Шановні мешканці та гості міста Ізмаїл!

Щиро вітаю вас із Днем Української Державності — святом, яке символізує понад тисячолітню історію нашої Держави, незламність українського народу та його одвічне прагнення жити у вільній, незалежній і суверенній Україні.

Наше державотворення бере початок із Київської Русі та княжої доби Володимира Великого, який визначив європейський цивілізаційний шлях розвитку України. Цю історичну спадщину продовжили козацька держава, борці за українську незалежність різних поколінь, а сьогодні — мужні Захисники й Захисниці України.

У час жорстокої війни, коли російський агресор намагається знищити нашу Батьківщину, це свято набуває особливого змісту. Ми вкотре доводимо всьому світові, що Україна була, є і буде незалежною Державою, а український народ — нацією вільних, сильних і нескорених людей.

Схиляємо голови перед світлою пам'яттю Героїв, які віддали життя за Україну.
Висловлюємо безмежну вдячність нашим героїчним Силам безпеки та оборони, які сьогодні самовіддано боронять нашу землю, нашу свободу і майбутнє наших дітей. Саме завдяки їхній мужності над Україною майорить синьо-жовтий прапор, а наш народ має можливість будувати власне майбутнє.

Наша сила — у єдності. У спільній праці, взаємній підтримці, любові до рідної землі та відповідальності за її майбутнє. Об'єднані навколо України, ми здолаємо всі випробування, відновимо мир і збережемо нашу державу для наступних поколінь.

Бажаю кожній родині миру, віри, добробуту, незламного духу та впевненості у завтрашньому дні. Нехай любов до України завжди живе у наших серцях, а над рідною землею якнайшвидше запанує справедливий мир.

Разом — до Перемоги!
Слава Україні!
Героям слава!

Щоранку о 9-й годині Ізмаїл разом з усією нашою державою згадує українців, які віддали життя, - всіх: військових, цивільних та дітей.

https://youtu.be/8BiTGDKkgIgх

Ізмаїл схиляє голови у скорботі: громада прощається із Захисником України Романом Рябоволом - номером обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підготовки роти вогневої підтримки 3-го батальйону Територіальної оборони.
Відданий військовій присязі на вірність Українському народові, Роман Юрійович помер від поранень, отриманих при виконанні бойового завдання по захисту України від російських окупантів, у Центральній лікарні Підволочиської селищної ради, де лікарі до останнього боролися за його життя.
Роман переїхав до Ізмаїла, коли йому був лише один рік. Навчався в Ізмаїльській загальноосвітній школі №3. Після закінчення дев'яти класів розпочав трудовий шлях і дуже швидко став справжнім майстром у будівельній справі. Його знали як чесну, щиру, працьовиту й життєрадісну людину. Він завжди приходив на допомогу друзям, знайомим і всім, хто її потребував. А у вільний час найбільше любив риболовлю.
У Романа було багато планів і мрій. Однією з них було здобути професію кухаря. Та після початку повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну він зробив свій головний життєвий вибір — стати на захист Батьківщини.
У лавах Територіальної оборони Роман Юрійович долучився до оборони Держави та мужньо виконував бойові завдання на одному з найважчих напрямків фронту — у Донецькій області, виборюючи право українського народу на мирне і вільне майбутнє.
Під час виконання бойового завдання взимку він зазнав тяжких поранень та обмороження. Медики провели кілька складних операцій, видаляючи уламки, і до останнього боролися за життя Воїна. На жаль, врятувати Захисника не вдалося…
Вірний військовій присязі та своєму обов'язку, Роман Рябовол віддав найдорожче — власне життя — за свободу України, за право кожного з нас жити під мирним небом у незалежній Державі.
У Героя залишилися мати та двоє дітей, для яких він назавжди залишиться люблячим сином і батьком.
Ізмаїльська міська рада, її виконавчий комітет та вся Ізмаїльська міська територіальна громада висловлюють щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам Романа Юрійовича.
Розділяємо Ваш невимовний біль, схиляємо голови у глибокій скорботі та вдячності Захиснику за його жертовний подвиг.
Поховають Романа Рябовола на Алеї Слави Нового кладовища міста Ізмаїла.
Вічна Пам'ять і Вічна Слава Українському Воїну!

У День Української Державності в Ізмаїлі відбулася урочиста церемонія покладання квітів до пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку за участю представників міської і районної влади, військових, громадськості та мешканців міста.

День Української Державності символізує понад тисячолітню історію нашої держави, незламний дух української нації та одвічне прагнення жити у вільній, незалежній і суверенній Україні. Наша державність бере свій початок із часів Київської Русі та княжіння Володимира Великого, який визначив європейський цивілізаційний шлях розвитку України. Протягом століть український народ зберігав свою ідентичність, мову, культуру та незмінне прагнення до свободи.

День Української Державності — це нагадування про те, що сила нашої Держави — в єдності українських земель. І найкращою шаною усім борцям за територіальну цілісність України є наша вірність ідеям державотворення — єдності та неподільності наших земель від заходу до сходу, від півночі до півдня.

Сьогодні, коли в умовах повномасштабної воєнної агресії росії проти України наша Держава захищає своє право на свободу та незалежність, особливо відчутною є велич нашої багатовікової історії. Саме зараз Українські Воїни продовжують справу багатьох поколінь борців за Українську Державність, відстоюючи право нашого народу на власне майбутнє.

Бережімо нашу Батьківщину, шануймо пам’ять Героїв та разом будуємо мирне майбутнє України.

Нехай любов до рідної землі завжди живе у серці кожного, а цей день стане для всіх нас нагадуванням про єдність, незламність духу та гордість за те, що ми — українці.

Вічна Пам’ять Героям, які віддали життя за Батьківщину.

Вічна Слава нашим героїчним Захисникам та Захисницям, які самовіддано відстоюють право нашої Держави та українського народу на свободу, незалежність і мирне майбутнє.

Об’єднані любов’ю до нашої країни, ми досягнемо головної мети — жити у вільній, незалежній Батьківщині.

Разом до Перемоги!

Слава Україні!