Л: Ото, що ти сьогодні пишеш… Оті всякі в інстраграмах — мені показали люди. Ти не боїшся бога?
М: Владика, не боюсь зовсім.
Л: А ти нєвєруючій?!
М: Ні-ні. Владико, в мене нема страху, що я неправий.
Л: А в чом ти правий? Коли ти крав у Лаврі, я приходив, ти робив, що хотів. Ти мав страх тоді?
М: Владика, я не крав!
Л: А що ти робив?
М: Працював на послушаніє.
Л: І послушаніє я тобі ставив обманювати. 300 тисяч доларів із Казахстана?
М: Владика, не вірте Феодорі. Повірте мені…
Л: А я, слухай, я тобі прочитаю: «Ті, хто підтримав путінську війну проти України, повинні бути відлучені від причастя на декілька років».
М: Ну вони учасники кровопролиття. Тому що Путін пішов на Україну, він обʼявив…
Л: А ти не чув, коли кричав: «Путін — хуйло!». Ти не думав, що ти робиш?
М: Тому що він зараз дійсно хуйло, владика.
Л: А ти хто?
М: Я монах Києво-Печерської лаври.
Л: До сьогоднішнього дня.
М: Будь ласка!
Л: До сьогоднішнього дня. Я тобі запрещаю в богослужінні. Тому що ти, якщо монах, ти повинен закрити двері свого серця і заглянути в нього. Ти вор лаврський. Ти блуднік зі своєю подругою…
М: Будь ласка, говоріть, що хочете. Я перед богом ходив і ходжу, владико. І вас любив і поважав завжди.
Л: Не треба мене любити.
М: Владико, я кажу як є. Я чесно кажу.
Л: Якби ти мене любив і уважав як ігумена, ти не був би тим хуйлом, яке ти пишеш людям.
М: Владико, це моя совість пише. Не я.
Л: Твоя совість — вона глуха. Це я зараз тобі кажу. В тебе совісті не було, коли ти крав…
М: Я вас поважаю та люблю….
Л:Не треба мене поважати, ти поважай себе.
М: Але без совісті я не можу бути своєї.
Л: В тебе її ніколи не було.
М: Владико, ваше право шо казать, я ж не спорю. Що вважаєте, кажіть. Але я кажу, як є.
Л: Ти памʼятаєш монашеский постриг? Візьми прочитай. А завтра прийдеш до мене після акафесту. Це буде наша з тобою остання [зустріч]. Тому що ти, скотіна, робиш разом із Полікарпом і з другими бунт у Лаврі. Монах істінний — він молиться не за Путіна, він молиться за весь світ. І Путін нічого не поганого не зробив мені, то щоб ти його (нерозбірливо)…
М: Владико, ну от послухайте мене. Я вас дуже люблю…
Л:Мені нема що слухати! Ти не був у Луганську?! Я не проти Путіна і не проти України.
М: Якби ви мені дали слово. Я до вас з любовʼю, чесне слово, повірте. В мене нема до вас ненависті.
Л: Я просто дивлюся і ужасаюся вашому бездарʼю. Ви прийшли в церкву…
М: Я завжди ходив перед богом і жив по совісті, повірте.
Л: Ти ніколи не ходив перед богом. Тому що злодій не може бути перед богом чистий.
М: Владико, кажіть, що хочете. Я кажу, що я не крав.
Л: Я тобі можу підняти. Тобі покликати Єронтія?
М: Та кличте кого завгодно! Все, що було, воно залишилось у Лаврі. У мене немає ні копійки.
Л:Ти пізніше передав навіть ту трубу, яку ти купив для своїх… (нерозбірливо)
М: Владико, кажіть, що хочете. Але якщо я скажу, що я крав, то я збрешу.
Л:А ти просто брав?
М: Я не крав, владико. Всі гроші, що в мене були, вони в лаврі.
Л:Іуда тоже не казав, що він крав. Тільки потім кинув серебренники… Да будуть вони тобі оті слова до сьогоднішнього вечора — хай повернуться і твоїй всій родині.
М: Владико, зупиніться!
Л: Це ти зупинися! Ти священник! Ти бидло, а не священник!
М: Що хочете кажіть. Але я з брехнею не можу погодитися.
Л:Да будь ти проклят!!!