT-підприємця, мецената та інвестора українських стартапів через фонд Roosh.
Але з 2016 Токарєв 172 рази літав до Москви. У серпні 2016-го він також відвідував окупований Крим рейсами «Аерофлоту» з Шереметьєво до Сімферополя..
У рф у нього є щонайменше три квартири, прописка в Москві та автопарк (Range Rover, Mazda, а також Audi RS6 Avant Performance з номерами урядової серії Москви).
Після зняття санкцій Токарєв активно працював над іміджем: заснував фонд Roosh, залучив PR-агентство і став одним із помітних інвесторів у Дія City. У самому Дія City цю інформацію в різний час спростовували або не підтверджували.
Журналісти також описували зв’язки Токарєва та його партнера Рустама Гільфанова з російським олігархом Костянтином Малофєєвим і тим, як їхні гемблінгові сайти залишалися доступними в мережі «Ростелекома», попри блокування Роскомнаглядом.
Після звільнення Михайло Федоров побіг на “Українську правду” розповідати про те, як він зламав корупцію в Мінобороні, а його звільнили.
За дивним збігом обставин саме на "Українській правді" має власну авторську колонку росіянин та власник грального бізнесу Сергій Токарєв, який одночасно є основним спонсором проєкту ДіяCity.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
3👍173🔥145⚡109👏3🤣2👌1💯1🏆1🍾1
ЖКС Ренійської міськради визначило переможцем дорожнього тендера ТОВ «Евродор», яке єдиним подало пропозицію на 7,07 млн грн — приблизно на 5% нижче очікуваної вартості. Роботи на дорогах громади мають завершити до 1 грудня 2026 року.
Керівником і співвласником фірми є депутат Ізмаїльської міськради та голова бюджетної комісії Геворг Авєтісян. Його батько Артак працює головним інженером «Евродору», водночас є депутатом Ізмаїльської райради від «Слуги народу» й очолює комісію з питань будівництва і транспорту.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍160🔥111⚡79
Пинципом роботи Грузевича була повна безапеляційність до вказівок зверху: «Грузевич сидів і на все казав, що Олександр Станіславович - мій начальник». За підсумками рішення про відсторонення його вивели до батальйону резерву.
Коментуючи ці кадрові зміни, народна депутатка Марʼяна Безугла назвала Грузевича одним із найближчих до Сирського генералів, ідеологом «бусифікації», противником запровадження камер спостереження для ТЦК та СП і ключовою фігурою у системі посадових зловживань.
Кар'єрний стрибок Грузевича дійсно виглядає нетиповим для військової системи. Колишній командир 53-ї окремої механізованої бригади після призначення Сирського командувачем Сухопутних військ одразу обійняв посаду заступника начальника штабу окремого виду військ, оминувши ланку оперативного командування. Згодом із трьох заступників саме Грузевич отримав звання бригадного генерала. А вже у лютому 2024, після сходження Сирського на посаду Головкома, Грузевича призначили начальником штабу Командування Сухопутних військ — в обхід стандартних норм проходження військової служби.
Після такого гучного усунення з посади та виведення в резерв для колишнього начальника штабу залишається не так багато шляхів. І з подібним бекграундом сценарій із раптовим зануренням у «наукову діяльність» та вступом до ад'юнктури виглядає цілком імовірним продовженням його історії.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍190🔥103⚡83👎1🍾1
Після звільнення наприкінці листопада 2023 з органу, Ситик у відповідності до закону подав щорічну декларацію за 2023 рік, при цьому, декларація за 2024 рік не буда поданою та відповідно залишилась без контролю зі сторони НАЗК.
І хоча формально це не порушує закон, оскільки він не був суб’єктом декларування впродовж звітного періоду, саме цей рік став «темною плямою», що приховала джерела коштів для наступних великих покупок.
Уже в 2025-му Романа Сергійовича знову прийняли на посаду детектива, і згідно з його декларацією за цей рік дружина, яка не працює та не має задекларованих доходів ні в 2023-му, ні в 2025-му, придбала BMW X5 (2015) за 1,3 млн грн – ціна відповідає ринковій на той момент.
Сам детектив у липні 2025 року купив квартиру в селі Липини площею 44,3 кв. м за 2,33 млн грн, оформивши іпотеку єОселя на 1,86 млн грн; на кінець року залишок боргу становив 1,83 млн, а разовий перший внесок – 468 тис. грн.
Разом з тим у 2025 році із декларації в порівнянні із 2023 роком зникає квартира у Ковелі, що належала Інні Ситик – дружині Романа у 2023 році.
Продаж квартири в Ковелі міг би пояснити придбання авто в 2024 році, однак, як стверджують джерела, у липні 2026 на парковці БЕБ у Волинські області з’явилось нове авто BMW X5 50d 2019 року випуску, яке має такий самий д/н як попередня БМВ (КС1999СР), що також належить Інні Ситик.
BMW X5 G05 (2019) з двигуном 3.0 (50d — це потужний дизель) в Україні навіть у базовій комплектації коштує від 1,8 до 2,4 млн грн залежно від пробігу та стану. У доларовому еквіваленті це від 50 до 65 тис. доларів.
При цьому в декларації за 2025 рік (яку подано до цієї заміни) немає жодних змін у доходах дружини. Вона не отримувала зарплати, не отримувала спадщини, тощо.
Яким чином родина за рік «апгрейдить» авто з 2015 на 2019 рік, доплативши мінімум 20 тис. доларів різниці? При цьому, купуючи квартиру в кредит, ремонт якої в середньому також вартує від 20 тис. доларів і вище.
Тоді як легальні надходження детектива за 2023 та 2025 роки разом становлять близько 1 млн. грн., що в еквіваленті трохи більше 20 тис. доларів загалом. Не враховуючи базові прожиткові потреби.
Чи цікавиться Внутрішня безпека БЕБ та НАЗК даними фактами та чи досліджують майновий стан своїх правників, особливо в час коли триває перезапуск служби та відповдіна переатестація працівників.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
3👍171🔥105⚡88👏1🏆1🫡1
Його дружина Ірина до переїзду працювала в управлінні освіти Нікопольської міськради та в закладі профосвіти.
Донька Аріна нині – студентка – вона навчається в престижному у сфері силових структур Національному юридичному університеті ім. Я. Мудрого.
З оприлюдненими даними, зареєстрованим місцем проживання поліцейського, його дружини та двох дітей є місто Нікополь, де за ними ще з 2005 року закріплена службова квартира від міської ради, а в Нікопольському районі зосереджені всі їхні паї.
Декілька років тому Роман Яровий очолив Ковельське районне управління поліції, а в лютому 2026-го – став начальником Луцького РУП.
Згідно з офіційними даними, Яровий отримав 741 тис. гривень з/п. Також він отримав 1 тис. гривень соцвиплати від волинської поліції та 8 тис. гривень доходу від надання майна в оренду ТОВ «Агрофірма «Синтез».
Дружина Ірина Ярова отримала 7 тис. гривень з надання оренди землі тій самій агрофірмі та 1 тис. гривень державної допомоги за програмою «Зимова Підтримка». Дочка Аріна отримала 24 тис. гривень стипендії та майже 7 тис. гривень від оренди землі;
У спільній сумісній власності подружжя Ярових є 61 тис. доларів та 50 тис. гривень готівкою. Ще 51 тис. гривень родина тримає на банківських рахунках.
На Волині, де працює посадовець, у нього немає власного житла. З 12 липня 2024 Яровий задекларував право тимчасового проживання в квартирі площею 40,6 кв. м у Ковелі, яка належитьІрині Ятчук.
У той самий час його дружина разом із дочкою та сином з серпня 2023безкоштовно мешкають у Дніпрі в квартирі незазначеної площі, що належить Віктору Мартиновському. У місті Нікополь з 2005 вони мають право користування службовою квартирою площею 37,5 кв. м, яку отримали від міської ради.
У Мозолевській (раніше Першотравневській) громаді Нікопольського району родина має у власності сукупно 5,5 га ріллі.
Яровий з березня 2020 володіє ділянкою площею 2 га у селі Воля, оціненою на дату набуття всього у 46 тис. гривень. 21 січня 2022 року і на дочку Аріну у тому ж сел було оформлено ділянку площею 1,75 га, а через чотири дні, 25 січня 2022 , аналогічний наділ у отримала дружина Ірина. Вартість ділянок у декларації вказана як «не відома».
Роман Яровий офіційно не має жодного власного автомобіля. Втім, із березня 2023 він користується престижним позашляховиком Toyota Land Cruiser Prado 150 (2016). Вартість автівки на момент купівлі становила 1,31 млн гривень (понад 35 тисяч доларів за тогочасним курсом), а її власницею вказана дружина Романа Ярового – Ірина.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍168🔥109⚡108
Він став сьомим підозрюваним у справі про незаконне виділення 226 га для «Ведмежої діброви» Віктора Медведчука у Мукачівському районі.
У 2020 році Роман Годя був обраний депутатом Свалявської міської ради від партії «За майбутнє», а в 2022-2024 роках керував Свалявським лісовим господарством. Йому інкримінують службову недбалість.
Іншими фігурантами справи є колишній головний лісник Закарпаття Ігор Фізик, ексдиректор Воловецького лісгоспу Ігор Щербей, колишній начальник Воловецької РДА Василь Култан та двоє посадовців Свалявського лісгоспу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
4👍165🔥148⚡122🤡1💯1🏆1
Це переважно облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) Мінфіну. У декларації вони відображені як кількість паперів і ціна за одиницю (часто по 1 тис. грн), через що на перший погляд сума може здаватися невеликою. Насправді ж ідеться про мільйонні вкладення.
Железняк активно купував ОВДП і раніше. У 2024 він придбав таких паперів на 1,1 млн грн. У 2025-му від попередніх вкладень він отримав купонний дохід у розмірі 174,5 тис. гривень (середня ставка за ОВДП у той період становила близько 15% річних). Дохід від облігацій не оподатковується ПДФО та військовим збором, тому такі інвестиції вважаються вигідними.
Доходи Железняка у 2025 склали 2,01 млн гривень:
Далі — заощадження. Порівняння декларацій за 2024 і 2025 роки показує:
Навіть якщо додати ці витрачені заощадження, загальна сума доступних коштів становить близько 2,3 млн грн. На покупку паперів за 3,6 млн грн цього не вистачає — дефіцит сягає близько 1,3 млн грн.
У декларації також є криптовалюта (ймовірно, Ripple/XRP). У 2024 її оцінювали в 515 тис. грн, у 2025-му — у 424 тис. грн. Однак навіть з урахуванням крипти різниця залишається значною. Коливання вартості, на думку журналістів, пов’язані радше зі зміною курсу, а не з продажем активів.
Навіть якщо припустити, що депутат цілий рік не витрачав гроші на їжу, одяг, бензин для преміум-автомобіля та елітний паркінг на Печерську (хоча оплату паркінгу він усе ж задекларував), коштів усе одно не вистачає.
Мати Железняка Ірина Ходаріна, за даними ЗМІ, мешкає в Москві і володіє комерційною нерухомістю в Донецьку. Батько колишньої дружини Антуанети Горобець у минулому був пов’язаний із бізнесом російського олігарха Кіслова (група «Юг Русі»).
Після розлучення з Антуанетою Горобець Железняк задекларував значну суму готівки — майже 3 млн грн, які журналісти пов’язують із можливими «відступними». У першій декларації на посаді депутата (2019 рік) у нього з активів була лише кімната в гуртожитку.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
4👍180🔥117⚡114🤡1🤣1🏆1🆒1
Державний "Сенс банк", який курує Василь Веселий та інші фігуранти міндічгейту, обслуговує 80% гральної індустрії. Решта 20% припадало на три банки:
Фісун також є партнером Ігоря Зотько в казино Pin Up. Нагадаю їх фінкомпанія "Єдиний простір" заробляє п’яту частину з комісій в "Дії" Михайла Федорова Процесінг "Укркарт" "Фісуна є технологічним оператором "Юнекс Банку" Томаша Фіали. Завдяки цьому Юнекс почав обслуговувати гральну індустрію
Справа в тому що "Юнекс банк" досить ризиковано кредитував "Нову пошту" та "Розетку", у яких зараз об’єктивні труднощі з обслуговуванням кредитів. Тому банк почав показувати збитки поки що невеликі -2,41 млн (наростаючим підсумком iз початку року)
Але якщо аналізувати фінпоказники "Юнекс банку" можно побачити, що інвестиції в цінні папери складають 3,2 млрд (при тому що всі активи: 6,5 млрд). Не треба бути аналітиком що здогадатися що це дуже ризиковано. Взагалі то клієнтам "Юнекса" було б непогано замислитися над політичними рухами Фіали, який йде ва-банк, ставлячи все на Федорова.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍167🔥121⚡97
З 2026 року генеральним директором ПрАТ «АК «Київводоканал» є Ігор Паламар. У 2013-2014 роках Паламар забезпечував діяльність регіонала Станіслава Прокопенка, що керував Деснянською РДА у Києві.
Далі Паламар був кандидатом в депутати від проросійських «Опозиційного блоку» і ОПЗЖ. За інформацією журналістів, призначенню Паламара сприяв нардеп ОПЗЖ Сергій Льовочкін. Роботу «Київводоканалу» у міській владі Києва координує заступник Віталія Кличка Петро Пантелеєв.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍181🔥150⚡119🤡1